Археологічні дослідження Південної Бессарабії в Історичному товаристві Нестора-літописця
Анотація
У статті висвітлюється роль Історичного товариства Нестора-літописця у розгортанні археологічних досліджень у Південній Бессарабії. Основним напрямком роботи Товариства у даній галузі було вивчення курганів та їх історична інтерпретація. Особлива роль у цих дослідженнях належить професору Ф. І. Кнауеру. Він вперше в історичній науці провів масштабне та систематичне археологічне і картографічне обстеження курганних груп Аккреманського уїзду, а також зробив опис курганних поховань. Ф. І. Кнауером вперше в історіографії була сформована проблема етнічної ідентифікації давнього населення нашого краю.
Завантаження
Посилання
1. Щербина В. Спроби організації науково-icтoричної праці в Києві в першій половині XIX ст. / В. Щербина // Україна. – 1929, січень-лютий. – С. 10–14.
2. Дашкевич Н. П. Историческая записка о возникновении и деятельности Исторического общества Нестора-летописца по январь 1898 г. / Н.П. Дашкевич // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. –1899. – Кн. 13. – 572 с.
3. Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. Бібліографічний довідник. /Укл. М. П. Колесник. – К.: Наукова думка, 1989. – 76 с.
4. Ярровой Е. В. Мистика древних курганов / Е.В. Ярровой. – Москва : Виче, 2013. – 19 с.
5. Офолсон О. Примечательные курганы Бессарабской области в Бендерском уезде / О. Офолсон //Записки Одесскогообществаистории и древностей. – 1848. – Т. 2. – С. 550–554.
6. Черказьянова И.В. Антинемецкие настроения в университетском сообществе и судьба профессора Ф.И. Кнауэра // Вiсник Одеського iсторико-краєзнавчого музею. – Одеса: Астропрінт, 2015. – № 14. – С. 24–30.
7. Чтение Ф. И. Кнауэра о произведенной им раскопке курганов в Южной Бессарабии // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. –1889. – Кн. 3. – С. 33–49.
8. Кнауэр Ф. И. Вторая археологическая раскопка около села Сараты (в Южной Бессарабии) / Ф.И. Кнауэр // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. –1890. – Кн.4. – С. 30–41.
9. Кнауэр Ф. И. Результаты археологической экскурсии в Акерманский уезд, предпринятой весной 1891 г. / Ф.И. Кнауэр // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. –1892. – Кн.6. – С. 10–13.
10. Добролюбский О. А. Кочевники Северо-Западного Причерноморья в эпоху Средневековья / О.А. Добролюбский. – Киев : Наук. думка, 1986. – 140 с.
References
1. Shcherbyna, V. (1929). Sproby orhanizatsii naukovo-ictorychnoi pratsi v Kyievi v pershii polovyni XIX st. 10-14.
2. Dashkevich, N.P. (1899). Istoricheskaya zapiska o vozniknovenii i deyatel'nosti Istoricheskogo obshchestva Nestora-letopisca po yanvar' 1898 g.
3. Chteniya v istoricheskom obshchestve Nestora-letopisca. Bіblіografіchnij dovіdnik (1989). Kyiv: Naukova dumka.
4. Yarrovoj, E.V. (2013). Mistika drevnih kurganov. Moskva: Viche.
5. Ofolson, O. (1848). Primechatel'nye kurgany Bessarabskoj oblasti v Benderskom uezde . Zapiski Odesskogoobshchestvaistorii i drevnostej.,550-554.
6. Cherkaz'yanova, I.V. (2015). Antinemeckie nastroeniya v universitetskom soobshchestve i sud'ba professora F.I. Knauehra. Visnik Odes'kogo istoriko-kraєznavchogo muzeyu, 14, 24-30.
7. Chtenie, F.I. (1889). Knauehra o proizvedennoj im raskopke kurganov v Yuzhnoj Bessarabii.Chteniya v istoricheskom obshchestve Nestora-letopisca., 3, 33-49.
8. Knauehr, F.I. (1890). Vtoraya arheologicheskaya raskopka okolo sela Saraty (v Yuzhnoj Bessarabii) . Chteniya v istoricheskom obshchestve Nestora-letopisca, 4, 30-41.
9. Knauehr, F.I. (1892). Rezul'taty arheologicheskoj ehkskursii v Akermanskij uezd, predprinyatoj vesnoj 1891 g.. Chteniya v istoricheskom obshchestve Nestora-letopisca, 6, 10-13.
10. Dobrolyubskij , O.A. (1986). Kochevniki Severo-Zapadnogo Prichernomor'ya v ehpohu Srednevekov'ya . Kiev: Naukova dumka.
Кількість переглядів: 731 Кількість завантажень PDF: 347
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
