Формування природничих знань та колекціонування натуралій у середньовічній культурі Європи
Ключові слова:
природничі знання, середньовічна Європа, колекціонування натуралій
Анотація
У статті висвітлюється історія формування природничих знань та пов’язане з цим колекціонування предметів природничого походження у середньовічній Європі. Розглянуте створення церковних скарбниць як форми, яка передувала колекціонуванню музейних зібрань. Припущено, що просторове середовище церковних приміщень, його оздоблення високо художніми витворами, по формі емоційного впливу на людину стало первинною формою музейної експозиції.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Джерела та література
1. История средних веков: В 2 т. / под ред. З. В. Удальцовой и С. П. Карпова. – Москва : Высш. шк., 1990 – 1991. – Т.1. – С. 7 – 8.
2. Кузаков В. К. Особенности истории науки и техники средневековой руси / В. К. Кузаков // Сб. Естественнонаучные представления Древней руси / В. К. Кузаков. – Москва: Наука, 1978. – С. 11–27.
3. Куйбіда В. В. Еволюція уявлень про природу в історичному і індивідуальному розвитку людства / В. В. Куйбіда. // Наукові записки з української історії. – 2001. – №22. – С. 66–82.
4. Старостин Б. А. Биологические знания / Б. А. Старостин // Сб. Естественнонаучные представления Древней руси / Б. А. Старостин. – Москва: Наука, 1978. – С. 82–97.
5. История биологии с древнейших времен до начала ХХ века / [Е. Б. Бабский, Л. Я. Бляхер, П. П. Гайденко та ін.]. – Москва: Наука, 1972. – 537 с.
6. Антология мировой философии: В 6 т. – Москва : Наука, 1984. – 622 с.
7. Гуревич А. М. Категории средневековой культуры / А. М. Гуревич. – Москва : Искусство, 1984. – 350 с.
8. Заковский И. С. Проблемы средневековой науки и культуры / И. С. Заковский. – Москва, 1981. – 184 с.
9. Сотникова С. И. Естественноисторическая музеология / С. И. Сотникова. – Томск: Томский университет, 2011. – С. 9–12.
10. Рабинович Л. И. Особенности средневековых воззрений на природу. Биологические знания в средние века. / Л. И. Рабинович // История биологии / Л. И. Рабинович. – Москва : «Наука», 1972. – С. 36–43.
11. Шестоднев Иоана экзарха Болгарского – Москва: Институт философии РАН, 1996. – 216 с.
12. Поучение Владимира Мономаха // «Изборник». – Москва: Изд-во «Худ. литература», 1969. – С. 146 – 171.
13. Філософські основи природознавства – Чернівці: Рута, 2001. –158 с.
14. Аристотель. О возникновении животных / Аристотель. – Москва : Изд-во АН СССР, 1940. – С. 63.
15. Музична естетика античного світу: [вступ. нарис та зібр. текстів О. Ф. Лосєва; пер. з рос. Є. А. Дроб’язка]. – К.: Музична Україна, 1974. – 220 с.
16. Музична естетика західноєвропейського середньовіччя : [упоряд. текстів і вступ. ст. В. П. Шестакова; пер. з рос. М. М. Пилинського]. – К.: Музична Україна, 1976. – 263 с.
17. Данте Алигьери. Божественная комедия. – Москва : Эксмо, 2010.
18. Вовк С.М. Філософські основи природознавства: Підручник. В 2-х частинах: Ч.1. Логіко-гносеологічні основи природознавства. Ч.2. Онтологічні основи природознавства – Чернівці, 2002. – 295 с.
19. Марчукова С. М. Естестввннонаучные представления в Средневековой Европе / С.М. Марчукова. – Санкт-Петербург: Европейский дом, 1999. – 192 с.
20. Климишин О. С. Історія становлення природничих музеїв / О. С. Климишин, І. В. Шидловський. // Наукові записки державного природознавчого музею. – 2014. – №30. – С. 23–40.
21. Алмазова Н. С. История музеев мира / Н. С. Алмазова, Н. Ю. Бикеева. – Казань: Казанский госуниверситет, 2008. – 28 с.
22. Кепін Д. В. Передісторія музейництва: історико-культурологічний аспект / Д. В. Кепін. // Культурологічна думка. – 2016. – №10. – С. 170–176.
23. Кепін Д. В. . Історія формування музеєзнавства як наукової дисципліни у Європі / Д. В. Кепін. // Праці Центру пам'яткознаства. – 2003. – №5. – С. 135–147.
References
1. Istoriya srednih vekov: V 2 t.. (1990). , 7-8.
2. Kuzakov , V.K. (1978). Osobennosti istorii nauki i tekhniki srednevekovoj rusi. 11-27.
3. Kuibida , V.V. (2001). Evoliutsiia uiavlen pro pryrodu v istorychnomu i indyvidualnomu rozvytku liudstva. 22, 66-82.
4. Starostin , B.A. (1978). Biologicheskie znaniya . 1, 82-97.
5. Istoriya biologii s drevnejshih vremen do nachala HKH veka(1972). . Moskva: Nauka.
6. Antologiya mirovoj filosofii (1984). Moskva: Nauka.
7. Gurevich, A.M. (1984). srednevekovoj kul'tury . Moskva : Iskusstvo.
8. Sotnikova, S.I. (2011). Estestvennoistoricheskaya muzeologiya . 9-12
9. Zakovskij, I.S. (1981). Problemy srednevekovoj nauki i kul'tury / I. S. Zakovskij. – . Moskva: Moskva, 1981.
10. Rabinovich, L.I. (1972). Osobennosti srednevekovyh vozzrenij na prirodu. Biologicheskie znaniya v srednie veka. , 36-43.
11. Shestodnev Ioana ehkzarha Bolgarskogo(1996). – . Moskva: Institut filosofii RAN.
12. Pouchenie Vladimira Monomaha (1969).Hud. literatura, 146-171.
13. Filosofski osnovy pryrodoznavstva (2001) . Chernivtsi: Ruta.
14. Aristotel'. O vozniknovenii zhivotnyh (1940). AN SSSR, 63-63.
15. Muzychna estetyka antychnoho svitu. Kyiv: Muzychna Ukraina(1974).
16. Muzychna estetyka zakhidnoievropeiskoho serednovichchia . Kyiv: Muzychna Ukraina(1976).
17. Dante Alig'eri. Bozhestvennaya komediya. Moskva: Ehksmo(2010).
18. Vovk, S.M. (2002). Filosofski osnovy pryrodoznavstva: Pidruchnyk. V 2-kh chastynakh: Ch.1. Lohiko-hnoseolohichni osnovy pryrodoznavstva. Ch.2. Ontolohichni osnovy pryrodoznavstva . Chernivtsi: Chernivtsi.
19. Marchukova, S.M. (1999). Estestvvnnonauchnye predstavleniya v Srednevekovoj Evrope . Sankt-Peterburg: Evropejskij dom.
20. Klymyshyn, O.S. (2014). Istoriia stanovlennia pryrodnychykh muzeiv . 30, 23-40.
21. Almazova, N.S. (2008). Istoriya muzeev mira . Kazan: Kazanskij gosuniversitet.
22. Kepin, D.V. (2016). Peredistoriia muzeinytstva: istoryko-kulturolohichnyi aspekt . 10, 170-176.
23. Kepin, D.V. (2003). Istoriia formuvannia muzeieznavstva yak naukovoi dystsypliny u Yevropi, 5, 135-147.
1. История средних веков: В 2 т. / под ред. З. В. Удальцовой и С. П. Карпова. – Москва : Высш. шк., 1990 – 1991. – Т.1. – С. 7 – 8.
2. Кузаков В. К. Особенности истории науки и техники средневековой руси / В. К. Кузаков // Сб. Естественнонаучные представления Древней руси / В. К. Кузаков. – Москва: Наука, 1978. – С. 11–27.
3. Куйбіда В. В. Еволюція уявлень про природу в історичному і індивідуальному розвитку людства / В. В. Куйбіда. // Наукові записки з української історії. – 2001. – №22. – С. 66–82.
4. Старостин Б. А. Биологические знания / Б. А. Старостин // Сб. Естественнонаучные представления Древней руси / Б. А. Старостин. – Москва: Наука, 1978. – С. 82–97.
5. История биологии с древнейших времен до начала ХХ века / [Е. Б. Бабский, Л. Я. Бляхер, П. П. Гайденко та ін.]. – Москва: Наука, 1972. – 537 с.
6. Антология мировой философии: В 6 т. – Москва : Наука, 1984. – 622 с.
7. Гуревич А. М. Категории средневековой культуры / А. М. Гуревич. – Москва : Искусство, 1984. – 350 с.
8. Заковский И. С. Проблемы средневековой науки и культуры / И. С. Заковский. – Москва, 1981. – 184 с.
9. Сотникова С. И. Естественноисторическая музеология / С. И. Сотникова. – Томск: Томский университет, 2011. – С. 9–12.
10. Рабинович Л. И. Особенности средневековых воззрений на природу. Биологические знания в средние века. / Л. И. Рабинович // История биологии / Л. И. Рабинович. – Москва : «Наука», 1972. – С. 36–43.
11. Шестоднев Иоана экзарха Болгарского – Москва: Институт философии РАН, 1996. – 216 с.
12. Поучение Владимира Мономаха // «Изборник». – Москва: Изд-во «Худ. литература», 1969. – С. 146 – 171.
13. Філософські основи природознавства – Чернівці: Рута, 2001. –158 с.
14. Аристотель. О возникновении животных / Аристотель. – Москва : Изд-во АН СССР, 1940. – С. 63.
15. Музична естетика античного світу: [вступ. нарис та зібр. текстів О. Ф. Лосєва; пер. з рос. Є. А. Дроб’язка]. – К.: Музична Україна, 1974. – 220 с.
16. Музична естетика західноєвропейського середньовіччя : [упоряд. текстів і вступ. ст. В. П. Шестакова; пер. з рос. М. М. Пилинського]. – К.: Музична Україна, 1976. – 263 с.
17. Данте Алигьери. Божественная комедия. – Москва : Эксмо, 2010.
18. Вовк С.М. Філософські основи природознавства: Підручник. В 2-х частинах: Ч.1. Логіко-гносеологічні основи природознавства. Ч.2. Онтологічні основи природознавства – Чернівці, 2002. – 295 с.
19. Марчукова С. М. Естестввннонаучные представления в Средневековой Европе / С.М. Марчукова. – Санкт-Петербург: Европейский дом, 1999. – 192 с.
20. Климишин О. С. Історія становлення природничих музеїв / О. С. Климишин, І. В. Шидловський. // Наукові записки державного природознавчого музею. – 2014. – №30. – С. 23–40.
21. Алмазова Н. С. История музеев мира / Н. С. Алмазова, Н. Ю. Бикеева. – Казань: Казанский госуниверситет, 2008. – 28 с.
22. Кепін Д. В. Передісторія музейництва: історико-культурологічний аспект / Д. В. Кепін. // Культурологічна думка. – 2016. – №10. – С. 170–176.
23. Кепін Д. В. . Історія формування музеєзнавства як наукової дисципліни у Європі / Д. В. Кепін. // Праці Центру пам'яткознаства. – 2003. – №5. – С. 135–147.
References
1. Istoriya srednih vekov: V 2 t.. (1990). , 7-8.
2. Kuzakov , V.K. (1978). Osobennosti istorii nauki i tekhniki srednevekovoj rusi. 11-27.
3. Kuibida , V.V. (2001). Evoliutsiia uiavlen pro pryrodu v istorychnomu i indyvidualnomu rozvytku liudstva. 22, 66-82.
4. Starostin , B.A. (1978). Biologicheskie znaniya . 1, 82-97.
5. Istoriya biologii s drevnejshih vremen do nachala HKH veka(1972). . Moskva: Nauka.
6. Antologiya mirovoj filosofii (1984). Moskva: Nauka.
7. Gurevich, A.M. (1984). srednevekovoj kul'tury . Moskva : Iskusstvo.
8. Sotnikova, S.I. (2011). Estestvennoistoricheskaya muzeologiya . 9-12
9. Zakovskij, I.S. (1981). Problemy srednevekovoj nauki i kul'tury / I. S. Zakovskij. – . Moskva: Moskva, 1981.
10. Rabinovich, L.I. (1972). Osobennosti srednevekovyh vozzrenij na prirodu. Biologicheskie znaniya v srednie veka. , 36-43.
11. Shestodnev Ioana ehkzarha Bolgarskogo(1996). – . Moskva: Institut filosofii RAN.
12. Pouchenie Vladimira Monomaha (1969).Hud. literatura, 146-171.
13. Filosofski osnovy pryrodoznavstva (2001) . Chernivtsi: Ruta.
14. Aristotel'. O vozniknovenii zhivotnyh (1940). AN SSSR, 63-63.
15. Muzychna estetyka antychnoho svitu. Kyiv: Muzychna Ukraina(1974).
16. Muzychna estetyka zakhidnoievropeiskoho serednovichchia . Kyiv: Muzychna Ukraina(1976).
17. Dante Alig'eri. Bozhestvennaya komediya. Moskva: Ehksmo(2010).
18. Vovk, S.M. (2002). Filosofski osnovy pryrodoznavstva: Pidruchnyk. V 2-kh chastynakh: Ch.1. Lohiko-hnoseolohichni osnovy pryrodoznavstva. Ch.2. Ontolohichni osnovy pryrodoznavstva . Chernivtsi: Chernivtsi.
19. Marchukova, S.M. (1999). Estestvvnnonauchnye predstavleniya v Srednevekovoj Evrope . Sankt-Peterburg: Evropejskij dom.
20. Klymyshyn, O.S. (2014). Istoriia stanovlennia pryrodnychykh muzeiv . 30, 23-40.
21. Almazova, N.S. (2008). Istoriya muzeev mira . Kazan: Kazanskij gosuniversitet.
22. Kepin, D.V. (2016). Peredistoriia muzeinytstva: istoryko-kulturolohichnyi aspekt . 10, 170-176.
23. Kepin, D.V. (2003). Istoriia formuvannia muzeieznavstva yak naukovoi dystsypliny u Yevropi, 5, 135-147.
Кількість переглядів: 674 Кількість завантажень PDF: 349
Опубліковано
2017-03-30
Як цитувати
Chervonenko, O. V. (2017). Формування природничих знань та колекціонування натуралій у середньовічній культурі Європи. Історія науки і техніки, 7(10), 217-226. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-217-226
Розділ
Історія науки
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
