Російські жінки біля витоків генетики людини
Анотація
У статті розглянуті дослідження російських жінок в області генетики людини в 1920-1930 рр. Основним завданням статті стало визначення внеску жінок-вчених у розвиток різних напрямків генетики людини. Велику увагу в роботі приділено реконструкції науково-дослідної діяльності жінок-генетиків, змісту їх публікацій, аналізу запропонованих ними теоретичних і методологічних підходів при вирішенні різних наукових проблем. На основі архівних джерел відновлені біографії піонерів російської антропогенетики: Р. І. Серебровської, Г. B. Соболєвої, Н. M. Малкової. Перші жінки-генетики отримали вищу освіту на Вищих жіночих курсах, так як в Російській Iмперії існувала заборона на навчання жінок в університетах, в область генетики вони прийшли з традиційних біологічних наук або медицини. Цей прихід збігся з початком формування генетики людини в Росії в 1920-і рр. Перші самостійні роботи жінок з антропогенетики стали з'являтися вже в 1923 р. до середини 1920-х рр. жінки-генетики стали активно використовувати в своїй роботі близнюковий і генеалогічний методи аналізу спадковості людини. Наприкінці 1920-х рр. спостерігався пік публікацій жінок в області генетики людини, популярними стали популяційно-генетичні та медико-генетичні дослідження, в арсенал були включені нові біохімічні та цитологічні методи аналізу. У 1930-і рр.у зв'язку з початком гонінь на євгеніку дослідження з генетики людини були різко згорнуті, а до кінця 1940-х рр. повністю припинені. Результатами досліджень російських жінок-антропогенетиків 1920–1930-х рр. став доказ успадкування раннього посивіння (Р. І. Серебровська), геморагічного діатезу і пахової грижі (Н. М. Малкова), глухонімоти, заїкання (Г. В. Соболєва), виявлення частоти зустрічальності різних генів в популяціях, організація масштабних близнюкових досліджень для з'ясування ролі спадковості і середовища в прояві психічних ознак, впровадження нових методів діагностики спадкових захворювань і ефективних прийомів навчання дітей дошкільного та шкільного віку.
Завантаження
Посилання
Adams, M. (1990). Eugenics in Russia, 1900‒1940. M. Adams (Eds.), The Wellborn Science. Eugenics in Germany, France, Brazil and Russia. (p. 153‒216). New York, Oxford: Oxford University Press [in English].
Arkhiv Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta (AMGU) [Archive of Moscow State University]. Lichnoe delo Serebrovskoi Raisy Isaakovny [Private affair of Raisa I. Serebrovskaya]. Fonds. О/К. Series 2. File 8188. P. 1‒9 [in English].
Babkov, V. V. (1998). Avgust 48-go i sud᾿by meditsinskoi genetiki [August 48 and the fates of medical genetics]. Meditsinskaya gazeta ‒ Medical newspaper, 62, 5th August 1998, 3 [in Russian].
Babkov, V. V. (2001). Meditsinskaya genetika v SSSR [Medical genetics in the USSR]. Vestnik Rossiiskoi akademii nauk ‒ Bulletin of Russian Academy of Sciences, 71(10), 928‒937 [in Russian].
Babkov, V. V. (2006). Moskva, 1934: Rozhdenie meditsinskoi genetiki [Moscow, 1934: Birth of medical genetics]. Vestnik VOGiS ‒ Bulletin of VOGiS, 10(3), 455‒478 [in Russian].
Babkov, V. V. (2008). Zarya genetiki cheloveka. Russkoe evgenicheskoe dvizhenie i nachalo genetiki cheloveka [Dawn of human genetics. Russian eugenic movement and the beginning of human genetics]. Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].
Breslavets, L. P. (1923). Geterokhromosomy u cheloveka Heterochtomosomes of human. Uspekhi eksperimental᾿noi biologii ‒ Success of Experimental Biology, 1‒2, 14‒23. [in Russian].
Bunak, V. V. (1922). Evgenicheskie opytnye stantsii, ikh zadachi i plan raboty [Eugenic pilot stations, their goals and working plan]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 1(1), 82‒97 [in Russian].
Bunak, V. V., Soboleva, G. V. (1925). Issledovanie elementov okraski raduzhiny u cheloveka [Investigation of the elements of iridescent color for human]. Zhurnal eksperimental'noi biologii ‒ Journal of experimental biology, 5(3‒4), 145‒172 [in Russian].
Fando, R. A. (2014). Die Anfänge der Eugenik in Russland: Kognitive und soziokulturelle Aspekt. Berlin: Logos [in German].
Graham, L. (1977). Science and Values. The Eugenics Movement in Germany and Russia in the 1920’s. The American Historical Review, 82(5), 1133‒1164 [in English].
Harper, P. S. (2018). Human genetics in troubled times and places. Hereditas, 155 (7), 1‒14.
Koltsov, N. K. (1922). Uluchshenie chelovecheskoi porody [Improvement of human race]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 1(1), 3‒27 [in Russian].
Korochkin, L. I. (2004). Genetika povedeniya i neirogenetika i ih stanovlenie v Rossii [Genetics, behavior and neurogenetics and their becoming in Russia]. Genetika ‒ Genetics, 40(6), 725‒731 [in Russian].
Krasovskaya, O. V., Popov, N. P. (1925). Sluchai samoubiistva v degenerativnoi sem᾿e [A case of suicide in degenerate family]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 3(1), 67‒71 [in Russian].
Krementsov, N. (2010). Eugenics in Russia and the Soviet Union. A. Bashford & P. Levine (Eds.), The Oxford Handbook of Eugenics. (pp. 413‒419). New York & Oxford: Oxford University Press [in English].
Krementsov, N. L. (2014). Ot “Zverinoi filosofii” k meditsinskoi genetike: evgenika v Rossii i Sovetskom Soyuze [From “Beastly Philosophy” to Medical Genetics: Eugenics in Russia and the Soviet Union]. Istoriko-biologicheskie issledovaniya ‒ Studies in the History of Biology, 6(2), 24‒56 [in Russian].
Krementsov, N. L. (2015). Mezhdunarodnaya evgenika i Rossiiskoe meditsinskoe soobshchestvo, 1900‒1917 [International Eugenics and the Russian Medical Community, 1900‒1917]. Istoriko-biologicheskie issledovaniya ‒ Studies in the History of Biology, 7(1), 7‒40 [in Russian].
Krementsov, N. (2018). With and Without Galton. Vasilii Florinskii and the Fate of Eugenics in Russia. Cambridge: Open Book Publishers [in English].
Krytova, N. A. (1929). Sluchai semeinoi mioklonii [Case of familial myoclonia]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 7(2‒3), 113‒114 [in Russian].
Lass, D. I. (1927). Brak i detorozhdenie [Marriage and child-bearing]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 5(2), 90‒92 [in Russian].
Levit, S. G., Malkova, N. N. (1929). Novaya mutatsiya u cheloveka (geterogemofiliya) [New mutation of human (heterohaemophilia)]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 7, 106‒112.
Lyublinsky, P. I. (1926). Rozhdaemost᾿ i problema naseleniya v sovremennom obshchestve [Birth-rate and a population problem in the modern society]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 4(3‒4), 144‒177 [in Russian].
Malkova, N. N. (1929). Kratkie predvaritel'nye dannye o rabote po statsionarnomu izucheniyu populyatsii cheloveka [Brief initial data on the work on stationary study of human populations]. Mediko-biologicheskii zhurnal ‒ Medico-biological journal, 5, 72‒78 [in Russian].
Malkova, N. N. (1930). Statsionarnoe izuchenie populyatsii cheloveka. Opyt geneticheskogo analiza gryzhi [Stationary study of human population. Experience in genetic analysis of hernia], Mediko-biologicheskii zhurnal ‒ Medico-biological journal, 4‒5, 403‒426 [in Russian].
Martynova, R. P. (1948a). Genetika novoobrazovanii u cheloveka [Genetics of human’s neoformations], Vestnik MGU ‒ Bulletin of MSU, 4, 34‒42 [in Russian].
Martynova, R. P. (1948b). Novye eksperimental'nye dannye o mutagennom deistvii kantserogennykh veshchestv [New experimental data on the mutagene action of cancerogenic substances]. Doklady Akademii nauk ‒ Papers of the Academy of Sciences, 60(9), 1569‒1572 [in Russian].
Rudling, P. A. (2014). Eugenics and Racial Biology in Sweden and the USSR: Contacts across the Baltic Sea. Canadian Bulletin of Medical History / Bulletin canadien d'histoire de la médecine, 31(1), 41‒75 [in English].
Serebrovskaya, R. I. (1929a). K voprosu o matematicheskom analize populyatsii cheloveka [On the question of mathematical analysis of the human population]. Mediko-biologicheskii zhurnal ‒ Medico-biological journal, 5, 51‒71 [in Russian].
Serebrovskaya, R. I. (1929b). Nasledovanie rannego posedeniya [Inheritance of early graying]. Mediko-biologicheskii zhurnal ‒ Medico-biological journal, 5, 83‒89 [in Russian].
Serebrovsky, A. S. On Mendelism in Policarpicae human. Proceedings of Institute of experimental biology. 1921. Issue 1 [in Russian].
Serebrovsky, A. S. (1923). O zadachakh i putyakh antropogenetiki [On the goals and routes of anthropogenetics], Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 1(2), 107‒116 [in Russian].
Serebrovsky, A. S. (1929). Anthropogenetics and eugenics in socialist society [Antropogenetika i evgenika v sotsialisticheskom obshchestve]. Mediko-biologicheskii zhurnal ‒ Medico-biological journal, 5, 3‒19 [in Russian].
Soboleva, G. V. (1924). Iz posemeinykh issledovanii v Zvenigorodskom uezde [Investigations for families in Zvenigorod uyezd]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 2(2‒3), 168‒170 [in Russian].
Soboleva, G.V. (1926). Rezul᾿taty obsledovaniya 105 par bliznetsov Moskvy [Results of 105 twin pairs’ exploration in city Moscow]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 4(1), 3‒22 [in Russian].
Soboleva, G. V. (1929a). Vrozhdennoe otsutstvie zubov [Inherent absence of teeth]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 7(4), 144‒146 [in Russian].
Soboleva, G. V. (1929b). Zaikanie kak nasledstvennoe zabolevanie [Stuttering as a hereditary disease]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 7(2‒3), 88‒105 [in Russian].
Soboleva, G. V. (1931). Genetika glukhonemoty [Genetics of deafness and dumbness]. Zhurnal eksperimental᾿noi biologii ‒ Journal of experimental biology, 7(5‒6), 480‒496 [in Russian].
Soboleva, G. V. (1937). Evgenika i evgenicheskie tendentsii v antropogenetike [Eugenics and eugenic tendencies in anthropogenetics]. Antropologicheskii zhurnal ‒ Anthropological journal, 3, 3‒15 [in Russian].
Strogaya, E. Z. (1926). K voprosu o nasledovanii muzykal᾿nykh sposobnostei [On the problem of inheriting talent for music]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 4(2), 85‒88 [in Russian].
Teulina, S. E. (1929). Sem'ya s famil'nym gigantskim rostom [Family with the family of giant growth]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 7(1), 59‒62 [in Russian].
Tsentral᾿nyi gosudarstvennyi arkhiv Moskvy (TsGAM) [Central State Archive of the City of Moscow]. Fonds 363. Series 4. File 6639. p. 1‒8 [Personal file of Raisa Isaakovna Galperin].
TsGaM. Fonds 363. Series 4. File 6639. p. 1‒15 [Personal file of Nina Nickolaevna Malkova].
TsGAM. F. 363. S. 4. F. 23536. p. 1‒18 [Personal file of Galina Vasilievna Soboleva].
Volotskoy, M. V. (1923). O polovoi sterilizatsii nasledstvenno-defektivnykh [On asexualization of hereditary defective man]. Russkii evgenicheskii zhurnal ‒ Russian eugenic journal, 1(2), 201‒222 [in Russian].
Кількість переглядів: 1306 Кількість завантажень PDF: 582
Авторське право (c) 2020 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
