Тролейбуси “MAN” в Україні (1939-1951): історія, технічні характеристики, особливості експлуатації

Анотація

Зростання автомобільного парку й автобусних перевезень у містах України підвищує рівень забрудненості навколишнього середовища. В умовах екологічної кризи електротранспорт стає об’єктом наукових досліджень, предметом дискусій у середовищі політиків і громадських діячів. У програмі розвитку муніципального господарства України пріоритети надано розбудові інфраструктури екологічного транспорту: тролейбусів, електробусів, електромобілів. Підвищена увага до електротранспорту з боку наукового співтовариства, політикуму та громадськості актуалізує дослідження його історії, розвитку, особливостей експлуатації тощо. Проведений авторами історіографічний аналіз дає підстави говорити про недостатнє висвітлення українськими дослідниками низки аспектів і періодів в історії електротранспорту. Незначна кількість спеціальних робіт з історії експлуатації тролейбусів іноземного виробництва в українських містах у першій половині ХХ ст. та аналізу їх технічних характеристик зумовлюють актуальність і наукову новизну цього дослідження. При написанні роботи були використані українські й зарубіжні науково-довідкові видання, монографії, статті, здебільшого із закордонних електронних ресурсів. Авторами були застосовані як загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція), так і власне історичні методи дослідження, зокрема проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, ретроспективний методи тощо. Метою дослідження є висвітлення маловідомих фактів з історії виробництва та експлуатації в українських містах тролейбусів “MAN”, а також уведення до наукового обігу їх технічних характеристик. З’ясовано етимологію назв моделей німецьких тролейбусів, яка зазвичай складалася з назв заводів-виробників шасі, кузову й електрообладнання. Визначено типи, специфічні конструктивні рішення тролейбусів “MAN” першого покоління та передумови їх появи в Чернівцях. Особлива увага зосереджена на тролейбусах, які були в експлуатації в Німеччині та інших західноєвропейських країнах із першої половини 1930-х рр. і до початку 1950-х рр. У середині 1930-х рр. випуск тролейбусів розпочав завод “MAN” у Нюрнберзі, його моделі мали найсучасніші на той час конструктивні рішення, характерний дизайн і новітню систему опалення. Залежно від довжини німецькі виробники поділяли моделі тролейбусів на чотири типи. Внаслідок проблем із експлуатацією автобусного парку в Чернівцях міська влада прийняла рішення щодо побудови в місті тролейбусної лінії; було закуплено чотири тролейбуси виробництва заводу “MAN”. У статті простежено етапи експлуатації тролейбусів “MAN” у Чернівцях, де вони працювали протягом 1939–1944 рр., а після закінчення Другої світової війни були переведені до Києва. Після дворічної експлуатації в столиці тролейбуси протягом 1947−1951 рр. виходили на маршрути в Дніпропетровську. Наведено й проаналізовано технічні характеристики тролейбусів “MAN” першого покоління, які експлуатувалися в українських містах. Визначено, що за всіма основними показниками й експлуатаційними параметрами вони були максимально наближені до аналогічних моделей німецьких тролейбусів. Запропонована методологія та структура дослідження в подальшому може бути використана для написання статей з історії науки й техніки, зокрема електротранспорту.