Quale механіка як метафізична світоглядна концепція квантової механіки
Анотація
Термін "Quale Механіка" запропоновано тут для опису якісних аспектів Квантової Механіки, які піддаються метафізичному розгляду. Мета Quale Механіки полягає в тому, щоб упорядкувати квантовий дискурс до його основних засад, щоб побудувати його власний – філософського характеру – Quale дискурс. Рамки дискусії розпочинаються поверненням до платонівського підходу до способу сприйняття/обробки знань, а потім обговорюються чотири стадії до досягнення поняття ейдосів. Природа відчуттєво-надвідчуттєвої дихотомії викривається шляхом протиставлення айстета ейдосу. Далі йде обговорення історичного розвитку та основ Квантової Механіки. Це включає розв'язання проблеми чорного тіла Планком з введенням квантів – у конфлікті з Ньютонівською фізикою, а потім поясненням Ейнштейном фотоефекту та наслідками, пов'язаними з подвійною природою світла (частинка проти хвилі) і двома узагальненнями квантового характеру речовини: планетарна модель атома Бора та подвійна частинково-хвильова природа електрона, продемонстрована де Бройлем. Подальше упорядкування цих напівкласичних концепцій в більш абстрактні математичні концепції Гайзенбергом, Борном, Діраком і Паулі потім розглядаються з принципом невизначеності Гайзенберга та поняттям хвильової функції, які недвозначно відходять від класичної детермінованої картини матерії. Прикладом цих досягнень є ефект Казимира – з його наслідками для гравітації і демонстрацією того, що вакуум насправді не можна вважати повністю пустим. Квантова Механіка, як найточніша математична рамка, яку можна використовувати для опису та передбачення природних явищ, які відбуваються на атомних розмірах реальності, можна розглядати як корінь, з якого виникла концепція Quale Механіки для побудови паралелі між метафізичним існуванням і квантовим фізичним згортанням хвильової функції. Зроблено висновок, що, в основі своїй, квантова механіка є повторення Античного Грецького Світогляду.
Завантаження
Посилання
Abbott, A. (2012a). Plagiarism charge for Romanian minister. Nature, 485(7398), 289. https://doi.org/10.1038/485289a
Abbott, A. (2012b). Romanian scientists fight plagiarism. Nature, 488(7411), 264–265. https://doi.org/10.1038/488264a
Atkins, P., & Friedman, R. (2011). Molecular Quantum Mechanics (Fifth Edit). New York: Oxford University Press Inc.
Blaga, L. (2013). Trilogia Cunoașterii. Bucuresti: Humanitas [in Romanian].
Bohm, D. (1980). Wholeness and the Implicate Order. London and New York: Routledge Classics.
Boudry, M., Blancke, S., & Pigliucci, M. (2015). What makes weird beliefs thrive? The epidemiology of pseudoscience. Philosophical Psychology, 28(8), 1177–1198. https://doi.org/10.1080/09515089.2014.971946
Florian, R. (2006). Oamenii de stiinta din Romania si recunoasterea rezultatelor lor [Romanian scientists, and their recognition]. Ad Astra Journal [Ad-Astra], 5(1), 1–15. Retrieved from https://ad-astra.ro/journal/8/florian_oamenii_de_stiinta.pdf [in Romanian].
Frauchiger, D., & Renner, R. (2018). Quantum theory cannot consistently describe the use of itself. Nature Communications, 9(1), 1–10. https://doi.org/10.1038/s41467-018-05739-8
Hansson, S. O. (2017). Science denial as a form of pseudoscience. Studies in History and Philosophy of Science Part A, 63, 39–47. https://doi.org/10.1016/j.shpsa.2017.05.002
Hawking, S. W. (1975). Particle Creation by Black Holes. Communications in Mathematical Physics, 43, 199–220. https://doi.org/10.1007/BF02345020
Heidegger, M. (2000). Introduction to Metaphysics. New Haven: Yale University Press. https://doi.org/10.12987/9780300161434
Heisenberg, W. (1979). Philosophic Problems of Quantum Physics. Woodbridge, CT: Pantheon Book Inc.
Hund, F. (1974). The History of Quantum Mechanics. New York: Harrap & Co. Ltd.
Jung, C. G. (1959). Aion: Researches into the Phenomenology of the Self (H. Read, M. Fordham, G. Adler, & W. McGuire (Eds.); Second Edition). Princteon: Princteon University Press.
Jung, C. G. (1960). The Structure and Dynamics of the Psyche (H. Read, M. Fordham, G. Adler, & W. McGuire (Eds.), (Second Edition). Princteon: Princteon University Press.
Korotayev, A., Romanov, D., & Medvedev, I. (2019). Echo of the Arab Spring in Eastern Europe: A Quantitative Analysis. Sotsiologicheskoe Obozrenie, 18(1), 56–106. https://doi.org/10.17323/1728-192X-2019-1-56-106
Lightman, A. P. (2009). The discoveries : great breakthroughs in 20th-century science, including the original papers. New York: Vintage.
Longair, M. (2013). Quantum Concepts in Physics. New York: Cambridge University Press.
Matute, H., Yarritu, I., & Vadillo, M. A. (2011). Illusions of causality at the heart of pseudoscience. British Journal of Psychology, 102(3), 392–405. https://doi.org/10.1348/000712610X532210
Peters, F. E. (1967). Greek Philosophical Terms. New York: New York University Press.
Piela, L. (2014). Ideas of Quantum Chemistry (Second Edition). Elsevier.
Schiermeier, Q. (2012). Romanian prime minister accused of plagiarism. Nature, 486(7403), 305. https://doi.org/10.1038/486305a
Schoijet, M. (2009). On pseudoscience. Critique, 37(3), 425–439. https://doi.org/10.1080/03017600902989856
Sernelius, B. E. (2009). Gravitation as a casimir effect. International Journal of Modern Physics A, 24(8–9), 1804–1812. https://doi.org/10.1142/S0217751X09045388
Shermer, M. (1997). Why People Believe Weird Things Pseudoscience, Superstition, and Other Confusions of Our Time. New York: W. H. Freeman.
Shermer, M. (2011). What is Pseudoscience? Scientific American, 305(3), 92–92. https://doi.org/10.1038/scientificamerican0911-92
Silaghi-Dumitrescu, R. (2018). Feudalism in modern eastern Europe. Balkanistic Forum, 1, 11–15.
Silaghi-Dumitrescu, R. (2021a). Measuring pseudoscience in online media: a case study on Romanian websites. Journal of Romanian Studies, 3(2), 111–128.
Silaghi-Dumitrescu, R. (2021b). Să ascultăm instituțiile de știință din România. Spunând… ce? - Opinii - HotNews.ro. HotNews.Ro. https://www.hotnews.ro/stiri-opinii-24869946-ascultam-institutiile-stiinta-din-romania-spunand.htm
Silaghi-Dumitrescu, R. (2021c). Măsurile anti-COVID din România: ce ne permite știința să criticăm? Sau: despre “România Educată” - Opinii - HotNews.ro. HotNews.Ro. Retrieved from https://www.hotnews.ro/stiri-opinii-24880768-masurile-anti-covid-din-romania-permite-stiinta-criticam-sau-despre-romania-educata.html [in Romanian].
Silaghi-Dumitrescu, R., & Sabau, A. (2014). Scientometric analysis of relative performance in a key university in Romania. Scientometrics, 99(2), 463–474. https://doi.org/10.1007/s11192-014-1232-8
Smith, I. M., & MacDonald, N. E. (2017). Countering evidence denial and the promotion of pseudoscience in autism spectrum disorder. Autism Research, 10, 1334–1337. https://doi.org/10.1002/aur.1810
Strauss, V. (2014). Russia’s plagiarism problem: Even Putin has done it! - The Washington Post. Washington Post. Retrieved from https://www.washingtonpost.com/news/answer-sheet/wp/2014/03/18/russias-plagiarism-problem-even-putin-has-done-it/
Van Kline, M. (2022). Romania’s Constitutional Court rules that plagiarists can retain their doctoral degree. Romania Insider. Retrieved from https://www.romania-insider.com/romania-constitutional-court-plagiarism-doctoral-degree
Wallis, R. (1985). Science and pseudo-science. Social Science Information, 24(3), 585–601. https://doi.org/10.1177/053901885024003009
Кількість переглядів: 1256 Кількість завантажень PDF: 845
Авторське право (c) 2023 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
