Синергія багатокритеріальної діагностики для збереження культурної спадщини та відновлення зниклої спадщини: Історичне дослідження в науці, техніці та археології
Анотація
Нагальна потреба збереження культурної спадщини на сучасному етапі розвитку суспільства стає надзвичайно важливою, особливо гостро в Марокко, де його багата культурна спадщина стикається з непередбачуваними загрозами. Швидкі сили урбанізації та нескінченного економічного розвитку зіткнулися, що призвело до тривожної депреціації та необоротного погіршення стану значної частини цієї безцінної спадщини. У цьому контексті деяким видатним пам’яткам вдалося витримати плив часу. Одним з таких зразків є Маринідська медресе, архітектурне диво 4 століття, розташоване на території археологічного об'єкту Шелла у Рабаті, Марокко. Поза своєю фізичною величчю, медресе відіграє ключову роль як канал між минулим та майбутнім, сприяючи передачі культурної спадщини нащадкам, які ще народяться. Ця робота розпочинає багатодисциплінарну подорож, використовуючи передові техніки, такі як земельна фотограметрія, числове моделювання та спеціалізована археологічна характеризація, для проведення комплексного діагностичного дослідження. Злиття цих різноманітних методик створює міцну основу для всебічного діагностичного дослідження. Ці зусилля будуть слугувати не лише академічній цікавості, але й стануть кутовим каменем, на якому будуються стратегії сумісних консерваційних та реставраційних втручань. У складній взаємодії між збереженням історичного спадку та імперативами прогресу ці методики утворюють міст. Цей міст зв'язує архітектурну велич медресе з необхідністю збереження її в швидкозмінному світі. Остаточною метою цього багатодисциплінарного підходу є: забезпечити довготривалий захист Маринідської медресе та інших археологічних залишків від руйнівних сил часу та міського розвитку, а також сформувати наратив, що чутливо реагує на виклики збереження культурної спадщини перед сучасністю. У цьому зусиллі передові технології переплітаються з глибоким визнанням історичного, соціального та культурного значення цих місць, нарешті, прокладаючи шлях, який не лише зберігає архітектурний блиск, але й вшановує глибокі історії, які вони вміщують через епохи.
Завантаження
Посилання
Adamopoulos, E., & Rinaudo, F. (2021). Combining multiband imaging, photogrammetric techniques, and FOSS GIS for affordable degradation mapping of stone monuments. Buildings, 11(7), 304. https://doi.org/10.3390/buildings11070304
AlMasri, R., & Ababneh, A. (2021). Heritage management: Analytical study of tourism impacts on the archaeological site of Umm Qais-Jordan. Heritage, 4(3), 2449-2469. https://doi.org/10.3390/heritage4030138
Belhaj, S., El Ghazali, F. E., Bahi, L., & Akhssas, A. (2019, April). Physico-chemical characterization and studies of the different alterations of the calcarinite stones used in the historical monument Chellah-Rabat. Paper presented at the meeting of EGU General Assembly, Vienna, Austria. Retrieved from https://presentations.copernicus.org/EGU2019/EGU2019-88_presentation.pdf
Chen, Y., Wu, Y., Sun, X., Ali, N., & Zhou, Q. (2023). Digital documentation and conservation of architectural heritage information : An application in modern Chinese architecture. Sustainability, 15(9), 7276. https://doi.org/10.3390/su15097276
Choriyev, S., Shaydullaeva, G., & Raxmonkulova, Z. (2023). The history of archives in Central Asia : Ancient times. History of Science and Technology, 13(1), 34-51. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2023-13-1-34-51
Di Benedetto, C., Gautiero, A., Guarino, V., Allocca, V., De Vita, P., Morra, V., … & Calcaterra, D. (2020). Knowledge-based model for geomaterials in the Ancient Centre of Naples (Italy) : Towards an integrated approach to cultural heritage. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 18, e00146. https://doi.org/10.1016/j.daach.2020.e00146
Haq, F., Yasin, N., & Nair, G. (2023). Envisioning the future of heritage tourism in the creative industries in Dubai : An exploratory study of post COVID-19 strategies for sustainable recovery. Heritage, 6(6), 4557-4572. https://doi.org/10.3390/heritage6060242
Jeong, J. Y., Karimov, M., Sobirov, Y., Saidmamatov, O., & Marty, P. (2023). Evaluating culturalization strategies for sustainable tourism development in Uzbekistan. Sustainability, 15(9), 7727. https://doi.org/10.3390/su15097727
Lu, N., Wang, Q., Wang, S., & Zhang, R. (2015). The application of 3D laser scanning in the survey and measuring of Guyue Bridge of Song Dynasty in Yiwu City. ISPRS Annals of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, II-5-W3, 185-190. https://doi.org/10.5194/isprsannals-II-5-W3-185-2015
Maté-González, M. Á., Di Pietra, V., & Piras, M. (2022). Evaluation of different LiDAR Technologies for the documentation of forgotten cultural heritage under forest environments. Sensors, 22(16), 6314. https://doi.org/10.3390/s22166314
Mekonnen, H., Bires, Z., & Berhanu, K. (2022). Practices and challenges of cultural heritage conservation in historical and religious heritage sites : Evidence from North Shoa Zone, Amhara Region, Ethiopia. Heritage Science, 10(1), 172. https://doi.org/10.1186/s40494-022-00802-6
Nilson, T., & Thorell, K. (Eds.). (2018). Cultural heritage preservation: The past, the present and the future. Forskning i Halmstad Nr. 24. Halmstad: Halmstad University Press. Retrieved from https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1224014/FULLTEXT01.pdf
Salagean-Mohora, I., Anghel, A. A., & Frigura-Iliasa, F. M. (2023). Photogrammetry as a digital tool for joining heritage documentation in architectural education and professional practice. Buildings, 13(2), 319. https://doi.org/10.3390/buildings13020319
Sanchez-Calvillo, A., Alonso-Guzman, E. M., Martinez-Molina, W., Navarrete-Seras, M. A., Ruvalcaba-Sil, J. L., Navarro-Ezquerra, A., & Mitrani, A. (2021). Characterization of adobe blocks: Point-load assessment as a complementary study of damaged buildings and samples. Heritage, 4(2), 864-888. https://doi.org/10.3390/heritage4020047
Shanoer, M. M., & Abed, F. M. (2018). Evaluate 3D laser point clouds registration for cultural heritage documentation. The Egyptian Journal of Remote Sensing and Space Science, 21(3), 295-304. https://doi.org/10.1016/j.ejrs.2017.11.007
Simou, S., Baba, K., & Nounah, A. (2022). A GIS-based methodology to explore and manage the historical heritage of Rabat city (Morocco). Journal on Computing and Cultural Heritage, 15(4), 74. https://doi.org/10.1145/3517142
Spennemann, D. H. R. (2023). What actually is a heritage conservation area? A management critique based on a systematic review of New South Wales (Australia) planning documents. Heritage, 6(7), 5270-5304. https://doi.org/10.3390/heritage6070279
Terrisse, M. (2011). Les musées de sites archéologiques appréhendés en tant que vecteurs de développement local à travers trois études de cas préfigurant la mise en valeur opérationnelle du site de Chellah (These de doctorat, Le Mans). Le Mans. Retrieved from https://www.theses.fr/2011LEMA3006 [in French].
Theodoridou, M., & Török, Á. (2019). In situ investigation of stone heritage sites for conservation purposes : A case study of the Székesfehérvár Ruin Garden in Hungary. Progress in Earth and Planetary Science, 6(1), 15. https://doi.org/10.1186/s40645-019-0268-z
Tobiasz, A., Markiewicz, J., Łapiński, S., Nikel, J., Kot, P., & Muradov, M. (2019). Review of methods for documentation, management, and sustainability of cultural heritage. case study: Museum of King Jan III’s Palace at Wilanów Sustainability, 11(24), 7046. https://doi.org/10.3390/su11247046
Tsilimantou, E., Delegou, E. T., Nikitakos, I. A., Ioannidis, C., & Moropoulou, A. (2020). GIS and BIM as integrated digital environments for modeling and monitoring of historic buildings. Applied Sciences, 10(3), 1078. https://doi.org/10.3390/app10031078
van Dijk, N., Gamstedt, K., & Bjurhager, I. (2015). Monitoring archaeological wooden structures : Non-contact measurement systems and interpretation as average strain fields. Journal of Cultural Heritage, 17, 102-113. https://doi.org/10.1016/j.culher.2015.03.011
Кількість переглядів: 604 Кількість завантажень PDF: 654
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
