Різьблені сволоки Гетьманщини
Анотація
У статті досліджено різьблені сволоки з помешкань представників родин козацької старшини та православного духовенства Гетьманщини останньої чверті 17‒18 ст. Створення багатоорнаментованих сволоків було своєрідним підтвердженням соціального статусу власників будинків, їх мистецьких уподобань та вираженням рівня майстерності тогочасних майстрів-різьбярів. Метою дослідження є аналіз усіх відомих на сьогодні сволоків представників козацької старшини та духовенства 17‒18 ст. та створення узагальнюючої картини щодо специфіки цих пам’яток матеріальної культури Гетьманщини. Вперше в історіографії на основі відомостей про збережені нині в музейних фондах та висвітлені в наукових публікаціях сволоки здійснено комплексний узагальнюючий аналіз цих пам’яток як явища матеріальної культури. В результаті аналізу інформації про 22 різьблений сволок 17‒18 ст. з території Гетьманщини зроблено висновок про те, що спільними рисами цих пам’яток є наявність (за окремими винятками) по центрах виробів прямих православних хрестів, написів церковно-слов’янською мовою. В орнаментації сволоків прослідковуються риси, характерні для доби пізнього бароко та класицизму. Притому виокремлюються простіше і багатше декоровані вироби. До другої групи відносяться сволоки з хат окремих представників козацької старшини. Кожен сволок являвся візуальним проявом заможності та соціального статусу господаря, його мистецьких уподобань на фоні загальноприйнятих культурних канонів. Паралельно, різьблені сволоки – приклади майстерності українських майстрів-різьбярів ранньомодерної доби які потребують збереження для наступних поколінь. Загалом зображення на цих виробах пронизані християнською символікою, хоча й містять окремі символи, що зустрічалися в язичницьких знакових системах.
Завантаження
Посилання
Adruh, A. (2020). Derevorizblennia ta ikonostasy Chernihova druhoi polovyny XVII – pochatku XVIII stolit [Wood carvings and iconostases of Chernihiv of the second half of the 17th and early 18th centuries]. Siverianskyi litopys – Severyan chronicle, (2), 42‒59. https://doi.org/10.5281/zenodo.3859329 [in Ukrainian].
Aleppskii, P. (1897). Puteshestvie Antiokhiiskogo Patriarkha Makariia v Rossiiu v polovine XVII veka opisannoe ego synom arkhidiakonom Pavlom Aleppskim (po rukopisi Moskovskogo glavnogo arkhiva Ministerstva inostrannykh del) Vyp. 2. (Ot Dnepra do Moskvy) [The journey of the Antioch Patriarch Macarius to Russia in the middle of the 17th century, described by his son, Archdeacon Pavlo Aleppskii (based on the manuscript of the Moscow Main Archive of the Moscow Ministry of Foreign Affairs). Issue 2. (From the Dnipro to Moscow)]. Moscow: Society of Russian History and Antiquities at Moscow University [in Russian].
Chechot, I. (1982). Barokko kak kulturologicheskoe poniatie. Opyt issledovaniia K. Gurlita [Baroque as a cultural concept. Research experience of K. Gurlit]. In Barokko v Slavianskikh kulturakh [Baroque in Slavic cultures] (pp. 326‒349). Moscow: Science [in Russian].
Makarov, A. (1994). Svitlo ukrainskoho baroko [The light of the Ukrainian Baroque]. Kyiv: Art [in Ukrainian].
Malchenko, O. (2007). Khudozhnie lyttia harmat u Hetmanshchyni za chasiv pravlinnia Ivana Mazepy [Artistic casting of cannons in the Hetman region during the reign of Ivan Mazepa]. Kyiv: VIPOL [in Ukrainian].
N. B. (1904). Starinnyi svolok [An old support beam]. Arheologicheskaya letopis Yuzhnoj Rossii ‒ Archaeological chronicle of Southern Russia, (3), 95‒96 [in Russian].
Pavluckij, G. (1911). Grazhdanskoe zodchestvo na Ukraine [Civil architecture in Ukraine]. In I. Grabar' (Ed.) Istoriya russkogo iskusstva Dopetrovskaya epoha (Moskva i Ukraina) [History of Russian art in Pre-Petrine era. (Moscow and Ukraine)], Volume 2. Architecture. Moskow: I. Knebel' [in Russian].
Shcherban, A., & Babkova, N. (2023). Svolok 1741 r. z fondiv Dykanskoho istoryko-kraieznavchoho muzeiu [Support beam of 1741 from the funds of the Dykanka Historical and Local History Museum]. Narodoznavchi zoshyty ‒ The Ethnology Notebooks, 6(174), 1386‒1396. https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1386 [in Ukrainian].
Sherotskij, K. (1914) Ocherki po istorii dekorativnogo iskusstva Ukrainy [Essays on the history of decorative art of Ukraine]. Kiev: Tipografiya S. V. Kul'zhenko [in Russian].
Shkira, M., Shkira, N., & Shkira, L. (2018). Svoloky u konteksti doslidzhennia tradytsiinoho narodnoho zhytla kintsia XIX – pochatku XX stolittia Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny Natsionalnoho istoryeo-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [Support beams in the context of the study of traditional folk dwellings of the end of the 19th ‒ beginning of the 20th century of the Museum of Folk Architecture and Life of the Central Dnipro region of the National Historical and Ethnographic Reserve "Pereyaslav"]. Eminak: Scientific Quarterly Journal, 3(1(21), 113‒122. Retrieved from https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/366 [in Ukrainian].
Yurchenko, P. H. (1962). Ukrainske narodne mystetstvo. Rizblennia ta khudozhnii metal [Ukrainian folk art. Carving and artistic metal arranged]. Kyiv: State Publishing House of Fine Arts and Fiction [in Ukrainian].
Yurchenko, P. H. (1968). Derev’iana arkhitektura [Wooden architecture]. In Istoriia ukrainskoho mystetstva [History of Ukrainian art] (Vol. 3, pp. 13‒69). Kyiv: Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, Main Editorial Office of the Ukrainian Soviet Encyclopedia [in Ukrainian].
Zham, O., & Hrudevych, T. (2021). Svolok u khati chynbaria Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: Istorychnyi, mystetstvoznavchyi, istoriohrafichnyi ohliad [The svolok from chinbar`s house at the Museum of folk architecture and life of the Middle Dnieper: Historical, graphical and artistical review]. Siverianskyi litopys ‒ Siverian chronicle, (6), 25‒35. https://doi.org/10.5281/zenodo.5804536 [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 549 Кількість завантажень PDF: 445
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
