Залізниці Галичини австро-угорського періоду: історіографія проблеми
Анотація
У статті представлена історіографія теми «залізниці Галичини австро-угорського періоду. Дослідження означеної проблеми вимагало пошуку і опрацювання значного кола джерел, що зберігаються в архівах і бібліотеках Чернівців, Львова, Москви та Санкт-Петербурга. Звичайно, основну частину фактичного матеріалу почерпнуто з архівних фондів Чернівецького державного обласного архіву, книжкових і газетних фондів Наукової бібліотеки Чернівецького держуніверситету та Львівського державного обласного архіву.
Завантаження
Посилання
Джерела та література
Димитрюк В.М. Формування та функціонування мережі залізниць Бу-ковини австро-угорського періоду : 1866–1918 : автореф. дис… канд. іст. наук : 07.00.07. – Київ, 2004. – 18 с.
Кірпа Г.М. Залізниці України: Історичний нарис / Г.М. Кірпа, О.М. Пшінько, І.В. Агієнко. – Дніпропетровськ : Арт-Пресс, 2001. – 328 с.
Кривопішин О.М. Південно-Західні залізниці на теренах України в другій половині ХІХ століття: досвід акціонування та структурних перет-ворень: монографія / О.М. Кривопішин. – Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2012. – 548 с.
REFERENCES
Dymytriuk, V.M. (2004). Formuvannia ta funktsionuvannia merezhi zaliznyts Bukovyny avstro-uhorskoho periodu : 1866–1918 . Kyiv.
Kirpa, H.M. (2001). Zaliznytsi Ukrainy: Istorychnyi narys. Dnipropetrovsk: Art-Press.
Kryvopishyn, O.M. (2012). Pivdenno-Zakhidni zaliznytsi na terenakh Ukrainy v druhii polovyni KhІKh stolittia: dosvid aktsionuvannia ta strukturnykh peretvoren: monohrafiia . Nizhyn: TOV «Vydavnytstvo «Aspekt-Polihraf».
Кількість переглядів: 640 Кількість завантажень PDF: 322

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.




