Участь інженера М.Л. Щукіна в проектуванні та будівництві імператорського поїзда закордонної та вітчизняної колії
Анотація
У статті висвітлюється участь визначного вітчизняного інженера шляхів сполучення, конструктора паровозів і вагонів, видатного педагога і залізничного адміністратора, професора Миколи Леонідовича Щукіна в проектуванні та будівництві імператорського поїзда закордонної та вітчизняної колії. Результат роботи Будівельної комісії під керівництвом М.Л. Щукіна був вражаючим. Плідна співпраця провідних залізничників, вчених і інженерів країни на межі ХІХ і ХХ ст. продемонструвала високий рівень інженерно-технічного потенціалу у галузі залізничного транспорту і поклала початок новому етапу вітчизняного паровозо- і вагонобудування, поступово виводячи дану галузь на один рівень із залізницями провідних розвинених країн світу.
Завантаження
Посилання
Джерела та література
Щербакова Ольга. 7 главных фактов о крушении императорского поезда // Русская семерка (Санкт-Петербург). – 2013. – 13 окт.
Императорский поезд заграничной и российской колеи постройки Александровского механического завода Николаевской железной дороги. 1891–1894. Техническое описание / Сост. Н.Л. Щукин. – Санкт-Петербург, 1907. – 246 с.
Кривская П.Б. Пионер отечественного паровозостроения (Пролетарский завод) / П.Б. Кривская // Техника железных дорог. – 2013. – № 1 (21). – С. 75–79.
Мокршицкий Е.И. История вагонного парка железных дорог СССР.– Москва : Трансжелдориздат, 1946. – 204 с.
Зимин И.В. Повседневная жизнь Российского императорского двора. Вторая четверть XIX – начало XX в. Взрослый мир императорских резиденций.: Центрполиграф; Москва; 2010. – 430 с.
Плужников К.И. Императорский ширококолейный поезд для путешествий по России постройки 1896–1897 гг. : [альбом] / МПС ; сост. П. Малевинский. – СПб. ; М. : Типо-лит. Кушнерева, 1900. – 220 с.
Зимин И.В. Царская работа. XIX – начало XX в. Повседневная жизнь Российского императорского двора. : Центрполиграф; Москва; 2011. – 560 с.
Императорский поезд заграничной и российской колеи постройки Александровского механического завода Николаевской железной дороги. 1891–1894. Техническое описание / Сост. Н.Л. Щукин. – Санкт-Петербург, 1907. – 246 с.
REFERENCES
Shcherbakova, O. (2013). 7 glavnyh faktov o krushenii imperatorskogo poezda . Sankt-Peterburg.
Imperatorskij poezd zagranichnoj i rossijskoj kolei postrojki Aleksandrovskogo mekhanicheskogo zavoda Nikolaevskoj zheleznoj dorogi. (1907). 1891–1894. Tekhnicheskoe opisanie. Sankt-Peterburg.
Krivskaya, P.B. (2013). Pioner otechestvennogo parovozostroeniya (Proletarskij zavod) . Tekhnika zheleznyh dorog, 1, 75.
Mokrshickij, E.I. (1946). Istoriya vagonnogo parka zheleznyh dorog SSSR. Moskva: Transzheldorizdat.
Zimin, I.V. (2010). Povsednevnaya zhizn' Rossijskogo imperatorskogo dvora. Vtoraya chetvert' XIX – nachalo XX v. Vzroslyj mir imperatorskih rezidencij. Moskva: Centrpoligraf.
Pluzhnikov, K.I. (1900). Imperatorskij shirokokolejnyj poezd dlya puteshestvij po Rossii postrojki 1896–1897 gg.. Sankt-Peterburg: Tipo-litografiya Kushnereva.
Zimin, I.V. (2011). Carskaya rabota. XIX – nachalo XX v. Povsednevnaya zhizn'Rossijskogo imperatorskogo dvora.. Moskva: Centrpoligraf.
Shchukin, L.N. (1907). Imperatorskij poezd zagranichnoj i rossijskoj kolei postrojki Aleksandrovskogo mekhanicheskogo zavoda Nikolaevskoj zheleznoj dorogi. 1891–1894. Tekhnicheskoe opisanie . Sankt-Peterburg.
Кількість переглядів: 758 Кількість завантажень PDF: 343
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
