Про роль і місце наукової спадщини М. В. Павлової в контексті розвитку сучасної біологічної науки
Анотація
У статті висвітлюється роль і місце наукової спадщини М.В. Павлової в контексті розвитку сучасної біологічної науки. Показано, що сучасна палеозоологія (як і палеонтологія, загалом) поступово перетворюються на біологію організмів геологічного минулого. Ось чому дослідження, які стосуються викопних хребетних тварин, сьогодні такі актуальні. Наукові праці В.О. Ковалевського, О.П. Карпінського, М.В. Павлової і Л. Долло давно довели величезне значення палеозоології хребетних для розробки найважливіших проблем еволюційного вчення. Сьогодні широко визнається важливість викопних решток для стратиграфії і палеогеографії. Накопичений майже за 1,5 сотні років великий матеріал з палеозоології хребетних. Він використовувався для розробки теоретичних питань і обгрунтування стратиграфії континентальних відкладів в Україні.
Завантаження
Посилання
Джерела та література
Давиташвили Л.Ш. Курс палеонтологии / Л.Ш. Давиташвили. – Москва ; Ленинград : Госгеолиздат, 1949. – 836 с.
Резник С.Е. Владимир Ковалевский – трагедия нигилиста / С.Е. Резник. – Москва : Молодая гвардия, 1978. – 336 с.
Жамойда А.И. Русское – Всероссийское – Всесоюзное Палеонтологическое общество: 40 лет целеустремленной деятельности / А.И. Жамойда // Диверсификация и этапность эволюции органического мира в свете палеонтологической летописи. 90-я сессия Палеонтологического общества, посвященная 100-летию со дня рождения академика Б.С. Соколова. – Санкт-Петербург, 2014. – С. 15–22.
Дементьев Г. П. Петр Петрович Сушкин : почетный член Моск. о-ва испытателей природы / Г.П. Дементьев — Москва : МОИП, 1940. — 22 с.
Ефремов И.А. Тафономия и геологическая летопись / И.А. Ефремов Труды Палеонтологического института АН СССР. – 1950. – Т. 41. – С. 123-136.
Шмальгаузен И.И. Происхождение наземных позвоночных / И.И. Шмальгаузен. – Москва : Наука, 1964. – 272 с.
Борисяк А.А. Обзор местонахождений третичных наземных млекопитающих Союза ССР / А.А. Борисяк. – Фрунзе : Киргизгосиздат, 1943. – 42 с.
Бессуднова З.А. Геологические исследования в музее истории Московского университета : 1759–1930 / З.А. Бессуднова ; [отв. ред Ю.Я. Соловьев]. – Москва : Наука, 2006. – 246 с.
Мария Васильевна Павлова // Д.В. Наливкин. Наши первые женщины–геологи. – Ленинград : Наука. Ленингр. отд-ние, 1979.–С.13–36.
Ковалевский В.О. Краткое предварительное сообщение об ископаемых копытных / В.О. Ковалевский // Изв. об-ва любит. естеств., антроп. и этнограф. – 1874. – Т. 14, протоколы. – С. 35–58.
Слободиська О.А. П.П. Сушкін про закон незворотності еволюції // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. – К., 2006. – Вип. 26. – С.187–196.
Габуния Л.К. Вымирание древних рептилий и млекопитающих / Л.К. Габуния. – Тбилиси : Мецниереба, 1969. – 236 с.
Павлова М.В. Причины вымирании животных в прошедшие геологические эпохи / М.В. Павлова. – Москва ; Ленинград : Главлит, 1924. – 133 с. – (Современные проблемы естествознания; Кн. 17).
Меннер В.В. Развитие эволюционной палеонтологии в Московском университете после В.О. Ковалевского в трудах М.В. Павловой. Палеонтологическая школа А.П. и М.В. Павловых / В.В. Меннер // История геологических наук в Московском университете / под ред. Д.И. Гордеева. – Москва, 1962. – С. 177–183.
Павлова М.В. Значение палеонтологии / М.В. Павлова // Дневник ХІІ съезда русских естествоиспытателей и врачей. – Москва, 1909–1910. – Т. 1. – С. 340–343.
Борисяк А.А. Избранные труды: К столетию со дня рождения / А.А. Борисяк. – Москва: Наука, 1973. – 356 с.
Павлова М.В. Очерк исторического развития изучения третичных и послетретичных ископаемых млекопитающих, найденных в России / М.В. Павлова // Бюлл. Моск. о–ва испыт. природы. Новая серия, 1922. – Т. 31. – С. 117–148.
References
Davitashvili, L.S. (1949). Kurs paleontologii. Moskva: Gosgeolizdat.
Reznik, S.E. (1978). Vladimir Kovalevskij – tragediya nigilista . Moskva: Molodaya gvardiya.
Zhamojda, A.I. (2014). Russkoe – Vserossijskoe – Vsesoyuznoe Paleontologicheskoe obshchestvo: 40 let celeustremlennoj deyatel'nosti . Diversifikaciya i ehtapnost' ehvolyucii organicheskogo mira v svete paleontologicheskoj letopisi, 15-22.
Dement'ev, G.P. (1940). Petr Petrovich Sushkin : pochetnyj chlen Mosk. o-va ispytatelej prirody . Moskva: MOIP.
Efremov, I.A. (1950). Tafonomiya i geologicheskaya letopis' . Trudy Paleontologicheskogo instituta AN SSSR, 123-136.
Shmal'gauzen, I.I. (1964). Proiskhozhdenie nazemnyh pozvonochnyh. Moskva: Nauka.
Borisyak, A.A. (1943). Obzor mestonahozhdenij tretichnyh nazemnyh mlekopitayushchih Soyuza SSR . Frunze: Kirgizgosizdat.
Bessudnova, Z.A. (2006). Geologicheskie issledovaniya v muzee istorii Moskovskogo universiteta : 1759–1930 . Moskva: Nauka.
Nalivkin, D.V. (1979). Mariya Vasil'evna Pavlova . Nashi pervye zhenshchiny–geologi, 13-36.
Kovalevskij , V.O. (1874). Kratkoe predvaritel'noe soobshchenie ob iskopaemyh kopytnyh. Izv. ob-va lyubit. estestv., antrop. i ehtnograf, 35-58.
Slobodyska, O.A. (2006). P.P. Sushkin pro zakon nezvorotnosti evoliutsii . Istoriia ukrainskoi nauky na mezhi tysiacholit: Zb. nauk. prats, 187-196.
Gabuniya, L.K. (1969). Vymiranie drevnih reptilij i mlekopitayushchih . Tbilisi : Mecniereba.
Pavlova , M.V. (1924). Prichiny vymiranii zhivotnyh v proshedshie geologicheskie ehpohi . Moskva: Glavlit.
Menner , V.V. (1962). Razvitie ehvolyucionnoj paleontologii v Moskovskom universitete posle V.O. Kovalevskogo v trudah M.V. Pavlovoj. Paleontologicheskaya shkola A.P. i M.V. Pavlovyh . Istoriya geologicheskih nauk v Moskovskom universitete , 177-183.
Pavlova, M.V. (1909). Znachenie paleontologii . Dnevnik XІІ s"ezda russkih estestvoispytatelej i vrachej, 340-343.
Borisyak, A.A. (1973). Izbrannye trudy: K stoletiyu so dnya rozhdeniya . Moskva: Nauka.
Pavlova , M.V. (1922). Ocherk istoricheskogo razvitiya izucheniya tretichnyh i posletretichnyh iskopaemyh mlekopitayushchih, najdennyh v Rossii . Byull. Mosk. o–va ispyt. prirody. Novaya seriya, 117-148.
Кількість переглядів: 487 Кількість завантажень PDF: 150
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
