Дорадчі з’їзди інженерів служби рухомого складу і тяги: діяльність Л.М. Леві
Анотація
Актуальним завданням сучасної історичної науки залишається всебічне вивчення персоналій видатних діячів, що зробили вагомий внесок в становлення та розвиток світової науки. Стаття присвячена аналізу та систематизованому узагальненню сукупності наукових фактів, які об’єктивно характеризують різні сторони діяльності видатного інженера шляхів сполучення Людвіга Маврикійовича Леві в дорадчих з’їздах інженерів служби рухомого складу і тяги. В історії науки і техніки Л.М. Леві відомий як визначний конструктор паровозів, який присвятив майже все своє життя розробленню та удосконаленню локомотивів. При підготовці роботи було застосовано хронологічний, типологічний, порівняльні методи історичного пізнання, класифікації та систематизації історичних джерел і бібліографічного матеріалу, які дозволили систематизувати та критично оцінити використані джерела, виділити головне в сучасному стані вивчення теми та результатів інших дослідників, дати характеристику попередніх робіт з даного питання та чітко відокремити питання, котрі залишилися ще недостатньо вивченими. Аналіз джерел дозволив дати об’єктивну оцінку внеску, який зробив Л.М. Леві під час участі в роботі дорадчих з’їздів інженерів служби рухомого складу і тяги. Показана його роль у вирішенні проблем впровадження системи «Compound» на парових машинах. Подальший розвиток і удосконалення яких стало можливим лише із запровадженням охолодженої пари. Відбулося збільшення сили тяги паровозів та рухомого складу вантажних поїздів. Встановлено, що завдяки особистому внеску Л.М. Леві в уніфікацію деталей для різних типів рухомого складу, приладів водозабезпечення та сигналізації, відбулося здешевлення експлуатаційних витрат залізниць. Це досягалося завдяки масовому виготовленню запасних частин, так само як і окремих паровозів і вагонів за допомогою спеціально пристосованих для цього майстерень. Вивчення транспортної науки через біографію вченого, що є складовою частиною комплексу різноманітних знань, передбачає застосування системного підходу як методологічного засобу наукового пізнання. Він відкриває можливість об’єднати під одним кутом зору структуру і зміст емпіричних засобів із теоретичними уявленнями й вимагає врахування суперечливих поглядів на спадщину вітчизняних вчених-залізничників і Л.М. Леві зокрема.
Завантаження
Посилання
Стрелко О.Г., Бердниченко Ю.А. Становлення та функціонування науково-дослідного центру шляхів сполучення народного комісаріату шляхів сполучення (1918-1920 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2016. Вип.45,том 2. С.262–264.
Остафійчук В.О. Журнал «Інженер» і його роль в розвиткові залізничної справи в Україні. Історія української науки на межі тисячоліть. 2002. Вип.9. С.151-156.
Шатаєв В.М. Внесок О.П. Бородіна в розвиток техніки рухомого складу залізниць України(остання чверть ХІХ ст.). Наука та наукознавство. 1998. №3. С. 116-124.
Грицюта О.О. Внесок Л.М. Леві у дослідження системи «compound». Матеріали Четвертої конференції молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні», Київ, 29 січня 2008 р. 2008. С.107–108.
Пилипчук О.Я., Стрелко О.Г. Костянтин Миколайович Посьєт (1819–1899): життя та діяльність (до 200-річчя від дня народження). Історія науки і техніки. 2017. Вип. 7(10). С. 56-63. DOI: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63.
Пилипчук О.Я., Стрелко О.Г. П.П. Мельников: життя та діяльність. Історія науки і техніки. 2018. Вип. 7(11). С. 44-53. DOI: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-11-44-53.
Пилипчук О.Я., Стрелко О.Г. Тринадцятий міністр шляхів сполучення Російської імперії Гюббенет Адольф Якович (1831–1901 рр.). Історія науки і техніки. 2018. Вип. 8(1(12). С. 39-52. DOI: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-1(12)-39-52.
Isaienko S. (2017). Professor Ya.M. Hakkel’s Alma Mater. History of Science and Technology, 7(10), 37-46. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-37-46
РГИА. Ф. 229. Оп. 19. Дело 160. С.5.
Вевиоровский И. Ленинградский институт инженеров железнодорожного транспорта: 1809–1959. Москва: Трансжелдоиздат, 1960. 388 с.
Леви Л.М. Опытные исследования над применением системы «Compоund» и паровых «рубашек» к паровозным машинам, произведенные на Юго-Западных железных дорогах. Инженер. 1886. №10. С.425–438.
Леви Л. О применении к паровозам принципа «Компаунд». Инженер. 1893. №12. С.511–518.
Леви Л.М. Опытное исследование влияния бандажной стали на службу бандажем. Инженер. 1897. №1. С.23–33.
Леви Л.М. Результаты применения химической очистки воды на Юго-Западных железных дорогах. Инженер. 1895. №3. С.464.
Леви Л.М. О практическом определении величины составов поездов в зависимости от размеров паровозов, профиля пути и средней скорости движения. Инженер. 1882. №.5–6. С.165–172, 211–216.
Гриневский А.Ф. Систематический указатель вопросов, рассмотренных техническими совещательными съездами инженеров службы подвижного состава и тяги русских железных дорог: 1879 – 1909 гг. – I–XXVII съезды. Санкт-Петербург, 1910. 202 с.
References
Strelko O.H., Berdnychenko Yu.A. (2016). Stanovlennia ta funktsionuvannia naukovo-doslidnoho tsentru shliakhiv spoluchennia narodnoho komisariatu shliakhiv spoluchennia (1918-1920rr.) [History on formation and operation of the scientific research center of people' commissariat of communication (1918–1920)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu – Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhya National University, 45 (2), 262-264 [in Ukrainian].
Ostafiichuk V.O. (2002). Zhurnal «Inzhener» i yoho rol v rozvytkovi zaliznychnoi spravy v Ukraini [Magazine «Engineer» and its role in the development of railway affairs in Ukraine]. Istoriia ukrainskoi nauky na mezhi tysiacholit – The history of Ukrainian science at the turn of the millennium, 9, 151-156 [in Ukrainian].
Shataiev V.M. (1998). Vnesok O.P. Borodina v rozvytok tekhniky rukhomoho skladu zaliznyts Ukrainy (ostannia chvert ХІХ st.) [Contribution of O.P. Borodin in the development of rolling stock technology of railways of Ukraine (last quarter of the nineteenth century)]. Nauka ta naukoznavstvo – Science and Science of Science, 3, 116-124 [in Ukrainian].
Hrytsiuta O.O. (2008). Vnesok L.M. Levi u doslidzhennia systemy «compound» [Contribution of L.M. Levy in the study of the system «compound»]. Materialy Chetvertoi konferentsii molodykh uchenykh ta spetsialistiv «Istoriia osvity, nauky i tekhniky v Ukraini», Kyiv, 29 sichnia 2008 r. – Materials of the Fourth Conference of Young Scientists and Specialists «History of Education, Science and Technology in Ukraine», Kiev, January 29, 2008, 107–108 [in Ukrainian].
Pylypchuk O., Strelko O. (2017). Kostiantyn Mykolaiovych Posiet (1819–1899): zhyttia ta diialnist (do 200-richchia vid dnia narodzhennia) [Kostiantyn Mykolaiovych Pos'iet (1819–1899): life and ac-tivity (to the 200th birthday anniversary)]. Istoriia nauky i tekhniky – History of Science and Technology, 7(10), 56-63. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63
Pylypchuk O., Strelko O. (2018). P.P. Melnykov: zhyttia ta diialnist [P.P. Melnykov: life and activity]. Istoriia nauky i tekhniky – History of Science and Technology,7(11), 44-53. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-11-44-53
Pylypchuk O., Strelko O. (2018). Trynadtsiatyi ministr shliakhiv spoluchennia Rosiiskoi imperii Hiubbenet Adolf Yakovych (1831–1901 rr.) [The thirteenth Minister of Railways of the Russian Empire Hiubbenet Adolf Yakovych (1831–1901)]. Istoriia nauky i tekhniky – History of Science and Technology, 8(1(12), 39-52. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-1(12)-39-52
Isaienko, S. (2017). Professor Ya.M. Hakkel's Alma Mater [Alma Mater profesora Ya.M. Hakkelia] History of Science and Technology, 7(10), 37-46. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-37-46
RHYA [Russian State Historical Archive]. F. 229. Op. 19. Delo 160. 5 [in Russian].
Vevyorovskyi Y. (1960). Lenynhradskyi ynstytut ynzhenerov zheleznodorozhnoho transporta: 1809–1959 [Leningrad Institute of Railway Engineers: 1809-1959]. Moskva: Transzheldoyzdat [in Russian].
Levi L.M. (1886). Opyitnyie issledovaniya nad primeneniem sistemyi «Compound» i parovyih «rubashek» k parovoznyim mashinam, proizvedennyie na Yugo-Zapadnyih zheleznyih dorogah [Experimental studies on the use of the Compound system and steam «shirts» for locomotive machines made on the South-Western railways]. Inzhener – Engineer, 10, 425-438 [in Russian].
Levi L. (1983). O primenenii k parovozam printsipa «Kompaund» [On application of the «Compound» principle to steam locomotives]. Inzhener – Engineer, 12, 511-518 [in Russian].
Levi L.M. (1897). Opyitnoe issledovanie vliyaniya bandazhnoy stali na sluzhbu bandazhem [Experimental study of the effect of bandage steel on the service of bandage]. Inzhener – Engineer, 1, 23-33 [in Russian].
Levi L.M. (1895). Rezultatyi primeneniya himicheskoy ochistki vodyi na Yugo-Zapadnyih zheleznyih dorogah [The results of the use of chemical water purification on the South-Western Railways]. Inzhener – Engineer, 3, 464 [in Russian].
Levi L.M. (1882). O prakticheskom opredelenii velichinyi sostavov poezdov v zavisimosti ot razmerov parovozov, profilya puti i sredney skorosti dvizheniya [On the practical determination of the size of trains depending on the size of locomotives, the profile of the track and the average speed]. Inzhener – Engineer, 5–6, 165–172, 211–216 [in Russian].
Grinevskiy A.F. (1910). Sistematicheskiy ukazatel voprosov, rassmotrennyih tehnicheskimi soveschatelnyimi s'ezdami inzhenerov sluzhbyi podvizhnogo sostava i tyagi russkih zheleznyih dorog: 1879 – 1909 gg. – I–XXVII s'ezdyi [A systematic index of issues addressed by technical advisory congresses of engineers of the rolling stock service and traction of Russian railways: 1879-1909. - I – XXVII congresses]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Кількість переглядів: 956 Кількість завантажень PDF: 481
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
