Museo naturale Уліссе Альдрованді та його роль у розвитку природознавства в Європі у XVI ст.

Анотація

Улісссе Альдрованді – видатний італійський дослідник природи, перший в історії повний професор природничих наук, який зробив суттєвий внесок в  становлення музеїв і наукового природознавства та набув слави називатися “батьком природознавства”(за Карлом Ліннеєм). У статті наводяться розлогі відомості щодо біографії Альдрованді та складний шлях формування його наукових інтересів. Особлива увага у роботі приділяється маловідомій інформації щодо особливостей природничої колекції та  унікального  музею Альдрованді, які були досліджені автором особисто в університеті м.Болонья (Італія) у 2018 р.  Музей, що був задуманий та створений Альдрованді,  зберігся до цих пір практично у незмінному стані з невеликими втратами, хоча протягом часу був переміщений у різні установи частково або цілком.  Опрацьовані нами каталоги колекцій, складені вченим, відтворюють прагнення вченого обліковувати, каталогізувати та класифікувати доступні йому натуралії, а також предмети іншого походження, які на його думку, відбивали значення природи у житті людини.  Надано досить детальний огляд багатотомної (400 томів) ілюстрованої енциклопедії Альдрованді, підґрунтям для якої стала його колекція. Зазначено, що не зважаючи на передові на той час погляди та високу освіченість Альдрованді, в його творах поряд з науковими фактами наводяться наївні інтерпретації з описами фантастичних створінь — русалок, сфінксів, драконів та ін. Разом з цим, вчений бачив та відзначав межу між емпіричним дослідженням природи і його символічною інтерпретацією. Альдрованді був першим з вчених, хто залучив у природничу історію велику кількість власних і безпосередніх досліджень та зібрав наукову колекцію натуралій. Величність задуму, обсяг зібрань та масштабність наукових інтересів вченого вражала його сучасників, які визнавали museo naturale Альдрованді “найкращим кабінетом у Європі та найбільшим мікокосмом природи” того часу. Підкреслено, що колекція натуралій Альдрованді стала складовою частиною соціального та культурного контексту народження природничої історії як дисципліни. Відзначено  також надзвичайно велике значення  музею Альдрованді як популяризаційної установи,  що  пропонувала “премудрість” у формі, яка була придатна для сприйняття на той час для поширення наукової інформації.