Museo naturale Уліссе Альдрованді та його роль у розвитку природознавства в Європі у XVI ст.
Анотація
Улісссе Альдрованді – видатний італійський дослідник природи, перший в історії повний професор природничих наук, який зробив суттєвий внесок в становлення музеїв і наукового природознавства та набув слави називатися “батьком природознавства”(за Карлом Ліннеєм). У статті наводяться розлогі відомості щодо біографії Альдрованді та складний шлях формування його наукових інтересів. Особлива увага у роботі приділяється маловідомій інформації щодо особливостей природничої колекції та унікального музею Альдрованді, які були досліджені автором особисто в університеті м.Болонья (Італія) у 2018 р. Музей, що був задуманий та створений Альдрованді, зберігся до цих пір практично у незмінному стані з невеликими втратами, хоча протягом часу був переміщений у різні установи частково або цілком. Опрацьовані нами каталоги колекцій, складені вченим, відтворюють прагнення вченого обліковувати, каталогізувати та класифікувати доступні йому натуралії, а також предмети іншого походження, які на його думку, відбивали значення природи у житті людини. Надано досить детальний огляд багатотомної (400 томів) ілюстрованої енциклопедії Альдрованді, підґрунтям для якої стала його колекція. Зазначено, що не зважаючи на передові на той час погляди та високу освіченість Альдрованді, в його творах поряд з науковими фактами наводяться наївні інтерпретації з описами фантастичних створінь — русалок, сфінксів, драконів та ін. Разом з цим, вчений бачив та відзначав межу між емпіричним дослідженням природи і його символічною інтерпретацією. Альдрованді був першим з вчених, хто залучив у природничу історію велику кількість власних і безпосередніх досліджень та зібрав наукову колекцію натуралій. Величність задуму, обсяг зібрань та масштабність наукових інтересів вченого вражала його сучасників, які визнавали museo naturale Альдрованді “найкращим кабінетом у Європі та найбільшим мікокосмом природи” того часу. Підкреслено, що колекція натуралій Альдрованді стала складовою частиною соціального та культурного контексту народження природничої історії як дисципліни. Відзначено також надзвичайно велике значення музею Альдрованді як популяризаційної установи, що пропонувала “премудрість” у формі, яка була придатна для сприйняття на той час для поширення наукової інформації.
Завантаження
Посилання
MacGregor A. Introduction.The origins of museum. London: Ashmolean, 2017. (University of Oxford). С. 1–5.
Scheicher E. The collection of archduke Ferdinand II at Schloss Ambas: its purpose, composition and evolution. The origins of museum. London: Ashmolean, 2017. (University of Oxford). С. 29–39.
Fucikova E. The collection of Rudolf II at Prague: caвinet of curiosity or scientific museum? Oxford, 1985. 49 с.
Mauries P. Cabinets of Curiosities. London: Thames&Hudson, 2002.С.123-146.
Olmi G. Science-Honour-Metaphor: italian cabinets of the Sixteenth and Seventeenth centuries. The origins of museum / London: Ashmolean, 2017. (University of Oxford). С. 5–17.
Грицкевич В. П. История музеев мира [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://studfiles.net/preview/3053187/.
Червоненко О. В. Європейські ренесансні колекції натуралій як історична умова виникнення природничих музеїв [Електронний ресурс]. Науковий щоквартальник "Емінак" №3(19), 2017. Том2. С.131-137. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B3nG_d10WKQvcU8zcy0yMXRCZTQ/view.
Laurencich-Minelli L. Museography and ethnographical collections in Bologna during the Sixteenthn and Seventeen centuries. The origins of museum. London: Ashmolean, 2017. (University of Oxford). С. 17–24.
Улиссе Альдрованди [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8,_%D0%A3%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%81%D0%B5.
Юренева Т. Ю. Западноевропейские естественно-научные кабинеты XVI-XVII века [Електронний ресурс] Вопросы истории естествознания и техники. №4. 2002. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://vivovoco.astronet.ru/ VV/JOURNAL/VIET/CABINET.HTM.
Сотникова С. И. Природа и музей в культуре эпохи. Исторический экскурс [Електронний ресурс] Режим доступу: http://moyuniver.net/priroda-i-muzej-v-kulture-epoxi/.
Сотникова С. И. Музеология. М: Просвещение, 2004. 375с.
Лункевич В. В. От Гераклита до Дарвина М.: Минпросвет РСФСР, 1960. 468 с. (т.1).
Грицкевич В. П. История музейного дела до конца ХУШ ст. [Електронний ресурс] СПб. 2004. Режим доступу : http://elibrary.spbguki.ru/592224/view#page=1.
Aldrovandi U. Historiae: Serpentum et Draconum. Libri dvo // Malvus Antonius Bernina. Bibliopola Bonon. 1640. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=Ce74K-IcGXwC&pg=PA456&lpg=PA456&dq=Aldrovandi+U.+Historiae:+Serpentum+et+Draconum.+Libri+dvo.&source=bl&ots=tGyLzGOeFc&sig=50X7vWfRNrAzZu-FEBA82-XkqtU&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjn6MT-m4HfAhULiKYKHbnQA_IQ6AEwC3oECAgQAQ#v=onepage&q=Aldrovandi%20U.%20Historiae%3A%20Serpentum%20et%20Draconum.%20Libri%20dvo.&f=
Aldrovandi U. Dendrologiae [Електронний ресурс]. Bonon. 1668. Режим доступу : https://books.google.com.ua/books?id=MM5YAAAAcAAJ&pg=PT4&lpg=PT4&dq=Aldrovandi+U.+Dendrologiae.+Bonon.&source=bl&ots=LoVNp3ztwu&sig=qSd4zVcsHl8R6dezIj9readPzQU&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjp-be3m4HfAhUCiSwKHdOXC1MQ6AEwCHoECAMQAQ#v=onepage&q=Aldrovandi%20U.%20Dendrologiae.%20Bonon.&f
Сотникова С. И. Естественноисторическая музеология. Томск: Томский университет, 2011. 250 с.
Альдрованде У. История змей и драконов [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dragons-nest.ru/dragons/booksandarticles/knigi_o_drakonakh/uliss_aldrovandi_istoriya_zmey_i_drakonov.php.
References
MacGregor A.(2017). Introduction.The origins of museum. London: Ashmolean. (University of Oxford). pp. 1–5.
Scheicher E. (2017). The collection of archduke Ferdinand II at Schloss Ambas: its purpose, composition and evolution. The origins of museum. London: Ashmolean (University of Oxford). pp. 29-39.
Fucikova E. (1985). The collection of Rudolf II at Prague: cabinet of curiosity or scientific museum? Oxford. 49 p.
Mauries P. (2002). Cabinets of Curiosities. London: Thames&Hudson. pp.123-146.
Olmi G.(2017)/ Science-Honour-Metaphor: italian cabinets of the Sixteenth and Seventeenth centuries. The origins of museum. London: Ashmolean (University of Oxford). pp. 5–17.
Grickevich V. P. Istorija muzeev mira. [History the museum of world]. Retrieved from https://studfiles.net/preview/3053187/ [in Russian].
Chervonenko O. (2017). Yevropejs`ki renesansni kolekciyi naturalij yak istory`chna umova vy`ny`knennya pry`rodny`chy`x muzeyiv.[European Renaissance natural collections as a historical precondition for the emergence of natural hystory museums]. "Eminak" №3(19). - T.2.-pp.131-137. Retrieved from : https://drive.google.com/file/d/0B3nG_d10WKQvcU8zcy0yMXRCZTQ/view [in Ukrainian].
Laurencich-Minelli L. (2017). Museography and ethnographical collections in Bologna during the Sixteenthn and Seventeen centuries. The origins of museum. – London: Ashmolean (University of Oxford). pp. 17–24.
Ulisse Aldrovandi. Retrieved from : https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8,_%D0%A3%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%81%D0%B5. [in Russian].
Jureneva T. Ju. (2002). Zapadnoevropejskie estestvenno-nauchnye kabinety XVI-XVII veka.[Western European science cabinets of the XVI-XVII centuries]. Voprosy istorii estestvoznanija i tehniki.[Questions of the history of natural science and technology]. №4. Retrieved from: http://vivovoco.astronet.ru/ VV/JOURNAL/VIET/CABINET.HTM.[in Russian].
Sotnikova S. I. Priroda i muzej v kul'ture jepohi. Istoricheskij jekskurs. [Nature and museum in the culture of the era. Historical excurs]. Retrieved from: http://moyuniver.net/priroda-i-muzej-v-kulture-epoxi/.[in Russian].
Sotnikova S. I.(2004). Muzeologija. [Museology]. M: Prosveshhenie. 375p.[in Russian].
Lunkevich V. V. (1960). Ot Geraklita do Darvina. [From Heraclitus to Darwin]. M.: Minprosvet RSFSR. 468 p. (T.1).[in Russian].
Grickevich V. P. (2004). Istorija muzejnogo dela do konca 17 st. S.-Pb. [History of museum until the end of the 18th century]. Retrieved from : http://elibrary.spbguki.ru/592224/view#page=1.[in Russian].
Aldrovandi U.(1640). Historiae: Serpentum et Draconum. Libri dvo. Malvus Antonius Bernina. Bibliopola Bonon. Retrieved from: https://books.google.com.ua/books?id=Ce74K-IcGXwC&pg=PA456&lpg=PA456&dq=Aldrovandi+U.+Historiae:+Serpentum+et+Draconum.+Libri+dvo.&source=bl&ots=tGyLzGOeFc&sig=50X7vWfRNrAzZu-FEBA82-XkqtU&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjn6MT-m4HfAhULiKYKHbnQA_IQ6AEwC3oECAgQAQ#v=onepage&q=Aldrovandi%20U.%20Historiae%3A%20Serpentum%20et%20Draconum.%20Libri%20dvo.&f
Aldrovandi U. (1645). Dendrologiae. Bonon. Retrieved from: https://books.google.com.ua/books?id=MM5YAAAAcAAJ&pg=PT4&lpg=PT4&dq=Aldrovandi+U.+Dendrologiae.+Bonon.&source=bl&ots=LoVNp3ztwu&sig=qSd4zVcsHl8R6dezIj9readPzQU&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjp-be3m4HfAhUCiSwKHdOXC1MQ6AEwCHoECAMQAQ#v=onepage&q=Aldrovandi%20U.%20Dendrologiae.%20Bonon.&f
Sotnikova S. I. (2011). Estestvennoistoricheskaja muzeologija. [Natural History Museology]. Tomsk: Tomskij universitet– 250 p.[in Russian].
Al'drovande U. Istorija zmej i drakonov. [The story of snakes and dragons]. Retrieved from : http://dragonsnest.ru/dragons/booksandarticles/knigi_o_drakonakh/uliss_aldrovandi_istoriya_zmey_i_drakonov.php. [in Russian].
Кількість переглядів: 977 Кількість завантажень PDF: 389
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.




