Становлення наукових досліджень в контексті комунікології 1920-1930 рр.
Анотація
У статті розглядається і аналізується оцінка ролі і значення комунікації в державних системах управління в працях і висловлюваннях видатних представників політичної думки від античності до початку ХХ століття, відповідно до розуміння суті даного явища в розглянуті історичні епохи. Показано, що з історії політичної думки хоч і відомі деякі досить обґрунтовані концепції взаємин влади і населення мислителів стародавнього Китаю, Індії і античності, але вони вимагають більш детального та систематизованого осмислення. Послідовно розглянуто вплив управлінсько-комунікативних ідей Конфуція, Платона і Аристотеля на наступні праці Цезаря, Цицерона, мислителів Середніх віків, епох Відродження і Просвітництва. Проведено порівняльний аналіз окремих поглядів на взаємозв'язок стану державного управління і комунікації теологів і вчених XIII-XVIII століть: Ф. Аквінського, Ф. Петрарки, Л. Бруні, Н. Макіавеллі, М. Лютера, Т. Мора, Т. Кампанелли, Ж. Бодена, Г. Гроція, Дж. Локка, Т. Гоббса. Особливу увагу приділено ідеям Ш. Монтеск'є, І. Канта і Г.-В.-Ф. Гегеля як основоположників наукового дискурсу навколо проблем війни і миру, ефективності державного управління та взаємовідносин з суб'єктами цього управління, з народом. Зокрема, розглянуто і напрацювання Чиказької школи в США та Інституту соціальних досліджень у Німеччині якими було закладено теоретичний фундамент в початок формування теорій інформації та комунікації, які створили основу сучасного етапу розвитку комунікативістики в кінці ХХ століття - на початку ХХІ століття. Дослідження і аналіз в роботі перших історичних ідей і теоретичних концепцій ролі, місця та значення комунікації в системах державного управління, висунутих протягом 2500 років плеядою видатних мислителів минулого дозволяє переосмислити джерела концептуальних положень комунікативістики, висунуті в ХХ столітті, і підійти до об'єктивної оцінки перспективної ролі комунікаційної складової цивілізаційного розвитку людства в ХХI столітті.
Завантаження
Посилання
Aristotel, (2000). Ritorika. Poetika [Rhetoric. Poetics]. Moscow [in Russian].
Fedorov, A. V. (2010). Slovar terminov po mediaobrazovaniyu, mediapedagogike, media-gramotnosti, mediakompetentnosti [Glossary of terms on media education, media pedagogy, media literacy, media competence]. Publishing House Taganrog State Pedagogical Institute, Taganrog [in Russian].
Gnatyuk, O. L. (2004). Iz istorii amerikanskoy kommunikologii i kommunikativistiki: Garold Lassuell (1902-1978) [From the history of American Communicology and Communicative Studies: Harold Lasswell (1902-1978)] / Aktualnyye problemy teorii kommunikatsii. Sankt-Peterburg: Izd-vo SPbGPU [in Russian].
Hanson, E. C. (2017) A history of international communication studies. Oxford Research Encyclopedia of International Studies. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190846626.013.63.
Kislov, D.V. (2012). Suchasni media ta informatsiini viiny: monohrafiia [Modern media and information warfare mongography]. Kyiv: «MP Lesya» [in Ukrainian].
Kuznetsov, M. M. (2011). Opyit kommunikatsii v informatsionnuyu epohu. Issledovatelskie strategii Adorno T. V. i M. Maklyuena [Communication experience in the information age. Research Strategies by T. V. Adorno and M. McLuhan]. Moscow: IFRAN [in Russian].
Lasswell, H. (1942). Analysing the content of mass communication: A brief introduction, Prentice-Hall, N. Y. 10(1), pp. 3-8
Shalina, I. V., (2016). Sovremennaya kommunikativistika: praktikum [Modern communication science: practical]. Ural University Publishing House, Ekaterinburg [in Russian].
Sorokin, P. A., (1992). Chelovek. Tsivilizatsiya. Obschestvo [Human. Civilization. Society]. Moscow: Politizdat [in Russian].
Veber, M. (1990). Protestantskaya etika i duh kapitalizma [Protestant ethics and the spirit of capitalism]. Izbrannyye proizvedeniya. Moscow: Progress [in Russian].
Кількість переглядів: 1280 Кількість завантажень PDF: 616
Авторське право (c) 2019 Kislov D.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
