Діяльність Жоржа Бюффона як передумова появи еволюційної теорії

  • L. I. Demkovich Чортківський державний медичний коледж
Ключові слова: еволюція, походження видів, наука, теорія еволюції, природа

Анотація

У статті висвітлюється внесок Ж. Бюффона у становлення та розвиток еволюційної теорії. Зазначається, що вчений доказував, що еволюція – це відродження. Бюффон так і не зміг звільнитися від ессенціалізму. Врешті-решт він повернувся до ідеї постійності видів. Він став доводити, що хоча види і піддаються змінам, то лише небагато, і один вид походити від іншого просто не може.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Джерела та література

Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора / Ч. Дарвин. – Санкт-Петербург : Наука, 2001. – 568 с.

Воронцов Н.Н. Эволюция органического мира / Н.Н. Воронцов, Л.Н. Сухорукова. – Москва : Наука, 1996. – 156 с.

Симпсон Дж. Темпы и формы эволюции / Дж. Симпсон. – Москва : Гос. изд-во иностр. лит., 1948. – 358 с.

Майр Е. Систематика и происхождение видов / Е. Майр. – Москва : Иностр. лит-ра, 1947. – 502 с.

Сушкин П.П. Обратим ли процесс эволюции? / П.П. Сушкин // Новые идеи в биологии. – 1915. – № 8. – С. 1–40.

Маракуев В. Н. Знаменитые естествоиспытатели: Линней, Бюффон, Паллас и Кювье. – Москва, 1874. – 134 с.

Райнов Т. И. Русские академики второй половины XVIII в. и Бюффон (к 150-летию русского перевода Бюффона)// Вестник АН СССР. – 1939. – № 10. – С. 126–147.

Канаев И. И. Жорж Луи Леклер де Бюффон (1707–1788). – Москва : Наука, 1966. – 266 с.

Разумовская М. В. Бюффон-писатель (французские естество-испытатели XVIII в. и литература). – Санкт-Петербург, 1997. – 156 с.

Мари-Жан Эро де Сешель. Поездка в Монбар (Бюффон в последние годы жизни), 1785. / Перевод с франц. Н. М. Карамзина // Пантеон иностранной словесности. – Москва, 1798. – Кн.1. – С. 51–128.

References

Darvin, C. (2001). Proiskhozhdenie vidov putem estestvennogo otbora . Sankt-Peterburg : Nauka.

Voroncov, N.N. (1996). Ehvolyuciya organicheskogo mira . Moskva: Nauka.

Simpson , D. (1948). Tempy i formy ehvolyucii . Moskva: izd-vo inostr. lit.

Majr, E. (1947). Sistematika i proiskhozhdenie vidov . Moskva: Inostr. lit-ra.

Sushkin, P.P. (1915). Obratim li process ehvolyucii? . Novye idei v biologii, 8, 1-40.

Marakuev, V.N. (1847). Znamenitye estestvoispytateli: Linnej, Byuffon, Pallas i Kyuv'e.. Moskva: Moskva.

Rajnov , T.I. (1939). Russkie akademiki vtoroj poloviny XVIII v. i Byuffon (k 150-letiyu russkogo perevoda Byuffona).Vestnik AN SSSR, 10, 126-147.

Kanaev , I.I. (1966). Zhorzh Lui Lekler de Byuffon (1707–1788). Moskva: Nauka.

Razumovskaya, M.V. (1997). Byuffon-pisatel' (francuzskie estestvo-ispytateli XVIII v. i literatura). Sankt-Peterburg: Sankt-Peterburg.

Mari-ZHan EHro de Seshel', Poezdka v Monbar (Byuffon v poslednie gody zhizni), 1785. Panteon inostrannoj slovesnosti, 51-128.


Кількість переглядів: 623
Кількість завантажень PDF: 411
Опубліковано
2016-06-22
Як цитувати
Demkovich, L. I. (2016). Діяльність Жоржа Бюффона як передумова появи еволюційної теорії. Історія науки і техніки, 6(8), 102-108. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2016-6-8-102-108
Розділ
Історія науки