Діяльність Жоржа Бюффона як передумова появи еволюційної теорії
Анотація
У статті висвітлюється внесок Ж. Бюффона у становлення та розвиток еволюційної теорії. Зазначається, що вчений доказував, що еволюція – це відродження. Бюффон так і не зміг звільнитися від ессенціалізму. Врешті-решт він повернувся до ідеї постійності видів. Він став доводити, що хоча види і піддаються змінам, то лише небагато, і один вид походити від іншого просто не може.
Завантаження
Посилання
Джерела та література
Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора / Ч. Дарвин. – Санкт-Петербург : Наука, 2001. – 568 с.
Воронцов Н.Н. Эволюция органического мира / Н.Н. Воронцов, Л.Н. Сухорукова. – Москва : Наука, 1996. – 156 с.
Симпсон Дж. Темпы и формы эволюции / Дж. Симпсон. – Москва : Гос. изд-во иностр. лит., 1948. – 358 с.
Майр Е. Систематика и происхождение видов / Е. Майр. – Москва : Иностр. лит-ра, 1947. – 502 с.
Сушкин П.П. Обратим ли процесс эволюции? / П.П. Сушкин // Новые идеи в биологии. – 1915. – № 8. – С. 1–40.
Маракуев В. Н. Знаменитые естествоиспытатели: Линней, Бюффон, Паллас и Кювье. – Москва, 1874. – 134 с.
Райнов Т. И. Русские академики второй половины XVIII в. и Бюффон (к 150-летию русского перевода Бюффона)// Вестник АН СССР. – 1939. – № 10. – С. 126–147.
Канаев И. И. Жорж Луи Леклер де Бюффон (1707–1788). – Москва : Наука, 1966. – 266 с.
Разумовская М. В. Бюффон-писатель (французские естество-испытатели XVIII в. и литература). – Санкт-Петербург, 1997. – 156 с.
Мари-Жан Эро де Сешель. Поездка в Монбар (Бюффон в последние годы жизни), 1785. / Перевод с франц. Н. М. Карамзина // Пантеон иностранной словесности. – Москва, 1798. – Кн.1. – С. 51–128.
References
Darvin, C. (2001). Proiskhozhdenie vidov putem estestvennogo otbora . Sankt-Peterburg : Nauka.
Voroncov, N.N. (1996). Ehvolyuciya organicheskogo mira . Moskva: Nauka.
Simpson , D. (1948). Tempy i formy ehvolyucii . Moskva: izd-vo inostr. lit.
Majr, E. (1947). Sistematika i proiskhozhdenie vidov . Moskva: Inostr. lit-ra.
Sushkin, P.P. (1915). Obratim li process ehvolyucii? . Novye idei v biologii, 8, 1-40.
Marakuev, V.N. (1847). Znamenitye estestvoispytateli: Linnej, Byuffon, Pallas i Kyuv'e.. Moskva: Moskva.
Rajnov , T.I. (1939). Russkie akademiki vtoroj poloviny XVIII v. i Byuffon (k 150-letiyu russkogo perevoda Byuffona).Vestnik AN SSSR, 10, 126-147.
Kanaev , I.I. (1966). Zhorzh Lui Lekler de Byuffon (1707–1788). Moskva: Nauka.
Razumovskaya, M.V. (1997). Byuffon-pisatel' (francuzskie estestvo-ispytateli XVIII v. i literatura). Sankt-Peterburg: Sankt-Peterburg.
Mari-ZHan EHro de Seshel', Poezdka v Monbar (Byuffon v poslednie gody zhizni), 1785. Panteon inostrannoj slovesnosti, 51-128.
Кількість переглядів: 623 Кількість завантажень PDF: 411
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
