Військові сили та епідемічні захворювання: Екскурс через міжнародні санітарні конференції XIX сторіччя
Анотація
Ця стаття присвячена критичному аналізу військових втручань XIX століття, як основної причини розповсюдження інфекцій на міжнародному рівні. Виникаючі проблеми та рішення, одержані в результаті критичного аналізу матеріалів Міжнародних санітарних конференцій (МСК), розкривають історію розвитку хвороб і методи ранньої статистики, які використовувались в епідеміологічних цілях. Ці епізоди в історії хвороб показують, що відповідна військова інформація поширювалася серед медичних працівників через МСК. Хоча еволюція епідемічного процесу в другій половині XIX століття не дозволила конференціям повністю вилікувати хвороби, але вони стимулювали розвиток західної медицини. Обговорюючи способи використання профілактичних заходів і міжнародних втручань як вченими-медиками, так і дипломатами, починаючи з докладних звітів про смертність військ і закінчуючи такими повсюдно використовуваними термінами, як «зараження» і «карантин», в статті критично аналізуються результати дій зроблених військовими силами як масове явище. Як свідчить дослідження процесу, при порівнянні різних груп населення, в патологіях, пов'язаних з епохою масових перевезень, обґрунтування взаємодії виявило проблеми, пов'язані з залізничним перевезенням військ. Крім того, наявність фактора ризику для навколишнього середовища може відповісти на питання про дії, що вживаються збройними силами, як про масове явище, яке має великий вплив на лікарні, гавані і в'язниці. Матеріали, призначені для цих міжнародних досліджень і комісій по епідеміям, були підготовлені досвідченими військовими і цивільними лікарями, які вважали, що докази і здоровий глузд виявили епідемічні захворювання, яким можна запобігти, лікувати і контролювати за підходом військових. Це есе демонструє, що армійські сили були здатні контролювати свій керуючий апарат, підкреслює важливість їх прагнення слідувати і супроводжувати боротьбу з хворобою при імперіалістичній конкуренції за землю. Цей підхід випливає зі свого специфічного історичного контексту, який в силу свого походження міг би стати єдиним і міжнародним, але був головною перешкодою на шляху до створення міжнародного бюро охорони здоров'я.
Завантаження
Посилання
Baldwin, P. (2005). Contagion and the state in Europe, 1830–1930. Cambridge: Cambridge University Press.
Briggs, A. (1961). Cholera and society in the Nineteenth Century. Past & Present, 19(1), 76-96. https://doi.org/10.1093/past/19.1.76.
Bynum, W. F. (1993). Policing hearts of darkness – aspects of the international sanitary conferences. History and Philosophy of the Life Sciences, 15(3), 421–434.
Capshew, J. H. & Rader, K. A. (1992). Big science: Price to the present. Osiris, 7, 3–25. https://doi.org/10.1086/368703.
Coste, J. (2019). Les registres hospitaliers d'admission, des sources pour l'épidémiologie historique de l'époque moderne. Leçons tirées de l'étude du registre de l'Hôtel royal des Invalides (1670–1791). In É. Belmas & S. Nonnis-Vigilante (Eds.), La santé de populations civiles et militaires: Nouvelles approches et nouvelles sources hospitalières, XVIIe-XVIIIe siècles. Lille: Septentrion.
Curtin, P. D. (1998). Disease and empire: the health of European troops in the conquest of Africa. Cambridge: Cambridge University Press.
Evans, R. J. (1988). Epidemics and revolutions: cholera in Nineteenth-century Europe. Past & Present, 120(1), 123–146. https://doi.org/10.1093/past/120.1.123.
Hamlin, C. (1992). Predisposing causes and public health in early nineteenth-century medical thought. Social History of Medicine, 5(1), 43–70. https://doi.org/10.1093/shm/5.1.43.
Hardy, A. (1993). Cholera, quarantine and the English preventive system, 1850–1895. Medical History, 37(3), 250–269. https://doi.org/10.1017/s0025727300058440.
Harrison, M. (2006). Disease, diplomacy and international commerce: the origins of international sanitary regulation in the nineteenth century. Journal of Global History, 1(2), 197–217. https://doi.org/10.1017/S1740022806000131.
Howard-Jones, N. (1975). The scientific background of the International Sanitary Conferences 1851–1938. Geneva: World Health Organization.
Huber, V. (2006). The unification of the globe by disease? The international sanitary conferences on cholera, 1851-1894. The Historical Journal, 49(2), 453–476. https://doi.org/10.1017/S0018246X06005280.
International Sanitary Conference, (1852). Procès-verbaux de la Conférence sanitaire internationale ouverte à Paris le 27 juillet 1851. Paris: Impr. nationale. Retrieved from https://nrs.harvard.edu/urn-3:HLS.LIBR:1169411.
International Sanitary Conference, (1874). Procès-verbaux de la Conférence sanitaire internationale, ouverte à Vienne le 1 juillet 1874. Vienne: Impr. Impériale et Royale. Retrieved from https://nrs.harvard.edu/urn-3:FHCL:1127068.
International Sanitary Conference, (1881). Proceedings of the International Sanitary Conference: provided for by joint resolution of the Senate and House of Representatives in the early part of 1881. Washington: G.P.O. Retrieved from https://nrs.harvard.edu/urn-3:HMS.COUNT:1092112.
International Sanitary Conference, (1885). Protocoles et procès-verbaux de la Conférence sanitaire internationale de Rome, inaugurée le 20 mai 1885. Rome: Impr. du Ministère des affaires étrangères. Retrieved from https://nrs.harvard.edu/urn-3:HLS.LIBR:1181323.
International Sanitary Conference, (1893). Protocoles et procès-verbaux de la Conférence sanitaire internationale de Dresde, 11 mars-15 avril 1893. Dresde: Impr. B.G. Teubner. Retrieved from https://nrs.harvard.edu/urn-3:HLS.LIBR:1181318.
International Sanitary Conference, (1897). Conférence sanitaire internationale de Venise, 16 février-19 mars 1897: procès-verbaux. Rome: Forzani et cie, imprimeurs du Sénat. Retrieved from https://nrs.harvard.edu/urn-3:HLS.LIBR:1181321.
Lederberg, J. (2000). Infectious History. Science, 288(5464), 287–293. https://doi.org/10.1126/science.288.5464.287.
Mackillop, E., & Sheard, S. (2019). The politics of health policy knowledge transfer: the evolution of the role of British health economics academic units. Evidence & Policy: A Journal of Research, Debate and Practice, 15(4), 489–507. https://doi.org/10.1332/174426418x15378681544353.
Marroin, A. (1861). Histoire médicale de la flotte française dans la Mer Noire pendant la Guerre de Crimée. Paris: Baillère.
Morabia, A. (Ed.) (2004). A history of epidemiologic methods and concepts. Basel: Birkhäuser.
Ogawa, M. (2000). Uneasy bedfellows: science and politics in the refutation of Koch’s bacterial theory of cholera. The Bulletin of the History of Medicine, 74(4), 671–707. https://doi.org/10.1353/bhm.2000.0193.
Peckham, R. (2013). Infective economies: empire, panic, and the business of disease. Journal of Imperial and Commonwealth History, 41(2), 211–237. https://doi.org/10.1080/03086534.2013.789272
Prinzing, F. (1916). Epidemics Resulting from Wars. Oxford: Clarendon Press.
Ringen, K. (1979). Edwin Chadwick, the market ideology, and sanitary reform: on the nature of the 19th-century public health movement. International Journal of Health Services, 9(1), 107–120. https://doi.org/10.2190/LR4G-X2NK-9363-F1EC.
Rosen, G. (1993). A History of Public Health. Baltimore, Maryland: The Johns Hopkins University Press.
Rosenberg, C. (1992). Explaining Epidemics and Other Studies in the History of Medicine. Cambridge: Cambridge University Press.
Siegfried, A. (1960). Itinéraires de contagions. Épidémies et idéologies. Paris: Librairie Armand Colin.
Stern, A. M. & Markel, H. (2004). International efforts to control infectious diseases, 1851 to the present. JAMA, 292(12), 1474–1479. https://doi.org/10.1001/jama.292.12.1474.
Watts, S. J. (1997). Epidemics and history: disease, power and imperialism. New Haven: Yale University Press.
Кількість переглядів: 1088 Кількість завантажень PDF: 634
Авторське право (c) 2020 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
