Вплив рішень з’їздів гірничопромисловців на розгортання промислової революції в Україні у другій чверті ХІХ ст.
Анотація
Аналізується діяльність гірничопромисловців півдня Російської імперії, частиною якої на той час була Україна. Наголошується, що бурхливий розвиток промисловості Російської імперії після скасування кріпацтва у 1861 р. відкрив можливості інвесторам для збільшення капіталу. Подано відомості про те чому саме Харків став центром інвестиційного життя гірничопромисловців. Надані дані про чисельність мешканців міста та кількість закладів торгівлі. Виокремлено етапи у формуванні гірничопромисловців Півдня Російської імперії як рушійної сили розвитку економіки в Україні. Показані причини слабкого збуту вугілля з Донбасу та розвиток фабрично-заводської промисловості України у 1860-ті. Показано, яким чином було вирішено ці проблеми. Зокрема, вказано, що саме для обговорення та вирішення цих питань було організовано з’їзди гірничопромисловців. Встановлено, яким чином рішення з’їздів гірничопромисловців впливали на розвиток економіки країни наприкінці ХІХ ст. Наведено приклади питань, що обговорювалися на цих з’їздах. Серед них: робітники, вища і середня спеціальна освіта, гірничопромисловий кредит, страхування, відношення гірничої промисловості до земств і земського оподаткування підприємств гірничозаводської промисловості, податки, земельні відносини, поштово-телеграфне і телефонне повідомлення і пасажирський рух у районі рудників і заводів півдня Росії, мита, порти, пристані, судноплавні річки і канали, суднобудування і торговельне мореплавство, експорт мінерального палива за кордон, будівництво нових залізниць і т.д. Треба зазначити, що питання тарифів обговорювалося практично на всіх гірничопромислових з'їздах. Це було не випадково, адже воно безпосередньо стосувалося ринків збуту для промисловців, без яких не могло розвиватися виробництво, а з ним й інтенсифікація промислової революції. Тому ця проблема, в тій чи іншій формі, виникала постійно. Подано інформацію про кількість таких з’їздів, а також створення постійно діючого органу – Ради з’їздів гірничопромисловців півдня Російської імперії. Здійснено аналіз так званої «вугільної кризи» та роль великих гірничопромисловців у зговорі. Розглянуто монополізацію ринку. Акцентується увага на митній політиці царського уряду, спекуляціях на тимчасових паливних труднощах. Наголошується, що на кінець 1890-х років припали особливо високі темпи вугільної промисловості Донбасу. Було запроваджено спеціальні тарифи для вивезення донецького вугілля за кордон. Таким чином в останні чверті ХІХ ст. відбулося укрупнення та монополізація гірничо-видобувальної галузі півдня Російської імперії.
Завантаження
Посилання
Brivko, N. V. (2004). Stanovlenie ugolnoy promyishlennosti kontsa XIX – nachala XX veka (na primere goroda snezhnoe donetskoy oblasti) [The formation of the coal industry at the end of the 19th – beginning of the 20th century (on the example of the snezhniy city of Donetsk region)] Istorichniy arhIv – Historical archive, 12, 32–38 [in Russian].
Fomin, P. I. (1908). Kratkiy ocherk istorii s'ezdov gornopromyishlennikov Yuga Rossii [A brief outline of the history of mining congresses in southern Russia]. Kharkov: Tipografiya i Litografiya M. Zil'berberg i Synov'ya [in Russian].
Fomin, P. I. (1915). Hornaia y horno-zavodskaia promyshlennost Yuha Rossyy. [Mining and metallurgical industry in the South of Russia. Vol.1, in: The history of mining and metallurgical industries of Southern Russia since the beginning to the eighties of the last century], Kharkov: Tipografiya B. Bengis [in Russian].
Gajko, G. I. & Biletsky, V. S. (2013). Istoriia hirnytstva: Pidruchnyk [Mining History: A Textbook] Kyiv-Alchevsk: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», vydavnytstvo «LADO» DonDTU [in Ukrainian].
Gajko, G. I. & Biletsky, V. S. (2016). “Vuhilna lykhomanka” i promyslovyi rozvytok donetskoho baseinu: vytoky, podii, tvortsi ["Coal rush" and the Donets basin industrial development: sources, events, creators]. Istorychni nauky – Historical sciences, 51–57 [in Ukrainian].
Gutnyk, M. V. (2013). Rozvidka vuhilnykh rodovyshch na Ukraini u XVIII – na pochatku XIX st. [Exploration of coal deposits in Ukraine in the 18th – early 19th centuries.]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI» Seriia: Istoriia nauky i tekhniky – Bulletin of the National Technical University "KрPI". Series: History of Science and Technology, 48(1021), 52–59 [in Ukrainian].
Krutikov, V. V. (1981). S'ezdyi yuzhnyih gornopromyishlennikov [Congresses of the southern miners]. Istoriya SSSR – History of USSR, 4, 126–135 [in Russian].
Kupriyanova, L. V. (1994). Tamozhenno-promyishlennyiy protektsionizm i rossiyskie predprinimateli (40-80e godyi XIX v.) [Customs and industrial protectionism and Russian entrepreneurs (40-80s of the 19th century)]. Moscow: IRI RAN [in Russian].
McCaffray, Susan P. (1987). Origins of Labor Policy in the Russian Coal and Steel Industry, 1874–1900. The Journal of Economic History, 47(4), 951–965.
Ministerstvo finansov 1802-1902 [Ministry of Finance] (1902). Ch1. Ch2, SPb: Izd-vo Ministerstva finansov [in Russian].
Moshkin, A. N. & Belonozhko, E. P. (2010). S'ezdyi gornopromyishlennikov Yuga Rossii i ih vliyanie na harakter tamozhennyih yi zheleznodorozhnyih tarifov v 1870-1890-e godyi [Congresses of Miners of the South of Russia and their influence on the nature of customs and railway tariffs in the 1870–1890s]. Omskiy nauchnyiy vestnik – Omsk Scientific Herald, 2(86), 44–47 [in Russian].
Potolov, S. I. (1959). Iz istorii monopolizatsii ugolnoy promyishlennosti Donbasa v kontse ХІХ st. [From the history of the monopolization of the coal industry of Donbas at the end of the 19th century]. Iz istorii imperializma v Rossii – From the history of imperialism in Russia, 5–25 [in Russian].
Rofe-Beketova, О. (2019, Dec.12). Kilka shtrykhiv do istorii pro Oleksiia Alchevskoho [A few features of Olexei Alchevsky story]. Istorychna Pravda – Historical truth. Retrieved from https://www.istpravda.com.ua/columns/2019/ 12/12/156664/ [in Ukrainian].
Shandra, I. (2011). Zizdy hirnychopromyslovtsiv Pivdnia Rosii yak forma predstavnytstva interesiv burzhuazii Donbasu ta Prydniprovia [Mining Congresses of Southern Russia as a Form of Representation of Donbas and Pridneprovia] Kraieznavstvo – Local History, 4, 230–237 [in Ukrainian].
Trudi ekstrennogo s'ezda uglepromyishlennikov Yuga Rossii, (1888). Trudyi ekstrennogo s'ezda uglepromyishlennikov Yuga Rossii, byivshego v g. Harkove s 12 po 15 sentyabrya 1888 goda [Proceedings of the emergency congress of coal producers of the South of Russia. Proceedings of the emergency congress of coal producers of the South of Russia, which was held in Kharkov from September 12 to 15]. S'ezd uglepromyishlennikov Yuga Rossii – Congress of coal producers of the South of Russia. Harkov : Tip. gub. pravleniya [in Russian].
Vasileva, E. K. & Pernatev, Yu. S. (2004). 50 znamenityih biznesmenov ХІХ-ХХ veka [50 famous businessman of the ХІХ-ХХ centuries]. Kharkov: Folio [in Russian].
Zhurilo, A. G. (2011). Nekotoryie voprosyi stanovleniya metallurgii Yuga Rossii [Some questions of foundation of South Russia metallurgy]. Vestnik NTU «HPI» – Bulliten of NTU “KhPI”, 9, 52–61 [in Russian].
Zhurilo, A. G. & Zhurilo, D. Yu. (2014). Rol S'ezda Gornopromyishlennikov Yuga Rossii v tehnicheskom obrazovanii [The role of the Congress of Miners of the South of Russia in technical education] Bibliotechka liteyschika – Library of foundryman, 8, 2 [in Russian].
Кількість переглядів: 1040 Кількість завантажень PDF: 593
Авторське право (c) 2020 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
