Інженер шляхів сполучення Микола Павлович Петров (1836–1920): чинники формування наукового світогляду
Анотація
У статті розглянуто чинники формування наукового світогляду Миколи Павловича Петрова – видатного російського вченого та інженера на тлі його ініціативно-організаційних зусиль розбудови вітчизняного науково-технічного простору кінця ХІХ – початку ХХ століть. На особливу увагу заслуговує його біографічна компонента, навчання у вузах Санкт-Петербурга. На творчу долю М. П. Петрова вирішальний вплив мало навчання в Інженерній Академі. В цей час було закладено його інтелектуальний фундамент, на якому пізніше він сформувався як видатний інженер і вчений. Там він навчався у видатного математика академіка Сакт-Петербурзької Академії наук, уродженця м. Полтави, Михайла Васильовича Остроградського (1801–1862). Від свого вчителя М. П. Петров сприйняв не тільки високу математичну культуру і глибину абстрактного мислення, а й знайомство з теоретичними і практичними проблемами в інших науках, в тому числі приналежних до транспорту. Викладацька робота в Технологічному інституті, спілкування з І. О. Вишнеградським, О. П. Бородіним, іншими вченими і спеціалістами послужили поштовхом до вивчення прикладних дисциплін, в першу чергу пов’язаних з тертям в умовах змащування. Одним з учителів М. П. Петрова в Академії був Герман Єгорович Паукер (1822–1889), про якого він завжди згадував з особливою теплотою як про чудового інженера і педагога, який створив школу інженерів-викладачів, яка прагнула до гармонійного зв’язку між точними науками та інженерним мистецтвом. В Академії М. П. Петров близько познайомився з викладачем курсів побудов і прикладної механіки Інституту Корпусу інженерів шляхів сполучення Станіславом Валеріановичем Кербедзом. Під час навчання в Академії М. П. Петров сформувався як майбутній вчений і спеціаліст, який володів такими рисами характеру, які сприяли звичайним і невимушеним відносинам його з людьми. Він володів жвавим характером і гуманними поглядами, діяв завжди самостійно і справедливо. Ці риси характеру у поєднанні з особливим розумом допомагали йому досягати мети і при вирішенні дуже складних не тільки інженерних завдань, а й у його адміністративно-організаторській діяльності. Головним в його натурі було стремління до знань, оригінальність і сміливість мислення.
Завантаження
Посилання
Akhmietov, A. S. (1965). Nikolaj Pavlovich Petrov. Lyudi russkoj nauki: Tekhnika.– People of the Russian science: Technics. Moskva: Nauka [in Russian].
Burhvyts, A. H. (1984). Trudy N. P. Petrova i gidrodinamicheskaya teoriya smazki. [Works of N. P. Petrov and hydrodynamic theory of lubrication]. Trenie i iznos – Friction and wear and tear, 5(3), 531–537 [in Russian].
Ostrogradskyi Mykhail Vasyliovych. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Остроградский_Михаил_Васильевич
Pauker Herman Egorovych. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Паукер,_Герман_Егорович
Petrov, S. N. (1925). Nikolaj Pavlovich Petrov. Ocherk zhizni i idej. [Nikolaj Pavlovich Petrov. Essay of the life and ideas]. Leningrad: Russkoe tekhnicheskoe obshhestvo [in Russian].
Petrov, N. P. (1889). Soprotivlenie poezda na zheleznoi doroge. Kurs dlya Sankt-Peterburgskogo Prakticheskogo Tekhnologicheskogo instituta [Resistance of the train on the railway. Course for the Petersburg Practical Technological institute]. Sankt-Petersburg: Petersburg Practical Technological institute [in Russian].
Petrov, N.P. (1883). Trenie v mashinakh i vliyanie na nego smazy`vayushhikh masel. [Friction in machines and influence of the lubricating oils on it]. Inzhenernyj zhurnal – Engineer magazine, 1, 71–140 [in Russian].
Petrov Nikolai Pavlovych. Retrieved from https://biblioclub.ru/index.php?page=author_red&id=13118&contrast=1
Pylypchuk, O. Y., & Strelko, O. H. (2018). Trynadtsiatyi Ministr shliakhiv spoluchennia Rosiiskoi Imperii Hiubbenet Adolf Yakovych (1831–1901) [The thirteenth Minister of Railways of the Russian Empire Hiubbenet Adolf Yakovych (1831–1901)]. Istoriia nauky i tekhniky – History of science and technology, 8(1(12), 39-52. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-1(12)-39-52 [in Ukrainian].
Strelko, O. H. (2016). Herman Yehorovych Pauker (1822-1889): zhyttia ta diialnist [Herman Egorovich Pauker (1822-1889): life and work]. Eminak – Eminak, 3(2), 103-108 [in Ukrainian].
Tretyakov, A. (1948). Vydayushhijsya russkij uchenyj N. P. Petrov. [Formidable Russian scientist N. P. Petrov]. Zheleznodorozhnyj transport – Railway transport, 8, 76-81 [in Russian].
Vyshnegradskyi Ivan Oleksijovych. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Вишнеградський_Іван_Олексійович
Zenzinov, N. A., Ryzhak, S. A. (1978). Prizvanie i priznanie (ob N. P. Petrove). [Recognition and calling (about N. P. Petrov)]. Vydayushhiesya inzhenery i uchenye zheleznodorozhnogo transporta – Formidable engineers and scientists of the railway transport. Moskva: Transport [in Russian].
Yanin, V. A. (2018). L.S. Lebedianskyi: uchast u stvorenni vantazhnoho parovozu serii FD [L. S. Lebedyanskyi: participation in the creation of the freight steam FD locomotive]. Istoriia nauky i tekhniky – History of science and technology, 8(1(12), 107-116. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-1(12)-107-116 [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 919 Кількість завантажень PDF: 501
Авторське право (c) 2020 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
