Академік Павлова Марія Василівна (1854–1938): життя та наукові праці
Анотація
Дана стаття присвячена висвітленню внеску академіка Марії Василівни Павлової (Гортинської) в розвиток палеозоологічної науки. Наголошується, що свої дослідження вона здійснювала за кількома напрямами: вивчала причини вимирання тварин у минулих геологічних епохах, досліджувала викопні рештки слонів, носорогів, тапірів, непарнокопитних і парнокопитних, описала рештки ссавців Тираспільського гравію. М. В. Павлова описала гіппаріонів і коней, знайдених в основному в південних областях України та Криму. На цьому новому матеріалі вона довела, що коні походять від американського протогіппуса. Уявлення про єдиний стовбур розвитку коневих Старого і Нового Світу викликало заперечення, особливо в Америці, тому що у Європі були відсутні знахідки давніх форм коневого ряду – анхітерія і протогіппуса. М. В. Павлова вперто шукала їх у Євразії, і у 1903 р. виявила рештки кісток кінцівок цих давніх коней. Аналіз наукової спадщини академіка М. В. Павлової – видатного вітчизняного палеозоолога, фахівця в галузі еволюційної теорії, організатора палеозоологічної науки і педагога – робить можливим розуміння процесів розвитку вітчизняної біологічної науки. Вона посідає одне з почесних місць у світовій палеонтологічній науці. З її ім’ям пов’язаний розвиток палеозоологічної науки наприкінці ХІХ – першої третини ХХ століть і наукового світогляду стосовно розвитку різних палеозоологічних концепцій, законів та ідей. Це дозволяє стверджувати про актуальність і необхідність проведення даного дослідження. Його актуальність зумовлена також значним громадянським і науковим значенням постаті М. В. Павлової в палеозоологічній науці, відсутністю в історії науки спеціального комплексного дослідження її життя, наукової, організаційної та адміністративної діяльності, необхідністю створення максимально об’єктивної біографії М. В. Павлової, аналізу її творчого доробку, а також важливістю введення до наукового обігу масиву нових джерел і фактів. Досі було мало розкрито діяльність М. В. Павлової як наукового лідера та засновника наукової палеозоологічної школи, її внеску в палеозоологічну науку.
Завантаження
Посилання
Bessudnova, Z. A. (2004). Pavlova Mariya Vasilevna [Pavlova Mariya Vasilievna]. Pavlovskaya geologicheskaya shkola [Pavlov Geological School]. [ed. Soloviev, Yu. Ya.]. Moscow: Nauka, pp. 21–26 [in Russian].
Bessudnova, Z. A. (2009). M. V. Pavlova i ee perepiska s zarubezhnyimi uchenyimi (po arhivnyim materialam) [Pavlova and her correspondence with foreign scholars (on archival materials)]. 200 let otechestvennoy paleontologii, Moskva, 20-22 oktyabrya 2009 g.). Paleontologicheskiy institut im. A. A. Borisyaka RAN [200 years of domestic paleontology, Moscow, October 20-22, 2009. Russian Academy of Sciences, A. A. Borisyak Paleontological Institute RAS]. [ed. Barskov, I. S., Nazarov, V. M.] (pp. 15–16). Moscow: PIN RAN [in Russian].
Borisyak, A. A. & Menner, V. V. (1939). Mariya Vasilevna Pavlova [Maria Vasilievna Pavlova]. Vestnik AN SSSR – Bulletin of the USSR Academy of Sciences, 6, 77–80. Moscow [in Russian].
Chaurina, R. A. (2000). Mariya Vasilievna Pavlova [Mariya Vasilievna Pavlova]. Gazeta “Biologiya” – Newspaper “Biology”, 34 [in Russian].
Deforzh, H. V. (2015). Naukoviy dorobok M. V. Pavlovoyi (1854-1938) v konteksti rozvitku paleozoologiyi [Scientific work of M. V. Pavlova (1854-1938) in the context of the development of Paleozoology]. Poltava: TOV “ASMI” [in Ukrainian].
Deforzh, H. (2019). “Essay on the history of fossil ungulates”: by Academician M. V. Pavlova as phenomenon in the world palaeozoological science (end of the nineteenth and early twentieth centuries). History of Science and Technology, 9(2(15), 197-210. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2019-9-2(15)-197-210
Hecker, R. F. (1973). Predislovie. A. A. Borisyak. Izbrannye trudy: K stoletiyu so dnya rozhdeniya [Foreword А. А. Borisyak. Selected Works: On the Centenary of Birth]. Moscow: “Nauka” [in Russian].
Zagrebaeva, V. N. (2015). Pavlova Mariya Vasilevna : 1854–1938: Biograficheskaya spravka [Pavlova Mariya Vasilievna: 1854–1938: Biographical information] Informatsionnyie sistemyi “Arhivyi Rossiyskoy akademii nauk” (IS ARAN) [Information Systems “Archives of the Russian Academy of Sciences” (IS ARAS)]. Fund 311, 496 [in Russian].
Кількість переглядів: 1057 Кількість завантажень PDF: 455
Авторське право (c) 2020 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
