Нафтохімічне дослідження Могольських штукатурок Кіла-Е-Арк, Аурангабад, з точки зору технології та ремонту
Анотація
У цій статті повідомляється про мінералогічний склад штукатурок Великих Моголів в Західній Індії 16‒17 століть з Кіла-Е-Арк, Аурангабад для приготування сумісного ремонтного розчину і документування давньоіндійської технології виробництва вапна. Були виконані аналітичні дослідження для вивчення розподілу зерен за розмірами, аналізу тонкого перетину, інфрачервоної спектрометрії з перетворенням Фур'є (ІЧСПФ), дифракції рентгенівських променів і хімічного складу пластів за допомогою рентгенівської флуоресценції. Аналіз виявив включення великогабаритних зерен базальтових частинок, що надходять в основному з водного каналу озера Харсул, який знаходиться поблизу. На деяких штукатурках видно включення дрібних зерен, що вказують на різні періоди будівництва. Кремово-білі цеоліти були спеціально додані в будівельну суміш для підтримки певного рівня вологості протягом сухого сезону. Цеоліт дуже пористий і легко ламається як в сухих, так і у вологих умовах. Вапняк з високим вмістом кальциту зі слідами магнію використовувався в якості сировини для штукатурки. Ґрунтуючись на мінералогічному складі і співвідношенні поєднувач/заповнювач, були задокументовані три фази історичних будівель. ІЧСПФ і аналіз тонких зрізів показали змішування певної кількості білкового розчину, що клеїть, з вапном для поліпшення реологічних і водонепроникних властивостей. Велика кількість великих зерен заповнювача забезпечувала кращу карбонізацію вапна, і джерело наповнювачів залишалось незмінним на всіх етапах історичних будівель. Індекс цементації і індекс гідротрансформаціі варіюються від 0,10 до 0,96 і від 0,20 до 3,43, відповідно, показуючи, що штукатурка являє собою повітряне вапно зі слідами магнію. Штукатурка слабо гідравлічна, так як розрахунковий гідравлічний компонент коливається від 0,88 до 6,10 відсотка в різних зразках. Для більшості етапів будівництва, за винятком декількох ізольованих місць, була підготовлена штукатурка середньої міцності з співвідношенням вапна/кремнезему, близьким до 0,33. Аналітичні дані тепер допоможуть приготувати сумісний розчин з ідентичними добавками для капітального ремонту.
Завантаження
Посилання
Baronio, G., Binda, L., & Lombardini, N. (1997). The role of brick pebbles and dust in conglomerates based on hydrated lime and crushed bricks.Construction and Building Materials,11(1), 33‒40. https://doi.org/10.1016/S0950-0618(96)00031-1
Boggs, S. (2011). Principles of sedimentology and stratigraphy. New Jersey: Upper Saddle River.
Boynton, R. S. (1966). Chemistry and technology of lime and limestone. New York: John Wiley & Sons.
Charola, A. E., Dupas, M., Sheryll R., & Freund, G. (1984). Characterization of ancient mortars: chemical and instrumental methods, Scientific Methodologies Applied to Works of Art. Proceedings of the symposium, 2‒5 May 1984. Florence, Italy.
Cliver, E. B. (1974). Tests for the analysis of mortar samples. Bulletin of the association for preservation technology, 6(1), 68–73. https://doi.org/10.2307/1493411
Cuezva, S., García-Guinea, J., Fernandez-Cortes, A., Benavente, D., Ivars, J., Galán, J. M., & Sanchez-Moral, S. (2016). Composition, uses, provenance and stability of rocks and ancient mortars in a theban tomb in Luxor (Egypt). Materials and structures, 49(3), 941‒960. https://doi.org/10.1617/s11527-015-0550-5
Davey, N. (1961). History of building materials. London: Phoenix House.
Beed district (1969) Hazara, Kohat. Gazetteers, Vol. B 8.
Elsen, J., Van Balen, K., & Mertens, G. (2012). Hydraulicity in historic lime mortars: a review. Historic Mortars, 7, 125‒139. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4635-0_10
Huggett, R. (2007). Fundamentals of geomorphology. London, United Kingdom: Taylor & Francis Ltd.
Jayavanta, D., Patel, G. H., & Kamathe, B. (2015). Aitihasik Aurangabad- Tatabandhi and Darwaze. Aurangabad: Chinmay Prakashan.
Jedrzejewska, H. (1960). Old mortars in Poland: a new method of investigation. Studies in Conservation, 5(4), 132–138. https://doi.org/10.1179/sic.1960.021
Leslie, A. B., & Gibbons, P. (1999). Mortar analysis and repair specification in the conservation of scottish historic buildings, International RILEM Workshop on Historic Mortars: Characteristics and Tests. Paisley:RILEM Publications SARL.
Leslie, A. B., & Hughes, J. (2002). Binder microstructure in lime mortars: implications for the interpretation of analysis results. Quarterly Journal of Engineering Geology and Hydrogeology, 35(3), 257‒263. https://doi.org/10.1144/1470-923601-27
Malinowski, R., & Garfinkel, Y. (1991). Prehistory of concrete. Concrete International, 13(3), 62‒68.
Miriello, D., Lezzerini, M., Chiaravalloti, F., Bloise, A., Apollaro, C. & Crisciet, G. M. (2013). Replicating the chemical composition of the binder for restoration of historic mortars as an optimization problem. Computers and Concrete, 12(4), 553–563. http://dx.doi.org/10.12989/cac.2013.12.4.553
Malinowski, R. (1981). Ancient mortars and concrete.Durability aspects, Mortars, cements and grouts used in the conservation of historic buildings. Symposium, Rome, 3‒6 Nov. 1981. Rome: Iccrom.
Papayianni, I. (2009). Design and manufacture of repair mortars for interventions on monuments and historical building, Workshop Repair Mortars for Historic Masonry. RILEM Publications SARL.
Papayianni, I., Pachta, V., &, Stefanidou, M. (2013). Analysis of ancient mortars and design of compatible repair mortars: the case study of odeion of the archaeological site of Dion. Construction and Building Materials, 40, 84‒92. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2012.09.086
Schiavon, N., & Mazzocchin, G. A. (2009). The provenance of sand in mortars from roman villas in ne Italy: a chemical–mineralogical approach. The Open Mineralogy Journal, 3, 32‒39.
Singh, M. (1993).Analysis and characterization of Charminar lime plaster. Current Science, 64(10), 760‒764.
Singh, M., & Arbad, B. R. (2015). Characterization of 4th – 5th century A. D. earthen plaster support layers of Ajanta mural paintings. Construction and Building Materials, 82, 142‒154. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2015.02.043
Singh, M., Kumar, S. V., & Sabale, P. D. (2018). Chemical and mineralogical investigations of lime plasters of medieval structures of Hampi, India. International Journal of Architectural Heritage, 725‒741. https://doi.org/10.1080/15583058.2018.1469175
Singh, M., Waghmare, S., & Vinodh Kumar, S. (2014). Characterization of lime plasters used in 16Thcentury Mughal monument. Journal of Archaeological Science,42(1), 430‒434. https://doi.org/10.1016/j.jas.2013.11.019
Singh, M., (1992). Studies on lime plasters of Golconda fort,Role of chemistry in archaeology. 1st international colloquium held in Hyderabad (India), 15‒18 November 1991. Hyderabad, Andhra Pradesh, India: Birla Institute of Scientific Research.
Singh, M., & Sharma, R. K. (1995). Chemical characterization of Bidar Fort (India) plaster,Conservation, preservation and restoration: traditions, trends and techniques.Hyderabad (India): BACRI.
Singh, М., Sanjeev, K., & Singh, M. (2020). The mineralogical and physical behavior of brick aggregates in twelfth century brick-lime stepwell plasters of Gandhak-Ki-Baoli, New Delhi.Journal of architectural conservation,26 (2), 1‒17. https://doi.org/10.1080/13556207.2020.1768480
Viaene, W., Waelkens, M., Ottenburgs, R., & Callebaut, K. (1997). An archaeometric study of mortars used at Sagalassos. Sagalassos IV. Acta Archaeologica Lovaniensia Monographiae, 9, 405‒422.
Кількість переглядів: 1332 Кількість завантажень PDF: 729
Авторське право (c) 2020 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
