Внесок учених Харківського університету в розвиток історико-правової науки (перша половина ХІХ ст.)
Анотація
У статті автор, базуючись на методологічних принципах історизму, об’єктивності, системності, дослідив конкретний доробок вчених Харківського університету, які працювали в першій половині ХІХ ст., у становлення та розвиток науки «Історія держави та права». Їхні наукові розробки, відповідно до основної тенденції в генезі цієї науки в той час, були зосереджені навколо права Київської Русі і, зокрема, змісту Руської Правди. Цей напрям їх діяльності недостатньо досліджений в науковій літературі, як вітчизняній, так і зарубіжній. Це пояснюється тим, що основний внесок в розробку вказаних питань було зроблено у другій половині ХІХ ст. - тоді вийшла значна кількість праць з даної тематики, що давало можливість для їх системного аналізу. Діяльність же вчених вказаного університету першої половини ХІХ ст. стосується періоду становлення історико-правової науки. Звідси й основні недоліки їх робіт: певна фрагментарність у висвітленні проблем, вузька історіографічна база, гіпотетичність деяких тез. Першим, хто почав розробляти питання історії права у Харківському університеті, був професор Г. П. Успенський, який розглянув питання «про давність законів руських та їх достоїнства». У той час вченим багатьох університетів на теренах імперії доводилося доводити достовірність цих законів та Руської Правди, що не було ще загальноприйнятою думкою. Певні сумніви у цьому висловлював і професор Харківського університету О. В. Куніцин, хоча його не можна цілком віднести до прихильників «скептичної школи» в російській історіографії. Найістотнійший внесок в розвиток історико-правової науки в цей час у Харківському університеті зробив О. І. Палюмбецький. Він провів одне з перших порівняльних досліджень давньогерманського і давньоруського права, переконливо показав їх відмінності, деякий вплив германського права на руське, який він вважав незначним. Досить ґрунтовним і одним з найкращих було його дослідження договорів між Руссю та Візантією у Х ст. Спираючись на положення цих договорів, вчений зробив вдалу спробу визначити суть деяких з давньоруських законів, зокрема щодо помсти, винагороди потерпілому та судових доказів. Більшість з цих його аргументів пройшли перевірку часом і не заперечуються сучасними вченими. Вчені – юристи Харківського університету у вказаний період не утворили окремої наукової школи, як це відбулося у Київському університеті завдяки діяльності М. Д. Іванішева, вони працювали в руслі пануючих тоді в російській історіографії парадигм, але зробили певний внесок у становлення історико-правої науки. Тому їх наукова діяльність заслуговує на подальше вивчення.
Завантаження
Посилання
Bakirov, V. S., & Posokhov, S. I. (2002). Palyumbetsʹkyy Oleksandr Ivanovych [Palyumbetskyi Alexander Ivanovich]. Yurydychna entsyklopediya. Kyiv: Ukranian Entsyklopediya. Vol. 4. [in Ukrainian].
Bandurka, O. M., & Grechenko, V. A. (2018). Naukovyy dorobok istoryka prava profesora I. M. Sobestiansʹkoho. [Scientific achievements of the historian of law Professor I. M. Sobestianskyi] Pravo.UA. ‒ Pravo.UA, 1, 5-11. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3511 [in Ukrainian].
Chubinskуi, M. P. & Bagaley, D. I. (Ed.). (1908). Yuridicheskiy fakul'tet Khar'kovskogo universiteta za pervyye sto let yego sushchestvovaniya (1805-1905) [The Faculty of Law of Kharkiv University for the first hundred years of its existence (1805-1905)]. Khar'kov:Tipografiya «Pechatnoye delo» [in Russian].
Grechenko, V. A., & Yarmysh, O. N. (2017). Pochatky doslidzhenʹ istoriyi prava Kyyivsʹkoyi Rusi na ukrayinsʹkykh zemlyakh u 1810-kh rr. [The beginnings of research on the history of law of Kyiv Rus in the Ukrainian lands in the 1810s.]. Istoryko-pravovyy chasopys ‒ Historical and Legal Journal, 1(9), 16–21 [in Ukrainian]. http://194.44.187.5/bitstream/123456789/13270/1/4grechenko.pdf
Grechenko, V. A. (2014). Profesor S. V. Pakhman: zhyttya v nautsi ta nauka v zhytti. [Profesor S. V. Pahman : life in science and science in life]. Kharkivsʹkyy istoriohrafichnyy zbirnyk ‒ Kharkiv historiographical collection, 13,145-155. [in Ukrainian].
Holovko, A. N., & Grechenko, V. A. (2016). Die Rolle deutscher Wissenschaftler bei der Einführung der rechtsgeschichtlichen Schule von Derpt in Russland (erstes Drittel des XІX Jhds.) [The role of German scholars in the introduction of the Derpt school of legal history in Russia (first third of the XІX century)]. Recht der Osteuropäischen Staaten ‒ Law of the Eastern European States, 4, 175-191 [in German].
Ikonnikov, V. (1871). Skepticheskaya shkola v russkoy istoriografii i yeya protivniki. [Skeptic school in Russian historiography and its opponents]. Kiev: V universitetskoy tipografii [in Russian].
Kachenovskyi, M. T. (1829). Moy vzglyad na Russkuyu Pravdu.[My view on Russian Truth]. Vestnik Yevropy ‒ Bulletin of Europe, 13, 106-113. [in Russian].
Kanzafarova, I. S. (Ed.), Bachur, B. S., Podrezova, M. A., Koval, I. N., Truba V. I., & Tolkachenko, E. V. et al. (2015). Sluzhiteli Femidy: stranitsy istorii yuridicheskogo obrazovaniya i nauki v Imperatorskom Novorossiyskom – Odesskom natsional'nom universitete imeni I. I. Mechnikova (1865-2015 gg.) [Servants of Themis: pages of the history of legal education and science at the Imperial Novorossiysk - Mechnikov I. I. Odessa National University (1865‒2015)] Odessa: Astroprint [in Russian].
Kunitsyn, A. V. (1844). O pravakh nasledstva zhenskogo pola: rech' chitannaya v torzhestvennom sobranii universiteta 1844. [On the rights of female inheritance: speech read at the solemn meeting of the university 1844]. Khar'kov: V universitetskoy tip. [in Russian].
Paliumbetskyi, A. (1844). O sisteme sudebnykh dokazatel'stv drevnego germanskogo prava sravnitel'no s Russkoyu Pravdoyu i pozdneyshimi russkimi zakonami, nakhodyashchimisya s nim v blizhayshem sootnoshenii. Rassuzhdeniye, napisannoye ad"yunktom A. Palyumbetskim dlya polucheniya stepeni doktora prava.[On the system of judicial evidence of ancient German law in comparison with Rus’ka Pravda and later Russian laws that are in close correlation with it.] Khar'kov: V Universitetskoy tipografii. [in Russian].
Shletser, A. L. (1816) Nestor: Russkiye letopisi na drevneslavyanskom yazyke, slichennyye, perevedennyye i ob"yasnennyye Avgustom Lyudovikom Shletserom, nadvornym sovetnikom, doktorom i professorom Gettinskogo universiteta, i kavalerom ordena sv. ravnoapostol'nogo knyaza Vladimira 4 stepeni. Chast' II. Nestor / Russian chronicles in Old Slavonic, collated, translated and explained by August Ludovic Schletzer, court counselor, doctor and professor at the University of Gettin, and holder of the Order of St. Equal to the Apostles Prince Vladimir 4 degrees. Part II.Sankt-Peterburg: V Imperatorskoy tipografii. Perev. Yazykova. pp. 693‒694. [in Russian].
Uspenskyi, G. P. (1902). [Uspenskyi Gavrila Petrovich]. Entsiklopedicheskiy slovar' (v 86 tomakh). Vol. 35(69): Usinskiy pogranichnyy okrug ‒ Fenol/Pod redaktsieyu K. K. Arsen'yeva i zasluzhennago professora F. F. Petrushevskago. Izdateli: F. A. Brokgauz" (Leyptsig"), I. A. Yefron" (S.-Peterburg"). S.-Peterburg": Semenovskaya Tipo-Litografiya (I. A. Yefrona). [in Russian].
Uspenskiy, G. P. (1818). Opyt povestvovaniya o drevnostyakh russkikh.Chast' vtoraya. [The experience of narrating about Russian antiquities. Part two]. Khar'kov: V universitetskoy tipografii. [in Russian].
Yehorova, O. V. (2004). Yurydychna osvita v universytetakh Ukrayiny XIX – pochatku XX st. (etapy ta osoblyvosti rozvytku) [Legal education in universities of Ukraine of the XIX - the beginning of the XX century. (Stages and features of development)]:dys. kand..ist.nauk.spets.07.00.01-istoriya Ukraine. Dnipropetrovsʹk. [in Ukrainian].
Zaruba, V. M. (2010). Ohlyad istoriyi vyvchennya ukrayinsʹkoho prava. [Review of the history of the study of Ukrainian law]. Naukovyy visnyk Dnipropetrovsʹkoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav ‒ Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 3, 61-69 [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 1024 Кількість завантажень PDF: 516
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
