Становлення архітектури України на основі давніх стандартів міряння
Анотація
В статті, на основі фундаментального дослідження літератури та її ґрунтовного аналізу висвітлюється значення міряння в культурологічному аспекті розвитку країни та видів мистецтва. Зроблено аналіз літературних джерел, де підтверджується вплив становлення стандартів міряння на розвиток основних видів мистецтва. Актуальність теми полягає в тому, щоб показати зв'язок розвитку технічної думки зі становленням видів мистецтва, що стало одним з фундаментів загального розвитку культури держави. Вагомий внесок у становлення і розвиток стандартів міряння, які вплинули на культурологічний розвиток держави зробили: І. Бабенко, М. Беляєв, Д. Менделєєв, Є. Каменцева, Б. Рибаков та ін. В їх ґрунтовних працях можна знайти відомості про вплив міряння на становлення і розвиток архітектури, декоративно-приладного мистецтва тощо. Але ці матеріали не дають повного уявлення про концептуальне значення впливу технічної думки на мистецтво та культурний розвиток держави. Мета статті полягає в тому, щоб показати вплив розвитку технічної думки, а саме метрологічних основ на розвиток видів мистецтва. Багатовікова історія метрології корисна для розвитку суспільства, хоч її зародження і становлення висвітлюються лише у розрізнених даних. Одним з найбільш ґрунтовних досліджень походження мір у цей період стали праці І. Бабенко “Метрология”, М. Бєляєва “О древних и нынешних русских мерах протяжения и веса”, а Б. Рибаков в своїх працях представив сажені як геометричні лінії розрахункової таблиці зодчих (вавилони). Історію міряння висвітлено в літературі до ХХ ст., яка присвячена процесу становлення метрологічних уявлень у скіфів, сарматів, зарубинецькій і черняхівській культурах, Північному Причорномор’ї, у Київській Русі, Московії, Речі Посполитій та впливу на становлення видів мистецтва тощо. Ні в давньому світі, ні у Середньовіччі не було метрологічної служби, але існують відомості про впровадження еталонів і зберігання їх, а також про перевірки засобів вимірювань. Точні вимірювання й розрахунки дали можливість досягти зодчим гармонійності в створенні архітектурних пам’ятників.
Завантаження
Посилання
Babenko, I. P. (1905). Metrologiya (Merovedeniye) [Metrology (Merology)]. Sankt-Peterburg: Tipografiya chelovekolyub. obshchestva [in Russian].
Belyaev, N. T. (1917). O drevnikh i nyneshnikh russkikh merakh protyazheniya i vesa [On ancient and modern Russian measures of extension and weight]. Seminarium Kondakovianum – Seminarium Kondakovianum, 1, 258–260 [in Czech].
Hancho, V. (2000). Sudnobuduvannia v Ukraini: s chasnyi stan standartyzatsii ta sertyfikatsii [Shipbuilding in Ukraine: the current state of standardization and certification]. Standartyzatsiia, sertyfikatsiia, yakist – Standardization, certification, quality, 2, 17–19 [in Ukraine].
Elkin, G. I. (Ed.). (2007). D. I. Mendeleyev i nauka ob izmereniyakh [D.I. Mendelieiev and the Science of Measurements]. (Vol. 1-3). Sankt-Peterburg: Gumanistika [in Russian].
Kamentseva, E. I., & Ustyugov, N. V. (1975). Russkaya metrologiya [Russian metrology]. Moskva: Vysshaya shkola [in Russian].
Lamberti, A. I. (1827). O pervonachalnom proiskhozhdenii i nyneshnem sostoyanii rossiyskoy lineynoy mery i vesa i o sravnenii onykh s inostrannymi [About the formation and current state of the Russian linear measure and weight and on their comparison with foreign]. Voyennyy zhurnal – Military journal, 3, 108–136 [in Russian].
Kolpakova, V. M. (Eds.). (2001). Pateryk Kyievo-Pecherskyi [Pateryk Kyievo-Pecherskyi]. Kyiv: Lybid [in Ukraine].
Petrushevskiy, F. (1849). Obshchaya metrologiya [General metrology]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Hrekov, B. D. (Eds.). (1947). Pravda Russkaya: kommentarii [Pravda Ruska: comments]. Moskva-Leningrad: AN USSR [in Russian].
Prozorovskiy, D. (1854). Drevnerusskiye mery [Old Russian measures]. Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya – Journal of the Ministry of Public Education, 3, 230–268 [in Russian].
Rybakov, B. A. (1957). Arkhitekturnaya matematika drevnerusskikh zodchikh [Architectural mathematics of ancient Russian architects]. Sovetskaya arkheologiya – Soviet archaeology, 1, 84–113 [in Russian].
Rybakov, B. A. (1984). Iz istorii kultury Drevney Rusi: issledovaniya i zametki [From the history of ancient Russia culture: research and notes]. Moskva: MGU [in Russian].
Ponomarov, A., Artiukh, L., & Betekhtina, T. (1994). Ukrainska mynuvshyna [Ukrainian past]. Kyiv: Lybid [in Ukraine].
Кількість переглядів: 919 Кількість завантажень PDF: 487
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
