Техніка, як соціально-історичне явище
Анотація
У статті презентовані уявлення авторів про сутність техніки, як соціально-історичного явища. В його основі лежить погляд на техніку не просто як на сукупність технічних пристроїв, але як на підсистему загальної системи – суспільства, що розташована між соціумом і його природним оточенням у вигляді своєрідної суспільної техносфери, що їх одночасно розмежовує й об’єднує. Основне об’єктивне призначення техносфери – сприяти ефективному винесенню генерованої суспільством ентропії назовні; воно визначає характеристики техносфери як соціально-історичного явища. Аналоги такого роду матеріальних утворень мають місце й у тваринному світі (від павутиння до бобрової греблі), однак є поодинокими й виникають унаслідок реалізації інстинктивних програм особин. У свідомості людини такі програми не закладаються “природою”, вони формуються на основі “розпредмечення” наявних у суспільстві технічних об’єктів. У процесі “розпредмечення” сутність, “логіка предмета” стають досягненням людини і завдяки її здібностям наповнюються новим змістом. У такий спосіб, техніка становить явище матеріально-ідеальне: з одного боку це сукупність технічних об’єктів, а з іншого – технічне мислення людини, вищим проявом якого сьогодні є технічні науки. Власне, технічні об’єкти створюються суспільством для задоволення індивідуальних і суспільних потреб людини. Це, перш за все, предмети споживання; у зв’язку з їх рукотворністю постає питання розвитку засобів виробництва, що з часом набуває все більшого значення, особливо завдяки їхньому істотному впливу на всі суспільні структури (які згодом для реалізації конкретних завдань також вимагають певних технічних пристроїв). Комплекс цих пристроїв формує техносферу суспільства як складну цілісність. Складниками техносфери стають не лише групи різних за призначенням технічних об’єктів, але й їхні конгломерати, призначені для виконання певних функцій, які, аналогічно до біологічної галузі, отримали назву техноценозів; в останніх за рахунок своєрідної “конкуренції” відбувається розвиток указаних складників зокрема і техносфери в цілому. Однак, попри системність, техносфера є підсистемою суспільства, отже, годі сподіватись на віднайдення окремих законів її розвитку і створення відповідної цілісної періодизації. Тому наукова періодизація розвитку власне техніки пов’язана з метою конкретного дослідження і визначена нею.
Завантаження
Посилання
Aliyeva, O. G.(2003). Fenomen texniky v suchasnij kulturi [The phenomenon of technology in modern culture]. Multyversum. Filosofskyi almanakh ‒ Мultiversum. Philosophical almanac, (37), 252–261 [in Ukrainian].
Chornomordenko, I. V., & Kachak, N. V. (2016). Teoretyko-metodolohichni zasady stanovlennia, rozvytku ta transformatsii filosofii tekhniky v epokhu hlobalizatsii [Theoretical and methodological basis of genesis, development and transformation of philosophy of technology in the era of globalization]. Hileia. Filosofski nauky ‒ Gileya. Philosophical sciences, 105(2), 225–229. Retrieved from http://gileya.org/download.php?id=127 [in Ukrainian].
Chursinova, O. (2014). Sotsialno-antropolohichni aspekty suchasnoi ukrainskoi filosofii tekhniky [Socio-anthropological aspects of modern Ukrainian philosophy of technology]. Bulletin of the National University “Lviv Polytechnic” ‒ Bulletin of the National University “Lviv Polytechnic”, (780), 53–57. Retrieved from http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/26209/1/10-53-57.pdf [in Ukrainian].
Sajmon, G. (2004). Nauki ob iskusstvennom [Sciences of the artificial]. Moscow: Editorial URSS [in Russian].
Gryffen, L. A.(2012). Obshhestvennye formy znanyya [Social forms of knowledge]. Nauka ta Naukoznavstvo ‒ Science and Science of Science, (2), 135–142 [in Ukrainian].
Frojde, M. (1986). Zhivotnye stroyat [The animals are building]. Moscow: Mir [in Russian].
Kahlau, C., Schneider, A, & Souza-Lima, J. (2019). the social technology as an alternative to development: questions about Science. Technology and Society, 15(36), 190–213. https://doi.org/10.3895/rts.v15n36.8128
Libberta, Eh. (Eds). (1982) Osnovy obshchej biologii [Fundamentals of General Biology]. Moscow: Mir [in Russian].
Malaspina, S. (2019). Pure information: about infinity and human nature in a technical object. Culture, Theory and Criticism, 60(3-4), 205–222. https://doi.org/10.1080/14735784.2019.1680300
Maslow, A. H. (1954). Motivation and Personality. New York: Harper & Row Publishers.
McLain, M., Irving-Bell, D., Wooff, D., & Morrison-Love, D. (2019) How technology makes us human: cultural historical roots for design and technology education. Сurriculum Journal, 30(4), 464–483. https://doi.org/10.1080/09585176.2019.1649163
Melnyk, V. P. (2010). Filosofiia. Nauka. Tekhnika: Metodoloho-svitohliadnyi analiz – [Philosophy. Science. Technology: methodological and ideological analysis]. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian].
Muratova, I. A. (2019). Sotsialna otsinka tekhniky v konteksti sotsialno-filosofskoho doslidzhennia tekhnolohii [Social evaluation of technology in the context of socio-philosophical research of technology]. Hileia. Filosofski Nauky ‒ Gileya. Philosophical Sciences, 149(10(2)), 100–106. Retrieved from http://gileya.org/download.php?id=210 [in Ukrainian].
Mykhailovskyi, A. (2018). Antropolohichnyi vymir tekhniky: filosofski aspekty [Anthropological dimension of technology: philosophical aspects]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Filosofsko-Politolohichni Studii ‒ Visnyk of the Lviv University Philosophical Political Studies, (16), 45–50. Retrieved from http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/16_2018/8.pdf [in Ukrainian].
Nishimura, H., Kanoshima, E. H., & Kono, K. (2019). Advancement in science and technology and human societies. Science of Societal Safety: Living at Times of Risks and Disasters, 2, 15–26. https://doi.org/10.1007/978-981-13-2775-9_2
Oliveira, L. V. (2020). Science-technology-society: from the historical-ontological foundations to some analytical principles. Technology and society,16(42), 1–21. https://doi.org/10.3895/rts.v16n42.10324 [in Portuguese].
Rozin, V. M. (2013). Filosofiya tekhniki: istoriya i sovremennost [Philosophy of technology: history and modernity]. Moscow: Directmedia [in Russian].
Rukovskij, N. N. (1991). Ubezhishcha chetveronogikh [Four-footed shelters]. Moscow: Agropromizdat [in Russian].
Ryolo, F. (1885). Tehnika i ee svyaz s zadachey kulturyi [Technology and its connection with the task of culture]. Sankt Peterburg: Ministry of Railways [in Russian].
Tolochko, P. P., & Stanko, V. N. (Eds). (1997). Davnya istoriya Ukrayiny [Ancient history of Ukraine] (Vol. 1–8). Kiev: Naukova dumka [in Ukrainian].
Vynnyk, U. (2016). Filosofskyi zmist perspektyvy humanizatsii tekhniky [Philosophical content of the technology humanization perspective]. Visnyk Prykarpatskoho Universytetu. Filosofski i Psykholohichni Nauky ‒ Bulletin of the Precarpathian University. Philosophical and Psychological Sciences, (20), 135–142 [in Ukrainian].
Ushakov, E. V. (2017). Filosofiya tekhniki i tekhnologii [Philosophy of technology and technology]. Moscow: Izdatelstvo Yurayt [in Russian].
Jaspers, K. (2012). Filosofiya [Philosophy]. Moscow: Kanon [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 1140 Кількість завантажень PDF: 866
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
