Управлінсько-комунікаційні переконання кінця XVII – початку XIX століть

Анотація

У статті розглядається період від кінця XVII сторіччя до початку XIX сторіччя, коли на основі глибоких філософських концепцій виникло нове бачення процесів розвитку державності та людських цінностей, а також склалося відповідне переосмислення управлінських і комунікаційних ідей мислителів Античності й Відродження, що визначили основні перспективні тенденції в еволюції державності, які в тій чи іншій мірі позначились у практиці XIX–XX століть. Методологічною основою з комплексного розгляду дослідження того часу став системний підхід і порівняльний аналіз причин і наслідків досягнень того часу на сучасність і на найближче майбутнє ХХI сторіччя. Науковою новизною даного дослідження є показ комплексності наукового доробку періоду Просвітництва для загальній історії управлінсько-комунікаційних ідей. Представлено аналіз поглядів Томаса Гоббса та Джона Локка, які відстоювали право на свободу комунікації та лібералізацію взаємовідносин у системі “людина – суспільство – держава”, що було пов’язано з їх особливим розумінням проблем державного управління. Французькі просвітителі Франсуа Вольтер, Дені Дідро, Жан Д’Aламбер, Етьєн Кондільяк були менш значними теоретиками в управлінсько-комунікаційних питаннях, але їх успішна епістолярна й енциклопедична комунікаційна практика значно підвищила самосвідомість мас. Показано вплив їхніх ідей на можливість прогресивного розвитку соціальних взаємовідносин та на розвиток національних держав. З’ясовано як вчені нового типу спромоглися не тільки поширювати та популяризувати знання, але й практично зробити його предметом суспільної комунікації. У цьому контексті розглянуто значення політико-правових проблем комунікації в баченні Шарля Луї Монтеск’є та проаналізовано ідеї щодо прогресивного розвитку соціальної взаємодії на основі республіканського типу управління, які були висунуті Жан-Жаком Руссо – видатним діячем Просвітництва, що приділяв значну увагу формам і методам розбудови управлінських структур держави. На завершення періоду, що розглядається, представлено порівняльний аналіз найбільш значущих поглядів таких мислителів, як Іммануїл Кант і Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Ці фундатори сучасного наукового дискурсу навколо проблем держави й влади, війни та миру, ефективності державного управління та комунікації у взаємовідносинах з народом заклали основи теоретичної аргументації двох протилежних точок зору на кардинальну проблему сучасності – можливість чи неможливість досягнення взаємної згоди щодо встановлення нового світового порядку мирним шляхом, що виключає всі види воєн. Дана загальна картина науково-технічних досягнень цього періоду, які впливають на рівень розуміння управлінсько-комунікаційних функцій тогочасної держави у порівнянні з сучасністю.