Теоретичні та практичні аспекти ідентифікації клинкової зброї на прикладі багнета SG 98/05 до гвинтівки Маузера на основі металознавчого дослідження
Анотація
У статті розглянуто дослідження фрагмента багнета з сильним пошкодженням металу, виявленого в м. Кременчук (Україна) в одному із каналів на околиці міста, неподалік річки Дніпро. Було виконано теоретичні дослідження для вивчення холодної зброї часів Першої світової війни та типології багнетів даного періоду, що дало змогу висунути припущення щодо ймовірної ідентифікації об’єкта як модифікованого багнета до гвинтівки Маузера. Металознавча експертиза ґрунтувалась на основі рентгенофлуоресцентної спектрометрії для визначення концентрацій елементів у пробі з очищеної частини клинка. Аналіз хімічного складу показав, що клинок виготовлено з загартованої вуглецевої сталі, легованої кремнієм, хромом, марганцем, нікелем і міддю. Результати вимірювань хімічного складу об’єкта відповідають сталі для відливок марки 55Л з середнім значенням твердості клинка 42 HRC. Технологія виготовлення відливку відповідає кінцю ХІХ – початку ХХ сторіччя із застосуванням конвертерного виробництва. Клинок багнета був підданий зміцнювальній термообробці у вигляді гартування та середнього відпуску. Металографічний аналіз показав, що досліджуваний фрагмент клинка зазнав корозійного розтріскування між кристалами або по тілу зерен, що свідчить про тривале перебування в мулистих відкладеннях. Ідентифікація досліджуваного об’єкта здійснювалася із застосуванням прикладних технологій на основі візуального огляду з описом стану збереження та порівнянні з результатами, відображеними в науковій періодиці; металознавчої експертизи; визначенні масогабаритних характеристик і їх відповідності оригіналу, у тому числі експериментальної реконструкції, що ототожнює збережений фрагмент з оригінальним креслеником у контрольних точках. Було виконано порівняння хімічного складу сталі клинка та сталі фірми “Haenel”, які відрізняються концентрацією та додатковими легуючими елементами. Залишки відбитку клейма королівської монограми та відсутність полкового клейма стали основою пошуку за каталогами зареєстрованих багнетів. Це дозволило ідентифікувати досліджуваний об’єкт як частину німецького імперського модифікованого багнета зразка 1898/1905 до гвинтівки системи Маузера, який був виготовлений у період з 1915 по 1918 рр. Перспективи подальших досліджень вбачаються в збільшенні кількості металознавчих експертиз для більш точної ідентифікації знахідок.
Завантаження
Посилання
Ballard, J. M. (2018). Statistical analysis as an adjunct to historical research: identification of the likely manufacturers of British pattern 1907 bayonets supplied by the Birmingham small arms company to the siamese government in 1920. Arms & Armour, 15(1), 83–95. https://doi.org/10.1080/17416124.2018.1436491.
Ballard, J. M., & Bennett, J. (2017). An investigation of the weights of pattern 1907 bayonets made in the UK around the First World War period. Arms & Armour, 14(2), 206–222. https://doi.org/10.1080/17416124.2017.1379786.
Bennett, J. (2019a). Bayonets for the Peabody-Martini rifle. Arms & Armour, 16(1), 75–104. https://doi.org/10.1080/17416124.2019.1581489.
Bennett, J. (2019b). “Un engin de torture, une baïonnette à crochets; une arme blanche déshonorée”: an historical-archaeological evaluation of the Sawback bayonets of the Deutsches Heer. Journal of Conflict Archaeology, 14(2–3), 99–125. https://doi.org/10.1080/15740773.2019.1730074.
Carter, A. (1984). German Bayonets: The Models 98/02 and 98/05. Norwich: Tharston Press.
Charlton, M. F. (2015). The last frontier in “sourcing”: the hopes, constraints and future for iron provenance research. Journal of Archaeological Science, 56, 210–220. https://doi.org/10.1016/j.jas.2015.02.017.
Flickr. (2011, June 20). Hohenzollernsches Fuß-Artillerie-Regt. Nr. 13, December 1914. Retrieved from https://www.flickr.com/photos/paranoid_womb/5853111166/in/photostream/ .
Gotavapen. (n. d.). German bayonets for the Mauser 98-system used 1914‒1945. Retrieved from http://www.gotavapen.se/gota/artiklar/98bayonets/98bayonets2.htm.
Hošek, J., Bárta, P., & Šmerda, J. (2017). Metallographic examination and reconstruction of the 6th century lombardic sword from Kyjov. Materials and Manufacturing Processes, 32(7–8), 885–899. https://doi.org/10.1080/10426914.2017.1279327.
Iron and steel: Quality standards 1 (6 edition). (2018). DIN.
Lübbe, K. (2000). Deutsche Seitengewehre und Bajonette. Hamburg: Niemann.
Pearce, M. (2016). Archaeology and archaeometallurgy: some unresolved areas in the interpretation of analytical data. STAR: Science & Technology of Archaeological Research, 2(1), 46–53. https://doi.org/10.1080/20548923.2016.1160593.
Rüdiger, W. A. F. (1994/2000). Preussisch-deutsche Seitengewehre 1807–1945. (Vols. 1–5). Schwäbisch Hall Journal Verlag.
Stone, J. (2016). A proxemic account of bayonet fighting. Journal of Strategic Studies, 39(7), 1023–1043. https://doi.org/10.1080/01402390.2015.1125338.
Thiele, Á & Hošek, J. (2015). Estimation of phosphorus content in archaeological iron objects by means of optical metallography and hardness measurements. Acta Polytechnica Hungarica, 12(4), 113–126. https://doi.org/10.12700/APH.12.4.2015.4.7.
Thiele, Á, Hošek, J., Antonić, N., & Rácz, T. Á. (2017). Metallographic examination of two medieval knives from Kobilić (Republic of Croatia). Materials and Manufacturing Processes, 32(7–8), 867–875. https://doi.org/10.1080/10426914.2016.1232821.
Thiele, Á, Hošek, J., Kucypera, P., & Dévényi, L. (2016). The role of pattern-welding in historical swords – mechanical testing of materials used in the manufacture of swords The role of pattern-welding in historical swords – mechanical testing of materials used in the manufacture of swords. Archaeometry, 57(4), 720–739. https://doi.org/10.1111/ARCM.12114.
Welton, A. J. (2016). Encounters with iron: an archaeometallurgical reassessment of early Anglo-Saxon spearheads and knives. Archaeological Journal, 173(2), 206–244. https://doi.org/10.1080/00665983.2016.1175891.
Кількість переглядів: 1559 Кількість завантажень PDF: 898
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.




