Теоретичні та практичні аспекти ідентифікації клинкової зброї на прикладі багнета SG 98/05 до гвинтівки Маузера на основі металознавчого дослідження

  • Володимир Маслак Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
  • Євгеній Лашко Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського https://orcid.org/0000-0001-9691-4648
  • Ольга Ченчева Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Ключові слова: експертиза, визначення віку, археометалургія, експериментальна реконструкція, клеймо, “Бучер”

Анотація

У статті розглянуто дослідження фрагмента багнета з сильним пошкодженням металу, виявленого в м. Кременчук (Україна) в одному із каналів на околиці міста, неподалік річки Дніпро. Було виконано теоретичні дослідження для вивчення холодної зброї часів Першої світової війни та типології багнетів даного періоду, що дало змогу висунути припущення щодо ймовірної ідентифікації об’єкта як модифікованого багнета до гвинтівки Маузера. Металознавча експертиза ґрунтувалась на основі рентгенофлуоресцентної спектрометрії для визначення концентрацій елементів у пробі з очищеної частини клинка. Аналіз хімічного складу показав, що клинок виготовлено з загартованої вуглецевої сталі, легованої кремнієм, хромом, марганцем, нікелем і міддю. Результати вимірювань хімічного складу об’єкта відповідають сталі для відливок марки 55Л з середнім значенням твердості клинка 42 HRC. Технологія виготовлення відливку відповідає кінцю ХІХ – початку ХХ сторіччя із застосуванням конвертерного виробництва. Клинок багнета був підданий зміцнювальній термообробці у вигляді гартування та середнього відпуску. Металографічний аналіз показав, що досліджуваний фрагмент клинка зазнав корозійного розтріскування між кристалами або по тілу зерен, що свідчить про тривале перебування в мулистих відкладеннях. Ідентифікація досліджуваного об’єкта здійснювалася із застосуванням прикладних технологій на основі візуального огляду з описом стану збереження та порівнянні з результатами, відображеними в науковій періодиці; металознавчої експертизи; визначенні масогабаритних характеристик і їх відповідності оригіналу, у тому числі експериментальної реконструкції, що ототожнює збережений фрагмент з оригінальним креслеником у контрольних точках. Було виконано порівняння хімічного складу сталі клинка та сталі фірми “Haenel”, які відрізняються концентрацією та додатковими легуючими елементами. Залишки відбитку клейма королівської монограми та відсутність полкового клейма стали основою пошуку за каталогами зареєстрованих багнетів. Це дозволило ідентифікувати досліджуваний об’єкт як частину німецького імперського модифікованого багнета зразка 1898/1905 до гвинтівки системи Маузера, який був виготовлений у період з 1915 по 1918 рр. Перспективи подальших досліджень вбачаються в збільшенні кількості металознавчих експертиз для більш точної ідентифікації знахідок.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ballard, J. M. (2018). Statistical analysis as an adjunct to historical research: identification of the likely manufacturers of British pattern 1907 bayonets supplied by the Birmingham small arms company to the siamese government in 1920. Arms & Armour, 15(1), 83–95. https://doi.org/10.1080/17416124.2018.1436491.

Ballard, J. M., & Bennett, J. (2017). An investigation of the weights of pattern 1907 bayonets made in the UK around the First World War period. Arms & Armour, 14(2), 206–222. https://doi.org/10.1080/17416124.2017.1379786.

Bennett, J. (2019a). Bayonets for the Peabody-Martini rifle. Arms & Armour, 16(1), 75–104. https://doi.org/10.1080/17416124.2019.1581489.

Bennett, J. (2019b). “Un engin de torture, une baïonnette à crochets; une arme blanche déshonorée”: an historical-archaeological evaluation of the Sawback bayonets of the Deutsches Heer. Journal of Conflict Archaeology, 14(2–3), 99–125. https://doi.org/10.1080/15740773.2019.1730074.

Carter, A. (1984). German Bayonets: The Models 98/02 and 98/05. Norwich: Tharston Press.

Charlton, M. F. (2015). The last frontier in “sourcing”: the hopes, constraints and future for iron provenance research. Journal of Archaeological Science, 56, 210–220. https://doi.org/10.1016/j.jas.2015.02.017.

Flickr. (2011, June 20). Hohenzollernsches Fuß-Artillerie-Regt. Nr. 13, December 1914. Retrieved from https://www.flickr.com/photos/paranoid_womb/5853111166/in/photostream/ .

Gotavapen. (n. d.). German bayonets for the Mauser 98-system used 1914‒1945. Retrieved from http://www.gotavapen.se/gota/artiklar/98bayonets/98bayonets2.htm.

Hošek, J., Bárta, P., & Šmerda, J. (2017). Metallographic examination and reconstruction of the 6th century lombardic sword from Kyjov. Materials and Manufacturing Processes, 32(7–8), 885–899. https://doi.org/10.1080/10426914.2017.1279327.

Iron and steel: Quality standards 1 (6 edition). (2018). DIN.

Lübbe, K. (2000). Deutsche Seitengewehre und Bajonette. Hamburg: Niemann.

Pearce, M. (2016). Archaeology and archaeometallurgy: some unresolved areas in the interpretation of analytical data. STAR: Science & Technology of Archaeological Research, 2(1), 46–53. https://doi.org/10.1080/20548923.2016.1160593.

Rüdiger, W. A. F. (1994/2000). Preussisch-deutsche Seitengewehre 1807–1945. (Vols. 1–5). Schwäbisch Hall Journal Verlag.

Stone, J. (2016). A proxemic account of bayonet fighting. Journal of Strategic Studies, 39(7), 1023–1043. https://doi.org/10.1080/01402390.2015.1125338.

Thiele, Á & Hošek, J. (2015). Estimation of phosphorus content in archaeological iron objects by means of optical metallography and hardness measurements. Acta Polytechnica Hungarica, 12(4), 113–126. https://doi.org/10.12700/APH.12.4.2015.4.7.

Thiele, Á, Hošek, J., Antonić, N., & Rácz, T. Á. (2017). Metallographic examination of two medieval knives from Kobilić (Republic of Croatia). Materials and Manufacturing Processes, 32(7–8), 867–875. https://doi.org/10.1080/10426914.2016.1232821.

Thiele, Á, Hošek, J., Kucypera, P., & Dévényi, L. (2016). The role of pattern-welding in historical swords – mechanical testing of materials used in the manufacture of swords The role of pattern-welding in historical swords – mechanical testing of materials used in the manufacture of swords. Archaeometry, 57(4), 720–739. https://doi.org/10.1111/ARCM.12114.

Welton, A. J. (2016). Encounters with iron: an archaeometallurgical reassessment of early Anglo-Saxon spearheads and knives. Archaeological Journal, 173(2), 206–244. https://doi.org/10.1080/00665983.2016.1175891.


Кількість переглядів: 1559
Кількість завантажень PDF: 898
Опубліковано
2021-06-26
Як цитувати
Маслак, В., Лашко, Є., & Ченчева, О. (2021). Теоретичні та практичні аспекти ідентифікації клинкової зброї на прикладі багнета SG 98/05 до гвинтівки Маузера на основі металознавчого дослідження. Історія науки і техніки, 11(1), 191-211. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-1-191-211
Розділ
Історія техніки