Становлення метрології як державно регульованої діяльності у Франції
Анотація
У статті розглянуто історичний процес розвитку метрологічної діяльності у Франції. Виявлено, що історію метрології розглядають як допоміжну історичну та етнографічну дисципліну, з соціальної та філософської точок зору, як еволюцію наукових підходів до визначення окремих одиниць фізичних величин і галузей метрології. Однак, в науковій літературі приділено мало уваги процесу створення централізованої інституційної метрологічної системи, яка є організаційною основою забезпечення єдності вимірювань. Встановлено, що традиційно виділяють два періоди розвитку метрології, заснованих на уніфікації мір і ваг: об'єднання за Карла Великого і поява десяткової метричної системи під час Французької революції. Оскільки такий розподіл має змішану науково-організаційну основу, запропоновано нову періодизацію розвитку французької метрології з позиції державного регулювання. Виділені етапи включають первісний період і перші міста-держави, час панування Римської імперії, епоху співіснування безлічі мір, капітули Карла Великого, феодальні практики Середньовіччя, створення королівських еталонів за Генріха II, введення і поширення метричної десяткової системи, виникнення метрологічних інститутів, лабораторій, центрів. На державному рівні першою спробою організувати централізовану інституційну метрологічну систему було створення випробувальної лабораторії, другим – Національного метрологічного бюро, національного органу з метрології, а третім – реорганізація системи і призначення Національної випробувальної лабораторії керівним метрологічним органом Франції. Французька метрологічна система в процесі свого становлення зазнала безліч криз і потрясінь. Проте, Франція сьогодні є однією з найдосвідченіших і авторитетних країн в сфері метрології, а на міжнародному рівні саме вона заклала основи нового метрологічного договору, а також соціальний, філософський, науковий, політичний і географічний ареал нової системи мір і ваг.
Завантаження
Посилання
Bryden, A. (2012). Métrologie et normalisation : des chronologies imbriquées. Annales des Mines - Responsabilité et environnement, 67, 12–12. https://doi.org/10.3917/re.067.0012.
Cotteret, M.-A. (2003). Métrologie et enseignement: Thèse pour obtenir le grade de Docteur en Sciences de l’éducation. Paris: Université Paris 8.
Guyotjeannin, O. (1987). Métrologie française d’ancien régime. Guide bibliographique sommaire. La Gazette des archives, 139, 233–247 https://doi.org/10.3406/gazar.1987.4114.
Hocquet, J.-C., Garnier, В., & Woronoff, D. (1989). Introduction à la métrologie historique. Paris: Economica.
Hocquet, J.-C. (1995). La métrologie historique. Paris: PUF.
Jedrzejewski, F. (2020). Histoire universelle de la mesure. Paris: Ed. Ellipses.
Kovalevsky, J. (2005). Que penser de l’avenir de métrologie? Revue française de métrologie, 2(2), 3–10.
Mathieu, J.-L. (2001). Brève histoire de la métrologie française de l'eau : Le dernier des Mohicans. L’Eau, l’industrie, les nuisances, 245, 81–86.
Petitgirard, L. (2015). Le Cnam et la Métrologie nationale depuis les Trente Glorieuses. Cahiers d’histoire duCnam, 3(1), 13–107.
Reguin, О. (2021). Anciennes mesures de longueur et de superficie agraires Mutations et continuité de l’Antiquité romaine au XIXe siècle Essai de métrologie historique. Montréal: Université du Québec à Montréal.
Кількість переглядів: 923 Кількість завантажень PDF: 423
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
