Витоки природничого музейництва в Європі
Анотація
У статті розглянуто формування природничих уявлень людини за доби первісності та витоки музейної діяльності на теренах Європи у контексті створення природничо-історичних колекцій за доби Античності. На основі аналізу археологічних свідчень та писемних джерел встановлено, що “музейони” (лат. thesaurus), поширені у Давній Греції та Стародавньому Римі, не можна ототожнювати з музеями у сучасному розумінні цього поняття. Організація музейних закладів як соціокультурних інституцій та створення природничих експозицій у країнах Європи припадають на добу Відродження та Просвітництва і пов’язані з великими відкриттями у царині біології.
Завантаження
Посилання
Джерела та література
Монсель М.-Э. Каменные предметы неутилитарного назначения, най-денные на европейских памятниках эпохи палеолита / М.-Э. Монсель, Л. Кьотти, К. Гайяр, Ж. Оноратини, Д. Плердо // Археология, этнография и антропология Евразии. – 2012. – № 1 (49). – С. 24–40.
Омельченко Ю.А. Джерела вітчизняного музейництва / Ю.А. Омельченко // Культурологічні студії. – К: Вид. дім «КМ Acdemia», 1996. – Вип. 1. – С. 147–162.
Першиц А.И. Этнография как источник первобытноисторических реконструкций / Першиц А. И. // Этнография как источник реконструкции первобытного общества. – Москва : Наука, 1979. – С. 26–42.
Столяр А.Д. О генезисе изобразительной деятельности и ее роли в становлений сознания (к постановке проолемы) / Столяр А. Д. // Ранние формы искусства. – Москва : Искусство, 1972. – С. 42–44.
Станко В.Н. Історія первісного суспільства / В. Н. Станко, М. І. Гладких, С. П. Сегеда. – К. : Либідь, 1999. – 240 с.
Сапожников И.В. Палеолит степей Нижнего Поднестровья/ И.В.Сапожников // Памятники нижнего и раннего этапа позднего палеолита. – Одесса, 1994. – Ч. 1. – 78 с.
Пидопличко И.Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта / И.Г.Пидопличко. – К.: Наук. думка, 1969. – 164 с.
Пидопличко И.Г. Межиричские жилища из костей мамонта / И.Г. Пидопличко. – К.: Наук. думка, 1976. – 240 с.
Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка / И.Г. Шовкопляс. – К.: Наук. думка, 1965. – 326 с.
Червоненко О.В. Становлення природничих знань та передумови створення природничих колекцій в Україні з найдавніших часів до першої половини ХУІІ ст./ О.В.Червоненко// Вісник ДНУ. Серія Історія і філософія науки. – Дніпропетровськ, 2015 (у друці). – 12 с.
Гладких М.И. Бытовое и культовое использование жилищ из костей мамонтов / М.И.Гладких // Кам’яна доба України. До 130-річчя відкриття Гінцівської стоянки. – К. – Полтава: Шлях, 2003. – Вип. 4. – С. 213 – 222.
Заварин В.П. Первые зверинцы и зоологические сады/ В.П. Заварин // Проблемы синтеза искусств и архитектуры. Вып. IV. Тематический сб.науч.тр.. – Ленинград, 1983. – С. 23 – 30.
Якобсон В.А. Новоассирийская держава/ В.А. Якобсон //История древнего мира/ Изд.3 – Москва : Наука, 1989. – Т.2 – 572с.
Lewartowski K., Ulanowska A. Archeologia Egejska. Grecja od paleolitu po wczesna epoke zelaza. – Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1999. – 188 s.
Кепин Д.В. Музеєфікація об’єктів археологічної спадщини у Європі: на прикладі пам’яток первісної культури. – К.: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії і культури, 2005. – 176 с.
Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР) / Г.Г. Мезенцева. – К. : Вища школа, 1980. – 120 с.
Крижицький С. Д. Античні держави Північного Причорномор’я / С.Д. Крижицький // Давня історія України. – К.: Либідь, 1994 – 1995. – Кн. 1. – С. 157–235.
Сотникова С. И. Музеология /С.И.Сотникова: Пособие для вузов. – Москва : Дрофа, 2004. – 192 с.
Сотникова С. И. Естественно-историческая музеология / С.И. Сотникова. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 2011. – 304 с.
Юренева Т. Ю. Музей в мировой культуре / Т.Ю.Юренева – Москва : Академический проект, 2003. – 532 с.
Грицкевич В. П., История музеев мира / В. П. Грицкевич, А. А. Гужаловский. – Минск : Белорусский гос. ун-т, 2003. – 282 с.
Аристотель. Сочинения: В 4 т. – Москва: Мысль, 1981. – Т.3. – 613 с.
Биологические знания в Киевской Руси / В. К.Кузаков, Л. Л. Коханова, А. П. Лихварь, А. П. Маркевич // Сб. «Естественнонаучные представления Древней руси» / В. К.Кузаков, Л. Л. Коханова, А. П. Лихварь, А. П. Маркевич. – Москва : Наука, 1978. – С. 30–41.
Феофраст. Исследование о растениях. – Ленинград.: АН СССР, 1951. – 592 с.
Страбон. География в 17 книгах. – Москва : Наука, 1964. – 944 с
Плиний Младший. Письма. – (Сб.«Литературные памятники»).– Москва : Наука, 1982. – 405 с.
Зубов В. П. Аристотель / В.П.Зубов.– Москва : Изд-во АН СССР, 1963. – 368 с.
Шмит Ф.И. Исторические, этнографические, художественные музеи // Ф.И.Шмидт. Очерк истории и теории музейного дела. – Харьков: Союз, 1919. – 104 с.
Zygulski Z. J. Muzea na swiecie: wstep do muzealnictwa: Panstwowe wydawnictwo naukowe? /Z.J. Zygulski . – 1982. – 216 s.
Павсаний. Описание Эллады. – Санкт=-Петербург : Изд-во «Алетейя», 1996. – 21 с.
Светоний Г. Жизнь двенадцати цезарей.–Москва : Наука, 1964.–376 с.
Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве. – Москва : Ладомир, 1994. – 942 с.
References
Monsel', M.E. (2012). Kamennye predmety neutilitarnogo naznacheniya, naj-dennye na evropejskih pamyatnikah ehpohi paleolita . Arheologiya, ehtnografiya i antropologiya Evrazii, 1(49), 24-40.
Omelchenko, Y.A. (1996). Dzherela vitchyznianoho muzeinytstva. Kulturolohichni studii, 147-162.
Pershic, A.I. (1979). Ehtnografiya kak istochnik pervobytnoistoricheskih rekonstrukcij . Ehtnografiya kak istochnik rekonstrukcii pervobytnogo obshchestva, 26-42.
Stolyar, A.D. (1972). O genezise izobrazitel'noj deyatel'nosti i ee roli v stanovlenij soznaniya (k postanovke proolemy). Rannie formy iskusstva, 42-44.
Stanko, V.N. (1999). Istoriia pervisnoho suspilstva. Kyiv: Lybid.
Sapozhnikov, I.V. (1994). Paleolit stepej Nizhnego Podnestrov'ya. Odessa: Odessa.
Pidoplichko, I.G. (1969). Pozdnepaleoliticheskie zhilishcha iz kostej mamonta. Kyiv: Nauk. dumka.
Pidoplichko, I.G. (1976). Mezhirichskie zhilishcha iz kostej mamonta . Kyiv: Nauk. dumka.
Shovkoplyas, I.G. (1965). Mezinskaya stoyanka. Kyiv: Nauk. dumka.
Chervonenko, O.V. (2015). Stanovlennya prirodnichih znan' ta peredumovi stvorennya prirodnichih kolekcіj v Ukrainі z najdavnіshih chasіv do pershoi polovini XVІІ st.. Dnіpropetrovs'k: Dnіpropetrovs'k.
Gladkih, M.I. (2003). Bytovoe i kul'tovoe ispol'zovanie zhilishch iz kostej mamontov . Kamiana doba Ukrainy. Do 130-richchia vidkryttia Hintsivskoi stoianky, 213-222.
Zavarin , V.P. (1983). Pervye zverincy i zoologicheskie sady. Problemy sinteza iskusstv i arhitektury, 23-30.
Yakobson , V.A. (1989). Novoassirijskaya derzhava . Moskva: Nauka.
Lewartowski K., Ulanowska A. Archeologia Egejska. Grecja od paleolitu po wczesna epoke zelaza. – Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1999. – 188 s.
Kepyn, D.V. (2005). Muzeiefikatsiia obiektiv arkheolohichnoi spadshchyny u Yevropi: na prykladi pamiatok pervisnoi kultury. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i Ukrainskoho tovarystva okhorony pamiatok istorii i kultury.
Mezentseva, H.H. (1980). Muzeieznavstvo (na materialakh muzeiv Ukrainskoi RSR). Kyiv: Vyshcha shkola.
Kryzhytskyi , S.D. (1994). Antychni derzhavy Pivnichnoho Prychornomoria . Davnia istoriia Ukrainy, 157-235.
Sotnikova, S.I. (2004). Muzeologiya. Moskva: Drofa.
Sotnikova, S.I. (2011). Estestvenno-istoricheskaya muzeologiya . Tomsk: Izd-vo Tom. un-ta.
Yureneva , T.Y. (2003). Muzej v mirovoj kul'ture . Moskva: Akademicheskij proekt.
Grickevich, V.P. (2003). Istoriya muzeev mira . Minsk: Belorusskij gos.
(1981). Aristotel'. Sochineniya: V 4 t. . Moskva: Mysl'.
Kuzakov, V.K. (1978). Biologicheskie znaniya v Kievskoj Rusi . Sb. «Estestvennonauchnye predstavleniya Drevnej rusi» ,30-41.
(1951). Feofrast. Issledovanie o rasteniyah. Leningrad: AN SSSR.
(1964). Strabon. Geografiya v 17 knigah. Moskva: Nauka.
(1982). Plinij Mladshij. Pis'ma. – (Sb.«Literaturnye pamyatniki»). Moskva : Nauka.
Zubov , V.P. (1963). Aristotel' . Moskva: Izd-vo AN SSSR.
Shmit, F.I. (1919). Istoricheskie, ehtnograficheskie, hudozhestvennye muzei . Har'kov: Soyuz.
Zygulski Z. J. Muzea na swiecie: wstep do muzealnictwa: Panstwowe wydawnictwo naukowe? /Z.J. Zygulski . – 1982. – 216 s.
Pavsanij. Opisanie Ehllady. (1996). Sankt-Peterburg: Izd-vo «Aletejya».
Svetonij, G. (1964). Zhizn' dvenadcati cezarej. Moskva: Nauka.
Plinij Starshij. Estestvoznanie. Ob iskusstve. (1994). Moskva: Ladomir.
Кількість переглядів: 652 Кількість завантажень PDF: 322
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
