Природнича музеологія: історія становлення та формування теоретичних засад
Анотація
У статті представлено короткий історичний нарис формування та розвитку природничої музеології у Європі XV–XIX ст. Розвиток наукових знань у той час дозволяє впливати на уявлення про світобудову та місце людини у ній, а поєднання знань з практичним досвідом призводить до народження справжньої науки. Показано, що однією із найважливіших складових для розвитку природознавства, зокрема біологічних наук, стали колекції натуралій – предметів природничого походження, бурхливому сплеску інтересу до яких сприяли Великі географічні відкриття. В хронологічний послідовності розглянуто подальший історичний розвиток музейної справи від приватних колекцій в Італії до формування прообразу справжнього музею, який виконує основні музейні функції:збирання, збереження та демонстрацію. Розглядається роль видатних дослідників природи та філософів Ф. Бекона, К. Ліннея, Й.-В. Гете у розвитку музейної справи та надаються маловідомі факти про їх роботи у цій царині. Коротко оглянуті перші художні твори, на яких зодбажено интерєри “кунсткамер”, що набули поширення у Європі у XVII–XVIII ст. На думку авторів, сааме на портреті білоруського просвятителя Ф. Скорини , що вийшов з друку у Празі у 1517–1519 рр., зображено інтерєр перших ренесансних кунсткамерних зібрань. Окремо розглянуто становлення музеології в Україні від часів Юрия Котермака (Дрогобич) (1450–1494) та досліджена диференціація поняття “музей” у памятках української писемності періоду XVI–XVIII ст. Автори розглянули методологічні основи природничої музеології та проаналізували існуючі у наукознавстві класифікації наук. Показана специфіка природничого музеєзнавства у системі музеологічного знання, дискутується питання про виділення природничої музеології як самостійної дисципліни. Доведено, що коректною може вважатись періодизація музеології та музейництва на певних територіях у окреслений історичний час, наприкінці наведена авторська розробка періодизації природничої музеології у Європі.
Завантаження
Посилання
Aldrovandi, U. (1668). Dendrologiae naturalis scilicet arborum historiæ libri duo. Bologna: Typis Ioannis Baptistae Ferronii [in Latin].
Aleksandrovych, V., Bazhenova, O., Rahauskene, R., Kerkene, H., & Bumblauskac, A. (2012). Kniazi Radzyvily [The Radziwill princes]. Kyiv: Baltiia-Druk [in Ukrainian].
Ananiev, V. G. (2013). K voprosu o periodizacii muzeologii. [Due to the topic of museology periodization]. Vestnik Cheljabinskoj Gosudarstvennoj Akademii Kul'tury i Iskusstv – Herald of the Chelyabinsk State Academy of Culture and Arts, 2(34), 38–42 [in Russian].
Ananiev, V. G. (2014). Istorija zarubezhnoj muzeologii [History of foreign museology]. Sankt Peterburg: Saint Petersburg State University [in Russian].
Bacon, F. (1977). Sochinenija v dvuh tomah [Сompositions in two volumes]. Moscow: Mysl' [in Russian].
Beziakin, V., Kiporenko, M., & Tyshchenko, O. (2004). 456.3. Sadyba 1728, 1818–20, v yakii mistylasia persha kyivska apteka, prozhyvala rodyna Bunge [The estate of 1728, 1818-20, which housed the first Kyiv pharmacy, Bunge's family lived there.]. In P. Tronko et al. (Eds.), Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy: Enyklopedychne vydannia. U 28 tomakh – Collection of monuments of history and culture of Ukraine. Encyclopedic edition. In 28 volumes (Kyiv: Book 1: Ch. 2: M–S.), (pp. 976–979). Kyiv: The main edition of the Collection of Monuments of History and Culture at the publishing house “Ukrainian Encyclopedia” named after M. P. Bazhana. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/966-95478-2-2/966-95478-2-2.pdf [in Ukranian].
Biliashivskyi, M. M. (2012). Zoolohichnyi muzei Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka yak yavyshche kultury Ukrainy [Zoological Museum of Taras Shevchenko National University as a cultural phenomenon in Ukraine] In L. V. Kazantseva (Ed.), Zbirnyk prats mizhnarodnoi naukovo-prakttychnoi konferetsii Universytetski muzei: yevropeiskyi dosvid ta ukrainska praktyka – Proceedings of the international scientific-practical conference University Museums: European experience and Ukrainian practice (pp. 39–52). Nizhyn: Nizhyn Gogol State University Publishing House [in Ukrainian].
Biliashivskyi, M. M., & Rozora, Zh. V. (2004). Zoolohichnyi muzei [Museum of Zoology]. In V. I. Chopyk, B. O. Tsudzevych, M. Ye. Kucherenko et al. (Eds.), Narysy istorii biolohichnoho fakultetu – Essays on the history of the Faculty of Biology (pp. 50–69). Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Bobrov, E. G. (1970). Karl Linnej 1707–1778 [Carl Linnaeus 1707–1778]. Leningrad: Nauka [in Russian].
Bonafoux, P. (2002). Rembrant. Moskva: Astrel [in Russian].
Chernobay, Yu. M. (2016). Merezheve rozshyrennia metodolohichnykh mezh pryrodnychoi muzeolohii [Network expansion of methodological boundaries of natural history museology]. Naukovi Zapysky Derzhavnoho Pryrodoznavchoho Muzeiu – Proceedings of the State Natural History Museum, 32, 3–14 [in Ukrainian].
Chervonenko, O. (2017a). Formation of the worldview and development of natural sciences in the Kievan Rus during XI-XIII centuries. European Philosophical and Historical Discourse, 3(3), 72–78.
Chervonenko, O. (2017b). Evropeiski renesansni kolektsii naturalii yak istorychna peredumova vynyknennia pryrodnychykh muzeiv [European Renaissance collections of naturalia as a historical precondition of emergence of natural history museums] Eminak: Naukovyi Shchokvartalnyk – Eminak: Scientific Quarterly Journal, 2(3(19), 131–137 [in Ukrainian].
Chervonenko, O. V. (2016). Rozvytok pryrodnychykh znan i peredumovy stvorennia pryrodnychykh kolektsii v Ukraini z naidavnishykh chasiv do pershoi polovyny XVII st. [Development of natural knowledge and prerequisites for the creation of natural collections in Ukraine from ancient times to the first half of the 17th century]. Visnyk Dnipropetrovskoho Universytetu. Seriia “Istoriia i filosofiia Nauky i Tekhniky” – Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series “History and Philosophy of Science and Technology”, 24, 101–110 [in Ukrainian].
Chervonenko, O. V., & Kepin, D. V. (2017). Periodyzatsiia pryrodnychoi muzeolohii u konteksti istorii pryrodoznavstva v Evropy [Periodisation of natural history museology in the context of the European history of natural sciences]. Istoriia Nauky i Biohrafistyka – History of Science and Biography, 2, 184–203. http://inb.dnsgb.com.ua/2017-2 [in Ukrainian].
Driessen-van het Reve, J. (2015). Gollandskie korni Kunstkamery Petra Velikogo: istorija v pis'mah (1711–1752) [Dutch roots of the Kunstkamera of Peter the Great: history in letters (1711–1752)]. St. Petersburg: MAE RAS. Retrieved from https://lib.kunstkamera.ru/rubrikator/08/08_02/978-5-88431-283-8 [in Russian].
Drohobych, Yu. (2001). Verba Magistri: Proroctva і rozdumi [Verba Magistri: prophecies and reflections]. Drogobych: Vymіr [in Ukrainian].
Fehner, E. Yu. (1964). Rembrandt. Al'bom. Seriya: Proizvedeniya zhivopisi v muzeyah SSSR [Rembrandt. Album. Series: Paintings in the Museums of the USSR]. Leningrad, Moscow: Soviet painter [in Russian].
Ginzburg, V. V. (1953). Anatomicheskaja kollekcija F. Rjujsha v sobranijah Petrovskoj Kunstkamery [F. Rjujsh anatomical collection in the Petrovsky Kunstkammer]. Sbornik Muzeja Antropologii i Jetnografii – Collection of the Museum of Anthropology and Ethnography (Vol. 14, pp. 263–305). Moscow– Leningrad: Publishing house of the Academy of Sciences of the USSR [in Russian].
Goethe, J. W. (1858). Goethe’s Sämmtliche Berufe in fundvierzig Banden [Goethe's All Professions in Forty Volumes]. Leipzig: Philipp Reclam jun [in German].
Goethe, J. W. (1957). Izbrannye sochinenija po estestvoznaniju [Selected works in natural history]. Moscow: Publishing House USSR Academy of Sciences [in Russian].
Grickevich, V. P. (2004). Istorija muzejnogo dela do konca XVIII veka. [History of museums until the end of the 18th century]. St. Petersburg: St. Petersburg State University of Culture and Arts [in Russian].
Grickevich, V. P., & Guzhalovskij, A. A. (2003). Istorija muzeev mira [History of museums in the world]. Minsk : Belarusian State University [in Russian].
Kedrov, B. M., & Yudin, B. G. (2001). Klassifikacija nauk [Classification of sciences]. In I. T. Frolov (Ed.), Filosofskij slovar' [Philosophical Dictionary] (7th ed.), (pp. 247–248). Moscow: Respublika [in Russian].
Kepin, D. V. (2005). Muzeiefikatsiia obiektiv arkheolohichnoi spadshchyny v Yevropi: na prykladi pamiatok pervisnoi kultury [Museification of archeological heritage sites in Europe: on the example of a monument of primitive culture]. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva National Academy of Sciences of Ukraine and Ukrainian Society for the Protection of Historical and Cultural Monuments [in Ukrainian].
Klymyshyn, O. S. (2010). Suchasni problemy pryrodnychoi muzeolohii [Modern problems of naturalhistory museology]. Naukovi Zapysky Derzhavnoho Pryrodoznavchoho Muzeiu – Proceedings of the State Natural History Museum, (26), 3–14 [in Ukrainian].
Klymyshyn, O. S., & Shydlovskyi, I. V. (2010). Istoriia stanovlennia pryrodnychykh muzeiv.[History of naturalhistory museums]. Naukovi Zapysky Derzhavnoho Pryrodoznavchoho Muzeiu – Proceedings of the State Natural History Museum, 30, 23–30. [in Ukrainian].
Klymyshyn, O. S., & Shydlovskyi, I. V. (2017). Pryrodnycha muzeolohiia [Natural history meseology]. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian].
Komenskiy, J. A. (1957). Mir chuvstvennyh veshhej v kartinkah ili izobrazhenie i nastavlenie vseh vazhnejshih predmetov v mire i dejstvij v zhizni [The world of sensual things in pictures or the image and name of all the most important objects in the world and actions in life] (2nd ed.). Moscow: Publishing House Ministry of Education of the RSFSR [in Russian].
Laurencich-Minelli, L. (2017). Museography and ethnographical collections in Bologna during the Sixteenth and Seventeenth centuries. In O. Impey, A. MacGregor (Eds.), The Origins of Museums: The Cabinet of Curiosities in Sixteenth – And Seventeenth-Century Europe (pp. 17–23). Oxford: Clarendon Press.
Levinson-Lessing, V. F. (1986). Istorija kartinnoj galerei Ermitazha (1764–1917) [The history of the Hermitage picture gallery (1764–1917)]. Leningrad: Iskusstvo [in Russian].
Mauriès, P. (2002). Cabinets of curiosities (Vol. 1). London: Thames & Hudson.
Nesterovskyi, V. A. (2011). Heolohichny muzei [Geological Museum]. In V. I. Pavlyshyn (Ed.), Heolohiia v Kyivskomu universyteti – Geology at the University of Kiev (pp. 415–440). Kyiv: Kyiv University Publishing and Printing Center [in Ukrainian].
Nesterovskyi, V. A., & Volkonska, L. O. (2012). Metodolohichni osnovy otsiniuvannia yakosti muzeinykh kolekii yak samostiinoho obiektu Derzhavnoho nadbannia Ukrainy [Methodological bases of quality assessment of museum collections as an independent object of State property of Ukraine]. In L. V. Kazantseva (Ed.), Zbirnyk prats mizhnarodnoi naukovo-prakttychnoi konferetsii Universytetski muzei: yevropeiskyi dosvid ta ukrainska praktyka – Proceedings of the international scientific-practical conference University Museums: European experience and Ukrainian practice (pp. 277–291). Nizhyn: Nizhyn Gogol State University Publishing House [in Ukrainian].
Nimchuk; V. V., & Tsiluiko, K. K. (Eds.). (1973). Leksykon latynskyi Ye. Slavynetskoho. Leksykon sloveno-latynskyi Ye. Slavynetskoho ta A. Koretskoho-Satanovskoho [Latin lexicon by Ye. Slavynetskyi. Lexicon of Slovene-Latin by Ye. Slavynetskyi and A. Koretsky-Satanovskyi]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Olmi, G. (2019). Science-Honour-Metaphor: Italian cabinets of the sixteenth and seventeenth centuries. In D. Preziosi, & C. Farago (Eds.), Grasping the World. The Idea of the Museum (pp. 129–143). London: Routledge.
Omelchenko, Yu. A. (1999). Dukhovnist v konteksti muzeinytstva: istoriia, teoriia ta praktyka [Spirituality in the context of museology: history, theory, practice]. In Uriadu Ukrainy, Prezydentu, zakonodavchii, vykonavchii vladi. Dukhovnist yak osnova konsolidatsii suspilstva. Analitychni rozrobky, propozytsii naukovykh ta praktychnykh pratsivnykiv. Mizhvidomchyi naukovyi zbirnyk – Government of Ukraine, President, legislature, executive branch. Spirituality as the basis for the consolidation of society. Analytical developments, proposals of scientific and practical workers. Interdepartmental scientific collection (Vol. 15, pp. 422–436). Kyiv: Research Institute “Human Problems” [in Ukranian].
Omelchenko, Yu. A., & Danilova, L. O. (1999). Druha pidsystema muzeinytstva (istoriia, teoriia, praktyka) [The second subsystem of museology (history, theory, practice)]. Vita Antiqua, 2, 251–257 [in Ukranian].
Richards, S. (2012, April). The World in a Cabinet, 1600s. The Scientist, 26(4), 88. Retrieved from https://www.the-scientist.com/foundations/the-world-in-a-cabinet-1600s-41184
Samoilenko, L. (2016). Osvita v muzei v istorii Kyivskoho universytetu [Museum education in the history of Kyiv University]. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni Tarasa Shevchenka. Istoriia. – Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 131(4), 53–62 [in Ukrainian].
Sapanzha, O. S. (2014). Muzeologija: istoriografija i metodologija [Museology: historiography and methodology]. Saint Petersburg: Herzen University [in Russian].
Shemyakin, I. P., Golenchenko, G. Ya., Zhuravskij, A. I., Kuz'min, S. V., Malashevich, E. V., Nemirovskij, E. L., …Hovratovich, I. P. (1990). Francisk Skorina i ego vremja [Francisk Skoryna and his time]. Minsk: Belarusian Soviet Encyclopedia named after Petrus Brovka [in Russian].
Shydlovskyi, I. V. (2012). Istoriia muzeinoi spravy ta zoolohichnykh muzeiv universytetiv Ukrainy [History of museum business and zoological museums of Ukrainian universities]. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian].
Shypulin, V. P., & Dohuzov, V. D. (2013). Anatomichnyi teatr Universytetu Sviatoho Volodymyra (do 160-richchia z dnia vidkryttia) [Anatomical theater of St. Vladimir's University (to the 160th anniversary)]. Hastroenterolohiia – Gastroenterology, (2.48), 116–120. https://doi.org/10.22141/2308-2097.2.48.2013.86167 [in Ukrainian].
Snyder, T. (2008). The Reconstruction of Nations. Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. Yale: Yale University Press.
Sotnikova, S. I. (2004). Muzeologija: Posobie dlja vuzov [Museology: A handbook for universities]. Moscow: Drofa [in Russian].
Sotnikova, S. I. (2011). Estestvennoistoricheskaja muzeologija [Natural history museology]. Tomsk: Tomsk University Publishing House [in Russian].
Tomilov, N. A. (2012). Muzeologija kak otrasl' znanij [Museology as a branch of knowledge]. Omsk: Nauka [in Russian].
van Mensch, P. (1992). Toward a methodology of museology (PhD thesis). Unsversity of Zagreb, Zagreb, Croatia. Retrieved from http://emuzeum.cz/admin/files/Peter-van-Mensch-disertace.pdf.
Vishenskiy, I. (1955). Sochinenija [Essays]. Moscow–Leningrad: Publishing House USSR Academy of Sciences [in Russian].
Waidacher, F.(1999). Príručka všeobecnej muzeológie. Bratislava: Slovenské narodné museum – Národné múzejné centrum [in Slovak].
Yureneva, T. Yu. (2002). Zapadnoevropejskie estestvenno-nauchnye kabinety XVI [Western european natural science cabinets XVI]. Voprosy Istorii Estestvoznanija i Tehniki – Questions of the History of Natural Science and Technology, 4(23), 765–786 [in Russian].
Yureneva, T. Yu. (2003). Muzej v mirovoj kul'ture [Museums in world culture]. Moscow: Russkoe slovo-RS [in Russian].
Żygulski, Z. (1982). Muzea na świecie: wstęp do muzealnictwa. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe [in Polish]. https://doi.org/10.11588/diglit.25714.
Кількість переглядів: 1321 Кількість завантажень PDF: 668
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
