Внесок Джейн Аддамс у розвиток соціотерапії
Анотація
У 1915 році Джейн Аддамс заснувала першу школу соціотерапії в Чикаго, США. У цьому процесі Аддамс надихнула перше покоління соціотерапевтів, особливо Елеонор Кларк Слагл. В цій статті висвітлюється внесок Джейн Аддамс у розвиток соціотерапії через поглиблений бібліографічний огляд першоджерел. Стаття розділена на дві частини. У першій частині досліджуються основи соціотерапії на початку двадцятого століття. У цьому контексті реабілітація жінок у Сполучених Штатах почалася, коли жінки середнього класу почали виконувати низку робіт, які відрізняли їх від їхніх традиційних занять. У результаті було виявлено стосунки та взаємозв’язки між мешканцями школи та першими соціотерапевтами в Чикаго. В другій частині представлені до уваги роздуми про вплив Джейн Аддамс на розвиток і сучасну ідентичність соціотерапії. Джейн Аддамс була взірцем для багатьох перших соціотерапевтів, особливо для Слейла. Вона навчалася в Аддамса своїй наполегливості та лідерським навичкам, центральним аспектам першої школи соціотерапії. Крім того, Аддамс, як філософ прагматизму, поширювала ідеї, які віддають перевагу практиці через теорію. З іншого боку, прагматичні концепції закликають створити реальність, яка відповідає максимальній корисності ідей і вірувань нашого суспільства. Деякі з цих аспектів справедливі в сучасній практиці соціотерапії. Сьогодні, більше ніж через 100 років після заснування, соціотерапія має ще чому навчитися у філософії Джейн Аддамс.
Завантаження
Посилання
Addams, J. (1895). The Settlement as a factor in the Labor Movement. Hull House maps and papers. New York: T. Y. Crowell & Co.
Addams, J. (1899). A function of the social settlement. Annals of the American Academy of Political and Social Science, 13(3), 33‒55. https://doi.org/10.1177/000271629901300302.
Addams, J. (1902). Democracy and social ethics. Urbana, Illinois: University of Illinois Press.
Addams, J. (1912). Twenty years at Hull House with autobiographical notes. New York: The McMillan Company.
Addams, J. (1916). The long road of woman's memory. Urbana, Illinois: University of Illinois Press.
Addams, J. (1935). My friend Julia Lathrop. New York: Macmillan.
Bing, R. (1981). Occupational therapy revisited: A paraphrastic journey. American Journal of Occupational Therapy, 35(8), 499‒518. https://doi.org/10.5014/ajot.35.8.499.
Bing, R. (1992). Point of departure (A play about founding the profession). American Journal of Occupational Therapy, 46(1) 27‒32. https://doi.org/10.5014/ajot.46.1.27.
Breines, E. (1986a). Origins and adaptations: A philosophy of practice. Lebanon, NJ: Geri-Rehab.
Breines, E. (1986b). Pragmatism, a philosophical foundation of occupational therapy, 1900-1922 and 1968‒1985; implications for specialization and education. [Doctoral dissertation]. PhD Education. New York: University of New York.
Breines, E. (1992). Rabbi Emil Gustave Hirsch: Ethical philosopher and founding figure of Occupational Therapy. The Israel Journal of Occupational Therapy, 1(1), 9.
Colegio de Terapeutas Ocupacionales de Chile; Caro-Vines, P., Morrison, R. & Palacios, M. (Eds.) (2015). Cincuenta años de terapia ocupacional en Chile. Tomo I (2da Edición). [Versión Digital]. Santiago, Chile: Ediciones On Demand. Retrieved from http://www.terapia-ocupacional.cl/Cincuenta [in Spanish].
Deegan, M. J. (2005). Jane Addams and the men of the Chicago School: 1892-1918. New Brunswick, NJ: Transaction Books.
Frank, G. (1992). Opening feminist histories of occupational therapy. American Journal of Occupational Therapy, 46(11), 989‒999. https://doi.org/10.5014/ajot.46.11.989.
Freedman, E. (2003). No turning back: The history of feminism and the future of women. USA: Ballantine Books.
Gordon, D. (2002). Therapeutics and science in the history of occupational therapy. [Doctoral dissertation]. PhD Occupational Science. University of Southern California.
Guillette, N. (1973). Terapéutica ocupacional y salud mental. In Willard, H. & Spackman, C. (Eds.), Terapéutica Ocupacional (pp. 51-130). Barcelona: Jims [in Spanish].
Hooper, B., & Wood, W. (2002). Pragmatism and structuralism in occupational therapy: The long conversation. American Journal of Occupational Therapy, 56(1), 40‒50. https://doi.org/10.5014/ajot.56.1.40.
Hopkins, H. L., Smith, H. D., Koury, S., Padilla, S., Reinoso, G., & Klajn, D. (1998). Willard & Spackman. Terapia ocupacional. 8va ed. Madrid: Ed. Médica Panamericana [in Spanish]
James, E. T. (1971). Notable Americn Women. A Biographical Dictionary. USA: Radclif College.
Johnson, S. C. (1919). Occupational therapy, vocational reeducation and industrial rehabilitation. Modern Hospital, 12, 221‒223.
Kielhofner, G. (2009). Conceptual foundations of Occupational Therapy practice. 4th ed. Philadelphia: F. A. Davis.
Knight, L. (2005). Citizen: Jane Addams and the struggle for democracy. Chicago: The University of Chicago Press.
Kuiper, K. (2010). The 100 most influential women of all time. New York: Britannica Educational Publishing.
Laws, J. (2011). Crackpots and basket-cases: a history of therapeutic work and occupation. History of the Human Sciences, 24(2), 65‒81. https://doi.org/10.1177/0952695111399677.
Loomis, B. (1992). The Henry B. Favill School of Occupations and Eleanor Clarke Slagle. American Journal of Occupational Therapy, 46(1), 34‒37. https://doi.org/10.5014/ajot.46.1.34.
Metaxas, V. (2000). Eleanor Clarke Slagle and Susan E. Tracy: Personal and professional identity and development of occupational therapy in progressive Era America. Nursing history review. Official journal of american association for the history of nursing, 8(1), 39‒70. https://doi.org/10.1891/1062-8061.8.1.39.
Meyer, A. (1922). The philosophy of occupational therapy. Archives of Occupational Therapy, 1(1), 1‒10.
Meyer, A. (1937). Address in Honor of Eleanor Clarke Slagle. Testimonial Banquet in Honor of Eleanor Clarke Slagle at Atlantic City. Occupational Therapy in Mental Health, 5(3), 109‒113.
Miranda, M. (2007). El compromiso con la ciencia. Conocimiento y técnica en el trabajo social. Revista internacional de ciencias sociales y humanidades SOCIOTAM, XVII(2), 9‒28. Retrieved from https://www.redalyc.org/pdf/654/65417201.pdf [in Spanish].
Morrison, R. (2016a). Pragmatist epistemology and Jane Addams: Fundamental concepts for the social paradigm of occupational therapy. Occupational Therapy International, 23(4), 295‒304. https://doi.org/10.1002/oti.1430.
Morrison, R. (2016b). The beginnings of occupational therapy in the United States: A feminist perspective from studies of science, technology and gender (19th and 20th century). Historia Crítica, (62), 97‒117. https://doi.org/10.7440/histcrit62.2016.05.
Morrison, R. (2021a). Pragmatism in the initial history of occupational therapy. Cadernos Brasileiros de Terapia Ocupacional, 29, e2147. https://doi.org/10.1590/2526-8910.ctoARF2147.
Morrison, R. (2021b). La Terapia Ocupacional. Una interpretación desde Eleanor Clarke Slagle. Fides et Ratio, 21(21), 103‒126. Retrieved from http://fidesetratio.ulasalle.edu.bo/index.php/fidesetratio/article/view/81 [in Spanish].
Morrison, R. (2022). An early occupational science? A pragmatic interpretation of the ideas of Eleanor Clarke Slagle. Journal of Occupational Science, 29(2), 225‒251. https://doi.org/10.1080/14427591.2021.1996894.
Pollard, N., Sakellariou, D. & Kronenberg, F. (2009). A Political Practice of Occupational Therapy. Philadelphia: Elservier.
Quiroga, V. M. (1995). Occupational therapy: The first thirty years, 1900-1930. USA: Bethesda, MD, American Occupational Therapy Association.
Sanz, P., & Rubio, C. (2011). Eleanor Clarke Slagle. Fundadora y ‘madre’ de la terapia ocupacional. Su legado. TOG (A Coruña), 8(13), 1‒19. Retrieved from https://revistatog.es/num13/pdfs/historia1.pdf [in Spanish].
Slagle, E. C. (1922). Training aides for mental patients. Archives of Occupational Therapy, 1(1), 11‒18.
Slagle, E. C. (1929). Report of Secretary-Treasurer. Occupational Therapy & Rehabilitation, 8(1), 33‒48.
Slagle, E. C. (1934a). The Occupational Therapy Programme in the State of New York. The British Journal of Psychiatry, 80(331), 639‒649. https://doi.org/10.1192/bjp.80.331.639.
Slagle, E. C. (1934b). Brief Remarks of the Secretary-Treasurer Dealing with the Relation of the A.O.T.A. to the Council for the Physically Handicapped. Occupational Therapy & Rehabilitation, 13(4), 261‒262.
Slagle, E. C. (1934c). Occupational Therapy: Recent Methods and Advances in the United States. Occupational Therapy & Rehabilitation, 13(5), 289‒298.
Slagle, E. C. (1936). The past, present and future of occupational therapy in the State Department of Mental Hygiene. Psychiatric quarterly, 10(1), 144‒156. https://doi.org/10.1007/BF01563571.
Slagle, E. C. (1944). Syllabus for training of nurses in occupational therapy. 2d. ed. New York: State of New York Department of Mental Hygiene.
Suzuki, A. (1982). History of Japanese occupational therapy education, 1963‒1981. [Doctoral disertation]. Ph. D. Wayne State University.
Tracy, S. (1910). Studies in Invalid Occupation. A Manual for Nurses and Attendants. Boston: Whitcome & Barrow.
Wade, L. (2005). Settlement Houses. En Reiff, Janice; Keating, Ann & Grossman, James (eds.). The Electronic Encyclopedia of Chicago. Chicago: Chicago Historical Society.
Кількість переглядів: 1748 Кількість завантажень PDF: 1025
Авторське право (c) 2022 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
