Наука, технології та інновації (НТІ) екосистем в Індонезії (1945‒2021): історико-політичний аналіз
Анотація
Метою цього дослідження є вивчення політичних зусиль уряду Індонезії з початку незалежності в 1945 році до сьогодні, спрямованих на розвиток науки, технологій та інновацій. До середини 2019 року Президент Республіки Індонезія Джоко Відодо затвердив Закон № 11/2019 про Національну систему науки і технологій. Ця постанова стала результатом спроб уряду Індонезії побудувати науково-технічну та інноваційну екосистему з точки зору зміцнення інноваційної політики. Наслідки цієї політики передбачають, що Національне агентство досліджень та інновацій є єдиною дослідницькою та інноваційною установою, що належить уряду Республіки Індонезія. Зусилля щодо створення науково-технологічної екосистеми та інновацій були розпочаті з часів президента Сукарно (1945‒1965), які були продовжені під керівництвом наступного президента. Вищезазначені зусилля додатково описані в цьому дослідженні з точки зору історії політики. Підхід аналізу вмісту використовується для ідентифікації кожного нормативного акту в Індонезії у формі законів, урядових постанов, президентських постанов, президентських указів та президентських інструкцій. Проаналізовано 78 нормативно-правових актів у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності. Результати аналізу описані на основі появи нормативних актів та інституційних наслідків, створених як частина екосистеми. На підставі результатів польових досліджень та аналізу можна виділити п’ять періодів формування дослідницької та інноваційної екосистеми в Індонезії, а саме: 1) Ера початку фундаментальних досліджень науково-технічних систем та інновацій (1945‒1966), 2) Ера розвитку національного стратегічного промислового проекту (1966‒1998), 3) Ера реструктуризації національної системи досліджень, розробок і застосування науки і технологій (1998‒2004), 4) Ера пробудження національної інноваційної системи (2004‒2014), 5) Ера інтеграції національної науково-інноваційної системи (2015‒2024).
Завантаження
Посилання
Chaurasia, R., & Bhikajee, M. (2016). Adding entrepreneurship to India’s science, technology & innovation policy. Journal of Technology Management and Innovation, 11(2), 86–103. https://doi.org/10.4067/S0718-27242016000200009.
Departemen Penerangan (1970). Susunan dan program kabinet Republik Indonesia Selama 25 Tahun: 1945‒1970. Pradnja Paramita.
Faqih, A., Zayadi, A., Masykur, A., Muniry, F. A. El, Muhammady, F. F. El, Suwendi, H., Faizin, H., Tholchah, K. M., AR, M., Syam, N., Mulyana, R., Basori, R., & Taufiq, S. (2014). Suryadharma Ali: Gagasan, Ucapan, dan Tindakan dalam Mencerahkan Pendidikan Islam dan Kerukunan Umat. LKiS Yogyakarta.
Hall, D. M., & Steiner, R. (2020). Policy content analysis : Qualitative method for analyzing sub-national insect pollinator legislation. MethodsX, 7, 1–7. https://doi.org/10.1016/j.mex.2020.100787.
Hanberger, A. (2003). Public policy and legitimacy: a historical policy analysis of the interplay of public policy and legitimacy. Policy Sciences, 36(3/4), 257–278.
Hill, H. (1995). Indonesia’s great leap forward ? Technology Development and Policy Issues. Bulletin of Indonesian Economic Studies, 31(2), 83–123. https://doi.org/10.1080/00074919512331336795.
Isma’il, N. M., & Mulyanto. (2003). Iptek Nasional Pasca Habibie. Surakarta: Muhammadiyah University Press.
Karo, E. (2011). The evolution of innovation policy governance systems and policy capacities in the Baltic States. Journal of Baltic Studies, 42(4), 511–536. https://doi.org/10.1080/01629778.2011.621739.
Lembaga Ilmu Pengetahuan Indonesia. (1968). Keputusan Presiden Republik Indonesia Nomor 128 Tahun 1967 tentang Pembentukan Lembaga Ilmu Pengetahuan Indonesia. Berita LIPI, 1, 9–13.
Miller, J. M. (2016). International inter-sectoral collaboration in university research centres: innovation systems in the United States and beyond in comparative perspective. Asia Pacific Journal of Public Administration, 38(4), 239–250. https://doi.org/10.1080/23276665.2016.1256548.
MPRS dan Departemen Penerangan. (1961). Buku Ringkasan Pembangunan Semesta: Ringkasan Ketetapan Majelis Permusyawaratan Rakyat Sementara - Republik Indonesia Nomor I dan II/MPRS/1960. MPRS dan Departemen Penerangan.
Mustangimah, M., Putera, P. B., Zulhamdani, M., Handoyo, S., & Rahayu, S. (2021). Evaluation of the Indonesia national strategic policy of science and technology development. Journal of Science and Technology Policy Management, 12(3), 421–442. https://doi.org/10.1108/JSTPM-04-2020-0079.
Niosi, J. (2010). Rethinking science, technology and innovation (STI) institutions in developing countries. Innovation: Management, Policy and Practice, 12(3), 250–268. https://doi.org/10.5172/impp.12.3.250.
Okamoto, Y., & Sjöholm, F. (2003). Chapter 13: Technology development in Indonesia. In Urata, S., & Lall, S. (Eds.). Competitiveness, FDI and technological activity in East Asia. https://doi.org/10.4337/9781781950562.00020.
Padilla-Pérez, R., & Gaudin, Y. (2014). Science , technology and innovation policies in small and developing economies: The case of Central America. Research Policy, 43(4), 749–759. https://doi.org/10.1016/j.respol.2013.10.011.
Panitia Penyusun Naskah Buku 20 Tahun Indonesia Merdeka (Committee for Drafting the Book of 20 Years of Independent Indonesia). (1966). 20 Tahun Indonesia Merdeka: Jilid IV. Departement Penerangan Republik Indonesia.
Putera, P. B., Suryanto, S., Ningrum, S., Widianingsih, I., & Rianto, Y. (2022). Using convergent parallel mixed methods and datasets for science, technology, and innovation policy dynamics research in Indonesia. ASEAN Journal on Science and Technology for Development, 39(2), 61–68. https://doi.org/10.29037/ajstd.845.
Pramana, P. D., Utari, P., & Naini, A. M. I. (2021). Symbolic convergence of #ClimateCrisis: A content analysis of Greenpeace Indonesia campaign on Instagram. 5th International Conference on Climate Change 2020, ICCC 2020, 724(1). https://doi.org/10.1088/1755-1315/724/1/012101.
Saidi, T., & Douglas, T. S. (2018). Towards the socialization of science, technology and innovation for African development. African Journal of Science, Technology, Innovation and Development, 10(1), 110–113. https://doi.org/10.1080/20421338.2017.1399534.
Sharkansky, I. (1995). Policy analysis in historical perspective. Journal of Management History, 1(1), 47–58. https://doi.org/10.1108/13552529510082822.
Simanjuntak, P. (2003). Kabinet-kabinet Republik Indonesia dari awal kemerdekaan sampai reformasi. Djambatan.
Sumatri. (2014). Peran kearsipan dalam mewujudkan tata kepemerintahan yang bersih dan baik. Media Dirgantara, 35–37.
Taylor, J. B. (1998). An Historical Analysis of Monetary Policy Rules. Retrieved from https://www.nber.org/papers/w6768.
Кількість переглядів: 1714 Кількість завантажень PDF: 1350
Авторське право (c) 2022 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
