Про природу Закону Гука
Анотація
“Пояснення Сили Пружних Тіл” (1678) ‒ важлива книга для історії науки. Ця книга більш відома завдяки презентації Гуком закону, який носить його ім’я. Цей закон, або “Правило природи”, як стверджує автор, зазвичай викладають у контексті аналізу пружних тіл та їх деформацій. Однак рамки, в яких було введено цей закон, виходять за межі контексту, у якому його зараз викладають. Поряд з представленням експериментів Гука з пружинами, автор створив свою вібраційну теорію матерії, в якій поняття конгруентності та неконгруентності, спочатку представлені в його “Мікрографії” (1665), будуть визначені більш детально. Ці концепції мали на меті теоретично обґрунтувати рухи тяжіння і відштовхування в природі. Ця стаття має на меті ще раз вивчити “Пояснення Сили Пружних Тіл”, щоб краще зрозуміти думки Гука про правило, яке носить його ім’я, і його концепцію гравітації, яку автор вважав силою. Тут будуть представлені визначення тіла та руху Гука, а також його фактична мета, коли він сформулював так званий закон Гука. Як ми побачимо, Гук мав намір створити “філософську шкалу” для вимірювання гравітаційного тяжіння між тілами. Беручи до уваги його попередні публікації, такі як “Спроба довести рух Землі за допомогою спостережень” або “Мікрографія: деякі фізіологічні описи дрібних тіл”, або навіть неопубліковані роботи, такі як “Про перегин прямого руху в криву за допомогою принципу притягання”, стає зрозуміло, що Гук відкривав шлях до розуміння гравітації ще до того, як було опубліковано “Начала” Ньютона (1687). Беручи до уваги суперечку між Ісааком Ньютоном і Робертом Гуком, ми також маємо намір зміцнити ідею про те, що Гук зробив незамінний внесок у розробку закону всесвітнього тяжіння. На додаток до всього цього, також буде стверджуватися, що висновки, зроблені Гуком у “Пояснення Сили Пружних Тіл”, можливо, також передбачали третій закон руху Ньютона.
Завантаження
Посилання
Centore, F. F. (1970). Robert Hooke´s contributions to mechanics : A Study in Seventeenth Century Natural Philosophy. The Hague, Netherlands : Springer Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-011-9413-6.
Gal, O. (2005). The invention of celestial mechanics. Early Science and Medicine, 10(4), 529‒534. https://doi.org/10.1163/157338205774661834.
Hecht, E. (2021). The true story of Newtonian gravity. American Journal of Physics, 89, 683‒692. https://doi.org/10.1119/10.0003535.
Hooke, R. (1664). Micrographia: or some physiological descriptions of minute bodies. London, United Kingdom : Jo. Martyn e Ja. Allestry, printers to the Royal Society.
Hooke, R. (1666). On the inflection of a direct motion into a curve by supervening Attractive principle. London, United Kingdom : Royal Society Library.
Hooke, R. (1674). An attempt to prove the motion of the Earth from Observations. London, United Kingdom : Printed by T. R. for John Martyn Printer to the Royal Society at the Bell in St. Pauls Church yard.
Hooke, R. (1678). Lectures de Potentia Restitutiva or Of Spring: Explaining the Power of Springing Bodies. London, United Kingdom : Jonh Martyn, printer to the Royal Society in St. Pauls Church Yard.
Hooke, R. (1705). The Posthumous Works of Robert Hooke: containing his Cutlerian Lectures and other Discourses. London, United Kingdom : Sam Smith and Benj. Walford, printers to the Royal Society at the Princes Arms in St. Pauls Church Yard.
Huygens, Ch. (1977). The motion of Colliding Bodies. Isis, 68(4), 574‒597. https://doi.org/10.1086/351876.
Jardine, L. (2004). The curious life of Robert Hooke: The man who measured London. London, United Kingdom : Harper Perennial.
Koyré, A. (1952). An unpublished letter of Robert Hooke to Isaac Newton. Isis, 43(4), 312‒337. https://doi.org/10.1086/348155.
Meli, D. B. (2006). Thinking with Objects: The Transformation of Mechanics in the Seventeenth Century. Baltimore: Johns Hopkins University Press. https://doi.org/10.1353/book.3275.
Newton, I. [1687] (1999). The Principia: Mathematical Principles of Natural Philosophy. Translated by Bernard Cohen; Anne Whitman. California : University of California Press.
Ricoeur, P. (2004). Memory, History, Forgetting. Translation by Kathleen Blamey; & David Pellauer. Chicago : University of Chicago Press.
Sacco, F.. (2020). Real, Mechanical, Experimental: Robert Hooke's Natural Philosophy. Switzerlandb: Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-44451-8.
Shapin, S. (1989). “Who was Robert Hooke?”. In M. Hunter & S. Schaffer (Eds.), Robert Hooke: New studies (pp. 253‒285). Woodbridge, Suffolk, UK: The Boydell Press. Retrieved from https://dash.harvard.edu/bitstream/handle/1/3415435/Shapin_Robert_Hooke.pdf.
Tan Drake, E. (1966). Restless Genius – Robert Hooke and His Earthly Thoughts. New York : Oxford University Press.
Tinniswood, A. (2019). The Royal Society & The Invention of Modern Science. New York: Basic Books.
Turnbull, H. W. (1960). The correspondence of Isaac Newton: Volume II, 1676‒1687. Cambridge : Cambridge University Press.
Westfall, R. (2007). The life of Isaac Newton. Cambridge [England]; New York, USA : Cambridge University Press.
Кількість переглядів: 3026 Кількість завантажень PDF: 1763
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
