Авіаційна промисловість Росії і виклики Першої світової війни
Анотація
Мета дослідження полягає у висвітленні особливостей розвитку авіаційної промисловості Російської імперії в роки Першої світової війни. Основна увага зосереджена на аналізі виробничих програм та відповідності їх кількісних і якісних параметрів вимогам війни. Методологія дослідження побудована на засадах історизму, наукової об’єктивності, системного підходу та систематизації даних. Задля досягнення поставленої мети автори використали низку загальнонаукових методів (аналіз, синтез, класифікація) та специфічних історичних методів, як-от проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, ретроспективний, періодизації. Автори дійшли висновку, що Перша світова війна стала нелегким випробуванням для російської промисловості, у тому числі авіаційної галузі, яка перебувала ще у стадії становлення. Потреби фронту вимагали значного зростання виробництва літаків, що за умов загальної економічної відсталості Росії було складним завданням. Авіаційна промисловість, представлена кількома великими (як на масштаби Росії) підприємствами, продемонструвала слабку динаміку зростання. За час війни річний обсяг випуску літаків в Росії зріс лише утричі, тоді як в Німеччині – в 10 разів, а у Франції та Великобританії це зростання було ще більшим. Провідні підприємства авіаційної промисловості – заводи Дукс, Лебєдєва, Анатра, Щетініна – вдавались, головним чином, до копіювання закордонних взірців (французьких, а іноді – німецьких). Спроби налагодити випуск оригінальних конструкцій виявились не надто вдалими. Найвідоміший приклад – бомбардувальник “Ілля Муромець”, який був передовим у 1914 р., але застарів до 1917 р. Вузьким місцем було і виробництво авіаційних двигунів, яке суттєво відставало від випуску літаків. Величезні інвестиції, зроблені у 1916‒1917 рр. в розвиток існуючих і будівництво нових підприємств з випуску літаків та авіаційних двигунів, не дали результату: жоден з цих заводів так і не розпочав випуск продукції. Ми проаналізували деякі з цих невдалих спроб – будівництво авіаційних заводів Анатра в Сімферополі та Матіас в Бердянську, а також авіамоторних заводів Анатра в Сімферополі та Дека в Александровську. Державна політика регулювання авіаційної промисловості, яка полягала в наданні пільгових кредитів та субсидій, виявилась неефективною – її нівелювали стандартні закупівельні ціни, які не враховували чинник інфляції. Таким чином, російська авіаційна промисловість виявилась нездатною відповісти на виклики війни. У даній статті проаналізовано, як розвивались виробничі програми провідних російських авіаційних заводів, якими були кількісні та якісні параметри їхньої продукції.
Завантаження
Посилання
Aleksandrov, A. O. (1998a). Apparaty Shchetinina i Grigorovicha [Apparats of Shchetinin and i Grigorovich]. St Petersburg: B. S. K. [in Russian].
Aleksandrov, A. O. (1998b). Gidroaeroplany M-5 i M-20 [Seaplanes M-5 and M-20]. St Petersburg: B. S. K. [in Russian].
Aleksandrov, A. O. & Petrov, G. F. (1997). Krylatyye plenniki Rossii [Winged captives of Russia]. St Petersburg: B. S. K. [in Russian].
Duz, P. D. (1989). Istoria vozdukhoplavaniya i aviatsii v Rossii: Period piervoi mirovoi voiny (1914-1918) [History of aeronautics and aviation in Russia: The period of the First World War (1914‒1918)]. Moscow: Mashinostroenie [in Russian].
Hornat, J. (2005). Descamps 27C.1. Letectvi+kosmonautika – Aviation + Cosmonautics, 11, 32–33 [in Czech].
Khairulin, M. A. (2010). “Illia Mutomets”. Gordost’ russkoyi aviatsii [“Illia Mutomets”. Pride of Russian aviation]. Moscow: Yauza, Eksmo [in Russian].
Kharuk, A. (2010) Narys istorii aviatsiynoi promyslovosti Ukrainy (1910‒1980-ti rr.) [Essay on the history of the aviation industry of Ukraine]. Lviv: Lvivska Politehnika [in Ukrainian].
Kharuk, A. I. (2014). Bombardirowshchiki Piervoi mirovoi voiny [Bombers of First World War]. Moscow: Yauza, Eksmo [in Russian].
Kharuk, A. I. (2020). Litak “Vuazen Ivanova”: dokumentalna istoriia modernizatsii, vyrobnytstva i sluzhby [“Voisin Ivanova” aircraft: a documentary history of modernization, production and service]. Doslidzhennia z istorii i filosofii nauky i tekhniky – Studies in History and Philosophy of Science and Technology, 29(2), 84–89. https://doi.org/10.15421/272024 [in Ukrainian].
Kulikov, V. P. (2014). Russkaya aviatsiya v Piervoi mirovoi voinie [Russian aviation in First World War]. Moscow: Rusavia [in Russian].
Maslov, M. (2021). Russkie samolety Pervoj mirovoj: krylya Rossijskoj imperii [Russian aircraft of the First World War: wings of the Russian Empire]. Moscow: Yauza, Eksmo [in Russian].
Maslov, M., & Kulikov, V. (1998). “Lebed’ XII i drugiye Albatrosy V. A. Lebedeva [“Lebed’ XII and other Albatrosses of V. A. Lebedev]. Aviatsiya i vriemia – Aviation and Time, 3, 3–12 [in Russian].
Mikheev, V. R., & Katyshev, G. I. (2003). Sikorskyi [Sikorsky]. St Petersburg: Polytechnika [in Russian].
Mikheev, V. R. (1994). Sikorskyi S-16. Russkiy skaut [Sikorsky S-16. Russian Scout]. Moscow: Gonchar, Polygon [in Russian].
Mukhin, M. Y. (2022, April). “Industrial Revolution” as an Element of the Soviet Project (Based on the Materials of the Soviet Aviation Industry). Herald of the Russian Academy of Sciences, 92(1), 60‒69. https://doi.org/10.1134/S1019331622070097.
O’Neil M. (2002). The Soviet Air Force, 1917‒1991 In R. Higham & F. W. Kagan (Eds.), The Military History of the Soviet Union (pp. 153‒168). New York, NY: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230108219_10.
Petrov, G. F. (2000). Gidrosamoloty i ekranoplany Rossii [Seaplanes and ekranoplans of Russia]. Moscow: Rusavia [in Russian].
Rossiyskiy Gosudarstvennyy Voyenno-Istoricheskiy Arkhiv – Russian State Military Historical Archive. Fund 493: Upravleniye voyennogo vozdushnogo flota. 1891‒1919 gg. [Directorate of the Military Air Fleet 1891‒1919].
Rossiyskiy Gosudarstvennyy Voyenno-Istoricheskiy Arkhiv – Russian State Military Historical Archive. Fund 802: Glavnoye voyenno-tekhnicheskoye upravleniye 1891‒1918 gg. [Main Military Technical Directorate 1891‒1918].
Rossiyskiy Gosudarstvennyy Voyenno-Istoricheskiy Arkhiv – Russian State Military Historical Archive. Fund 2008: Polevoye upravleniye aviatsii i vozdukhoplavaniya. 1914‒1918 gg. [Field Directorate of Aviation and Aeronautics 1914‒1918].
Savin, V. S. (1995). Aviatsiya v Ukraine. Ocherki istorii [Aviation in Ukraine. History essays]. Kharkiv: Osnova [in Russian].
Shavrov, V. B. (1978). Istoriya konstryktsyi samoliotov v SSSR do 1938 g. [The history of aircraft designs in the USSR until 1938]. Moscow: Mashinostroenie [in Russian].
Soboliev, D. A. (Ed.) (2011). Istoriya otechestvennoy aviapromyshlennosti. Seriynoye samoletostroyeniye 1910‒2010 [History of the domestic aviation industry. Serial aircraft building 1910‒2010]. Moscow: Rusavia [in Russian].
Stamper, G. L. (2000, January). The Sikorsky S-16 and Russian Aviation during the Great War. War in History, 7(1), 65‒81. https://doi.org/10.1177/096834450000700104.
Кількість переглядів: 1132 Кількість завантажень PDF: 824
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
