Історія архівів Середньої Азії: стародавні часи
Анотація
У цій статті досліджено історію архівів Середньої Азії на основі археологічних досліджень, проведених протягом останніх десятиліть. До цього часу практично не проводилися комплексні дослідження з вивчення середньоазіатських архівів давнього періоду. У цій статті висунута і обґрунтована, на основі конкретних фактів, ідея про досвід давніх людей, які проживали на території сучасного Узбекистану, в галузі зберігання документів та передачі інформації з покоління в покоління, включаючи наскельні зображення та документи архівів-бібліотек. На основі наукових досліджень вчених можна зробити висновок, що елементи писемності, виявлені на керамічних виробах давності, можуть служити зразками ранніх господарських архівів на території Узбекистану. У період Ахеменідів в Ірані та Середній Азії було поширене клинописання, і на території всієї імперії арамейська писемність не використовувалась як єдина мова діловодства. Як зазначено в статті, за географією поширення бактрійська мова займала друге місце після согдійської мови і була широко поширена на території від Індії до Східного Туркестану. Той факт, що дві великі імперії ‒ Кушан і Ефталітів, а потім і держава Тахіридів використовували цю писемність, свідчить про важливе значення бактрійського давнього письма в житті древніх народів. У цій статті наведені схожі риси бактрійського письма, що використовувалося при складанні договорів Сурх-Котал, Рабатак, зразками письма в документах бібліотеки Ашшурбаніпала та хеттського письма, яким були вирізані тексти гімнів, рішень народного збору, релігійних фрагментів на камені. Поряд з цим у роботі наведено відомості, що підтверджують існування спеціальних архівів у резиденціях давніх правителів Середньої Азії ‒ у Топраккале (Хорезм) та Мугській горі (архів Деваштича). Зокрема, у архівах правителів було систематизовано архівну роботу, а для фіксації інформації в архівних документах широко використовувалися матеріали, такі як шкіра та дерево. У цей період у архівах зберігалися особисті листи та дипломатична переписка, договори, господарські облікові записи. Також слід відзначити, що у цю епоху була значно удосконалена система діловодства в державних установах.
Завантаження
Посилання
Al'baum, L. I. (1975). Zhivopis' Afrasiaba [Painting of Afrasiab]. Tashkent: Fan [in Russian].
Alimov, I. А. (2004). Arxivshunoslik. [Archival science]. Andijan: Andijan State University [in Uzbek].
Betancur Roldán, M. C. (2022). Archival traditions in Latin America. Archival Science, 22, 483–500. https://doi.org/10.1007/s10502-022-09393-4.
Choriyev, Z. U., Shaydullaev, Sh., & Annaev, T. (2007). O'zbekiston hududida yozuvning paydo bo'lishi va taraqqiyoti. [The emergence and development of writing in the territory of Uzbekistan]. Tashkent: Yangi asr avlodi [in Uzbek].
Čtvrtník, M. (2022). Classified records and the archives. Archival Science, 22, 129–165. https://doi.org/10.1007/s10502-021-09370-3.
D'yakonov, I. M , Neronova, V. D., & Svencickaya, I. S. (Eds.). (1983). Istoriya drevnego mira. Kniga 1. Rannyaya drevnost'. [Ancient world history. Book 1. Early antiquity]. Moscow: Nauka [in Russian].
GUO Wei-ya (2021). Prospect of Archive Dataization in Big Data Age: Significance and Dilemma. Revista Argentina de Clínica Psicológica, 30(2), 250–258. https://doi.org/10.24205/03276716.2020.4023.
Ishakov, V. (2006). Tarihni tilga kiritgan yozuv [An inscription that mentions history]. Fan va turmush. No. 1‒3. [in Uzbek].
Karapetyants, I. V. (1997). Ekonomicheskiye arkhivy Zapadnoy Yevropy i SSHA do nachala ХХ veka [Economic archives of Western Europe and the USA until the beginning of the 20th century]. Moscow: RSUH [in Russian].
Kretzschmar, R (2013). Zur Einführung: Zeitgeschichte, Archive und Geheimschutz. In R. Hering, R. Kretzschmar (Eds.), Zeitgeschichte, Archive und Geheimschutz. Beiträge einer Sektion auf dem 49. Deutschen Historikertag 2012 in Mainz (pp. 5–9). Stuttgart: Kohlhammer Verlag [in German].
Livshits, V. A. (1962). Sogdijskie dokumenty s gory Mug. Vypusk II. Yuridicheskie dokumenty i pis'ma [Sughd documents from mount Mug. Issue II. Legal documents and letters]. Moscow: Publishing house of Eastern Literature [in Russian].
Livshits, V. A. (1974). Kushany: pis'mennost' i yazyk [Kushans: writing and language]. In B. G. Gafurov, G. M. Bongard-Levin, E. A. Grantovsky, L. I. Miroshnikov, B. Y. Stavisky (Eds.), Tsentral'naya Aziya v Kushanskuyu Epokhu [Central Asia in the Kushan Era] (Vol. 1, pp. 313–321). Moskow: Nauka [in Russian].
Livshits, V. A., & Khromov A. D. (1981). Sogdijskij yazyk [Sogdian language]. In V. S. Rastorgueva (Ed.). Osnovy iranskogo yazykoznaniya. Sredneiranskie yazyki [Fundamentals of Iranian Linguistics. Middle Iranian languages]. Moscow: Nauka [in Russian].
Mambetullayev, M. M. (1990). Gorodishche Bol'shaya Ajbujir-kala (raskopki 1976–1977 i 1981 gg.) [Settlement Bolshaya Aybuyir-kala (Excavations in 1976–1977 and 1981)]. In Arheologiya Priaral'ya [Archeology of the Aral Sea] (Issue IV, pp. 91–131). Tashkent: Fan [in Russian].
Masson, V. M., Romodin, V. A. (1964). In R. T. Akhramovich, O. V. Gankovskiy, & V. A. Livshits (Eds.), Istoriya Afganistana: v 2-kh tomakh. T. 1: S drevnejshih vremen do nachala XVI veka [History of Afghanistan: in 2 volumes. Vol. 1: From ancient times to the beginning of the XVI century]. Moscow: Nauka [in Russian].
National database of legislation of the Republic of Uzbekistan (2017, February 08). The Strategy of Actions in five priority directions of development of the Republic of Uzbekistan in 2017–2021 (further-strategy of actions) according to appendix No. 4947 – decree. Retrieved from https://lex.uz/docs/3107036 [in Uzbek].
Tolstov, S. P. (1948). Po sledam drevnexorazmiyskoy sivilizatsii [In the footsteps of ancient Khorezmian civilization]. Moscow, Leningrad: Publishing House Academy of Sciences of the USSR [in Russian].
Tolstov, S. P. (1964). V poiskah kul'tury Drevnego Horezma [In search of ancient Khorezm culture]. Tashkent.
Rtveladze, E. V. (19971998). Pre- Muslim Coins of Chach. In K. Tanabe (Ed.), Silk Road Art and Archeology (Vol. 5, pp. 307‒328). Kamakura, Japan: Journal of the Institute of Silk Road Studies.
Rtveladze, E. V. Saidov, A. Kh., & Abdullayev, Ye. V. (2000). Ocherki po istorii tsivilizatsii drevnego Uzbekistana: gosudarstvennost' i pravo [Essays on the history of civilization of ancient Uzbekistan: statehood and law]. Tashkent: Adolat [in Russian].
Shaydullaev, Sh. B. (2009). O‘zbekiston hududida davlatchilikning paydo bo‘lishi va rivojlanish bosqichlari (Baqtriya misolida) [The emergence and development stages of statehood in the territory of Uzbekistan (in the example of Bactria)] (Doctoral dissertation). Ya. G. Gulyamov Samarkand Archaeological Institute, Samarkand. Retrieved from https://library.samdu.uz/book?id=3001 [in Uzbek].
O'zbekiston tarixi (2013). Xrestomatiya, I tom. [History of Uzbekistan. Chrestomatia, Volume I]. Tashkent: Fan [in Uzbek].
Vallejo Sierra, R. H., & Morillo, J. P. (2022). Itinerarios en la construcción histórico-institucional de la archivística como disciplina y profesión en Colombia. Revista Interamericana de Bibliotecología, 45(3), e344960. https://doi.org/10.17533/udea.rib.v45n3e344960 [in Spanish].
Кількість переглядів: 1096 Кількість завантажень PDF: 1076
Авторське право (c) 2023 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
