Корабельна техніка, рабство, репатріація та повітряний транспорт: безперервність і зміни
Анотація
Трансатлантична работоргівля, що відбувалася від XV до XIX століть, перемістила африканців та людей африканського походження в Новий Світ. Торгівля вплинула на різні аспекти світової економіки, збагачуючи економіки країн-учасниць та створюючи те, що згодом стане африканською діаспорою. Хоча деякі аспекти работоргівлі набули визнання в наукових дослідженнях, кораблі, як найважливіший засіб транспорту для африканських рабів, отримали мало уваги. Ми вносимо свій внесок у дискусію, поставивши кораблі в центр дослідження, виділивши значення та важливість цього засобу перевезення людей і вантажу як засобу рабства. Ми також звернули увагу на повітряний транспорт у епоху добровільної репатріації людей африканського походження назад до Африки для туризму, бізнесу та віддання шани батьківщині. Ми досягли цих цілей за допомогою письмових джерел, таких як книги, наукові статті, а також веб-сайти та бази даних, що стосуються історії науки, технології та рабства, серед іншого. Дослідження підкреслює, серед іншого, наступне: винайдення кораблів змінило хід світової історії. Це був єдиний найпотужніший транспортний засіб, відповідальний за транспортування мільйонів африканців до Європи та Нового Світу, створюючи африканську діаспору. Епоха вітрильного спорту та круїзний період дали людині можливість плавати в океанах і морях, які досі були незвіданими. Це також забезпечило зміцнення торгових відносин між країнами. Починаючи з XIV століття, коли кораблі використовували керма, які рухалися по мілководдю, торгівля між країнами була організована в дуже невеликих масштабах. П'ятнадцяте століття стало знаменною датою в історії суднобудування, оскільки відбулося вдосконалення морського плавання та океанської навігації. Корабель з подвійним торцем поступився місцем судам з повним оснащенням. Ще більша віха була досягнута у вісімнадцятому столітті, коли була винайдена пара. У цей період виготовляли швидкохідні вітрильні кораблі, які були менш дорогими, і це значно вплинуло на трикутну торгівлю, яка почалася приблизно два століття до цього.
Завантаження
Посилання
Adelman, H., & Barkan, E. (2011). No return, no refuge: rites and rights in minority repatriation. New York: Columbia University Press.
Adi, H. (2018). Pan Africanism: a history. London: Bloomsbury Publishing Plc.
Aje, L. (2014). Africa, the land of our fathers’: the emigration of Charlestonians to Liberia in the nineteenth century. In T. Falola & K. Essien (Eds.), Pan Africanism and the Politics of African Citizenship and Identity. New York: Routledge.
Araujo, A. L. (2010). Welcome the diaspora: Slave trade heritage tourism and the public memory of slavery. Ethnologies, 32(2), 145–178. https://doi.org/10.7202/1006308ar
Bailey, A. E. (2005). African voices of the Atlantic slave trade: Beyond the silence and the shame. Boston: Beacon Press.
Bailey, R. (1990). The slave trade and the development of capitalism in the United States: the textiles industry in New England. Social Science History, 14(3), 373–414. https://doi.org/10.2307/1171357
Barbour, V. (1930). Dutch and English merchant shipping in the seventeenth century. The Economic History Review, 2(2), 261–290. https://www.jstor.org/stable/2599909
Bedasse, M. A. (2017). Jah Kingdom, Rastafarianism, Tanzania and Pan Africanism in the Age of Decolonization. Chapel Hill: University of North Carolina Press.
Bob-Milliar, G. M., & Bob-Milliar, G. K. (2014). Mobilizing the African diaspora for development: The politics of dual citizenship in Ghana. In T. Falola, & K. Essien (Eds.), Pan Africanism and the Politics of African Citizenship and Identity. New York: Routledge.
Borucki, A. (2020). The U. S. slave ship ascension in the Rio de la Plata: Slave routes and circuits of silver in the late eighteenth-century Atlantic and beyond. Colonial Latin American Review, 29(4), 630–657. https://doi.org/10.1080/10609164.2020.1831314
Brinley, T. (1993). The industrial revolution and the Atlantic economy: selected essays. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203161210
Bruns, B. D. (2008). Cruise confidential: a hit below the waterline. California: Palo Alto.
Burningham, N., & de Jong, A. (1997). The Duyfken project: an age of discovery ship reconstruction as experimental archaeology. International Journal of Nautical Archaeology, 26(4), 277‒292. https://doi.org/10.1006/ijna.1997.0090
Carpenter, R., Kalla-Bishop, P., Munson, K., & Wyatt, R. (1974). Powered vehicles: a historical review. New York: Crown Publishers.
Carrel, T. L., & Keith D. H. Replicating a ship of discovery: Santa Clara, International Journal of Nautical Archaeology, 21(4), 281–294. https://doi.org/10.1111/j.1095-9270.1992.tb00376.x
Casson, L. (1994). Ships and seafaring in ancient times. Austin: University of Texas Press.
Castro, F. (2003). The Pepper Wreck: an early 17th century Portuguese Indianan at the mouth of the Tagus River Portugal. Journal of Nautical Archaeology, 32(1), 6–23. https://doi.org/10.1111/j.1095-9270.2003.tb01428.x
Chapman, J. L. (2018). African and afro-caribbean repatriation, 1919‒1922. Lincoln: University of Lincoln Press.
Chatterton, E. K. (1934). The old east Indiamen. London: T. Werner Lavrie Ltd.
Curtin, P. D, & Vasina, J. (1964). Sources of the nineteenth century Atlantic slave trade. Journal of African History, 5(2), 185–208. https://doi.org/10.1017/S0021853700004801
Curtin, P. D. (1969). The Atlantic slave trade: a census. Madison: University of Wisconsin Press.
Curtin, P. D. (1984). Cross cultural studies in world history. Cambridge: Cambridge University Press.
Curtin, P. D. (1989). Death by migration: Europe encounter with the tropical world in the nineteenth century. Cambridge: Cambridge University Press.
Davies, E. A. J. (2021) ‘Ships”. Retrieved from https://www.britannica.com/technology/ship/Early-oceanic-navigation
Davies, D. W. (1961). A primer of Dutch seventeenth century overseas trade. The Hague: Springer.
Eltis, D., & Richardson D. (Eds.). (2008). Extending the frontiers: essay on the new Atlantic slave trade database. New Haven: Yale University Press. https://doi.org/10.12987/yale/9780300134360.001.0001
Eltis, D. (2000). The rise of African slavery in the Americas. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511583667
Eltis, D. (2008). The US transatlantic slave trade, 1644‒1867: an assessment. Civil War History, 54(4), 347–378. https://doi.org/10.1353/cwh.0.0033
Eltis, D., Lewis F. D., & Sokoloff, K. L. (2004). Slavery in the development of the Americas. Cambridge: Cambridge University Press.
Enoh, R. A. A. (2014). The global implication of pan Africanism and the establishment of ‘new communities’ in Africa: the case of victoria in southwest Cameroon. In T. Falola & K. Essien. Pan Africanism and the Politics of African Citizenship and Identity New York: Routledge.
Eriksson, N. & Ronnby, J. (2012). The ghost ship: an intact fluyt from c.1650 in the middle of the Baltic Sea. International Journal of Nautical Archaeology, 41(2), 350–361. https://doi.org/10.1111/j.1095-9270.2012.00342.x
Eriksson, N. (2012). The lion wreck: a survey of a seventeenth century Dutch merchant ship: an interim report. International Journal of Nautical Archaeology, 41(1), 17–25. https://doi.org/10.1111/j.1095-9270.2011.00319.x
Essien, K. (2010). Africa diaspora in reverse: the tabom people in Ghana, 1820s‒2009. (PhD. dissertation). University of Texas, Austin.
Eyerman, R. (2002). Cultural trauma: slavery and the formation of African American identity. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1525/california/9780520235946.003.0003
Falola, T., & Childs, M. D. (Eds.). (2004). The Yoruba diaspora in the Atlantic world. Bloomington: University of Indiana Press.
Falola, T. & Essien, K. (Eds.). (2014). Pan Africanism and the Politics of African Citizenship and Identity. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203725030
Falola, T. & Warnock, A. (Eds.). (2008). Encyclopedia of the Middle Passage. Westport: Greenwood Press.
Farr, J. R. (2003). Industrial Revolution in Europe, 1750‒1914. Detroit: A Manly Inc. Books.
Fett, S. M. 2017). Recaptured Africans: surviving slave ships, detention and dislocation in the final years of the slave trade. Chapel Hill: University of North Carolina Press. https://doi.org/10.1162/JINH_r_01182
Garland, C, & Klein, H. S. (1985). The allotment of space for African slaves aboard eighteenth century British slave ships. William & Mary Quarterly, 42(2), 238–248. https://doi.org/10.2307/1920430
Green, T. (2012). The rise of the trans‒Atlantic slave trade in western Africa, 1300‒1589. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139016407
Greene, L. J. (1944). Mutiny on Slave Ships. Phylon, 5(4), 346–354.
Holmes, G. C. V. (1906). Ancient and modern ships: wooden sailing ships. London: Wyman & Sons.
Holsey, B. (2008). Routes of remembrance: refashioning the slave trade in Ghana. Chicago: University of Chicago Press.
Inikori, J. E. (2002). Africans and the industrial revolution in England: a study in the international trade and economic development. Cambridge: University of Cambridge Press.
Klein, H. S., & Engerman, S. L. (1976). Slave Mortality on British Ships, 1791‒1797. In R. Anstey & P. E. H. Hair (Eds.). Liverpool: The African slave trade and abolition, 2, 113–125. Retrieved from https://www.hslc.org.uk/wp-content/uploads/2017/10/7-Klein-Engerman.pdf
Lovejoy, P. E., & Falola, T. (Eds.). (2003). Pawnship, slavery and colonialism in Africa. Trenton: Africa World Press Inc.
Marques, L. (2015). The contraband slave trade to Brazil and the dynamics of US participation 1831‒1856. Journal of Latin American Studies, 47(4), 659‒684. https://doi.org/10.1017/S0022216X15000929
Marshall, P. J. (2005). The making and unmaking of empire: Britain, India and America, 1750‒1783. Oxford: Oxford University Press.
Matsumoto, M. (2006). Technology gatekeepers for war and peace: the British ship revolution and Japanese industrialization. Hampshire: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1080/00033790701393966
Parthesius, R. (2010). Dutch ships in tropical waters: the development of the Dutch east India company (VOC) shipping network in Asia, 1595‒1660. Amsterdam: Amsterdam University Press.
Pastor, X. (2005). The ships of Christopher Columbus: Santa Maria, Nina and Pinta (anatomy of the ship) (2nd ed.). London: Conway Maritime Press.
Perbi, A. A. (2004). Slavery in Ghana: a history of indigenous slavery in Ghana, from the 15th to the 19th century. Accra: Sub-Saharan Publishers.
Poe, D. Z. (2003). Kwame Nkrumah’s contribution to pan Africanism: an afrocentric analysis New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203505373
Rediker, M. (2007). The slave ship: a human history. New York: Viking/Penguin. https://doi.org/10.1086/ahr.113.4.1119
Scherer, F. M. (1965). Invention and innovation in the watt-boulton steam-engine venture. Technology and Culture, 6(2), 165–187. https://doi.org/10.2307/3101072
Schweitzer, H. (2013). The Drogheda boat and clinker boats of the renaissance on Europe’s western seaboard. (PhD. dissertation). University of Southern Denmark, Odense.
Smallwood, S. E. (2007). African guardians, European slave ships, and the changing dynamics of power in the early modern Atlantic. William and Mary Quarterly, 64(4), 679–716. https://doi.org/10.2307/25096747
Stein, R. (1980). Mortality in the eighteenth-century French slave trade, Journal of African History, 21(1), 35–41. https://doi.org/10.1017/S0021853700017849
Tetteh, B. (2022). Beyond the year of return: Africa and the diaspora must forge closer ties. Retrieved from https://www.un.org/africarenewal/magazine/september-2020/beyond-year-return-africa-and-diaspora-must-forge-closer-ties.
Thornton, J. (1992). Africa and Africans in the making of the Atlantic world, 1400‒1680. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511800276
Tripati, S., & Godfrey, I. (2007). Studies on elephant tusks and hippopotamus teeth collected from the early 17th century Portuguese shipwreck off Goa, west coast of India: evidence of maritime trade between Goa, Portugal and African Countries. Current Science, 92(3), 332–339. Retrieved from https://www.currentscience.ac.in/Volumes/92/03/0332.pdf
Vogt, J. L. (1973). The Lisbon slave house and African trade, 1486–1521. American Philosophical Society, 117(1), 1–16. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/985944
Watkins, J. E. (2006). Sacred sites and repatriation. USA: Chelsea House Publishers.
Wilks, I. (1982). Wangara, Akan and Portuguese in the fifteenth and sixteenth centuries. ii. the struggle for trade. Journal of African History, 23(4), 463–472. https://doi.org/10.1017/S0021853700021307
Worth, R. (2009). Vasco Da Gama. New York: Chelsea House Publishers.
Кількість переглядів: 2143 Кількість завантажень PDF: 1186
Авторське право (c) 2023 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
