Evolution of techno-nationalism: The role of the space factor

Людмила Журавльова

doi:10.32703/2415-7422-2023-13-2-311-333

Людмила Журавльова Український державний університет імені Михайла Драгоманова

DOI: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2023-13-2-311-333

Ключові слова: техно-націоналізм, техно-глобалізм, космічна політика, американо-китайські відносини, наукова дипломатія, техно-дипломатія, експортний контроль

Анотація

Технологічні зміни останніх чотирьох десятиліть (1980-ті – 2020-ті рр.) спонукають науковців різних галузей оцінювати вплив технологій на трансформацію системи міжнародних відносин та національних стратегій держав. Зокрема головна увага багатьох досліджень присвячена системі відносин між країнами з конфліктними технологічними інтересами. Тому у представленій статті ми зосереджуємося на теоретичному осмисленні еволюції концепції техно-націоналізму. Розгляд техно-націоналізму через призму космічної політики, зокрема американо-китайських відносин, є доцільним з точки зору визначення релевантності отриманих результатів дослідження. З огляду на це методологія дослідження побудована на міждисциплінарному підході, який дав можливість поглянути на проблему через перспективу історичної, економічної, політичної наук та теорії міжнародних відносин. Аналіз публікацій з цього питання показує що розвиток техно-націоналізму відбувався у дихотомічному зв’язку із техно-глобалізмом. В умовах завершення холодної війни техно-націоналізм використовувався для позначення протекціоністської політики держав, яка протиставлялася вільному обміну технологій. Космічні технології, які є показником лідерства й мають подвійне призначення стали важливим елементом міждержавних зносин у постбіполярну епоху. Зміни у цій системі призвели до спроби Сполученими Штатами збалансувати інтереси національної безпеки та комерційних вигод від використання космосу. Одначе ці намагання призвели до подальшого посилення режиму експортного контролю з другої половини 1990-х рр. Переважно ці обмеження ґрунтувалися на занепокоєнні з приводу передачі космічних технологій Китаю, який демонстрував ознаки військової модернізації. Таким чином виклик лідерства, який постав перед США та Китаєм у космічній галузі, продовжив зміцнювати техно-націоналістичні елементи інноваційних систем протягом 2000-х й 2010-х рр. Спираючись на погляди досліджених науковців, автор статті надає власне визначення техно-націоналізму, як державної політики, наукового підходу та ідеології де ключову роль відіграють національні чинники. Результати дослідження показали що компоненти технологічних систем можуть бути різною мірою зачеплені процесом глобалізації. А отже техно-глобалізм й техно-націоналізм є складовими цих систем і демонструють взаємозалежність. У цьому світлі подальшої розробки потребують такі категорії, як цифровий націоналізм, цифрова ідентичність, техно-авторитаризм.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

A Technology Policy for America Six Broad Initiatives by Bill Clinton. (1992). A Publication of the Electronic Frontier Foundation. Retrieved from https://www.eff.org/effector/3/8

Abbey, G., & Lane, N. (2009). United States Space Policy: Challenges and Opportunities Gone Astray. Cambridge: American Academy of Arts and Sciences. Retrieved from https://www.amacad.org/sites/default/files/publication/downloads/spaceUS.pdf

Agreement between the Government of the United States of America and the Government of the People’s Republic of China on Cooperation in Science and Technology. (1979). China-U.S. science and technology agreement. Retrieved from https://www.energy.gov/node/4812404

Archibugi, D., & Michie, J. (1997). Technological globalisation or national systems of innovation? Futures, 29(2), 121‒137. https://doi.org/10.1016/s0016-3287(96)00072-9

Bloembergen, N., Patel, C. K., Avizonis, P., Clem, R. G., Hertzberg, A., Johnson, T. H., ... & York, H. (1987). Report to The American Physical Society of the study group on science and technology of directed energy weapons. Reviews of Modern Physics, 59(3), 1‒200. https://doi.org/10.1103/RevModPhys.59.S1

Capri, A. (2020a). Techno-nationalism and diplomacy: The US-China race to reshape alliances, institutions and standards. Hinrich Foundation Report. Retrieved from https://www.hinrichfoundation.com/research/wp/tech/techno-nationalism-and-diplomacy/

Capri, A. (2020b). Techno-nationalism: The US-China tech innovation race: New challenges for markets, business and academia. Hinrich Foundation Report. Retrieved from https://s3.iois.me/Hinrich-Foundation-Techno-nationalism-and-the-US-China-tech-innovation-race-August-2020.pdf

Capri, A. (2021). Techno-Nationalism via Semiconductors: Can chip manufacturing return to America? Hinrich Foundation Report. Retrieved from https://www.wita.org/wp-content/uploads/2021/06/Techno-nationalism-via-semiconductors-Hinrich-Foundation-white-paper-Alex-Capri-June-2021.pdf

Cheng, L. (1994). Techno-Nationalism vs. Techno-globalism: East Asia in Search of a New Vision for the 21st Century. Newsletter The Yin and Yang of East Asia. Retrieved from http://www.icwa.org/wp-content/uploads/2015/09/CL-12.pdf

Cherniavska, O. I. (2010). Ekonomichni faktory stanovlennia ta rozvytku tekhnohlobalizmu [Economic factors of formation and development of technoglobalizm] (Extended abstract of candidate’s thesis). Kyiv: Vadуm Hetman Kyiv National Economic University [in Ukrainian].

China-United States: Agreements regarding Commercial Satellite Launches. (1989). International Legal Materials, 28(3), 596‒610. https://doi.org/10.1017/S0020782900021835

Daniels, M., & Krige J. (2022). Knowledge Regulation and National Security in Postwar America. Chicago: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226817521.001.0001

Edgerton, D. E. H. (2007). The contradictions of techno-nationalism and techno-globalism: A historical perspective. New Global Studies, 1(1), 1‒32. https://doi.org/10.2202/1940-0004.1013

Eisenhower, S. (2004). Partners in Space: US-Russian Cooperation After the Cold War. Gettysburg: The Eisenhower Institute.

Embassy of India, Washington DC, USA (2005, July 14). India–U.S. Joint Working Group on Civil Space Cooperation Joint Statement. Embassy of India, Washington DC, USA. Retrieved from https://www.indianembassyusa.gov.in/ArchivesDetails?id=571

Gayozzo, P. (2022). Tecno-nacionalismo y nacionalismo digital en la cuarta revolución industrial. Teknokultura. Revista de Cultura Digital y Movimientos Sociales, 19(2), 95‒102. https://doi.org/10.5209/tekn.80449 [in Spanish].

Horodnia, N. D. (2014). Skhidna Aziia u zovnishnii politytsi SShA (1989–2013 rr.) [East Asia in US foreign policy (1989–2013)]. Kyiv: «Print-Servis» [in Ukrainian].

Ishchuk, M. O., & Ivanytska, O. P. (2018). Rozvytok amerykano-kytaiskykh vidnosyn za prezydenstva Dzh. Busha-molodshoho [The Development of US-China Relations under the Presidency of George W. Bush]. Visnyk studentskoho naukovoho tovarystva Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa – Bulletin of the Student Scientific Society of Vasyl' Stus Donetsk National University, 1(10), 45‒49. [in Ukrainian].

Johnson-Freese, J. (2014). The Geostrategic, Techno-Nationalist Push Into Space. Oasis, 20, 9‒22. Retrieved from https://revistas.uexternado.edu.co/index.php/oasis/article/view/4006

Johnson-Freese, J., & Erickson, A. S. (2006). The emerging China–EU space partnership: A geotechnological balancer. Space Policy, 22(1), 12‒22. https://doi.org/10.1016/j.spacepol.2005.11.001

Koshova, S., Britchenko, I., & Bezpartochnyi, M. (2022). Investment in the Space Industry: a Comparative Analysis of Ukraine and the EU. Baltic Journal of Economic Studies, 8(3), 92‒100. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2022-8-3-92-100

Kozachenko, R. P. (2014). Hlobalizatsiini chynnyky v konteksti ekzohennykh faktoriv konkurentnoho rozvytku krain v umovakh tekhno-hlobalizmu [Globalization Factors in the Context of Exogenous Factors of Competitive Countries Development in the Era of Technological Globalization]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu: naukove periodychne vydannia – Scientific Bulletin of Kherson State University: scientific periodical, (9-1), Part 2, 18‒21. Retrieved from http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_09-1/58.pdf [in Ukrainian].

Krige, J. (2016). Sharing Knowledge, Shaping Europe: U.S. Technological Collaboration and Nonproliferation. Cambridge, MA: MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/10861.001.0001

Krige, J. (2020). Technodiplomacy: A Concept and its Application to U.S. – France Nuclear Cooperation in the Nixon-Kissinger Era. Federal Register, 12, 99‒116. Retrieved from https://shfg.wildapricot.org/resources/Documents/8-Technodiplomacy%20web.pdf

Kyrychenko, I. (2011). Stratehichni imperatyvy natsionalnoi informatsiinoi bezpeky administratsii B. Klintona [Strategic imperatives of the national information security of the administration of B. Clinton Administration]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn – Current Issues in International Relations, 103(1), 165‒171. Retrieved from http://apir.iir.edu.ua/index.php/apmv/article/view/691 [in Ukrainian].

Levytska-Doba, Ye. O. (2021). Polityka SShA ta KNR v Aziisko-Tykhookeanskomu rehioni [The USA and China's Policy in the Asia-Pacific Region]. (Extended abstract of candidate’s thesis). Chernivtsi: Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University [in Ukrainian].

Logsdon, J., & Reed, С. (1999). Commercializing Space Transportation. In J. Logsdon (Ed.), Exploring the Unknown: Selected Documents in the History of the U.S. Civil Space Program (pp. 405‒422). Retrieved from https://history.nasa.gov/SP-4407/vol4/cover.pdf

Mihelj, S., & Jiménez‐Martínez, C. (2020). Digital nationalism: Understanding the role of digital media in the rise of ‘new’ nationalism. Nations and Nationalism, 27(2), 331–346. https://doi.org/10.1111/nana.12685

Montresor, S. (1998). Techno-Globalism and Techno-Nationalism: an Interpretative Framework. Quaderni ‒ Working Paper DSE, 330, 1‒34. Retrieved from https://ideas.repec.org/p/bol/bodewp/330.html

Montresor, S. (2001). Techno-globalism, techno-nationalism and technological systems: organizing the evidence. Technovation, 21(7), 399–412. https://doi.org/10.1016/s0166-4972(00)00061-4

Mothe, J., & Dufour, P. R. (1995). Techno-Globalism and the Challenges to Science and Technology Policy. Daedalus, 124(3), 219‒235. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/20027317

National Space Policy (2020). National Space Policy of the Unined States of America. (released December 9, 2020). Retrieved from https://history.nasa.gov/NationalSpacePolicy12-9-20.pdf

National Space Policy №293. (1988). Presidential Directive on National Space Policy. (released February 11, 1988). Retrieved from https://spp.fas.org/military/docops/national/policy88.htm

National Space Policy №30. (1989). Presidential Directive on National Space Policy. (released November 2, 1989). Retrieved from https://spp.fas.org/military/docops/national/nspd1.htm

National Space Policy №4. (2010). National Space Policy of the Unined States of America. (released June 29, 2010). Retrieved from https://history.nasa.gov/national_space_policy_6-28-10.pdf

National Space Policy №49. (1996). Presidential Decision Directive National Space Policy. (released September 19, 1996). Retrieved from https://irp.fas.org/offdocs/pdd/index.html

National Space Policy №49. (2006). National Security Presidential Directive National Space Policy. (released August 31, 2006). Retrieved from: https://irp.fas.org/offdocs/nspd/space.html

Ostry, S., & Nelson, R. (1995). Techno-Nationalism and Techno-Globalism: Conflict and Cooperation. Washington D.C.: The Brookings Institution.

Owens, J. (2023). A complex-systems landscape: Recognizing what is important in world history. New Techno Humanities, 3(1), 6‒14. https://doi.org/10.1016/j.techum.2023.05.003

Paikowsky, D. (2017). The Power of the Space Club. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108159883

Park, S. (2022). The Review Article on Technonationalism. Preprints, 1, 2022. https://doi.org/10.20944/preprints202211.0131.v1

Park, S. (2023). Semiconductors at the Intersection of Geoeconomics, Technonationalism, and Global Value Chains. Social Sciences, 12(8), 466. https://doi.org/10.3390/socsci12080466

Petrenko, I. & Oleshchuk, P. (2021). National Space Policy of Ukraine: Changing Challenges and Threats. Philosophy and Cosmology, 27, 83‒93. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/27/6

Philbeck, T., & Davis, N. (2019). The Fourth Industrial Revolution: Shaping a New Era. Journal of International Affairs, 72(1), 17‒22. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/26588339

Pooley, E. (1998, June 1). Red Face Over China: Did a Chinese plot persuade Clinton to let a U.S. company give China its rocket science? No. Politics (and policy) did. Time. Retrieved from https://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/05/25/time/china.missles.html

Reich, R. B. (1987). The rise of techno-nationalism. The Atlantic Monthly, 259(5), 63‒69. Retrieved from https://www.theatlantic.com/magazine/archive/1987/05/the-rise-of-techno-nationalism/665772/

Salzman, R. (2017). «Techno-Diplomacy» for the Twenty-First Century: Lessons of U.S.-Soviet Space Cooperation for U.S.-Russian Cooperation in the Arctic. (Research Paper No. 6, pp. 1‒32). US: 2015‒2016 Hurford Next Generation Fellowship Research Papers. Retrieved from https://www.europeanleadershipnetwork.org/wp-content/uploads/2017/10/Techno-Diplomacy-for-the-Twenty-First-Century-Rachel-Salzman.pdf

Schweitzer, G. (1989). Techno-Diplomacy: US-Soviet Confrontations in Science and Technology. New York: Plenum Press. https://doi.org/10.1007/978-1-4899-6046-7

Shevchuk, O. V. (2010). Kytai u zovnishnopolitychnii stratehii SShA (1990-ti – 2000-ni rr.) [China in the US Foreign Policy Strategy (1990s ‒ 2000s)]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly – Scientific works of Petro Mohyla Black Sea State University, Political Science series, 131(118), 157‒162 [in Ukrainian].

Stewart, W., & Dittmer, J. (2023). More-than-Human Space Diplomacy: Assembling Internationalism in Orbit. The Hague Journal of Diplomacy, 18(2–3), 219–252. https://doi.org/10.1163/1871191x-bja10149

Taran, M. A. (2017). Kytaiska initsiatyva «Odyn poias–Odyn shliakh» ta stratehichni vyklyky dlia SShA [China`S «One Belt – One Road» Initiative and Strategic Challenges to The USA]. Amerykanska istoriia ta polityka – American History & Politics, 4, 139‒151. Retrieved from http://www.americanstudies.history.knu.ua/wp-content/uploads/2018/05/13-Taran.pdf [in Ukrainian].

Tonelson, A. (1995). The Perils of Techno-Globalism. Issues in Science and Technology, 11(4), 31‒38. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/43311451

Tonelson, A. (1997). Globalization: The Great American Non-Debate. Current History, 96(613), 353‒359. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/45317737

Turchetti, S., Adamson, M., Rispoli, G., Olsakova, D., & Robinson, S. (2020). Introduction: Just Needham to Nixon? On Writing the History of «Science Diplomacy». Historical Studies in the Natural Sciences, 50(4), 323‒339. https://doi.org/10.1525/hsns.2020.50.4.323

U.S. National Security and Military/Commercial Concerns with the People’s Republic of China. (1999). Report of The Select Committee on U.S. National Security And Military/Commercial Concerns With The People’s Republic of China. Retrieved from https://www.congress.gov/105/crpt/hrpt851/CRPT-105hrpt851.pdf

United States Space Priorities Framework. (2021). Framework for space policy. (released December 1, 2021). Retrieved from https://www.whitehouse.gov/wp-content/uploads/2021/12/united-states-space-priorities-framework-_-december-1-2021.pdf

Yamada, A. (2000). Neo-techno-nationalism: How and why it grows. Paper presented to the international studies association conference, 14–18 March,2000, Los Angeles. Retrieved from https://ciaotest.cc.columbia.edu/isa/yaa01/

Zaborsky, V. (1999). US‐Ukrainian nuclear cooperation: Is Kyiv ready for it? The Nonproliferation Review, 6(3), 131‒139. https://doi.org/10.1080/10736709908436772

Zhang, Z., & Seely, B. (2019). A Historical Review of China‒U.S. Cooperation in Space: Launching Commercial Satellites and Technology Transfer, 1978–2000. Space Policy, 50, 101333. https://doi.org/10.1016/j.spacepol.2019.08.003

Zhuravlova, L. V. (2016a). Amerykano-ukrainski vidnosyny u sferi kosmichnoi diialnosti(komertsiinyi aspekt) [US‒Ukraine Relations in Space Activities (Commercial Aspect)]. Amerykanska istoriia ta polityka: naukovyi zhurnal ‒ American history and politics, (1), 63‒72. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ahp_2016_1_10 [in Ukrainian].

Zhuravlova, L. V. (2016b). Problema eksportnoho kontroliu ta polityka SShA shchodo komertsializatsii kosmichnoi diialnosti u 1990-ti – 2010-ti roky. [Export control problem and US policy toward commercialization of space activity in the 1990 ‒ 2010-ies]. Voienno-istorychnyi visnyk: Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy – Military Historical Bulletin: Collection of scientific papers of the National Defense University of Ukraine, 3(21), 34‒40 [in Ukrainian].

Zhuravlova, L. V. (2017). Polityka SShA shchodo komertsializatsii kosmichnoi diialnosti (1989 – 2012 rr.) [US policy on commercialization of space activities] (Candidate’s thesis). Kyiv: National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov [in Ukrainian].