Електрифікація шахтової промисловості в долині Кінта: Роль компанії "Гідроелектроенергетична компанія ''Річка Перак" (1927‒1940)
Анотація
Електрику почали впроваджувати в колоніальній Малайзії вже з 1890-х років, а до 1920-х вона стала основним джерелом енергії в гірничій промисловості з видобутку олова. Дивно, що, незважаючи на її важливу роль у економіці, електроенергетика отримала мало уваги в історіографії Малайзії. У головному центрі гірництва олова країни, у долині Кінта в Пераку, компанія "Гідроелектроенергетична компанія ''Річка Перак" зі штаб-квартирою в Лондоні відігравала значну роль у постачанні електроенергії гірничим операторам. З початку 1920-х років британський уряд планував розвивати гідроенергетику, будуючи греблі на річці Перак. Вони вважали річку Перак важливим джерелом гідроенергії для електрифікації колоніальної Малайзії, особливо для гірничої промисловості. Фінансові обмеження, однак, змусили британський уряд передати відповідальність компанії "Гідроелектроенергетична компанія ''Річка Перак". Ця стаття спрямована на визначення того, як "Гідроелектроенергетична компанія ''Річка Перак" керувала розвитком електропостачання та його значення для гірників у долині Кінта до 1940 року. "Гідроелектроенергетична компанія ''Річка Перак" диверсифікувала стратегії розвитку енергетичних об'єктів, щоб гарантувати постачання електроенергії гірничим операторам на великій території. Їх здатність експлуатувати річку Перак через будівництво гідроелектростанції великої потужності та стратегія поєднання систем генерації пари і мережевих систем дозволили "Гідроелектроенергетична компанія ''Річка Перак" ефективно забезпечувати електроенергією велику кількість гірничих операторів у долині Кінта. Розвиток був фінансово вигідним для енергетичних компаній, оскільки цей капіталозберігаючий підхід дозволив їм генерувати електроенергію за значно нижчою ціною, ніж станції на кам'яному вугіллі для їхніх споживачів. Дешева енергія дозволила гірничим операторам мінімізувати витрати на видобуток олова, особливо коли сектор перейшов від праце-інтенсивної до капіталомісткої стратегії бізнесу. Для домінування в гірничому секторі оператори вкладали значні інвестиції в модернізацію методів видобутку за допомогою використання машин, таких як високовартісні екскаватори. Тому було надзвичайно важливо для гірничих операторів отримувати дешеву енергію для компенсації витрат на інвестиції. Цей кейс показав, що розвиток гірничого сектору в долині Кінта був важливим не лише використанням електрики, але й її економічним виробництвом за допомогою гідроелектрики.
Завантаження
Посилання
Allen, R. C. (2009). The British Industrial Revolution in Global Perspective. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511816680
Annual Report and Account of the Electrical Department for the year 1927. (1928). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report and Account of the Electrical Department for the year 1929. (1930). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report and Account of the Electrical Department for the year 1930. (1931). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report and Account of the Electrical Department for the year 1932. (1933). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report and Account of the Electrical Department for the year 1935. (1936). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report and Account of the Electrical Department for the year 1939. (1940). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report on The Social and Economic Progress of The People of Perak for the year 1933. (1934). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report on The Social and Economic Progress of The People of Perak for the year 1934. (1935). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report on The Social and Economic Progress of The People of Perak for the year 1935. (1936). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report on the Social and Economic Progress of the People of Perak for the year 1936. (1937). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report on The Social and Economic Progress of The People of Perak for the year 1937. (1938). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Annual Report on the Social and Economic Progress of the People of Perak for the year 1938. (1939). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Anonymous. (1958). Obituary: Edwin Charles Steer, 1893‒1957. Proceedings of the Institution of Civil Engineers, 9(2), 190‒191. https://doi.org/10.1680/iicep.1958.2290
B. C. L.-J. (1957). Gordon Mabor Walker. Journal of the Institutional of Electrical Engineers, 3(27), 173‒174. https://digital-library.theiet.org/content/journals/10.1049/jiee-3.1957.0093
Chan, Ch. H. (1967). The Development of British Malaya, 1896‒1909. Kuala Lumpur, New York: Oxford University Press.
Courtney, P. P. (1972). A Geography of Trade and Development in Malaya. London: G. Bell and Sons Limited.
Drake, P. J. (1979). The economic development of British Malaya to 1914: An essay in historiography with some questions for historians. Journal of Southeast Asian Studies, 10(2), 262‒290. https://doi.org/10.1017/S0022463400014247
Fermor, L. L. (1940). Report upon the Mining Industry of Malaya. Kuala Lumpur: Government Press.
Hellstrom, B. M. (1935). The Perak River Hydro-Electric Power Scheme. Minutes of the Proceedings of the Institution of Civil Engineers, 239(1935), 253‒312. https://doi.org/10.1680/imotp.1935.15278
High Commissioner Office. (1919). 2530. High Commissioner Office. Engagement of Mr. F. Bolton as Expert Adviser on Electric.
Hoong, Y. Y. (1969). The Development of the Tin Mining Industry of Malaya. Kuala Lumpur: Oxford University Press.
Ingham, F. T., & Bradford, E. F. (1960). The Geology and Mineral Resources of the Kinta Valley, Perak. Kuala Lumpur: The Government Press.
Jackson, N. R. (1963). Changing patterns of employment in Malayan tin mining. Journal of Southeast Asian History, 4(2), 141‒153. https://doi.org/10.1017/S0217781100002830
Ken, W. L. (1965). The Malayan Tin Industry to 1914, Tucson: University of Arizona Press.
Kikkawa, T. (2006). The role of Matsunaga Yasuzeamon in the development of Japan’s electric power industry. Social Science Japan Journal, 9(2), 203‒219. https://doi.org/10.1093/ssjj/jyl032
King, A. W. (1940). Changes in the tin mining industry of Malaya. Geography, 25(3), 130‒134. https://www.jstor.org/stable/40561301
Kinloch, R. F., (1966). The growth of electric power production in Malaya. Annals of the Association of American Geographers, 56(2), 220‒235. https://doi.org/10.1111/j.1467-8306.1966.tb00555.x
Michaels, R. J. (2006, July 13). Vertical Integration and the Restructuring of the U.S. Electricity Industry. Policy Analysis, (572), 1‒32. https://www.cato.org/sites/cato.org/files/pubs/pdf/pa572.pdf
Muzaffar, T. (1989). Power Builds The Nation: The National Electricity Board of the States of Malaya and Its Predecessors (Vol. I: The Formative Years). Kuala Lumpur: The National Electricity Board of the States of Malaya.
Muzaffar, T. (1991). Power Builds The Nation: The National Electricity Board of the States of Malaya and Its Predecessors (Vol. II: Transition and Fulfilment). Kuala Lumpur: Tenaga Nasional Berhad.
Perak Administration Report for the year 1923. (1924). Kuala Lumpur: Federated Malay States Government Printing Office.
Perak Administration Report for the year 1925. (1926). Kuala Lumpur: Federated Malay States Government Printing Office.
Perak Administration Report for the year 1926. (1927). Kuala Lumpur: Federated Malay States Government Printing Office.
Perak Administration Report for the year 1931. (1932). Kuala Lumpur: Federated Malay States Government Printing Office.
Perak Hydro-Electric Company. (1929). CO 717/64/62367. Colonial Office: Federated Malay States Original Correspondence.
Perak Hydro-electric Scheme. (1927). CO 717/56/29074. Colonial Office: Federated Malay States Original Correspondence.
Perak River Hydro Electric Company: Title to Land. (1929). CO 717/65/62367/C. Colonial Office: Federated Malay States Original Correspondence.
Perak River Hydro-Electric Power Co. (1936). CO 717/51556. Directors’ Report and Statement of Accounts for the year ended 31st July 1935. Colonial Office: Federated Malay States Original Correspondence.
Perak River Hydro-Electric Power Company. (1931). CO 717/79/82367. Colonial Office: Federated Malay States Original Correspondence.
Rennie, W. J. H. (1935). The construction of the Chenderoh water-power plant of the Perak river hydro-electric power scheme. Minutes of the Proceeding of the Institution of Civil Engineering, 239(1935), 313‒355. https://doi.org/10.1680/imotp.1935.15279
Report on The Administration of The Mines Department and on The Mining Industries for the year 1928. (1929). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Report on The Administration of The Mines Department and on The Mining Industries for the year 1930. (1931). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Report on The Administration of The Mines Department and on The Mining Industries for the year 1934. (1935). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Report on The Administration of The Mines Department and on The Mining Industries for the year 1936. (1937). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Report on The Administration of The Mines Department and on The Mining Industries for the year 1939. (1940). Kuala Lumpur: The Federated Malay States Government Press.
Richardson, J. A. (1939). The geology and mineral resources of the neighbourhood of Raub, Pahang, Federated Malay States, with an account of the geology of the raub australian gold mine. Singapore: Geological Survey Department.
Rus, A. K. A. M. (2006). Perkembangan Majlis Mesyuarat Persekutuan, 1909‒1927 [The Development of Federal Council, 1909‒1927] (Unpublished Doctoral dissertation). Kuala Lumpur: Universiti Malaya [in Malay].
Sidhu, J. S. (1980). Administration in the Federated Malay States, 1896‒1920. Kuala Lumpur, New York: Oxford University Press.
Solow, R. M. (1956). A contribution to the theory of economic growth. The Quarterly Journal of Economics, 70(1), 65‒94. https://doi.org/10.2307/1884513
Solow, R. M. (1957). Technical change and the aggregate production function. The Review of Economics and Statistics, 39(3), 312‒320. https://doi.org/10.2307/1926047
Stern, D. I. (1997). Limits to substitutional and irreversibility in production and consumption: A neoclassical interpretation of ecological economics. Ecological Economics, 21(3), 197‒215. https://doi.org/10.1016/S0921-8009(96)00103-6
Swettenham, F. (1906). British Malaya: An Account of the origin and progress of British influence in Malaya, London: John Lane The Bodley Head. https://doi.org/10.4324/9780429459047
The public supply of electricity power and light in Malaya: Interim Report. (1921, July 26). C. O. 576/23. Colonial Office: Federated Malay States, Minutes of Meeting and Proceedings of the Federal Council.
Voules, A. B. (1921). The Laws of the Federated Malay States, 1877‒1920, Vol. 2. London: Hazell, Watson & Viney.
Warnford-Lock, C. G. (1907). Mining in Malaya for gold and tin. London: Crowther and Goodman.
Wilkinson, R. G. (1973). Poverty and progress: An ecological model of economic development. London: Methuen.
Winstedt, R. O. (1927). The Great Flood, 1926. Journal of Malaysian Branch of Royal Asiatic Society, 5(2), 295‒309. https://www.jstor.org/stable/24249117
Wrigley, E. A. (1988). Continuity, Chance and Change: The Character of the Industrial Revolution in England. Cambridge: Cambridge University Press.
Yusof, T. A. (2019, March 18). HMS Malaya: Federated Malay States paid for ship. New Straits Times. Retrieved from https://www.nst.com.my/news/nation/2019/03/470285/hms-malaya-federated-malay-states-paid-ship
Кількість переглядів: 1128 Кількість завантажень PDF: 738
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
