Стратегічний та технологічний вплив радару під час Другої світової війни
Анотація
Радарна технологія відіграла вирішальну роль у формуванні військових стратегій та операційної динаміки під час Другої світової війни, революціонізуючи як оборонні, так і наступальні можливості. Ця стаття надає глибоке дослідження еволюції радару, прослідковуючи його теоретичні основи в електромагнітній науці та його подальший розвиток у критичну технологію для військових потреб. У статті розглядаються основні досягнення, що трансформували радар з експериментальної концепції в незамінний військовий ресурс, зокрема британська система Chain Home, німецькі радари Freya та Würzburg, а також американські системи SCR-270 та H2S. Ці інновації переосмислили повітряну оборону, морську війну та наземні операції, надавши безпрецедентні переваги в спостереженні, перехопленні та захопленні цілей. Дослідження підкреслює стратегічне значення радару в ключових битвах Другої світової війни, таких як Битва за Британію, Битва в Атлантиці та Тихоокеанський театр, де своєчасне виявлення рухів ворога виявилося вирішальним. Крім того, дослідження занурюється в технологічну гонку між воючими сторонами, підкреслюючи роль наукової винахідливості, обміну розвідданими та промислового виробництва у прискоренні розвитку радарів. Інтеграція радару в авіацію, військово-морські флотилії та наземну протиповітряну оборону є прикладом того, як нації використовували цю технологію для здобуття тактичної переваги. Поза Другою світовою війною дослідження також розглядає, як інновації в радарних технологіях перейшли в післявоєнну еру, впливаючи на розвиток сучасних систем управління повітряним рухом, протиракетних систем, прогнозування погоди та автономних навігаційних технологій. У статті підкреслюється незмінна спадщина радара, демонструючи його подвійний вплив як прориву воєнного часу та основи для сучасних застосувань. Завдяки комплексному історичному та технічному аналізу це дослідження підкреслює важливу роль радару в еволюції військової тактики, технологічного прогресу та глобальних систем безпеки.
Завантаження
Посилання
Beevor, A. (2012). La Segunda Guerra Mundial. Barcelona: Pasado & Presente [in Spanish].
Berkner, L. V. (1946). Naval airborne radar. Proceedings of the IRE, 34(9), 671-706. https://doi.org/10.1109/JRPROC.1946.230894
Blake, L. V., Philpott, L. R., & Guthrie, R. C. (1943). Report on operational tests of special “Chaff” developed by radio research laboratory, Harvard University. Washington: Naval Research Lab. Retrieved from https://apps.dtic.mil/sti/trecms/pdf/AD1175446.pdf
Blanchard, Y., & van Genderen, P. (2014). A German radar chain, facing the British Chain Home during WWII. In 2014 11th European Radar Conference (pp. 29-32). Rome, Italy: IEEE. https://doi.org/10.1109/EuRAD.2014.6991199
Blumtritt, O., Petzold, H., & Aspray, W. (1994). Tracking the history of radar. Piscataway, NJ: IEEE-Rutgers Center for the History of Electrical Engineering. Retrieved from https://ethw.org/w/images/0/0e/Tracking_the_History_of_Radar.pdf
Boot, H. A. H., & Randall, J. T. (1946). The cavity magnetron. Journal of the Institution of Electrical Engineers Part IIIA: Radiolocation, 93(5), 928–938. https://doi.org/10.1049/ji-3a-1.1946.0183
Brisco, B., Mahdianpari, M., & Mohammadimanesh, F. (2020). Hybrid compact polarimetric SAR for environmental monitoring with the RADARSAT Constellation Mission. Remote Sensing, 12(20), 3283. https://doi.org/10.3390/rs12203283
Brown, L. (1999). A radar history of World War II: Technical and military imperatives. London: Institute of Physics.
Buderi, R. (1996). The invention that changed the World: How a small group of radar pioneers won the Second World War and launched a technological revolution. New York: Simon & Schuster.
Butt, F. A., & Jalil, M. (2013). An overview of electronic warfare in radar systems. In 2013 International Conference on Technological Advances in Electrical, Electronics and Computer Engineering (TAEECE) (pp. 213–217). Konya, Turkey: IEEE. https://doi.org/10.1109/TAEECE.2013.6557273
Chernyak, V. S., & Immoreev, I. Ya. (2009). A brief history of radar. IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine, 24(9), B1–B32. https://doi.org/10.1109/MAES.2009.5282288
Colton, R. B. (1945). Radar in the United States Army: History and early development at the Signal Corps Laboratories, Fort Monmouth, N.J. In Proceedings of the IRE, 33(11), 740–753. https://doi.org/10.1109/JRPROC.1945.231560
Elshaboury, N., Mohammed Abdelkader, E., Al-Sakkaf, A., & Zayed, T. (2023). A critical review and bibliometric analysis on applications of ground penetrating radar in science based on Web of Science database. Eng, 4(1), 984-1008. https://doi.org/10.3390/eng4010059
Goss, W. M., Hooker, C., & Ekers, R. D. (2023). Pawsey’s role in Australian radar research in World War II, 1939–1945. In W. M. Goss, C. Hooker, & R. D. Ekers (Eds.), Joe Pawsey and the Founding of Australian Radio Astronomy (pp. 111–137). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-07916-0_9
Gregory, D. (2011). "Doors into nowhere": Dead cities and the natural history of destruction. In P. Meusburger, M. Heffernan, & E. Wunder (Eds.), Cultural Memories. Knowledge and Space (Vol. 4, pp. 249–283). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-90-481-8945-8_15
Hull, A. W. (1923). The measurement of magnetic fields of medium strength by means of a magnetron. Physical Review, 22, 279-292. https://doi.org/10.1103/PhysRev.22.279
Jain, V., & Heydari, P. (2013). Radar fundamentals. In V. Jain & P. Heydari (Eds.), Automotive Radar Sensors in Silicon Technologies (pp. 5-11). New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-6775-6_2
Kostenko, A. A., Nosich, A. I., & Tishchenko, I. A. (2001). Development of the first Soviet three-coordinate L-band pulsed radar in Kharkov before WWII. IEEE Antennas and Propagation Magazine, 43(3), 29–48. https://doi.org/10.1109/74.934901
Liu, Z., Cai, Y., Wang, H., & Chen, L. (2021). Surrounding objects detection and tracking for autonomous driving using LiDAR and radar fusion. Chinese Journal of Mechanical Engineering, 34(1), 117. https://doi.org/10.1186/s10033-021-00630-y
Marconi, G. (1909). Wireless telegraphic communication. Resonance, 7(1), 95–101. https://doi.org/10.1007/BF02836176
Martin, D. J. (1988). Radar 1935–45: Ten years that changed the face of war. Journal of the Institution of Electronic and Radio Engineers, 58(2), 67–73. https://doi.org/10.1049/jiere.1988.0011
Maxwell, J. C. (1865). VIII. A dynamical theory of the electromagnetic field. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, 155, 459–512. https://doi.org/10.1098/rstl.1865.0008
Popper, K. (2002). The logic of scientific discovery (2nd ed.). London: Routledge.
Pun, S. (2021). How radar technology changed the course of the world after World War II – Science and technology. Unity Journal, 2, 243–250. https://doi.org/10.3126/unityj.v2i0.38847
Watson, R. C. (2009). Radar origins worldwide: History of its evolution in 13 nations through World War II. Bloomington: Trafford Publishing.
Watson-Watt, S. R. (1957). Three steps to Victory: A personal account by radar’s greatest pioneer. London: Odhams Press.
Wilkinson, R. I. (1946). Short survey of Japanese radar – I. Electrical Engineering, 65(8–9), 370–377. https://doi.org/10.1109/EE.1946.6434248
Woodward, P. M. (1953). Probability and information theory, with applications to radar. London: Pergamon Press.
Zimmerman, D. (2013). Britain’s shield: Radar and the defeat of the Luftwaffe. Stroud: Amberley Publishing.
Кількість переглядів: 4063 Кількість завантажень PDF: 1736
Авторське право (c) 2025 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
