Огляд історії розвитку систем наддуву поршневих авіаційних двигунів
Анотація
Предметом статті є огляд найважливіших фактів з історії розвитку систем наддуву поршневих авіаційних двигунів – від зародження авіації до сьогодення, з особливим акцентом на період домінування поршневих двигунів в авіації, тобто першу половину ХХ століття. У роботі зосереджено увагу на конструктивних рішеннях, які були розроблені протягом років і мали безпосередній вплив на експлуатаційні показники двигунів, висотні характеристики, а отже, й на льотно-технічні характеристики літаків. У перших розділах також висвітлюються причини використання наддуву в авіації, що випливають з несприятливих висотних характеристик атмосферних двигунів, двигунів малої висоти або двигунів, оснащених простими системами не висотного наддуву. Метою статті є всебічне окреслення теми наддуву поршневих авіаційних двигунів, включаючи не лише історію розвитку, а й перспективи цієї технології. Публікацію підготовлено на основі літератури, а передусім – на основі зібраного джерельного матеріалу, такого як каталоги, архівні публікації та каталогові бази даних. Вони дозволяють не лише ознайомитися із реалізованими рішеннями, але й оцінити та проаналізувати їх вплив на функціональність двигуна. Знання висотних характеристик чи експлуатаційних показників двигуна дає змогу оцінити доцільність впроваджених конструктивних рішень у його системі наддуву. Подібна робота вимагає не лише історичних досліджень, що спираються на джерела, а й технічних знань інженера, здатного інтерпретувати конкретні тенденції розвитку конструкцій машин, зокрема двигунів, та їх вплив на експлуатаційні показники. Такий підхід дозволяє не лише описати минуле, а й виявити тенденції розвитку протягом років. Аналіз історичних конструкцій і експлуатаційних показників часто ігнорується в науці, оскільки вимагає роботи на стику двох дисциплін – технічної та історичної. Проте він є важливим для розвитку історії техніки, оскільки стосується її центрального об’єкта – технічних засобів.
Завантаження
Посилання
Angle, G. D. (1921). Airplane engine encyclopedia. Dayton: The Otterbein Press.
Auzan, A. K., Bołchowitinow, W. F., Kozłow, S. G., Kurickes, J. M. & Pysznow, W. S. (1938). Stosowana mechanika lotu. Warszawa: Instytut Techniczny Lotnictwa [in Polish].
Balicki, W., Kawalec, K., Pągowski, Z., Szczeciński, J., & Szczeciński, S. (2005). Historia i perspektywy rozwoju napędów lotniczych. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Instytutu Lotnictwa [in Polish].
Bridgman, L. (1944). Jane’s All the World’s Aircraft 1943-1944. London: Sampson Low, Marston & Company, Ltd.
Bridgman, L. (1970). Jane’s All the World’s Aircraft 1945/6. Newton Abbot: David & Charles Limited.
Bridgman, L. (1994) Jane’s All the World’s Aircraft 1945. Collector’s Edition. London: HarperCollins Publishers LLC.
Bridgman, L., & Gunston, B. (2001). Jane’s Fighting Aircraft of World War II. London: Studio Editions.
Connors, J. (2010). The engines of Pratt & Whitney: A technical history. Reston: American Institute of Aeronautic and Astronomics, Inc.
Douglas, C. E. (2022). The secret horsepower race, Western Front fighter engine development, 8th edition. Horncastle: Tempest Books.
Głowacki, P. (2017). Eksploatacja silników lotniczych – wybrane zagadnienia. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Instytutu Lotnictwa [in Polish].
Goodwin. M. & Starkings, P. (2017). Japanese Aero-Engines 1910-1945. Sandomierz: Stratus sp.j.
Gunston, B. (1993). The development of piston aero engines, from the Wrights brothers to Microlights: A century of evolution and still a power to be reckoned with. Sparkford: Patrick Stephens Limited.
Gunston, B. (1998). World encyclopedia of aero engines, all major aircraft power plants, from the Wright brothers to the present day. Sparkford: Patric Stephens Limited.
Hoffman, J. (2021). Serca samolotów, silniki z kolekcji Muzeum Lotnictwa Polskiego, Wydanie II. Kraków: Muzeum Lotnictwa Polskiego [in Polish].
Hooker, S., Reed, H., & Yarker, A. (1941). The performance of a supercharged aero engine. Derby: Rolls-Royce Heritage Trust.
Jones, L. (1995). Sectioned drawings of piston aero engines. Derby: Rolls-Royce Heritage Trust.
Kostia, T. (1953). Silniki lotnicze. Warszawa: Wydawnictwo Ligi Przyjaciół Żołnierza [in Polish].
Kotelnikov, V. (2005). Russian piston aero engines. Ramsbury: The Crowood Press.
Lumsden, A. (1994). British piston aero-engines and their aircraft. Shrewsbury: Airlife Publishing Ltd.
McCutcheon, K. D. (2022, October 17). Selected early engines. Manly, Maximotor, Maybach, Mercedes, Michel, Michigan Aero, Miller, Minerva, Morehouse, Murray-Willat. Retrieved from https://www.enginehistory.org/Piston/Before1925/EarlyEngines/M/M.shtml#My
Nahum, A., Foster-Pegg, R. W., & Birch, D. (2013). The Rolls-Royce Crecy. Derby: The Rolls-Royce Heritage Trust.
National Air and Space Museum. (n.d.a). Liberty 12 Model A (Packard), Moss Turbosupercharged, V-12 engine. Retrieved from https://airandspace.si.edu/collection-objects/liberty-12-model-packard-moss-turbosupercharged-v-12-engine/nasm_A19660043000
National Air and Space Museum. (n.d.b). Junkers Jumo 207 D-V2 In-Line 6 diesel engine. Retrieved from https://airandspace.si.edu/collection-objects/junkers-jumo-207-d-v2-line-6-diesel-engine/nasm_A19660013000
Opara, T. (2006). Historia i tendencje rozwojowe napędów lotniczych. Combustion Engines, 127(4), 3-18. https://doi.org/10.19206/CE-117335 [in Polish].
Pełczyński, J. (2023a). Outline of history and comparative analysis of internal combustion engines for flying models, Combustion Engines, 193(2), 36-44. https://doi.org/10.19206/CE-155865
Pełczyński, J. (2023b). Etapy historycznego rozwoju tłokowych silników lotniczych. Poznań: Wydział Inżynierii Lądowej i Transportu Politechniki Poznańskiej [in Polish].
Pełczyński, J. (2025). The evolution of piston aircraft engines: Development, performance indicators, and technological advancements. Transactions on Aerospace Research, 2025(1), 1-26. https://doi.org/10.2478/tar-2025-0001
Rubbra, A. A. (1990). Rolls-Royce piston aero engines – A designer remembers. Derby: Rolls-Royce Heritage Trust.
Sherbondy, E. H., & Wardrop, G. D. (1920). Textbook of aero engines. New York: Frederick A. Stokes Company.
Smith, H. (1986). A history of aircraft piston engines. New York: Sunflower University Press.
Staszek, J. (1983). Aerodynamika modeli latających. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności [in Polish]
Taylor, C. F. (1971). Aircraft propulsion, a review of the evolution of aircraft piston engines. Smithsonian Annals of Flight, 1(4), 1–134. https://doi.org/10.5479/si.AnnalsFlight.4
Walentynowicz, J. (2011). Historia rozwoju silników cieplnych. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Instytutu Lotnictwa [in Polish].
Walentynowicz, J. (2021). The aircraft engines in the land vehicles. Combustion Engines, 187(4), 52-59. https://doi.org/10.19206/CE-141738
Welshans, T. (2013). A brief history of aircraft carburetors and fuel systems. Retrieved from https://www.enginehistory.org/Accessories/HxFuelSys/FuelSysHx01.shtml
White, G. (1995). Allied aircraft piston engines of World War II. Warrendale: Society of Automotive Engineers.
Wisłocki, K. (1991). Systemy doładowania szybkoobrotowych silników spalinowych. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności [in Polish].
Wisłocki, K. (2023). Napędy lotnicze, podstawy, systematyka, historia, konstrukcji. Poznań: Wydawnictwo Politechniki Poznańskiej [in Polish].
Wisniewski, J. R. (2013). Powering the Luftwaffe, German aero engines of World War II. Victoria: FriesenPress.
Worobiow, P. (1951). Teoria silników lotniczych. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej [in Polish].
Кількість переглядів: 658 Кількість завантажень PDF: 298
Авторське право (c) 2025 Історія науки і техніки

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.




