Інновації автомобільних двигунів в Іспанії часів режиму Франко через Sociedad de Técnicos de Automoción (STA), 1949–1974
Анотація
В Іспанії спостерігається нестача історико-соціологічних підходів до аналізу професійних об’єднань інженерів загалом, а особливо автомобільних інженерів. Це пов’язано з відсутністю академічних шкіл або напрямів, зацікавлених у вивченні професій. Саме тому метою цієї статті є дослідження технологічних змін і розвитку автомобільних двигунів, що вироблялися в Іспанії за часів режиму Франко, на основі інновацій, створених фахівцями іспанської автомобільної промисловості, описаних ними самими. Наше дослідження спирається на теоретичну основу культурної історії та її підходів до колективної уяви, що розуміється як ментальна або свідома структура, яку можна досліджувати настільки, наскільки вона поділяється членами певної людської спільноти й стосується їхньої ідентичності – у нашому випадку, іспанських автомобільних інженерів. Обрана методологія полягає в аналізі історичної наукової преси: розгляд 32 статей, написаних інженерами для журналу Revista de la STA і опублікованих Sociedad de Técnicos de Automoción у 1949–1974 роках, дозволяє зазирнути у колективну уяву цих фахівців. У своїх публікаціях вони описують власні винаходи та процеси, що до них призвели, висвітлюючи як успішні відкриття, так і проблеми, невдалі спроби та різні занепокоєння. У роки франкістської автаркії автомобільні інженери стикалися з великими труднощами – фінансовими обмеженнями та браком ресурсів – у процесі реалізації своїх інновацій. Натомість у період розвитку, що настав після економічного стабілізаційного плану 1959 року та відзначався кращими соціально-економічними умовами, вони змогли перейти до експериментів з більш складними технологіями. У такий спосіб діяльність автомобільних інженерів зробила суттєвий внесок в економічне зростання Іспанії за часів Франко, допомагаючи подолати злидні 1940–1950-х років і забезпечити перехід до споживацького суспільства 1960–1970-х. Зрештою, стаття робить висновок, що журнал Revista de la STA, використаний у дослідженні як історичне джерело, демонструє явну прихильність до інновацій, створених інженерами, пов’язаними з державними автомобільними компаніями, нехтуючи при цьому розробками з приватного сектора.
Завантаження
Посилання
Álvarez, F. (2014, February 16). Coches con historia: Pegaso. Highmotor. Retrieved from https://www.highmotor.com/coches-historia-pegaso.html [in Spanish].
Asociación Técnica Española de Estudios Metalúrgicos (ATEEM). (1946). Sesión de apertura de la Asamblea de la Asociación Técnica Española de Estudios Metalúrgicos en Barcelona. ICE: Revista de Economía, 145 extraordinary, 55. Retrieved from https://www.revistasice.com/index.php/ICE [in Spanish].
Balfour, S. (2012). La modernització autoritària franquista a Barcelona: arrels intel·lectuals i contradicció. In S. Balfour (Ed.), Barcelona malgrat el Franquisme. La SEAT, la ciutat i la represa sense democràcia (pp. 13-26). Barcelona: Museu d’Història de Barcelona (MUHBA) [in Catalan].
Berger, M. L. (2001). The automobile in American history and culture. A reference guide. Westport: Greenwood Publishing Group.
Burke, P. (2006). ¿Qué es la Historia Cultural?. Barcelona: Ediciones Paidós Ibérica [in Spanish].
Burnham, J. C. (1961). The gasoline tax and the automobile revolution. The Missisipi Valley Historical Review, 48(3), 435-459. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/1891987.
Camprubí, L. (2014). Engineers and the making of the Francoist regime. Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press.
Cañellas, A. (2006). La tecnocracia franquista: El sentido ideológico del desarrollo económico. Studia Histórica. Historia Contemporánea, 24, 257-288. Retrieved from https://revistas.usal.es/uno/index.php/0213-2087/article/view/1019 [in Spanish].
Caruana, L. (2009). Los difíciles orígenes de la industria petrolera española. Revista Empresa y Humanismo, 12(1), 13-62. https://doi.org/10.15581/015.12.33280 [in Spanish].
Catalan, J. (2000). La creación de ventaja comparativa en la industria automovilística española, 1898-1996. Revista de Historia Industrial, (18), 113-155. Retrieved from https://revistes.ub.edu/index.php/HistoriaIndustrial/article/view/18550 [in Spanish].
Catalan, J. (2012). La SEAT i la represa del districte d’automoció de Barcelona. In S. Balfour (Ed.), Barcelona malgrat el Franquisme. La SEAT, la ciutat i la represa sense democràcia (pp. 27-72). Barcelona: Museu d’Història de Barcelona (MUHBA) [in Catalan].
Catalan, J. (2017). The life-cycle of the Barcelona automobile-industry cluster, 1889-2015. Revista de Historia Industrial, (66), 77-125. Retrieved from https://revistes.ub.edu/index.php/HistoriaIndustrial/article/view/21251.
Cazorla, A. (2016). Miedo y progreso: los españoles de a pie bajo el Franquismo, 1939-1975. Madrid: Alianza [in Spanish].
Chartier, R. (1992). El mundo como representación. Estudios sobre Historia Cultural. Barcelona: Editorial Gedisa [in Spanish].
De Corso, G. (2015). La política económica del fascismo italiano desde 1922 hasta 1943: breves consideraciones para su comprensión. Tiempo & Economía, 2(2), 49-77. https://doi.org/10.21789/24222704.1060 [in Spanish].
De Riquer, B. (2010). La dictadura de Franco. Barcelona: Crítica, Marcial Pons. [in Spanish].
Del Arco Blanco, M. Á. (2006). «Morir de hambre». Autarquía, escasez y enfermedad en la España del primer franquismo. Pasado y memoria: Revista de Historia Contemporánea, 5, 241-258. Retrieved from https://rua.ua.es/dspace/bitstream/10045/5926/1/PYM_05_12.pdf [in Spanish].
FEB. (wo/d). Eduardo Barreiros en su oficina. Fundación Eduardo Barreiros. Retrieved from https://fundacionbarreiros.com/biografia-eduardo-barreiros/ [in Spanish].
FISITA. (wo/d). Logotype FISITA. Féderation Internationale des Sociétés d’Ingenieurs des Techniques de l’Automobile. Retrieved from https://www.fisita.org/.
Fleishhack, G. C., & Russak, P. R. (2001). The first fifty years. CIMAC 1951-2001. Frankfurt: CIMAC International Council on Combustion Engines.
Flink, J. J. (1976). The Car Culture. Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press.
García Ruiz, J. L. & Santos Redondo, M. (2003). ¡Es un motor español! Historia empresarial de Barreiros. Madrid: Síntesis [in Spanish].
Gatejel, L. (2017). Appealing for a Car. Consumption policies and entitlement in the USSR, the GDR, and Romania, 1950s-1980s. Slavic Review, 75(1), 122-145. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/10.5612/slavicreview.75.1.122.
González, M., Martín, M. J., Sevilla, L., & Sebastián M. Á. (2013). Analysis of documental heritage of CETA in standardization of the Spanish manufacturing automotive industry. Procedia Engineering, 63, 438-444. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2013.08.185.
Heitmann, J. A. (2009). The automobile and American life. Jefferson: McFarland & Company Inc.
Heredia, F. (1997). Industria e ideología. La «modernidad» como legitimación del Franquismo: los casos de CITESA y Amoníaco Español. Isla de Arriarán. Revista Cultural y Científica, 10, 247-258 [in Spanish].
Hermet, G. (1977). La España de Franco: formas cambiantes de una situación autoritaria. In AA.VV., Ideología y Sociedad en la España Contemporánea. Por un Análisis del Franquismo (pp. 103-130). Madrid: EDICUSA [in Spanish].
Hispano-Suiza. (wo/d). Antigua fábrica de Hispano-Suiza en La Sagrera, Barcelona. Hispanosuizacars. Retrieved from https://www.hispanosuizacars.com/es/nota-de-prensa/llega-el-sagrera-la-nueva-version-del-hispano-suiza-carmen/ [in Spanish].
Hobsbawm, E. J. (1995). Historia del Siglo XX: 1914-1991. Barcelona: Crítica [in Spanish].
Hofmann, A. C. (2023). Una modernidad autoritaria. El desarrollismo en la España de Franco (1956-1973). València: Publicacions de la Universitat de València [in Spanish].
Inglis, D. (2004). Auto couture: thinking the car in post-war France. Theory, Culture & Society, 21(4-5), 197-219. https://doi.org/10.1177/0263276404046067
Japan Society of Automotive Engineers (JSAE). (2023). Venues. FISITA World Automotive Congress. Japan Society of Automotive Engineers. Retrieved from https://www.jsae.or.jp/en/int_rel/fisita.php.
Knie, A., & Hård, M. (2000). Getting out of the vicious traffic circle: Attempts at restructuring the cultural ambience of the automobile throughout the 20th century. Berlin: Wissenschaftszentrum Berlin für Sozialforschung GmbH. Retrieved from https://bibliothek.wzb.eu/pdf/2000/ii00-103.pdf.
Knie, A., & Hård, M. (2001). The cultural dimension of technology management: lessons from the history of the automobile. Technology Analysis & Strategic Management, 13(1), 91-103. https://doi.org/10.1080/09537320120040464.
Knie, A., & Hård, M. (2010). Innovation – the endless frontier: Historical modes of engineering science. Technology Analysis & Strategic Management, 22(4), 433-445. https://doi.org/10.1080/09537321003714378.
Lage, M. (1992). Hispano-Suiza / Pegaso. Un siglo de camiones y autobuses. Barcelona: Lunwerg, IVECO – PEGASO, S. A. [in Spanish].
Maluquer de Motes, J. (2014). La economía española en perspectiva histórica. Barcelona: Pasado & Presente [in Spanish].
Martín, J. (2022). El 600. Un sueño sobre ruedas. Barcelona: Larousse [in Spanish].
Martykánová, D. (2021). Técnica e ingeniería en España: una obra enciclopédica para la historia de los ingenieros. Ayer. Revista de Historia Contemporánea, 123(3), 307-321. https://doi.org/10.55509/ayer/123-2021-12 [in Spanish].
Mayayo, A., Lo Cascio, P., & Rúa, J. M. (2011). Economía franquista y corrupción. Para no economistas y no franquistas. Barcelona: Flor del Viento [in Spanish].
McCarthy, T. (2007) Auto Mania: Cars, consumers, and the environment. New Haven, London: Yale University Press.
Merle, E. (2011). Portrait of Wifredo P. Ricart. Retrieved from https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wifredo_Ricart_(MUNCYT,_Eulogia_Merle).jpg.
Mom, G. (2015) Atlantic automobilism. Emergence and persistence of the car, 1895-1940. New York, Oxford: Berghahn Books.
Mom, G. (2020). Globalizing automobilism. Exuberance and the emergence of layered mobility, 1900-1980. New York, Oxford: Berghahn Books.
Nadal, J. (2019). La Hispano-Suiza. Esplendor y ruina de una empresa legendaria. Barcelona: Pasado & Presente [in Spanish].
Neumaier, C. (2010). Design parallels, differences and... a disaster. American and German diesel cars in comparison, 1968-1985. Icon, 16, 123-142. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/23791379.
Ó Cofaigh, É. (2022). A vehicle for change. Popular representations of the automobile in 20th century France. Liverpool: Liverpool University Press.
Ortiz-Villajos, J. M. (2010). Aproximación a la historia de la industria de equipos y componentes de automoción en España. Investigaciones de Historia Económica, 6(16), 135-172. https://doi.org/10.1016/S1698-6989(10)70037-0 [in Spanish].
Parissien, S. (2014). The life of the automobile. The complete history of the motor car. New York: Thomas Dunne Books / Saint Martin’s Press.
Payne, S. G., & Palacios, J. (2014). Franco. A personal and political biography. Madison: The University of Wisconsin Press.
Perkin, H. J. (2016). The age of the automobile. A social history of 20th century Britain. Brighton: Edward Everett Root Publishers.
Preston, P. (2017). Franco. Caudillo de España. Barcelona: DeBolsillo [in Spanish].
Preston, P. (2019). Un pueblo traicionado. España de 1874 a nuestros días: Corrupción, incompetencia política y división social. Barcelona: Debate [in Spanish].
Rae, J. B. (1965). The American automobile: A brief history. Chicago: University of Chicago Press.
Richards, M. (1999). Un tiempo de silencio. La Guerra Civil y la cultura de la represión en la España de Franco, 1936-1945. Barcelona: Editorial Crítica [in Spanish].
Rieger, B. (2013). The people’s car. A global history of the Volkswagen Beetle. Cambridge: Harvard University Press.
Risques, M. (2015). La dictadura franquista. Revista Reflexão e Ação, 23(2), 170-197. https://doi.org/10.17058/rea.v23i2.6464 [in Spanish].
Rosich, R. (2022a). Franquisme sobre rodes. Discurs, imaginari i cultura de l’automòbil a l’Espanya del desenvolupisme (1950-1975). Madrid: Faber & Sapiens, Ápeiron Ediciones [in Catalan].
Rosich, R. (2022b). SEAT en los imaginarios político y social durante el Franquismo (1950-1975). Historia, Trabajo y Sociedad, (13), 85-111. Retrieved from https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=8832147 [in Spanish].
Rosich, R. (2023). El automóvil como emblema del cambio socioeconómico y el desarrollo. Entre las mitificaciones del No-Do y los relatos del cine de ficción. In J. Vaccaro, & F. Sánchez Barba (coords.), El largo camino a la Europa comunitaria (I). Cine comercial «Español». Géneros, subgéneros y coproducciones (1963-1975) (pp. 263-277). Barcelona: Laertes [in Spanish].
San Román, E. (1995). El nacimiento de la SEAT: autarquía e intervención del INI. Revista de Historia Industrial, (7), 141-165. Retrieved from https://raco.cat/index.php/HistoriaIndustrial/article/view/62964/84847 [in Spanish].
Siegelbaum, L. H. (2011). The socialist car. Automobility in the Eastern Bloc. Ithaca: Cornell University Press.
Spilker, R. (Ed.). (2012). Richtig in fahrt kommen. Automobilisierung nach 1945 in der Bundesrepublik Deutschland. Osnabrück: Rasch Verlag [in German].
STA. (wo/d). Logotipo STA. Sociedad de Técnicos de Automoción. Retrieved from https://www.stauto.org/ [in Spanish].
Staudenmaier, J. M. (1985). Technology's storytellers: Reweaving the human fabric. Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press.
Thomas, H. (2007). Barreiros. El motor de España. Madrid: Planeta [in Spanish].
Zaratiegui, J. M. (2019). Bienvenido, míster Marshall: Los planes de desarrollo (1964-1973). Pamplona: Ediciones Universidad de Navarra [in Spanish].
Zatlin, J. R. (1997). The vehicle of desire. The Trabant, the Wartburg, and the end of the GDR. German History, 15(3), 358-380. https://doi.org/10.1093/gh/15.3.358
Кількість переглядів: 672 Кількість завантажень PDF: 374
Авторське право (c) 2025 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
.jpg){kind=link}