Порівняльний аналіз середньовічних грузинських та європейських медичних трактатів і засобів
Анотація
Практика медицини в Грузії має корені в давнину та тісно пов’язана з медичними традиціями стародавньої Греції та Риму. Це багате наукове надбання яскраво відображене у ранніх середньовічних грузинських медичних традиціях. У середньовічних грузинських історичних джерелах містяться спеціалізовані медичні тексти та трактати, які свідчать про високий рівень медичних знань того часу. Серед цих текстів особливе значення має грузинський медичний текст XI століття «Уццоро Карабадіні» («Неперевершений медичний довідник»), що є оригінальним грузинським медичним трактатом, який поєднує як грузинський медичний досвід, так і знання з давньої та середньовічної європейської медичних традицій. Паралелі між цим текстом і західноєвропейськими медичними трактатами очевидні з самого початку. Текст містить Гіпократівсько-Галенівську концепцію чотирьох темпераментів, описуючи хвороби, пов’язані з кожним із них, та відповідні методи лікування. Додатково «Уццоро Карабадіні» пропонує рекомендації щодо здоров’я, засновані на сезонних змінах, описуючи виклики, з якими стикається людське тіло протягом року, а також даючи поради щодо подолання хвороб і правильного харчування. Трактат також містить важливі відомості про вагітність, визначення статі дитини та практики догляду за немовлятами. Особлива увага приділяється збалансованій дієті, де детально описано правильне вживання рослинної та тваринної їжі. Відзначається також розділ, присвячений лікувальним властивостям вина - темі, глибоко вкоріненій як у грузинській, так і в європейській традиціях, де вино тісно пов’язувалося з повсякденним життям та сакральним значенням християнських ритуалів. Аналіз цих трактатів чітко демонструє, що подібно до Європи, Грузія розвивала сільськогосподарські практики, особливо культивацію винограду та зернових культур. Історичні та археологічні дослідження підтверджують, що традиції вирощування винограду та пшениці на Кавказі сягають неолітичної епохи. Територія Грузії вважається одним із найдавніших центрів виноградарства та землеробства. Аналіз медичних трактатів показує, що тривале залучення цих аграрних практик як у грузинському, так і в ширшому європейському контексті сприяло відкриттю подібних лікувальних властивостей, пов’язаних з цими культурами. Порівняльний аналіз «Уццоро Карабадіні» та європейських медичних трактатів свідчить, що грузинська медицина була суттєво під впливом як європейських, так і давньогрецько-римських медичних традицій, поділяючи з ними багато спільних рис.
Завантаження
Посилання
Abuladze, T. (2010). About of the Persian Sources of Yadigar Daud. In N. Melikishvili, & M. Surguladze (Eds.), Mravaltavi: Philological and Historical Researches (Vol. 23, pp. 11–19). Tbilisi, Georgia: Georgian National Centre of Manuscripts. Retrieved from https://dspace.nplg.gov.ge/bitstream/1234/259132/5/Mravaltavi_2010_N23.pdf [in Georgian].
Alford, J. A. (1979). Medicine in the Middle Ages: The theory of a profession. The Centennial Review, 23(4), 377–396. Retrieved from www.jstor.org/stable/23738754
Boylan, M. (2007). Galen: On blood, the pulse, and the arteries. Journal of the History of Biology, 40(2), 207–230. https://doi.org/10.1007/s10739-006-9116-2
Caucasus Antiquus. Encyclios Disciplina (2010). Caucasus Antiquus. Encyclios Disciplina (Vol. I). Tbilisi: Logos [in Georgian].
Cockayne, O. (Ed.). (1865). Rerum Britannicarum Medii Aevi Scriptores: Or, Chronicles and Memorials of Great Britain (Vol. II). London: Public Record Office.
Cogliati Arano, L. (1976). The Medieval Health Handbook: Tacuinum Sanitatis. New York: George Braziller.
Conrad, L. I., Neve, M., Nutton, V., Porter, R., & Wear, A. (1995). The Western medical tradition: 800 BC to AD 1800 (Vol. I). Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Cumston, C. G. (1926). An introduction to the history of medicine: From the time of the pharaohs to the end of the XVIII-th century. New York: Alfred A. Knopf.
Delany, P. (1969). Constantinus Africanus’ “De Coitu”: A Translation. The Chaucer Review, 4(1), 55–65. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/25093108
DePalma, R. G., Hayes, V. W., & Zacharski, L. R. (2007). Bloodletting: Past and present. Journal of the American College of Surgeons, 205(1), 132–144. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2007.01.071
Gargilius Martialis, Q. (2002). Les Remèdes Tirés des Légumes et des Fruits (Texte établi et traduit par B. Maire). Paris: Les Belles Lettres [in French].
Getz, F. (1998). Medicine in the English Middle Ages. Princeton: Princeton University Press.
Harington, J. (1920). The School of Salernum. Regimen Sanitatis Salernitanum. The English Version. New York : Paul B. Hoeber. Retrieved from https://archive.org/details/cu31924012318071/page/n9/mode/2up
Harington, J. (1953). The School of Salernum. Regimen Sanitatis Salerni. Salerno: Ente Provinciale per Turismo.
Hildegard of Bingen. (1998). Hildegard von Bingen’s Physica: The complete english translation of her classic work on health and healing (P. Z. Myers, Trans.). Rochester, VT: Healing Arts Press.
Hoeniger, C. (2006). The illuminated Tacuinum Sanitatis manuscripts from northern Italy ca. 1380–1400: Sources, patrons, and the creation of a new pictorial genre. In J. A. Givens, K. M. Reeds, & A. Touwaide (Eds.), Visualizing medieval medicine and natural history, 1200–1550 (pp. 51–81). Aldershot: Ashgate.
Japaridze, G. (2012). Studies in the history of Georgia and the Near East (Vol. I). Tbilisi: Universal [in Georgian].
Jones, P. M. (1984). Medieval medicine in illuminated manuscripts. London: British Library & Wellcome Institute for the History of Medicine.
Jouanna, J. (2012). Greek medicine from Hippocrates to Galen: Selected Papers. In J. Scarborough, P. J. Van Der Eijk, A. E. Hanson, & J. Ziegler (Eds.), Studies in Ancient Medicine (Vol. 40). Leiden, Boston: Brill. Retrieved from https://library.oapen.org/handle/20.500.12657/38157
Kanaanite. (1940). Ustsoro Karabadini (L. Kotetishvili, Ed. & Studied). Tbilisi: Metsniereba [in Georgian].
Kashif, S. A. (2008). Arabic medicine: Contributions and influence. In Proceedings of the 17th Annual History of Medicine Days (pp. 153-162). Calgary, AB: University of Calgary. Retrieved from http://hdl.handle.net/1880/47472
Kaukhchishvili, S. (Ed.). (1955). Kartlis Tskhovreba. Tbilisi: Academy of Sciences of the Georgian SSR [in Georgian].
Kesling, E. (2020). Medical texts in Anglo-Saxon literary culture. Cambridge: D. S. Brewer.
Kotetishvili, L. (1936). Meditsina v Drevnei Gruzii. XIII vek [Medicine in Ancient Georgia. XIII century]. Tiflis: Sachelgami [in Georgian].
Kuchianidze, D. (1997). Ustsoro Karabadini (L. Kotetishvili, Ed.). Tbilisi: Engadi [in Georgian].
Kutalia, G. (2004). Some information of English chroniclers of XIII century about Georgia. Research Works and Memories [in Georgian].
Landouzy, L., Pépin, R., & Thomas, A. (1911). Le Régime du Corps de Maître Aldebrandin de Sienne: Texte Français du XIIIe Siècle, Publié pour la 1re Fois, D’après les Manuscrits de la Bibliothèque Nationale et de la Bibliothèque de l’Arsenal. Paris: H. Champion [in French].
Lindsay, W. M. (Ed.). (1911). Isidori Hispalensis Episcopi Etymologiarum Sive Originum Libri XX (Vol. 1). Oxford, UK: Oxford University Press. Retrieved from https://archive.org/details/isidori01isiduoft/page/n3/mode/2up [in Latin].
Luscombe, D. (2008). Thought and learning. In D. Luscombe & J. Riley-Smith (Eds.), The New Cambridge Medieval History (Vol. 4, Part 1, pp. 461–498). Cambridge, UK: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521414104.013
Maire, B. (1997). La "variatio" dans le lexique des "Medicinae ex oleribus et pomis" de Gargilius Martialis. Rivista di Filologia e di Istruzione Classica, 125(3), 306-318. Retrieved from https://www.proquest.com/docview/1302929922 [in French].
Makaryan, V., & Avetisyan, A. (2023). Arabic Medical Handbooks in the Matenadaran Collection. Manuscript Studies: A Journal of the Schoenberg Institute for Manuscript Studies, 8(2), 218-231. https://doi.org/10.1353/mns.2023.a916129
McVaugh, M. R. (1997). Medicine in the Latin Middle Ages. In I. Loudon, (Ed.), Western Medicine: An illustrated history (pp. 54–65). Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198205098.003.0004
Mendelsohn, L. D. (2013). The Tacuinum Sanitatis: A medieval health manual. Petits Propos Culinaires, 99, 69-89. https://doi.org/10.1558/ppc.28448
Mindadze, N., Antadze, T., & Chelidze, E. (2023). Sociocultural aspects of Georgian medicine in the Middle Ages (5th–17th centuries). Bulletin of the Georgian National Academy of Sciences, 17(4), 143–149. Retrieved from http://science.org.ge/bnas/t17-n4/23_Mindadze_Ethnology.pdf
Samushia, J. (2023). History of Georgian Gastronomy. Tbilisi: Palitra L [in Georgian].
Sharpe, W. D. (Ed.). (1964). Isidore of Seville: The medical writings. An english translation with an introduction and commentary. Transactions of the American Philosophical Society, 54(2), 1–75. https://doi.org/10.2307/1005938
Shengelia, M. (1980). History of Georgian Medicine. Tbilisi: Metsniereba [in Georgian].
Shengelia, R. (1999). Study of the history of medicine in Georgia. Croatian Medical Journal, 40(1), 91–94. Retrieved from https://www.cmj.hr/1999/40/1/9933895.htm
Stannard, J. (2013). Medieval herbalism and post-medieval folk medicine. Pharmacy in History, 55(2/3), 47-54. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/24631898
The school of Salernum; Regimen Sanitatis Salernitanum. (n.d.).
Thorndike, L. (1931). Translation of a letter from a physician of Valencia to his two sons studying at Toulouse 1315 AD. Annals of Medical History, 3(1), 17-20. Retrieved from https://europepmc.org/backend/ptpmcrender.fcgi?accid=PMC7945099&blobtype=pdf
Thorpy, M. J. (2011). History of sleep medicine. In P. Montagna, & S. Chokroverty (Eds.), Handbook of clinical neurology (Vol. 98, pp. 3–25). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-52006-7.00001-0
Wallis, F. (Ed.). (2010). Medieval Medicine: A Reader. Toronto: University of Toronto Press.
Wlaschky, M. (1928). Sapientia Artis Medicinae. Eine frühmittelalterliches Kompendium der Medizin. In Kyklos (Vol. 1, pp. 103-113). Stuttgart: Thieme.
Кількість переглядів: 746 Кількість завантажень PDF: 384
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
