Історія електрифікації Ташкента у 1914–1918 роках
Анотація
Після колонізації регіону Туркестан Російською імперією в другій половині 19 століття, царські власті обрали місто Ташкент політичним, адміністративним та військовим центром усього регіону. Це було обумовлено передусім торгово-економічною перевагою Ташкента над іншими містами, а також його розташуванням у центральній частині країни та стратегічним значенням. Хоча промислові сектори були слабо розвинуті, розпочалися роботи зі створення електростанцій для освітлення міських вулиць та обслуговування малих виробничих підприємств. Основну увагу було приділено російському та іноземному капіталу, але початкові проекти не були реалізовані через бюрократичну систему. Хоча кількість електростанцій у Ташкенті зросла дещо в період 1914–1917 років, вони використовувалися лише для освітлення будівель та вулиць соціального значення, а не для промислових цілей. До 1914 року Російська імперія займала 8-е місце у світі за обсягом виробництва електричної енергії, з 14 кВт·год електрики на душу населення в центральних районах імперії, в той час як у Ташкенті цей показник складав лише 1 кВт·год на душу населення, що свідчить про те, що увага і основні інтереси метрополії були спрямовані на інші речі, а не на розвиток соціально-економічних секторів міста. Хоча участь Російської імперії в Першій світовій війні сприяла збільшенню виробництва в харчовій, текстильній та військовій промисловості, помітних змін в енергетичному секторі не відбулося. Зокрема, хоча в Ташкенті у 1914–1918 роках дещо збільшилася увага до будівництва електростанцій, фінансові труднощі для інвесторів та складні політичні зміни того часу негативно вплинули на кількість осіб, що були на чолі цих робіт, що призвело до відтермінування запланованих робіт. Економічно Ташкент та його околиці, як промислово-аграрний регіон, мали потенціал для впровадження різних інфраструктурних систем, мали великі природні ресурси сировини та всі умови для будівництва гідроелектростанцій, але ці природні можливості не були використані в повному обсязі.
Завантаження
Посилання
Abdullayev, A., Rahimov, M., & Rajabov, Q. (2019). O‘zbekiston tarixi (1917–1991 yillar). O‘zbekiston 1917–1939 yillarda. 1-kitob [History of Uzbekistan (1917–1991years). O'zbekiston in 1917–1939. 1-book]. Tashkent: «O’zbekistоn» [in Uzbek].
Aleksandrova-Zaorskaya, V. V. (1964). Iz “Ekonomicheskogo ocherka Turkestanskogo rayona”. Trudi Gosudarstvennoy Komissii po elektrifikatsii Rossii GOELRO. Materiali po elektrifikatsii otdelnix rayonov [From the “Economic essay on the Turkestan region. Works of the State Commission for Electrification of Russia GOELRO. Materials on the electrification of individual regions]. Мoscow: Nauka [in Russian].
Desyatchikov, B. A. (1949). O‘zbekistonni elektrlashtirish [Electification of Uzbekistan]. Tashkent: O‘zdavnashr [in Uzbek].
Irzaev, B. (2018). O‘zbek yoshlari va xorijiy ta’lim [Uzbek youth and foreign education]. Toshkent: Akademnashr [in Uzbek].
Kaminsky, I. Ya. (1931). Elektroxozyaystvo respublik Sredney Azii [Electrical facilities of the Central Asian republics]. Tashkent: SredazGosplan [in Russian].
Kastelskaya, Z. D. (1980) Iz istorii Turkestanskogo kraya (1865–1917) [From the history of the Turkestan region (1865–1917) ]. Мoscow: “Nauka” [in Russian].
Khaydarov, M. (2018). O‘zbekistonda sovet davlati boshqaruv tizimining shakllanishi, bosqichlari va mohiyati (1917–1941 yillar) [Formation, stages and essence of the Soviet state governance system in Uzbekistan (1917–1941)]. Toshkent: O‘zMU [in Uzbek].
Kholboev, S. (2003). Milliy universitetning tarixiy ildizlari va tashkil topishi [Historical roots and establishment of the National University]. Toshkent: “Sharq” [in Uzbek].
Makhmudova, N. (2018). XX asr boshida mustamlaka Turkistonda ma’muriy boshqaruv, ijtimoiy-iqtisodiy va madaniy jarayonlarning rivojlanishi (senator K. K. Palen reviziyasi materiallari asosida) [The development of administrative management, socio-economic and cultural processes in colonial Turkestan at the beginning of the 20th century (based on the materials of the revision of Senator K. K. Palen)]. Toshkent: O‘zMU [in Uzbek].
Musaev, N. (2008). XIX asrning II yarmi–XX asr boshlarida Turkistonda sanoat ishlab chiqarishining shakllanishi [The formation of industrial production in Turkestan in the second half of the 19th century–the beginning of the 20th century]. Тoshkent: “IQTISODIYOT-MOLIYA” [in Uzbek].
NAUz (National Archive of Uzbekistan). File. I-1 – Turkestan General-Governor Office.
NAUz (National Archive of Uzbekistan). File. I-276 – Office of the military governor of Fergana region.
NAUz (National Archive of Uzbekistan). File. I-278 – Office of Technic Ruler.
NAUz (National Archive of Uzbekistan). File. I-37 – Tashkent city administration.
NAUz (National Archive of Uzbekistan). File. I-44 – Head of the Tashkent city telephone network under the Tashkent city administration.
NAUz (National Archive of Uzbekistan). File. R-34 – Turkestan ASSR People’s Commissariat of Education.
NAUz (National Archive of Uzbekistan). File. R-368 – Technical faculty of Turkestan People’s University.
O’zbekiston tarixi (2013). Xrestomatiya, III tom. [History of Uzbekistan. Chrestomathy, Vol. III]. Toshkent: Fan [in Uzbek].
Saidboboev, Z. A., Musaev, N. U., & Saidboboeva, G. N. (2020). History of constructing of electric stations and its activity in Turkestan region in 1909–1913. Journal of Critical Reviews, 7(3), 451–454. Retrieved from https://jcreview.com/archives/volume-7/issue-3/796
Saidboboeva, G. (2021) Documents about the history of electricity of the National Archive of Uzbekistan. The American Journal of Social Science and Education Innovations, 3(12), 87–89. https://doi.org/10.37547/tajssei/Volume03Issue12-14
Saidboboyev, Z. (2010). Tarixiy geografiya [Historical geography]. Toshkent: “NOSHIR” [in Uzbek].
Saidboboyev, Z. (2015). Maxsus tarixiy fanlar asoslari [Special historical subjects]. Toshkent [in Uzbek].
Shadmanova, S. (2011). Voprosi sotsialno-ekonomicheskogo i kulturnogo polojeniya Turkestana na stranitsax periodicheskoy pechati (1870–1917 gg.) [Issues of the socio-economic and cultural situation of Turkestan on the pages of the periodical press (1870–1917)]. Tashkent [in Russian].
Simonov, N. S. (2016). Razvitiye elektroenergetiki Rossiyskoy imperii: predistoriya GOELRO [Development of electric power industry of the Russian Empire: prehistory of GOELRO]. Мoscow: Russian Foundation for Assistance to Education and Science [in Russian].
Simonov, N. S. (2017). Nachalo elektroenergetiki Rossiyskoy imperii i SSSR, kak problema texnotsenoza [The beginning of the electric power industry of the Russian Empire and the USSR as a problem of technocoenosis]. Мoscow: Infra-Injeneriya [in Russian].
Soloviova, L., Hurinchuk, S., Berdnychenko, Y., & Strelko, O. (2020). Professor V. Ye. Timonov – the formation of the scientific worldview. History of Science and Technology, 10(2), 368-382. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2020-10-2-368-382
Timurov, L. (2015). Sanoat va tarix [Industry nad history]. Toshkent: Kamolot [in Uzbek].
Tukhtabekov, K. (2015). Chor Rossiyasining Birinchi jahon urushi yillarida Turkiston o‘lkasida o‘tkazgan iqtisodiy siyosatining mustamlakachilik mohiyati [The colonial nature of Tsarist Russia's economic policy in Turkestan during the First World War]. Toshkent [in Uzbek].
Turdiev, Sh. (2006). Ular Germaniyada o‘qigan edilar [They studied in Germany]. Toshkent [in Uzbek].
Yeryasheva, M. S. (2018). Plan GOELRO kak uspeshniy proyekt: Faktori realizatsii [GOELRO plan as a successful project: Implementation factors] Document. Archive. History. Modernity. Proceedings of the VII All-Russian scientific and practical conference. Yekaterinburg: Publishing house of the Ural University.
Ziyodullayev, S. K. (1964). Sharqda Industriya Mash’ali [The Torch of Industry in the East]. Tashkent: “O‘zbekiston” [in Uzbek].
(1914, April 29) Turkestanskiy kuryer [in Russian].
Mirmuhsin (1914, May 29). Tramvoy haqida [About the tram]. Turkiston viloyatining gazeti. pp. 2. [in Uzbek].
(1916, February 7) Ilm sanoatining taraqqiyoti [Development of science industry] Turkiston Viloyatining Gazeti [in Uzbek].
(1916, April, No. 14-16) Izvestiya Tashkentskoy gorodskoy Dumi. pp. 475–476.
(1914, July 20; 1917, October 22) Turkestanskiye Vedomosti [in Russian].
Кількість переглядів: 869 Кількість завантажень PDF: 627
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
