Штучний інтелект і робототехніка в давні часи: Між міфом і тлумаченням
Анотація
У цьому дослідженні розглядається концепція штучного інтелекту та робототехніки в контексті давніх часів, коли філософи й учені стародавніх цивілізацій, таких як Греція та Китай, намагалися уявити істот, здатних мислити й взаємодіяти, уособлюючи тим самим прагнення людства перевершити межі своїх біологічних можливостей. Ці ідеї проявляються в міфічних постатях, таких як Голем і Автомати, що свідчить про давнє людське захоплення ідеєю створення розумних істот. Дослідження має важливе значення, оскільки допомагає зрозуміти історичні корені культурних уявлень, які сформували сучасну концепцію штучного інтелекту. Воно також порушує питання щодо меж між міфом і реальністю та щодо того, що насправді можна досягти. Ці питання стосуються людських амбіцій у порівнянні з технологічними можливостями, порушуючи етичні аспекти та необхідність встановлення меж для таких інновацій. Крім того, дана тема сприяє аналізу філософської та культурної думки у взаємодії людини й машини, що поглиблює наше розуміння складної взаємодії між людиною та технологією в сучасному світі. Таким чином, ця тема є своєрідним мостом між минулим і майбутнім, де стародавні міфи можуть допомогти нам спрямувати розвиток штучного інтелекту та робототехніки у гуманістичному та етичному напрямі. Варто зазначити, що звернення до цих давніх уявлень не обмежується лише історичним виміром, а й відкриває шлях до розуміння того, як людська уява завжди була головною рушійною силою наукового та технологічного прогресу. Міфи, створені стародавніми цивілізаціями, не були просто символічними оповідями; вони становили початкову основу для роздумів над питаннями, що залишаються актуальними й сьогодні – такими як межі свідомості, можливість імітації людського розуму та сутність людської природи. Переосмислення цих міфів у світлі сучасних досягнень штучного інтелекту й робототехніки дає змогу по-новому осмислити наше ставлення до технологій – не лише як до корисного інструменту, а як до культурної та етичної сили, що вимагає критичної свідомості та спільної відповідальності.
Завантаження
Посилання
Ahistoryofai. (n. d.). A history of artificial intelligence. Ahistoryofai.com. Retrieved from https://ahistoryofai.com/antiquity/
Ahmad, S. F., Han, H., Alam, M. M., Rehmat, M. K., Irshad, M., Arraño-Muñoz, M., & Ariza-Montes, A. (2023). Impact of artificial intelligence on human loss in decision making, laziness and safety in education. Humanities and Social Sciences Communications, 10(311). https://doi.org/10.1057/s41599-023-01787-8
Alalaq, A. S. (2025). Automation of university education: A technological revolution to shape an advanced digital future. Journal of Clinical Case Studies Reviews & Reports, 7(4), 2–4. Retrieved from https://onlinescientificresearch.com/articles/automation-of-university-education-a-technological-revolution-to-shape-an-advanced-digital-future.pdf
Al-Masry Al-Youm. (2022, September 21). Ancient Egyptians invented first robot 4,000 years ago: Study. Al-Masry Al-Youm. Retrieved from https://egyptindependent.com/ancient-egyptians-invented-first-robot-4000-years-ago-study/
Alowais, S. A., Alghamdi, S. S., Alsuhebany, N., Alqahtani, T., Alshaya, A. I., Almohareb, S. N., … Albekairy, A. M. (2023). Revolutionizing healthcare: The role of artificial intelligence in clinical practice. BMC Medical Education, 23, 689. https://doi.org/10.1186/s12909-023-04698-z
Andrion, M. (2023, April 4). Exploring the roots of robotics and artificial intelligence in ancient Greek mythology. LinkedIn. Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/exploring-roots-robotics-artificial-intelligence-ancient-andrion/
Belk, R., Humayun, M., & Gopaldas, A. (2020). Artificial life. Journal of Macromarketing, 40(2), 221–236. https://doi.org/10.1177/0276146719897361
Bubeck, S., Chandrasekaran, V., Eldan, R., Gehrke, J. A., Horvitz, E., Kamar, E., … Zhang, Y. (2023). Sparks of artificial general intelligence: Early experiments with GPT-4. https://doi.org/10.48550/arXiv.2303.12712
Christodoulou, K., & Tsoucalas, G. (2023). Artificial intelligence: From Talos to da Vinci. European Journal of Therapeutics, 29(3), e25–e27. https://doi.org/10.58600/eurjther1775
Colwell, B. D. (2025. June 28). A history of robots in the ancient era. Briandcolwell.com. Retrieved from https://briandcolwell.com/a-history-of-robots-in-the-ancient-era/
Couclelis, H. (2023). GeoAI’s thousand-year history. In S. Gao, Y. Hu, & W. Li (Eds.), Handbook of geospatial artificial intelligence (pp. 17-25). Boca Raton, London, New York: CRC Press. https://doi.org/10.1201/9781003308423
Domouzi, A., & Bär, S. (Eds.). (2024). Artificial intelligence in Greek and Roman epic. London: Bloomsbury Academic. http://dx.doi.org/10.5040/9781350260726
Duymaz, Y. K., & Şahin, Ş. (2023). From ancient mythology to modern technology: The historical evolution of artificial intelligence. European Journal of Therapeutics, 29(4), 964–965. https://doi.org/10.58600/eurjther1895
Ekwere, P. (2024, March 21). The history of artificial intelligence: From ancient myths to modern machines, from Turing to tomorrow. Aiacceleratorinstitute.com. Retrieved from https://www.aiacceleratorinstitute.com/ai-ancient-myths-to-modern-machines-turing-to-tomorrow/
Flasiński, M. (2016). Introduction to Artificial Intelligence. Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-40022-8
Floridi, L. (2023). The ethics of artificial intelligence: Principles, challenges, and opportunities. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198883098.001.0001
Fron, C., & Korn, O. (2019). A short history of the perception of robots and automata from antiquity to modern times. In O. Korn (Ed.), Social robots: Technological, societal and ethical aspects of human-robot interaction (pp. 1–12). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-17107-0_1
Gasparetto, A., & Scalera, L. (2018). From the unimate to the delta robot: The early decades of industrial robotics. In B. Zhang & M. Ceccarelli (Eds.), Explorations in the history and heritage of machines and mechanisms (Vol. 37, pp. 284–295). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-03538-9_23
Hurt, A. (2022, September 9). Robots and artificial intelligence have ancient mythology origins. Discover Magazine. Retrieved from https://www.discovermagazine.com/technology/robots-and-artificial-intelligence-have-ancient-mythology-origins
Jiang, F., Jiang, Y., Zhi, H., Dong, Y., Li, H., Ma, S., … Wang, Y. (2017). Artificial intelligence in healthcare: Past, present and future. Stroke and Vascular Neurology, 2(4), 230–243. https://doi.org/10.1136/svn-2017-000101
Koetsier, T. (2019). A Note on Adrienne Mayor’s Gods and Robots. In T. Uhl (Ed.), Advances in Mechanism and Machine Science. IFToMM WC 2019. Mechanisms and Machine Science (Vol. 73, pp. 1187–1196). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-20131-9_117
Kovanov, E. S. (2024). The norm-definition of artificial intelligence: A new perspective. Current Issues of the State and Law 8(2(30)), 206-217. https://doi.org/10.20310/2587-9340-2024-8-2-206-217
LaGrandeur, K. (2012). Robots, moving statues, and automata in ancient tales and history. In C. Colatrella (Ed.), Critical insights: Technology and humanity (pp. 99-111). New York: Salem Press. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/350122774_Robots_Moving_Statues_and_Automata_in_Ancient_Tales_and_History
Liveley, G. (2023). Natural-born cyborgs, or, when Talos met Medea. In M. Gerolemou, & Giulia Maria Chesi (Eds.), Body Technologies in the Greco-Roman World: Technosôma, gender and sex (pp. 69–88). Liverpool: Liverpool University Press. https://doi.org/10.3828/liverpool/9781802078602.003.0006
Lykiardopoulou, I. (2023, January 30). What Greek myths can teach us about the dangers of AI. The Next Web. Retrieved from https://thenextweb.com/news/what-greek-myths-can-teach-about-dangers-of-ai
Marcinkowski, A., & Wilgaux, J. (2004). Automates et créatures artificielles d’Héphaïstos: Entre science et fiction. Techniques & Culture, (43-44), 1-21. https://doi.org/10.4000/tc.1164 [in French].
Markham, P. (2023, May 10). Cinema: What Makes a Movie ‘Good’ or ‘Bad’? Medium. https://pmarkhamca.medium.com/cinema-what-makes-a-movie-good-or-bad-983440a76d57
Mayor, A. (2018a). Gods and robots: Myths, machines, and ancient dreams of technology. Princeton: Princeton University Press. Retrieved from https://press.princeton.edu/books/hardcover/9780691183510/gods-and-robots
Mayor, A. (2018b). The robot and the witch: Talos and Medea. In Gods and robots: Myths, machines, and ancient dreams of technology (pp. 7–32). Princeton: Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctvc779xn.6
Mayor, A. (2018c). An AI wake-up call from Ancient Greece. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/artificial-intelligence-pandoras-box-by-adrienne-mayor-2018-10
Mayor, A. (2023). Talos, Pandora, and the Trojan Horse as products of technology in ancient literature and art. E-Phaïstos, 11(1), 1-14. https://doi.org/10.4000/ephaistos.10885
Mingren, W. (2016, June 04). Advanced technology of the ancient Chinese automata. Ancient Origins. Retrieved from https://www.ancient-origins.net/artifacts-ancient-technology/advanced-technology-ancient-chinese-automata-006021
Mohsen, H. (2025). Artificial intelligence: From Homer’s myths to the power of algorithms. Al-Furats Journal. Retrieved from https://alpheratzmag.com/arguments/%d8%aa%d8%a7%d8%b1%d9%8a%d8%ae-%d8%a7%d9%84%d8%b0%d9%83%d8%a7%d8%a1-%d8%a7%d9%84%d8%a7%d8%b5%d8%b7%d9%86%d8%a7%d8%b9%d9%8a/ [in Arabic].
Negnevitsky, M. (2005). Artificial intelligence: A guide to intelligent systems (Second Edition). Harlow: Addison-Wesley. Retrieved from https://repository.unimal.ac.id/899/1/Artificial%20Intelligence%20-%20A%20Guide%20to%20Intelligent%20Systems%202nd%20Ed%20-%20Michael%20Negnevitsky%20(2005).pdf
Raj, R., & Kos, A. (2022). A comprehensive study of mobile robot: History, developments, applications, and future research perspectives. Applied Sciences, 12(14), 6951. https://doi.org/10.3390/app12146951
Renda, A., & Engler, A. (2023). What’s in a name? Getting the definition of artificial intelligence right in the EU’s AI Act. Brussels, Belgium: Centre for European Policy Studies. Retrieved from https://cdn.ceps.eu/wp-content/uploads/2023/02/CEPS-Explainer-2023-02_Definition-of-AI-right-in-the-EUs-AI-Act.pdf
Roy, M. (2021). An exploratory study on origin of AI: Journey through the ancient Indian texts & other technological descriptions, its past, present & future. Turkish Online Journal of Qualitative Inquiry, 12(7), 10261–10288. Retrieved from https://tojqi.net/index.php/journal/article/view/5563
Sánchez Martín, F. M., Millán Rodríguez, F., Salvador Bayarri, J., Palou Redorta, J., Rodríguez Escovar, F., Esquena Fernández, S., & Villavicencio Mavrich, H. (2007). History of robotics: From Archytas of Tarentum until Da Vinci robot (Part II). Actas Urológicas Españolas, 31(3), 185–196. https://doi.org/10.1016/S0210-4806(07)73624-0 [in Spanish].
Scalera, L., Gasparetto, A., Seriani, S., & Gallina, P. (2024). History of drawing robots. In M. Ceccarelli & I. Aslan Seyhan (Eds.), Explorations in the history and heritage of machines and mechanisms (Vol. 47, pp. 3–17). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-54876-5_1
Shelley, M. (2020). Frankenstein: The 1818 Edition with Related Texts. Indianapolis: Hackett Publishing.
Silverman, K. (2022). The androids of Hephaestus: Between human and machine in the Iliad. Proceedings of the Second Classics Graduate Student Symposia at the University of Florida, (pp. 1844). Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/aab7/fb7150d24397bda7c367b96ca3b6d87152dc.pdf
Singh, G., Bhadauria, J S., & Singh, S. (2025). The concept of information technology in Hindu religious scriptures. International Journal of Research Publication and Reviews, 6(7), 59–64. Retrieved from https://ijrpr.com/uploads/V6ISSUE7/IJRPR50011.pdf
Sumadevi, S. B. (2024, October 10). Integrating problem-solving strategies and structured processes in AI: A comprehensive approach to efficient solutions. Medium. Retrieved from https://medium.com/@sarada.bs/problem-solving-strategies-and-their-role-in-ai-4aeec8f60830
Tableau. (n. d.). What is the history of artificial intelligence (AI)? Tableau. Retrieved from https://www.tableau.com/data-insights/ai/history
Tian, T. (2017, July 24). Artificial intelligence in ancient times. Inkspire. Retrieved from https://inkspire.org/post/artificial-intelligence-in-ancient-times/-KheWPwSPP91Ft6vzzKY
Trovato, G., Mavridis, N., Huerta-Mercado, A., & Chellali, R. (2021). Cross-cultural timeline of the history of thought of the artificial. In H. Li et al. (Eds.), Social robotics (Vol. 13086, pp. 14–23). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-90525-5_2
Truitt, E. R. (2021, November 24). Surveillance, companionship, and entertainment: The ancient history of intelligent machines. MIT Press Reader. Retrieved from https://thereader.mitpress.mit.edu/the-ancient-history-of-intelligent-machines/
Wang, W., & Siau, K. (2019). Artificial intelligence, machine learning, automation, robotics, future of work and future of humanity: A review and research agenda. Journal of Database Management, 30(1), 61–79. https://doi.org/10.4018/JDM.2019010104
Кількість переглядів: 1116 Кількість завантажень PDF: 524
Авторське право (c) 2025 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
