Переговори щодо створення великого телескопа: Випадок Чехословаччини
Анотація
Наприкінці 1950-х та на початку 1960-х років Астрономічний інститут Чехословацької академії наук розпочав довгу й складну роботу над отриманням двометрового рефрактора, співставного з найбільшими телескопами світу. Телескоп було урочисто введено в експлуатацію під час XIII Генеральної асамблеї Міжнародного астрономічного союзу, що проходила 22–31 серпня 1967 р. у Празі. Цей процес можна відтворити за архівними матеріалами та записаними спогадами очевидців. Унікальність ситуації полягала в тому, що два дуже подібні телескопи були замовлені майже одночасно для Чехословацької Соціалістичної Республіки та Азербайджанської РСР. Їх розробляли паралельно, щоб знизити витрати, і вони стали другим і третім у серії універсальних 2-метрових телескопів Zeiss. Астрономічні інститути ЧССР та АзССР мали погоджувати й узгоджувати свої вимоги. Додатковою складністю було те, що створення та введення в експлуатацію великого телескопа триває багато років, тому потрібно було передбачати майбутній розвиток відповідних галузей, а також вимоги до оснащення та конфігурації. Успішне завершення цього міжнародного проєкту вимагало великої кількості переговорів між астрономами обох інститутів, виробником інструментів VEB Zeiss Jena, вищими рівнями державного управління, чехословацькою зовнішньоторговельною компанією KOVO та численними підприємствами з ЧССР і НДР, залученими до будівництва та постачання телескопа, його купола й супутнього обладнання. Очікувано, проєкт супроводжувався низкою проблем – непорозумінь, затримок тощо, з якими всім учасникам довелося мати справу. Результатом цих ранніх зусиль став телескоп, який, після численних модернізацій, досі використовується для наукових досліджень у сучасній Чеській Республіці. У статті розглядається рання історія цього телескопа – від перших пропозицій до його постачання й монтажу в обсерваторії Астрономічного інституту ЧСАН в Ондржейові – з особливою увагою до переговорів між ключовими учасниками, а також до їхніх особистих рефлексій і спогадів про цей процес.
Завантаження
Посилання
Bericht von der Dienstreise des Kaufmännischen Direktors [KD] in die CSSR, nach Ungarn und Bulgarien vom 20.10. Bis 4.11.1959 sowie Protokolle von Besprechungen mit den Disponenten. (1957, 1959). BACZ 19529. Jena, Germany: The ZEISS Archives [in German].
Bumba, V., Ceplecha, Z., Grygar, J., Guth, V., Sehnal, L., Šternberk, B., & Zacharov, I. (1964). Observatoř Astronomického ústavu ČSAV Ondřejov: Historie a soudobý výzkumný program ústavu (1. vyd). Prague: Orbis [in Czech].
CSAS. (n.d.). Astronomický ústav 19541957 (collection I. sekce ČSAV 1952‒1961, Inv. No. 19). Prague: Masaryk Institute and Archives of the Czech Academy of Sciences [in Czech].
CSAS. (1961). Dvoumetrový teleskop z NDR (collection I. sekce ČSAV 1952‒1961, Inv. No. 19). Masaryk Institute and Archives of the Czech Academy of Sciences, Prague, Czech Republic [in Czech].
Dvořáčková, V., & Franc, M. (Eds). (2020). Dějiny Československé akademie věd, I. díl (1952–1962). Prague: Academia [in Czech].
Dvoumetrový univerzální zrcadlový dalekohled. (1952). Říše Hvězd, 33(5), 110. Retrieved from https://www.hvezdarna-fp.cz/archiv-RH/RH-1952-05.pdf [in Czech].
Guth, V. (1956, February 24). Podklady pro plány rozvoje astronomie v Československu v poválečném období (50. A 60. Léta). (A11/3). Ondřejov: Historický archív astronomické observatoře Ondřejov [in Czech].
Jensch, A. (1961, 1967). Manuskripte von A. J. über die Konstruktion astronomisches Großgeräte. NL 51 Nr 81. Jena, Germany: The ZEISS Archives [in German].
Jensch, A. (1966). Universal Telescope (2-metre reflecting). NL 51 Nr 32. Jena, Germany: The ZEISS Archives [in German].
Kohoutek, L. (1963). Tautenburský dvoumetrový dalekohled. Říše Hvězd, 44(8), 145–149. Retrieved from https://www.hvezdarna-fp.cz/archiv-RH/RH-1963-08.pdf [in Czech].
Koubský, P. (1967). Dvoumetrový dalekohled v Ondřejově. Říše Hvězd, 48(6), 105–107. Retrieved from https://www.hvezdarna-fp.cz/archiv-RH/RH-1967-06.pdf [in Czech].
Kuhn, T. S., Heilbron, J. L., Forman, P., & Allen, L. (1967). Sources for the history of quantum physics: An inventory and report. Philadelphia: American Philosophical Society.
Ondřejovská observatoř bude mít dvoumetrový dalekohled. (1959). Říše Hvězd, 40(6), 105. Retrieved from https://www.hvezdarna-fp.cz/archiv-RH/RH-1959-06.pdf [in Czech].
Pavlíček, T., Hyklová, P., & Šolc, M. (2024). Astronomers behind the Iron Curtain. The first postwar generation in Czechoslovakia (M. Clarke, Trans.). Prague: Matfyzpress. Retrieved from https://matfyzpress.cz/data/web/astronomers-behind-iron-curtain.pdf
Perek, L. (1961). Dvoumetrový dalekohled ČSAV. Pokroky Matematiky, Fyziky a Astronomie, 6(4), 217–225. Retrieved from https://dml.cz/bitstream/handle/10338.dmlcz/139916/PokrokyMFA_06-1961-4_5.pdf [in Czech].
Perek, L. (1998). Projekt, stavba, inaugurace, aneb prvních jedenáct let. In P. Hadrava, M. Karlický, J. Palouš, & M. Šolc (Eds), Ondřejovská hvězdárna 1898-1998. Sborník o české a moravské astronomii uspořádaný ke 100. Výročí Ondřejovské hvězdárny a 650. Výročí University Karlovy (pp. 197–204). Prague: Astronomický ústav AV ČR, Vesmír [in Czech].
Perek, L. (2017, Autumn). Interview of Petra Hyklová with Luboš Perek, Kouřimská 28 [Personal communication].
Perek, L. (2017, Winter). Interview of Petra Hyklová with Luboš Perek, Kouřimská 28 [Personal communication].
Pitoňák, D. (2023). OES spektrograf a jeho potenciál pro přesná měření radiálních rychlostí [Masarykova univerzita, Přírodovědecká fakulta]. https://is.muni.cz/th/ufwiu/ [in Czech].
Šlechta, M. (n.d.-a). Elektronické detektory. Reticon a CCD. Retrieved from https://stel.asu.cas.cz/~slechta/stelarni/47-redukce/elekt/ [in Czech].
Šlechta, M. (n.d.-b). Opravy, modernizace. Retrieved from https://stel.asu.cas.cz/~slechta/stelarni/60-modernizace/ [in Czech].
Šlechta, M. (2020). Modernizace 2m Perkova dalekohledu v Ondřejově. Astropis, 2020(3), 12–15. Retrieved from https://stel.asu.cas.cz/cs/wp-content/uploads/2022/02/slechta_Perek2mTel_astropis2020.pdf [in Czech].
Vaněk, M. (2003). Orální historie: Metodické a ‘technické’ postupy. Olomouc: Palacký University [in Czech].
Zicha, J. (1998). Dvoumetrový dalekohled v Ondřejově očima technika. In P. Hadrava, M. Karlický, J. Palouš, & M. Šolc (Eds), Ondřejovská hvězdárna 1898-1998. Sborník o české a moravské astronomii uspořádaný ke 100. Výročí Ondřejovské hvězdárny a 650. Výročí University Karlovy (pp. 205–209). Prague: Astronomický ústav AV ČR, Vesmír [in Czech].
Кількість переглядів: 404 Кількість завантажень PDF: 218
Авторське право (c) 2025 Історія науки і техніки

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.




