Жінки-обчислювачки у військовій астрономічній обсерваторії Іспанії

Анотація

Королівська астрономічна обсерваторія Військово-морських сил у Сан-Фернандо є однією з найстаріших і найважливіших наукових установ Іспанії. Під керівництвом директора Сесіліо Пухасона вона брала активну участь у міжнародному астрономічному проєкті «Карта неба» (Carte du Ciel), започаткованому в Парижі у 1887 р. на Конференції астрономів за ініціативою Муше. Як військова установа, обсерваторія тривалий час залишалася практично недоступною для жінок, що додатково ускладнювало й без того обмежений доступ жінок до наукової діяльності. Проте, подібно до інших астрономічних обсерваторій, обсерваторія Сан-Фернандо залучала жінок для виконання вимірювань і розрахунків, пов’язаних з обробкою астрофотографічних пластин, ‒ надзвичайно кропіткої роботи, що потребувала багатьох годин праці. Така практика пояснювалася тим, що праця жінок була дешевшою, а самі вони вважалися більш слухняними виконавицями. У цьому дослідженні, заснованому на методах бібліографічного та документального аналізу із залученням матеріалів історичного архіву обсерваторії Сан-Фернандо (передусім реєстраційних книг персоналу), зроблено спробу виявити, висвітлити та переосмислити присутність цих жінок крізь призму гендерного підходу. Було встановлено відомості про 30 жінок, які працювали в обсерваторії у 1919–1967 рр. Цей період збігся з одним із найскладніших політичних і соціальних етапів в історії Іспанії для жіноцтва. Жінок приймали на роботу лише на нижчі посади, а після одруження вони підлягали звільненню. Незважаючи на те, що їхня праця залишалася майже непомітною, а службові функції були підпорядкованими, сама їхня присутність у військовій установі, де традиційно домінували чоловіки, відкривала можливості для подальшого залучення жінок до роботи в подібних закладах. Проведений аналіз показує, що як у цій, так і в інших обсерваторіях, дискримінаційні умови праці жінок відображали стійку гендерну нерівність у науковому середовищі. Це дослідження долучається до низки аналогічних проєктів, які вже здійснюються в обсерваторіях світу (Гарвардській, Мельбурнській, Паризькій, Ватиканській), де жінки також працювали за подібних обставин. Усі ці дослідження мають на меті повернути цих жінок із забуття та розвивати гендерні студії в історії науки. На міжнародному рівні досягнуто домовленості використовувати щодо них назву «жінки астрономічні обчислювачки» (Women Astronomical Computers), а перспективою подальших досліджень є створення спільного банку оцифрованих документів, що висвітлюють їхню професійну діяльність.