Розвиток української механіки: Контекст наукових публікацій харківських вчених ХІХ століття
Анотація
Це дослідження пропонує комплексний історіографічний та контент-аналіз розвитку української механіки у ХІХ столітті крізь призму наукових публікацій харківських вчених. Особлива увага приділяється інституційному та інтелектуальному внеску Харківського університету та Харківського технологічного інституту, які разом утворили унікальну наукову екосистему, що сприяє як теоретичним, так і прикладним дослідженням у галузі механіки. У дослідженні використовується міждисциплінарна методологія, що поєднує історичний підхід, контент-аналіз першоджерел та бібліометричні методи для відстеження тематичних тенденцій, термінологічної еволюції та динаміки наукової комунікації. Результати дослідження показують, що протягом ХІХ та початку ХХ століть Харків став важливим науковим центром Російської імперії та Східної Європи. У Харківському університеті теоретична механіка процвітала завдяки роботам видатних вчених, таких як О. М. Ляпунов, В. А. Стєклов та І. Д. Соколов, які заклали основи сучасної теорії стійкості, нелінійної динаміки та математичного моделювання механічних систем. Одночасно Харківський технологічний інститут розвивав прикладну механіку під керівництвом В. Л. Кирпичова та його колеги, новатори досліджень у галузі міцності матеріалів, конструкційної інженерії, проектування машин та промислових технологій. Аналіз підкреслює помітну синергію між двома установами, що відображається в міжінституційному навчанні, спільних дослідницьких зусиллях та формуванні потужних наукових шкіл. Публікаційна активність харківських вчених-механіків демонструвала хвилеподібну тенденцію, досягши піку між 1880 і 1905 роками, зумовлену вимогами індустріалізації та міжнародної наукової інтеграції. Цей період ознаменував зміну парадигми від ізольованих інтелектуальних зусиль до системного, спільного наукового виробництва. У цій статті стверджується, що спадщина харківської механічної науки полягає не лише у створенні передових теоретичних конструкцій, але й в інституціоналізації технічної освіти та досліджень, що значною мірою сприяло модернізації українських та східноєвропейських інженерних наук. Висновки, отримані в результаті цього дослідження, пропонують глибше розуміння процесів виробництва, передачі та адаптації знань у контексті наукової глобалізації 19-го століття. Результати дослідження засвідчують, що інституційна співпраця між Харківським університетом і Технологічним інститутом сприяла створенню унікальної наукової екосистеми, яка забезпечила ефективний розвиток механіки як наукової дисципліни. Стаття розкриває важливість цього процесу для подальшого формування української технічної думки у ХХ столітті та підкреслює значущість спадщини харківських учених у глобальному контексті історії науки.
Завантаження
Посилання
Andreev, K. A. (1895). Zhyttia i naukova diialnist V. H. Imshenetskoho [Life and scientific activity of V. G. Imshenetsky]. Kharkiv: Zilberberg Printing House [in Russian].
Bagalei, D. I., Sumtsov, N. F., & Buzeskul, V. P. (1906). Kratkii ocherk istorii Kharkovskogo Universiteta za pervie 100 let yego sushchestvovaniya (1805‒1905) [A brief outline of the history of Kharkiv University for the first 100 years of its existence (1805‒1905)]. Kharkiv: Kharkiv University Publishing House. Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/items/d9870981-7ad9-4569-8610-e9412a58a71d [in Russian].
Barrow-Green, J., & Siegmund-Schultze, R. (2015). The history of applied mathematics. In: N. J. Higham (Ed.) The Princeton Companion to Applied Mathematics (pp. 55–79). Princeton, NJ: Princeton University Press. Retrieved from https://oro.open.ac.uk/42566/?utm_source=chatgpt.com
Darrigol, O. (2003). The spirited horse, the engineer, and the mathematician: Water waves in nineteenth-century hydrodynamics. Archive for History of Exact Sciences, 58(1), 21–95. https://doi.org/10.1007/s00407-003-0070-5
Darrigol, O. (2022). Geometry, mechanics, and experience: a historico-philosophical musing. European Journal for Philosophy of Science, 12(4), 60. https://doi.org/10.1007/s13194-022-00491-9
DTMSM. (2025). Kafedra teoretychnoi mekhaniky ta oporu materialiv – Natsionalnyi tekhnichnyi universytet “Kharkivskyi Politekhnichnyi Instytut”. Istoriia kafedry [Department of theoretical mechanics and strength of materials – National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”. History of the department]. Retrieved from https://web.kpi.kharkov.ua/teormeh/uk/i-k/ [in Ukrainian].
Fortunato, S., Bergstrom, C. T., Börner, K., Evans, J. A., Helbing, D., Milojević, S., ... & Barabási, A. L. (2018). Science of science. Science, 359(6379), eaao0185. https://doi.org/10.1126/science.aao0185
Früh, W. (2015). Inhaltsanalyse: Theorie und Praxis. UVK: Konstanz und München. Retrieved from https://elibrary.utb.de/doi/book/10.36198/9783838543772 [in German].
Gavrilyuk, L. O. (2007). Kyrpychov Viktor Lvovych [Kyrpychov Viktor Lvovych]. In V. A. Smolii et al. (Eds.), Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 tomakh [Encyclopedia of history of Ukraine: in 10 volumes]. (Vol. 4, p. 302). Kyiv: Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Naukova Dumka. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/ehu/4.pdf [in Ukrainian].
Gibson, A. H., & Ermus, C. (2019). The history of science and the science of history: computational methods, algorithms, and the future of the field. Isis, 110(3), 555–566. https://doi.org/10.1086/705543
Greffe, H. (1999). Wissenschaft als Transaktion: Deutsche Professoren in Russland 1800–1850. Hans Greffe. Berlin: Akademie Verlag [in German].
Gutnyk, M. V. (2018). Profesor Vasyl Ivanovych Albitsky – providnyi uchenyi Kharkivskoho Tekhnolohichnoho Instytutu u haluzi hidravliky (19.03.1850 – pislia 1916) [Professor Vasyl Ivanovych Albitsky – leading scientist of Kharkiv Technological Institute in the field of hydraulics (19.03.1850 ‒ after 1916)]. Istoriia Nauky i Biohrafistyka ‒ History of Science and Biographical Studies, (2), 126–138. Retrieved from https://inb.dnsgb.com.ua/2018-2/07.html [in Ukrainian]
Heller, H. (2023). Felix Klein's teaching of Galois theory. Historia Mathematica, 63, 21–46. https://doi.org/10.1016/j.hm.2023.05.003
Jahnke, H.-N., Jankvist, U. T., & Kjeldsen, T. H. (2022). Three past mathematicians’ views on history in mathematics teaching and learning: Poincaré, Klein, and Freudenthal. Zdm Mathematics Education, 54(7), 1421–1433. https://doi.org/10.1007/s11858-022-01376-0
Kizilova, N. N., & Popova, L. N. (2011). Istoriya kafedry teoreticheskoi mekhaniki [History of the department of theoretical mechanics]. In A. I. Bozhkov et al. (Eds.), Uchenyi, Uchitel, Chelovek. K 85-letiiu so dnia rozhdenyia I. E. Tarapova [Scientist, Teacher, Man. On the 85th anniversary of I. Ye. Tarapov's birth] (pp. 15‒52). Kharkiv: Novoe Slovo. Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/3532 [in Russian].
Krasnov, A. N. (1897). Yestestvennie nauki v Kharkove v pervoi polovine XIX veka. [Natural Sciences in Kharkov in the first half of the XIX Century]. Trudy Kharkovskoho Obshchestva Yspytatelei Pryrody ‒ Proceedings of the Kharkov Society of Nature Testers (Vol. 10, pp. 102–118). Kharkiv: Printing House of the Imperial Kharkiv University [in Russian].
Larin, A. A., & Breslavskyi, D. V. (2007). A. M. Liapunov i rozvitie mekhaniki v Kharkove [O. M. Lyapunov and the development of mechanics in Kharkiv]. In L. L. Tovazhnyanskyi (Ed.) Akademik Aleksandr Mykhailovych Liapunov: K 150- letyiu so dnia rozhdenyia [Academician Alexander Mikhailovich Lyapunov: On the 150th anniversary of his birth] (pp. 38–56). Kharkiv: National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" Retrieved from https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38682 [in Russian].
Lytvynko, A. S. (2025). Storinky istorii rozvytku prykladnoi mekhaniky ta mashynobuduvannia v Ukraini naprykintsi XIX – na pochatku XX st.: Istoryko-biohrafichnyi aspect [Pages of the history of the development of applied mechanics and mechanical engineering in Ukraine in the late 19th – early 20th centuries: Historical and biographical aspects]. Aktualni Pytannia u Suchasnii Nautsi. Seriia «Istoriia ta arkheolohiia» ‒ Current Issues in Modern Science. Series "History and Archaeology", 6(36), 1465–1468. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2025-6(36)-1465-1478 [in Ukrainian].
Martínez-Verdú, D., Massa-Esteve, M. R., & Linero-Bas, A. (2023). Infinite analytical procedures for the computation of logarithms in works by Benito Bails (1731–1797). British Journal for the History of Mathematics, 38(2), 107–140. https://doi.org/10.1080/26375451.2023.2186648
Martini, L. (1999). The first lectures in Italy on Galois Theory: Bologna, 1886‒1887. Historia Mathematica, 26(3), 201–223. https://doi.org/10.1006/hmat.1999.2249
Martini, L. (2004). Algebraic research schools in Italy at the turn of the twentieth century: The cases of Rome, Palermo, and Pisa. Historia Mathematica, 31(3), 296–309. https://doi.org/10.1016/j.hm.2003.09.004
Navarro-Loidi, J., & Llombart, J. (2008). The introduction of logarithms into Spain. Historia Mathematica, 35(2), 83–101. https://doi.org/10.1016/j.hm.2007.09.002
Osipov, I. P., & Bagalei, D. I. (Eds.). (1908). Fiziko-matematicheskii fakultet Kharkovskogo Universiteta za pervie sto let yego sushchestvovaniya [Faculty of physics and mathematics of Kharkiv University for the first hundred years of its existence.]. Kharkiv: Printing House by Adolf Darre. Retrieved from https://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/2134 [in Russian].
Pasichnyk, N., Rizhniak, R., & Deforzh, Н. (2023). Congresses of natural scientists and mathematicians in the “Bulletin of experimental physics and elementary mathematics” (1886–1917): Analysis of publications. History of Science and Technology, 13(2), 280–310. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2023-13-2-280-310
Posokhov, S. I. (Ed.). (2008). Kharkivskyi universytet XIX – pochatku XX stolittia u spohadakh yoho profesoriv ta vykhovantsiv [Kharkiv University of the 19th – early 20th centuries in the memories of its professors and students] (Vol. 1). Kharkiv: Saga. Retrieved from http://historiography.karazin.ua/resources/files/20210455221755_cf22021a10d.pdf [in Ukrainian].
Renn, J. (2015). From the history of science to the history of knowledge – and back. Centaurus, 57(1), 37–53. https://doi.org/10.1111/1600-0498.12075
Rowe, D. E. (2022). Models from the nineteenth century used for visualizing optical phenomena and line geometry. In M. Friedman, K. Krauthausen (Eds.), Model and Mathematics: From the 19th to the 21st Century. Trends in the History of Science (pp. 177–202). Cham: Birkhäuser. https://doi.org/10.1007/978-3-030-97833-4_4
Siegmund-Schultze, R. (2018). Applied mathematics versus fluid dynamics: The catalytic role of Richard von Mises (1883–1953). Historical Studies in the Natural Sciences, 48(4), 475–525. https://doi.org/10.1525/hsns.2018.48.4.475
Sintsov, D. M. (1908). Kafedri matematiki chistoi i prikladnoi v Kharkovskom Universitete za 100 let yego sushchestvovaniya (1805‒1905) [Department of pure and applied mathematics in Kharkiv University for 100 years of its existence (1805‒1905)]. Kharkiv: Printing House by Adolf Darre [in Russian].
Sushkevych, A. K. (1956). Dissertatsii po matematike v Kharkovskom universitete za 1805–1917 gg. [Dissertations in mathematics in Kharkiv University for 1805–1917]. Zapiski Matematycheskogo otdelenyia fiziko-matematicheskogo fakulteta Kharkovskogo Gosudarstvennogo Universiteta im. A. M. Gorkoho y Kharkovskogo matematicheskogo obshchestva ‒ Notes of the Mathematical Department of the Physics and Mathematics Faculty of A. M. Gorky Kharkiv State University and the Kharkiv Mathematical Society (Vol. XXIV, pp. 91–115). Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/items/d0b32e9f-0a73-4c6d-902c-7cbe6248a414 [in Russian].
Tverytnykova, O. Ye., Posviatenko, N. I., Melnyk, T. V. (2015). Narysy istorii rozvytku prykladnykh tekhnichnykh nauk v Ukraini. Z dosvidu Kharkivskoho Politekhnichnoho Instytutu [Essays on the history of the development of applied engineering sciences in Ukraine. From the experience of Kharkiv Polytechnic Institute]. Kharkiv: National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" [in Ukrainian].
Zhurylo, A. G., & Zhurylo, D. Yu. (2021). Narysy istorii Kharkivskoho Politekhnichnoho Instytutu: Konspekt Lektsii [Essays on the History of the Kharkiv Polytechnic Institute: Lecture Notes]. Kharkiv: Individual Entrepreneur A. M. Panov [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 512 Кількість завантажень PDF: 252
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
