Історія придворного архіву Бухарського ханства (згодом Емірату) в Центральній Азії
Анотація
Це дослідження аналізує формування та функціонування палацових архівних систем у Бухарському ханстві (згодом Еміраті) в ширшому контексті традицій державного управління Центральної Азії. У роботі застосовано комплексний підхід для вивчення адміністративних структур із особливим акцентом на ролі диванів (канцелярій) в організації архівної системи. Результати показують, що дивани виконували не лише виконавчі функції, але й були центральними вузлами, які координували процеси збору, систематизації та збереження документів. У межах палацової інфраструктури інституції бібліотеки (кутубхона) та скарбниці (хазінахона) виконували допоміжні, але важливі архівні функції, виступаючи централізованими сховищами документів політичного, економічного та дипломатичного значення. Документообіг здійснювався через систему реєстрів (дафтари), які одночасно слугували інструментами обліку та науково-довідковим апаратом. Зокрема, алфавітне розташування географічних назв у цих реєстрах забезпечувало швидкий пошук інформації та підвищувало ефективність управління. Аналіз джерел свідчить, що ці реєстри були не лише обліковими документами, а й ключовими інституційними механізмами, які забезпечували стабільність державної влади, системний контроль над адміністративним апаратом та інформаційну основу для ухвалення рішень. Крім того, системне ведення окремих реєстрів для кожного виду доходів і витрат, а також суворий контроль відповідальних осіб свідчать про високий рівень фінансової дисципліни та підзвітності. Попри те, що Бухарський емірат після 1868 року став протекторатом Російської імперії, місцеві традиції ведення документації та архівування збереглися. Дослідження робить висновок, що архівна система в державному управлінні Бухари функціонувала не лише як пасивний засіб збереження інформації, а як активний інструмент економічного та адміністративного контролю. Хоча Бухарське ханство (а згодом Емірат) мало спільні риси з іншими мусульманськими державами щодо управління, діловодства та архівних практик, зміна правлячих династій призводила до певних модифікацій системи, тоді як традиція збереження постійних архівних документів залишалася стабільною й визначальною характеристикою держави.
Завантаження
Посилання
Abdulqodir, M. (2024). Shayboniylar davlati [The Shaybanid State]. Tashkent: Nasim Kutub [in Uzbek].
Abduraimov, M. A. (1974). Qoshbegi, a ne kushbegi (K istorii ustanovleniya vlasti koshbegi v Buxarskom xanstve) [Koshbegi, not Kushbegi (On the history of the establishment of the power of Koshbegi in the Bukhara Khanate)]. O‘zbekistonda Ijtimoiy Fanlar ‒ Social Sciences in Uzbekistan, 11, 60 [in Russian].
Allen, R., & Pohl, B. (2024). Mills, Manuscripts, and Monastic Archives: The Phillipps Charters of Mont Saint-Michel. Bulletin of the John Rylands Library, 100(1), 1–37. https://doi.org/10.7227/BJRL.100.1.1
Andreyev, M. S., & Chexovich, O. D. (1972). Ark (Kreml) Buxari v konse XIX – v nachale XX vv. [The Ark (Kremlin) of Bukhara in the late 19th – early 20th centuries]. Dushanbe: Publishing house “Donish” [in Russian].
Astanova, G. Y. (1985). Arxiv kushbegi – vajniy istochnik po istorii agrarnix otnosheniy v Buxarskom xanstve XIX – nachala XX veka [The Kushbegi archive is an important source on the history of agrarian relations in the Bukhara Khanate of the 19th and early 20th centuries]. O‘zbekistonda Ijtimoiy Fanlar ‒ Social Sciences in Uzbekistan, 7 [in Russian].
Bregel, I. (1967). Dokumenty arkhiva khivinskikh khanov po istorii i etnografii karakalpakov [Documents from the Khiva Hams’ archive on the history and ethnography of the Karakalpaks]. Moskow: Publishing house “Nauka” [in Russian].
Brosius, M. (Ed.). (2003). Ancient archives and archival traditions: concepts of record-keeping in the ancient world. Oxford: Oxford University Press.
Buriev, O., & Toshev, N. (1999). Jaloliddin Manguberdi (Davri. Sarkardalik faoliyati. Manbalar) [Jaloliddin Manguberdi (Period. Military activity. Sources)]. Tashkent: Fan [in Uzbek].
Burton, A. (2020). The Bukharans: A dynastic, diplomatic and commercial history 1550–1702. London: Routledge. Retrieved from https://www.routledge.com/The-Bukharans-A-Dynastic-Diplomatic-and-Commercial-History-1550-1702/Burton/p/book/9780700704170/
Choriyev, S., Shaydullaeva, G., & Raxmonkulova, Z. (2023). The history of archives in Central Asia: ancient times. History of science and technology, 13(1), 34–51. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2023-13-1-34-51
Comstock-Skipp, J. K. (2023). The ‘Iran’Curtain: the historiography of Abu’l-Khairid (Shaybanid) arts of the book and the ‘Bukhara School’during the Cold War. Journal of Art Historiography, (28), 1‒26. https://doi.org/10.48352/UOBXJAH.00004267
Ilhan, M. M. (2008). An overview of the Ottoman archival documents and chronicles. Tarih Araştırmaları Dergisi, 27(44), 21–40. https://doi.org/10.1501/Tarar_0000000407
Isakova, M. (2023). Buxoro Amirligi arxiv fondi–butunjahon hujjatli meros [The Archival Fund of the Bukhara Emirate – a world documentary heritage]. Infolib, (4(36), 88‒91. https://doi.org/10.34920/2181-8207/2023/4-099
Ivanov, P. P. (1939). Arxiv xivinskix xanov. Noviye istochniki dlya istorii Sredney Azii XIX v [The Khiva Khans’ Archives: New Sources for the History of 19th – Century Central Asia]. Zapiski Instituta Vostokovedeniya Akademii nauk SSSR ‒ Notes of the Institute of Oriental Studies of the USSR Academy of Sciences, (7), 5–26 [in Russian].
Jensson, G. (2023). The constitutive science of Benedictine literacy: The archive of Þingeyrar Abbey in Iceland. Religions, 14(7), 862. https://doi.org/10.3390/rel14070862
Jumayev, M. (2025). Qo’shbegi arxivi tarixidan [From the history of «Qushbegi” archive]. Sovremennaya Nauka i Issledovaniya ‒ Modern Science and Research, 4(5), 1729–1739. Retrieved from https://inlibrary.uz/index.php/science-research/article/view/102610 [in Uzbek].
Jump, M. (2012) The role of archives in the movement for the recovery of historical memory in Spain. La Rioja: A regional case study. Journal of the Society of Archivists, 33(2), 149–166. https://doi.org/10.1080/00379816.2012.722415
Kazakov, B. A. (1987). Dokumentalniye pamyatniki Sredney Azii [Documentary Heritage of Central Asia]. Tashkent: Uzbekistan [in Russian].
Khusnutdinov, F., & Babajanov, B. (2024). Arabic in Central Asia. In Showcasing the role and legacy of the Arabic language along the Silk Roads (pp. 77–105). Paris: UNESCO. https://doi.org/10.54678/CSIM3818 .
Kowalewski, M. (2025). One British Archive: The Medieval Londoners Database. Journal of British Studies, 64, e18. https://doi.org/10.1017/jbr.2025.36
Lebedeva, M. V., & Mukhamadeyeva, I. A. (2022). Istoricheskii aspekt formirovaniya arkhivnogo dela v mire [The historical aspect of the formation of archival affairs in the world]. Nauka i Realnost' ‒ Science and Reality, (1(9)), 151–154. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/istoricheskiy-aspekt-formirovaniya-arhivnogo-dela-v-mire? [in Russian].
Lunin, B. V. (1965). Srednyaya Aziya v dorevolyutsionnom i sovetskom vostokovedenii [Central Asia in pre-revolutionary and Soviet Oriental studies]. Tashkent: Nauka [in Russian].
Milani, G., & Antonelli, A. (2024). The Popolo’s Room. Describing medieval archives through a fourteenth century Bologna’s inventory. Journal of Open Humanities Data, 10(1), 8. https://doi.org/10.5334/johd.187
Mirza Ba’di Divan (1981). Madjma‘ al-arkām (“Predpisaniya fiska”) (Priyemi dokumentatsii v Buxare XVIII v.). Faksimile rukopisi. Vvedeniye, perevod, primechaniya i prilojeniya A. B. Vildanovoy [Majma' al-arkām ("The Fisc's Prescriptions") (Documentation Practices in 18th-Century Bukhara). Moscow: Nauka [in Russian].
Mirzo Olim Mahdum xoji. (2008). Tarixi Turkiston [History of Turkestan]. Toshkent: Yangi asr avlodi [in Uzbek].
Morrison, A. (2019). The extraordinary successes which the Russians have achieved’ – the Conquest of Central Asia in Callwell’s Small Wars. Small Wars & Insurgencies, 30(4–5), 913–936. https://doi.org/10.1080/09592318.2019.1638548
Morrison, A. (2020). The Russian conquest of Central Asia. In The Russian conquest of Central Asia: A study in imperial expansion, 1814–1914 (pp. i–ii). Cambridge, UK: Cambridge University Press. Retrieved from https://www.cambridge.org/core/books/russian-conquest-of-central-asia/
Nafiddinova, X. R., & Kalandarova, F. A. (2020). Kushbegi Buxari – vajniy istochnik v izuchenii istorii perioda pravleniya mangitov [The Kushbegi Archive of Bukhara as an Important Source for the Study of the History of the Manghit Period]. Vestnik Nauki i Obrazovaniya ‒ Bulletin of Science and Education, 7(85), 26–29. Retrieved from https://scientificjournal.ru/a/111-ist/1439-kushbegi-bukhary-va.html [in Russian].
Pimenova, L. A. (2018). Sudby arkhivov v epokhu peremen [The fates of archives in times of change]. Klyuchevye Istoricheskie Issledovaniya ‒ Key Historical Research, 3(11), 265–275. Retrieved from https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=28253 [in Russian].
Pochekayev, R. Y. (2017). Gosudarstvennost i pravo sredneaziatskikh khanstv v zapiskakh rossiiskikh puteshestvennikov XVIII v. [Statehood and law of Central Asian khanates in Russian travelers’ notes]. Vestnik Tomskogo Gosudarstvennogo Universiteta ‒ Bulletin of Tomsk State University, 414, 108–113. https://doi.org/10.17223/15617793/414/17 [in Russian].
Sagdiyev, A. (1960). Istoricheskaya nauka v Turkestane v XIX veke [Historical science in Turkestan in the 20th century]. Tashkent: Gosizdat UzSSR [In Russian].
Sangirov, J. A. (2024). Oʻzbek davlatchiligi tarixi: Ashtarxoniylar davri boshqaruv tizimi [History of Uzbek Statehood: Administration System of the Ashtarkhanid Period] (PhD dissertation abstract). Tashkent: Institute of History, Academy of Sciences of the Republic of Uzbekistan. Retrieved from https://library.ziyonet.uz/book/134256 [in Uzbek].
Semenov, A. A. (1948). Buxarskiy traktat o chinax i zvaniyax i ob obyazannostyax nositeley ix v srednevekovoy Buxare [The Bukhara Treaty on Ranks and Titles and the Duties of Those Who Bear Them in Medieval Bukhara]. Sovetskoye Vostokovedeniye ‒ Soviet Oriental Studie, (5), 137–153 [in Russian].
Shodiyev, J. M. (2010). Buxoro amirligi davlatchiligining rivojlanishi [The Evolution of Statehood in the Bukhara Emirate]. Toshkent, TDYUI nashriyoti [In Uzbek].
Sousa, C. T., Botelho, M. L., & Sebastian, L. (2025). Digital preservation of historical archives: A case study. ISPRS Archives (CIPA Symposium). https://doi.org/10.5194/isprs-archives-XLVIII-M-9-2025-1421-2025
Sultonov, U. (2019). Musulmon mamlakatlari diplomatikasi [Diplomacy of Muslim countries]. Toshkent: Navro‘z nashriyoti [in Uzbek].
Troitskaia, A. L. (1969). Materiali po istorii Kokandskogo xanstva XIX v.: po dokumentam arxiva kokandskix xanov [Materials on the History of the Kokand Khanate in the 19th Century: Based on Documents from the Archive of the Kokand Khans]. Moscow: Nauka, Main Editorial Office of Oriental Literature. Retrieved from https://www.academia.edu/36296812/ [in Russian].
Wirth, G. (1980). Review of Archives in the Ancient World, by E. Posner. Gnomon, 52(6), 577–579. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/2677913
Wood, W. (2019). Khorezm and the Khanate of Khiva. In Oxford Research Encyclopedia of Asian History. Oxford: Oxford University Press Retrieved from https://oxfordre.com/asianhistory/
Yeo, G. (2021). Record-Making and Record-Keeping in Early Societies. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429054686
Кількість переглядів: 62 Кількість завантажень PDF: 27
Авторське право (c) 2026 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
