Міжнародні зв’язки та наукова комунікація Імператорського Новоросійського університету в останній третині ХІХ століття: Контекст розвитку природознавства
Анотація
Стаття присвячена дослідженню міжнародних зв’язків та форм наукової комунікації вчених-природознавців Імператорського Новоросійського університету в останній третині ХІХ століття У роботі простежено, як науковці та викладачі поступово інтегрувалася у європейський дослідницький та академічний простір, використовуючи низку каналів – від перекладів західноєвропейської літератури та адаптації методологій до участі у міжнародних конгресах і програм академічної мобільності. Автори аналізують роль “Записок Новоросійського товариства дослідників природи” як інституційного майданчика поширення наукових результатів, що поєднував публікацію локальних досліджень із орієнтацією на потреби європейської наукової спільноти. У виданні регулярно публікувалися статті з резюме іноземними мовами, що полегшувало взаємодію з зарубіжними колегами. Також виявлено практику обміну примірниками із зарубіжними бібліотеками, що робило “Записки” важливим каналом наукової комунікації між Одесою та провідними центрами Європи. Окрему увагу приділено участі одеських учених у міжнародних конгресах з біології, медицини та зоології в Берліні, Парижі та Женеві. У їхніх доповідях відображалися результати досліджень Чорного моря, а також співпраця з німецькими й французькими науковими школами. Це сприяло підвищенню престижу університету, визнанню одеських учених у європейській академічній спільноті та перетворенню університету на важливий центр науки в регіоні. Авторами досліджені процеси академічної мобільності викладачів і студентів. Викладачі стажувалися в лабораторіях Берліна й Парижа, засвоюючи нові експериментальні методи, які згодом застосовувалися в Одесі. Студенти мали можливість проходити практику на європейських зоологічних станціях та в наукових клініках, що сприяло підвищенню рівня їхніх майбутніх дисертаційних досліджень. Водночас університет приймав закордонних учених, чиї лекції й семінари розширювали світогляд академічної спільноти та сприяли інтеграції в міжнародні інтелектуальні процеси. Особливе місце в роботі займає аналіз перекладацької діяльності та впливу західноєвропейських методологій. Показано, що переклади творів Ч. Дарвіна, Е. Геккеля, Р. Вірхова, К. Бернара та Ж. Шарко, здійснені зокрема одеським видавництвом “Матезіс”, сприяли поширенню сучасних концепцій і становленню академічної термінології. Це не лише підвищувало якість навчального процесу, але й формувало багатомовність як ознаку наукової культури університету. Методологічну основу статті становлять історико-генетичний, порівняльно-історичний, контент-аналіз та просопографічний підхід. Джерельна база включає архівні документи, університетські звіти, публікації “Записок Новоросійського товариства дослідників природи”, а також сучасні українські й зарубіжні дослідження з історії науки. У висновках наголошено, що міжнародні зв’язки й наукова комунікація були ключовими факторами становлення Імператорського Новоросійського університету як регіонального осередку природознавства з європейськими характеристиками. Досвід Одеси останньої третини ХІХ ст. засвідчив, що інтеграція в міжнародний науковий простір забезпечувалася поєднанням локальних дослідницьких практик із глобальними тенденціями та широким використанням каналів інтелектуального обміну.
Завантаження
Посилання
Atteslander, P. (2003). Methoden der empirischen Sozialforschung (10. Auflage). Berlin: De Gruyter [in German].
Barbarich, A. I., & Pogrebnyak, I. I. (1979). Novorossijskoe (Odesskoe) obshestvo estestvoispytatelej i ego rol v razvitii botaniki: (K 110-letiyu so dnya organizacii: 1869–1979) [Novorossiya (Odessa) Society of Naturalists and its role in the development of Botany: (To the 110th anniversary of the organization: 1869–1979)]. Botanicheskij zhurnal – Botanical journal, 64(10), 1490‒1496 [in Russian].
Barbosa, S., Sáiz, P., & Zofío, J. L. (2024). The emergence and historical evolution of innovation networks: On the factors promoting and hampering patent collaboration in technological lagging economies. Research Policy, 53(5), 104990. https://doi.org/10.1016/j.respol.2024.104990
Bittante, G., Bailoni, L., Cecchinato, A., Gallo, L., Mantovani, R., Ramanzin, M., ... & Sturaro, E. (2022). The history of the school of animal science at the University of Padova (Padua) and the evolution of animal science in Italy. Agriculture, 12(7), 902. https://doi.org/10.3390/agriculture12070902
Brauner, A. A. (1997). Vospominaniya byvshego studenta estestvennogo otdeleniya fiziko-matematicheskogo fakulteta Novorossijskogo (nyne Odesskogo) universiteta 1876–1881 gg. Pamyati professora Aleksandra Aleksandrovicha Braunera (1857–1941): Sbornik vospominanij i nauchnyh trudov [Memories of a former student of the natural department of the physics and mathematics faculty of Novorossiya (now Odessa) University 1876–1881. In memory of Professor Alexander Alexandrovych Brauner (1857–1941): Memories and scientific articles]. Odessa: Astroprint [in Russian].
Demuz, I. O. (2014). Naukovi tovarystva na terenakh Ukrainy XIX – pochatku XX st.: poliloh uchenykh i epokh [Scientific societies in Ukraine in the 19th and early 20th centuries: A polylogue of scientists and eras]. Pereiaslav-Khmelnytskyi: FOP Lukashevych O. M. Retrieved from https://chtyvo.org.ua/authors/Demuz_Inna/Naukovi_tovarystva_na_terenakh_Ukrainy_KhIKh__pochatku_KhKh_st_poliloh_uchenykh_i_epokh [in Ukrainian]
Dusdal, J., & Powell, J. J. W. (2021). Benefits, motivations, and challenges of international collaborative research: A sociology of science case study. Science and Public Policy, 48(2), 235–245. https://doi.org/10.1093/scipol/scab010
Dusdal, J., Powell, J. J. W., Baker, D. P., Shamekhi, Y., & Stock, M. (2020). University vs. research institute? The dual pillars of German science production, 1950–2010. Minerva, 58(3), 319–342. https://doi.org/10.1007/s11024-019-09393-2
Feuerhahn, W., & Rabault-Feuerhahn, P. (2010). Présentation: la science à l’échelle internationale. Revue germanique internationale, (12), 5‒15. https://doi.org/10.4000/rgi.246 [in French].
Glänzel, W. (2001). National characteristics in international scientific co-authorship relations. Scientometrics, 51(1), 69–115. https://doi.org/10.1023/A:1010512628145
Grebtsova, I., & Kovalska, M. (2021). The development of the foundations of source criticism as a scientific discipline at the Imperial Novorossiya University. History of Science and Technology, 11(2), 284‒299. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-2-284-299
Ivanenko, O. A. (2013). Universytety Ukrainy v mizhnarodnykh naukovykh zviazkakh Rosiiskoi imperii (druha polovyna XIX – pochatok XX st.) [Universities of Ukraine in the International Scientific Relations of the Russian Empire (Second Half of the 19th – Early 20th Century)]. Kyiv: Institute of the History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine. Retrieved from: https://shron1.chtyvo.org.ua/Ivanenko_Oksana_Anatoliivna/Universytety_Ukrainy_v_mizhnarodnykh_naukovykh_zviazkakh_Rosiiskoi_imperii.pdf?utm_source=chatgpt.com [in Ukrainian].
Kaeser, M. A. (2010). Une science universelle, ou “éminemment nationale”? Les congrès internationaux de préhistoire (1865–1912). Revue Germanique Internationale, (12), 17‒31. https://doi.org/10.4000/rgi.248 [in French].
Karpov, L. M., Semik, L. I., & Gladky, T. V. (2013). Stanovlenie i razvitie kafedry fiziologii cheloveka i zhivotnyh ONU imeni I. I. Mechnikova [Foundation and development of department of human and animals physiology of Odesa National Mechnykov University]. Visnik Odeskoho Natsionalnoho Universytetu. Biologiya – Odesa National University Herald. Biology, 18(4(33), 94–100. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2013.4(33).45578 [in Russian].
Koval, I. M. (Ed.) (2015). Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I.I. Mechnykova. Istoriia ta suchasnist (1865–2015) [Mechnikov Odesa National University. History and Modernity (1865–2015)]. Odesa: Odessa National University. Retrieved from https://dspace.onu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/2752398e-1199-4566-ae7c-1ce80ecd671c/content [in Ukrainian].
Kryvets, N. (2013). Nimetski vcheni v Novorosiiskomu universyteti: naukova ta vykladatska diialnist (druha polovyna XIX st.) [German scientists at Novorossiya University: scientific and teaching activities (second half of the 19th century)]. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky – International Relations of Ukraine: Scientific Research and Findings, (22), 94–106 [in Ukrainian].
Lequeux, J. (2015). The material conditions for research in France from 1600 to 1850: Physics, chemistry and astronomy. Comptes Rendus. Géoscience, 347(3), 105‒111. https://doi.org/10.1016/j.crte.2015.02.011
Levchenko, V. (2017). Odesa i Novorosiiskyi universytet v metrychnykh knyhakh: istoryko-dzhereloznavchyi aspect [Odesa and Novorossiya University in metric books: historical and source-study aspect]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Istoriia” – The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series History, (52), 65–72. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/9903 [in Russian].
Markevich, A. I. (1890). Dvadcatipyatiletie Imperatorskogo Novorossijskogo universiteta [The twenty-fifth anniversary of the Imperial Novorossiya University]. Odessa: Economic Printing House Retrieved from http://rarebook.onu.edu.ua:8081/bitstream/store/2012/5/%d0%9c%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%b5%d0%b2%d0%b8%d1%87.pdf [in Russian].
McClelland, Ch. E. (2019). The emergence of modern higher education: The German University and its influence. In J. L. Rury and E. H. Tamura (Eds.), Oxford Handbook of the History of Education (pp. 275–288). Oxford: Oxford University Press. Retrieved from https://digitalrepository.unm.edu/hist_fsp/5
Mechnikov, I. I. (1879). O pishevaritelnyh organah presnovodnyh Turbellarij [On the digestive organs of freshwater Turbellaria]. Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej – Notes of the Novorossiya Society of Naturalists, 5(1), 5–16 [in Russian].
Mechnikova, O. (1879). O tazovoj i plechevoj duge hryashevyh ryb [On the pelvic and brachial arch of cartilaginous fish]. Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej – Notes of the Novorossiya Society of Naturalists, 6(1), 57–63 [in Russian].
Müller-Wille, S., & Charmantier, I. (2012). Natural history and information overload: The case of Linnaeus. Studies in History and Philosophy of Science Part C: Studies in History and Philosophy of Biological and Biomedical Sciences, 43(1), 4‒15. https://doi.org/10.1016/j.shpsc.2011.10.021
Muzychko, O. (2014). Pochesni chleny ta doktory Imperatorskoho Novorosiiskoho universytetu [Honorary members and doctors of the Imperial Novorossiya University]. In V. A. Savchenko (Ed.) Pivdennyi Zakhid. Odesyka. Istoryko-kraieznavchyi Naukovyi Almanakh [South West. Odesyka. Historical and local history scientific almanac] (Issue 17, pp. 43–68). Odesa: Printing House. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/Odesika17_2014/Odesika17_2014.pdf [in Ukrainian].
Pasichnyk, N., Rizhniak, R., & Deforzh, Н. (2023). Congresses of natural scientists and mathematicians in the “Bulletin of experimental physics and elementary mathematics” (1886–1917): Analysis of publications. History of Science and Technology, 13(2), 280‒310. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2023-13-2-280-310
Pasichnyk, N., Rizhniak, R., & Deforzh, Н. (2024). Natural and mathematical publications of the Dnipro region at the end of the 19th–beginning of the 20th century: Establishment of educational technology as a science. History of Science and Technology, 14(2), 374‒400. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2024-14-2-374-400
Pavlenko, Yu. V., Ruda, S. P., Khorosheva, S. A., & Khramov, Yu. O. (2001). Pryrodoznavstvo v Ukraini do pochatku XX st. v istorychnomu, kulturnomu ta osvitnomu kontekstakh [Natural Science in Ukraine until the beginning of the 20th century in historical, cultural and educational contexts]. Kyiv: Akademperiodika [in Ukrainian].
Pietsch, T. (2013). Empire of Scholars: Universities, Networks and the British Academic World, 1850–1939. Manchester: Manchester University Press. https://doi.org/10.7228/manchester/9780719085024.001.0001
Prendel, R. (1879). Otchet o rezultatah ekskursii, proizvedennoj letom 1877 goda v Podolskuyu guberniyu [Report on the results of an excursion made in the summer of 1877 to the Podolsk province]. Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej – Notes of the Novorossiya Society of Naturalists, 5(2), 25–53 [in Russian].
Protocols. (1870). Protokoly zasedanij Soveta Imperatorskogo Novorossijskogo universiteta za maj 1870 g. [Minutes of the meeting of the Council of the Imperial Novorossiya University for May 1870]. Odesa: Imperial Novorossiya University [in Russian].
Rishawi, L. (1879). Otchet ob ekskursii v Sevastopolskoj buhte v 1878 g. [Report on an excursion in Sevastopol Bay in 1878]. Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej – Notes of the Novorossiya Society of Naturalists, 5(2), 48–54. [in Russian].
SAOR (1). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 16, op. 2, file 112, sheets 9–11 [in Russian].
SAOR (2). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 16, op. 2, file 47, sheets 35–37 [in Russian].
SAOR (3). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 16, op. 2, file 61, sheets 14–15 [in Russian].
SAOR (4). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 16, op. 2, file 73, sheets 45–47 [in Russian].
SAOR (5). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 16, op. 2, file 81, sheets 33–34 [in Russian].
SAOR (6). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 45, op. 1, file 112, sheets 22–25 [in Russian].
SAOR (7). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 45, op. 1, file 118, sheets 19–20 [in Russian].
SAOR (8). Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odesa Region], f. 45, op. 1, file 127, sheets 14–15 [in Russian].
Savchuk, V. S. (1994). Pryrodnycho-naukovi tovarystva Pivdnia Rosiiskoi imperii: druha polovyna XIX – pochatok XX st. [Natural and Scientific Societies of the South of the Russian Empire: the Second Half of the 19th – Early 20th Centuries]. Dnipro: Dnipropetrovsk State University Publishing House [in Ukrainian].
Schroeder-Gudehus, B. (2023). Émergence des congrès scientifiques internationaux au 19e siècle. Magazine de l'Acfas. Retrieved from https://www.acfas.ca/publications/magazine/2023/04/emergence-congres-scientifiques-internationaux-au-19e-siecle?utm_source=chatgpt.com [in French].
Simon, J. (2019). Retrospectives: History of science in France. The British Journal for the History of Science, 52(4), 689–695. https://doi.org/10.1017/S0007087419000645
Sintsov, I. (1879). Zametka po povodu stati professora Trautsholda “Uber Kreidefossilien Russlands” [A note about Professor Trautschold's article “Uber Kreidefossilien Russlands”]. Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej – Notes of the Novorossiya Society of Naturalists, 5(1), 69–75 [in Russian].
Sintsov, I. (1890). Ob Orenburhsko-Samarskoi yure. Statia vtoraia. (Opysanye okamenelostei) [On the Orenburg-Samara Jurassic. Article two. (Description of fossils)]. Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej – Notes of the Novorossiya Society of Naturalists, 15(1), 90–163. Retrieved from https://www.geokniga.org/bookfiles/geokniga-sinzov1890jurassicorenburg.pdf [in Russian].
Van Eck, N. J., Waltman, L., Dekker, R., & Van den Berg, J. (2010). A comparison of two techniques for bibliometric mapping: Multidimensional scaling and VOS. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 61(12), 2405–2416. https://doi.org/10.1002/asi.21421
Vincent, P., & Bastos, A. (2022). Les congrès scientifiques. In Paléontologie d'aujourd'hui (pp. 24–25). https://doi.org/10.1051/978-2-7598-2718-3.c010 [in French].
Yurzhenko, O. I. (Ed.) (1968). Istoriia Odeskoho universytetu za 100 rokiv [The History of Odesa University over 100 years]. Kyiv: Kyiv University Publishing House [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 466 Кількість завантажень PDF: 253
Авторське право (c) 2025 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
