ТРИНАДЦЯТИЙ МІНІСТР ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ГЮББЕНЕТ АДОЛЬФ ЯКОВИЧ (1831–1901 рр.)
Анотація
Стаття присвячена аналізу та систематизованому узагальненню сукупності наукових фактів, які об’єктивно характеризують різні сторони життя та діяльності тринадцятого Міністра шляхів сполучення Російської імперії Адольфа Яковича Гюббенета. При підготовці роботи було застосовано історичний, компаративний та біографічний методи, які дозволили систематизувати та критично оцінити використані джерела, порівняти оцінку результатів діяльності А.Я. Гюббенета різними авторами, виділити головне в сучасному стані вивчення теми та результатів інших дослідників, дати характеристику попередніх робіт з даного питання та чітко відокремити питання, котрі залишилися ще нерозв’язаними. Аналіз джерел дозволив дати об’єктивну оцінку внеску, який зробив А.Я. Гюббенет у проекти загальнодержавного значення присвячені підпорядкуванню залізничної справи контролю держави, врегулюванню залізничних тарифів, підпорядкуванню залізничних тарифів урядовому нагляду, визначенню стану під’їзних колій та багатьох інших. Показано, що як Міністр шляхів сполучення А.Я. Гюббенет відігравав важливу роль у діяльності Інституту Корпусу інженерів шляхів сполучення, створеного у Санкт-Петербурзі. Проаналізована багатовекторність діяльності А.Я. Гюббенета на посту Міністра шляхів сполучення Російської імперії. На основі порівняння оцінок, зроблених різними дослідниками, щодо прийнятих А.Я. Гюббенетом заходів стосовно покращення водних шляхів сполучення Російської імперії, показана його роль у вирішенні проблеми перебудови Маріїнської водної системи, як масштабного загальнодержавного проекту, що передбачав негайне обстеження усіх штучних водних шляхів держави з метою вирішення питання про їх подальше використання. Встановлено, що завдяки особистому внеску А.Я. Гюббенета, проект швидко знайшов підтримку та був схваленим у 1890 р. імператором Олександром ІІІ, завдяки чому була створена Особлива комісія, яка у 1890-1892 рр. досліджувала Вишнєволоцьку, Березінську, Огінську і Дніпровсько-Бузьку водні системи. Це дозволило накреслити низку заходів щодо кардинального покращення та швидкого розвитку водних шляхів сполучення Російської імперії. Використання біографічного методу дозволило розглянути постать тринадцятого Міністра шляхів сполучення Російської імперії Адольфа Яковича Гюббенета як окремої особистості, що дало змогу по новому оцінити його життєвий шлях.
Завантаження
Посилання
Джерела та література
Елютин О.Н. «Золотой век» железнодорожного строительства в Росии и его последствия. Вопросы истории. 2004. №2. С. 47-57.
Петрученко О.А. Сергій Юлійович Вітте (1849-1915) – життя та діяльність. Питання історії науки і техніки. 2017. № 1. С. 33-40.
Гулидова Ю.И. Железндорожная революция в России во второй половине 19 – начале 20 века. Экономический журнал. 2011. Т.22. №2. С. 18-34.
Стрелко О.Г. Герман Єгорович Паукер (1822-1889): життя та діяльність. Емінак: науковий щоквартальник. НДЦ «Лукомор`є» Інституту археології НАН України. 2016. №3(15). Том 2. Київ-Миколаїв. с.103-109.
Гольянов А.Л. Гюббенет Адольф Яковлевич: Биография [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.pochet.ru/history-railways/legendary_railroaders/Hiubbenet-adolf-yakovlevich/. [Дата звернення 05.05.2018].
Зензинов Н.А. Министры путей сообщения: К 130-летию МПС России. Железнодорожный транспорт. 1995. №5. С.34-39.
Гюббенет Адольф Яковлевич / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. Санкт-Петербург. 1890-1907.
Альманах современных русских государственных деятелей. Санкт-Петербург : Тип. Исидора Гольдберга, 1897. С. 137-138. 1250 c.
Марговенко А.И. Транссиб. Урал. 2007. №2. С. 233-236.
Barman R. Biography as history. Journal of the Canadian Historical Association/Revue de la Société historique du Canada. Т. 21. №2 . 2010. р. 61-75. https://doi.org/10.7202/1003088ar
Nasaw D. Historians and biography: Introduction. American Historical Review. 2009. Т.114. №3. р. 573-578. https://doi.org/10.1086/ahr.114.3.573
Banner L. Biography as history. American Historical Review. 2009. Т. 114. №3. р. 579-586. https://doi.org/10.1086/ahr.114.3.579
Magnússon S. The singularisation of history: Social history and microhistory within the postmodern state of knowledge. Journal of Social History. 2003. Т. 36. №3. р. 701-735. https://doi.org/10.1353/jsh.2003.0054
Rotberg R. Biography and history: Mutual evidentiary and interdisciplinary considerations. Journal of Interdisciplinary History. 2010. Т. 40. №3. р. 305-324. https://doi.org/10.1162/jinh.2010.40.3.305
A Companion to the Philosophy of History and Historiography / (Еd.) A. Tucker . John Wiley & Sons, 2011. Т. 107.
Mahoney J. Comparative-Historical Methodology. Annual Review of Sociology. – 2004. – Т. 30. – р. 81-101. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.30.012703.110507
Comparative historical analysis in the social sciences / Mahoney J., Rueschemeyer D. (Eds.). Cambridge University Press, 2003. https://doi.org/10.1017/CBO9780511803963
Deflem M. Useless Tilly (et al.): Teaching comparative-historical sociology wisely. Trajectories. Newsletter of the ASA Comparative and historical sociology section. 2007. Т. 19. № 1. С. 14.
Sreedharan E. A Manual of Historical Research Methodology / Sreedharan E. Trivandrum, Centre for South Indian Studies, 2007.
Renders H. The biographical method. In H. Renders, & B. de Haan (Eds.), Theoretical discussions of biography: Approaches from history, microhistory, and life writing. Leiden: Brill, 2014. pp. 222-226. https://doi.org/10.1163/9789004274709_019
Renders H. The biographical turn: Biography as a critical method in the humanities and in society. In H. Renders, B. de Haan, & J. Harmsma (Eds.), The biographical turn: Lives in history. London and New York: Routledge, 2017. pp. 3-12. https://doi.org/10.4324/9781315469577
Loriga S. The plurality of the past: Historical time and the rediscovery of biography. In H. Renders, B. de Haan, & J. Harmsma (Eds.), The biographical turn: Lives in history. London and New York: Routledge, 2017. pp. 31–41.
Творчество и наследие М. М. Бахтина в контексте мировой культуры / Бахтин М. М.: pro et contra / Сост., и коммент. К. Г. Исупова; библиография О. Ю. Осьмухиной, Т. Г. Юрченко, О. Е. Осовского, Н. Б. Панковой. СПб.: РХГИ, 2002. Т. 2. 712 с.
Пилипчук О.Я., Стрелко О.Г. Костянтин Миколайович Посьєт (1819–1899): життя та діяльність (до 200-річчя від дня народження). История науки и техники. 2017. №10. С. 56-63. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63
Стрелко О. Г. Внесок СД Карейші в розвиток науки про залізничні станції та вузли Вісник Національного технічного університету ХПІ. Сер.: Історія науки і техніки. 2013. №. 48. С. 161-169.
Пилипчук О.Я., Стрелко О.Г. ПП Мельников: життя та діяльність. Історія науки і техніки. 2017. №. 11. С. 44-53.
Витте С.Ю. Воспоминания. Москва: Соцэкгиз. 1960. Т.1 (1849-1894). 556 с.
Соколов А. Управленческая элита Российской империи. История министерств. 1802-1917 / А. Соколов, Е. Андреева, Т. Андреева, А. Косопкин. Санкт-Петербург: Лики России, 2008. 693 с.
Исторические захоронения на Новодевичьем кладбище [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.funeralassociation.ru. [Дата звернення 05.05.2018].
References
Elyutin, O. N. (2004). «Zolotoj vek» zheleznodorozhnogo stroitel'stva v Rosii i ego posledstviya ["Golden Age" of railway construction in Russia and its consequences]. Voprosy istorii – Questions of History, 2, 47-57 [in Russian].
Petruchenko, O. A. (2017). Serhii Yuliiovych Vitte (1849-1915) – zhyttia ta diialnist [Serhiy Yuliyovych Witte (1849-1915) – life and activity]. Pytannia istorii nauky i tekhniky – Questions of the history of science and technology, 1, 33-40 [in Ukrainian].
Gulidova, Yu. I. (2011). Zhelezndorozhnaya revolyuciya v Rossii vo vtoroj polovine 19 – nachale 20 veka [Railway revolution in Russia in the second half of the 19th - early 20th century]. Ehkonomicheskij zhurnal – Economic Journal, 22(2), 18-34 [in Russian].
Strelko, O. H. (2016). Herman Yehorovych Pauker (1822-1889): zhyttia ta diialnist [German Egorovich Pauker (1822-1889): life and activity]. Eminak: naukovyi shchokvartalnyk - Eminak: scientific quarterly, 2(3), 103-109 [in Ukrainian].
Gol'yanov, A. L. Hiubbenet Adol'f Yakovlevich: Biografiya [Hiubbenet Adolf Yakovlevich: Biography]. pochet.ru. Retrieved from http://www.pochet.ru/history-railways/legendary_railroaders/Hiubbenet-adolf-yakovlevich/ [in Russian].
Zenzinov, N. A. (1995). Ministry putej soobshcheniya: K 130-letiyu MPS Rossii [Ministers of Railways: To the 130th anniversary of the Ministry of Railways of Russia]. Zheleznodorozhnyj transport – Railway transport, 5, 34-39 [in Russian].
Hiubbenet Adol'f Yakovlevich [Hiubbenet Adolf Yakovlevich]. (1890-1907). Ehnciklopedicheskij slovar' Brokgauza i Efrona - In Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary, Sankt-Peterburg [in Russian].
Al'manah sovremennyh russkih gosudarstvennyh deyatelej – The almanac of modern Russian statesmen. (1897). Sankt-Peterburg: Рrinting house Isidora Gol'dberga.
Margovenko, A. I. (2007). Transsib [Transsib]. Ural – Ural, 2, 233-236 [in Russian].
Barman R. Biography as history. Journal of the Canadian Historical Association/Revue de la Société historique du Canada. Т. 21. №2 . 2010. р. 61-75. https://doi.org/10.7202/1003088ar
Nasaw D. Historians and biography: Introduction. American Historical Review. 2009. Т.114. №3. р. 573-578. https://doi.org/10.1086/ahr.114.3.573
Banner L. Biography as history. American Historical Review. 2009. Т. 114. №3. р. 579-586. https://doi.org/10.1086/ahr.114.3.579
Magnússon S. The singularisation of history: Social history and microhistory within the postmodern state of knowledge. Journal of Social History. 2003. Т. 36. №3. р. 701-735. https://doi.org/10.1353/jsh.2003.0054
Rotberg R. Biography and history: Mutual evidentiary and interdisciplinary considerations. Journal of Interdisciplinary History. 2010. Т. 40. №3. р. 305-324. https://doi.org/10.1162/jinh.2010.40.3.305
A Companion to the Philosophy of History and Historiography / (Еd.) A. Tucker . John Wiley & Sons, 2011. Т. 107.
Mahoney J. Comparative-Historical Methodology. Annual Review of Sociology. – 2004. – Т. 30. – р. 81-101. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.30.012703.110507
Comparative historical analysis in the social sciences / Mahoney J., Rueschemeyer D. (Eds.). Cambridge University Press, 2003. https://doi.org/10.1017/CBO9780511803963
Deflem M. Useless Tilly (et al.): Teaching comparative-historical sociology wisely. Trajectories. Newsletter of the ASA Comparative and historical sociology section. 2007. Т. 19. № 1. С. 14.
Sreedharan E. A Manual of Historical Research Methodology / Sreedharan E. Trivandrum, Centre for South Indian Studies, 2007.
Renders H. The biographical method. In H. Renders, & B. de Haan (Eds.), Theoretical discussions of biography: Approaches from history, microhistory, and life writing. Leiden: Brill, 2014. pp. 222-226. https://doi.org/10.1163/9789004274709_019
Renders H. The biographical turn: Biography as a critical method in the humanities and in society. In H. Renders, B. de Haan, & J. Harmsma (Eds.), The biographical turn: Lives in history. London and New York: Routledge, 2017. pp. 3-12. https://doi.org/10.4324/9781315469577
Loriga, S. (2017). The plurality of the past: Historical time and the rediscovery of biography. In H. Renders, B. de Haan, & J. Harmsma (Eds.), The biographical turn: Lives in history (pp. 31–41). London and New York: Routledge.
Tvorchestvo i nasledie M. M. Bahtina v kontekste mirovoj kul'tury [M. M. Bakhtin's creativity and heritage in the context of world culture]. (2002). Bahtin M. M.: pro et contra. K. G. Isupova, O. Yu. Os'muhinoj, T. G. Yurchenko, O. E. Osovskogo, N. B. Pankovoj (Ed.). (Vol. 2). SPb.: RHGI. [in Russian].
Pylypchuk, O., Strelko, O. (2017). Kostiantyn Mykolaiovych Pos’iet (1819–1899): life and activity (to the 200th birthday anniversary). History of Science and Technology, (10), 56-63. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63
Strelko, O. H. (2013). Vnesok SD Kareishi v rozvytok nauky pro zaliznychni stantsii ta vuzly. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu KhPI. Ser.: Istoriia nauky i tekhniky, (48), 161-169.
Pylypchuk, O., Strelko, O. (2018). P.P. Melnykov: life and activity. History of Science and Technology, (11), 44-53.
Vitte, S. Yu. (1960). Vospominaniya [Memories]. (Vol. 1). Moskva: Socehkgiz. [in Russian].
Sokolov, A., Andreeva, E., Andreeva, T., Kosopkin, A. (2008). Upravlencheskaya ehlita Rossijskoj imperii. Istoriya ministerstv. 1802–1917 [The administrative elite of the Russian Empire. History of ministries. 1802-1917].Sankt-Peterburg: Liki Rossii.
Istoricheskie zahoroneniya na Novodevich'em kladbishche [Historical burials at the Novodevichye Cemetery]. funeralassociation.ru Retrieved from http://www.funeralassociation.ru [in Russian].
Кількість переглядів: 1028 Кількість завантажень PDF: 508
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
