Історичний аналіз впливу діяльності С.Ю. Вітте на розвиток залізничного транспорту у Російській імперії
Анотація
Стаття присвячена діяльності Сергія Юлійовича Вітте (1849–1915 рр.) – видатного державного діяча, реформатора. Виконаний аналіз та дана оцінка діяльності С.Ю. Вітте, яка була спрямована на розвиток залізничного транспорту у Російській імперії загалом, та на посаді міністра шляхів сполучення, зокрема. Проведені дослідження дозволили систематизувати та критично оцінити джерела, присвячені впливу діяльності С.Ю. Вітте на розвиток залізничного транспорту у Російській імперії, а також відтворити етапи життєвого шляху та професійну діяльність С.Ю. Вітте у цьому напрямку. Встановлено, що головними досягненнями С.Ю. Вітте у напрямку розвитку залізничного транспорту у Російській імперії слід вважати наступні: викуп приватних залізниць і концентрацію головної мережі залізниць у руках держави; будівництво нових залізниць на державні кошти; перетворення залізничного господарства на стабільну прибуткову галузь; налагодження і подальший розвиток митної і тарифної систем; початок спорудження Великого Сибірського Шляху. Простежено за основними здобутками С.Ю. Вітте на посаді міністра шляхів сполучення Російської імперії. Показано, що в результаті поетапного проведення залізничної контрольно-фінансової реформи, яка тривала протягом цілого десятиріччя, С.Ю. Вітте, вдалося створити ефективно діючу систему контролю над державним і приватним секторами залізниць. Встановлено масштаби впливу С.Ю. Вітте для економічного і політичного розвитку Російської імперії. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що політика С.Ю.Вітте була підпорядкована єдиній меті: здійснити індустріалізацію держави, добитися успішного розвитку економіки Російської імперії, не зачіпаючи політичної системи, нічого не змінюючи в державному управлінні країни. Аналіз дозволив встановити, що саме С.Ю. Вітте домігся скоординованих, чітких дій найбільш зацікавлених у розбудові залізничного транспорту двох найважливіших відомств Російській імперії – Міністерства шляхів сполучення та Міністерства фінансів. Лише завдяки координації діяльності цих урядових структур, здійсненої С.Ю. Вітте, вдалося подолати збитковість залізничного транспорту, що в результаті сприяло стабілізації фінансового стану Російської імперії в цілому.
Завантаження
Посилання
Левин Д. Ю. Витте С.Ю. – выдающийся железнодорожник: монография. Москва: ИНФРА-М, 2018. 418 с. doi:10.12737/monography_5965df1b1fa3c5.06286990.
Витте С. Ю. Избранные воспоминания: 1849-1911 гг. Москва : Мысль. 1991. 708 с.
Абалкин Л. Экономические воззрения и государственная деятельность С.Ю. Витте. Вопросы экономики. 1999. № 4. С. 4-26.
Карамова О. В. Министр финансов С.Ю. Витте – «архитектор» экономического подъема. Бухгалтерский учет. 2002. № 14. С. 3-5.
Хорос В. С.Ю. Витте: судьба реформатора. Мировая экономика и международные отношения. 1998. № 10. С. 97-107.
Шилов Д. Н. Государственные деятели Российской империи: главы высших и центральных учреждений 1802-1917: Биобиблиографический справочник. Санкт-Петербург : Дмитрий Буланин. 2002. 936 с.
Витте С. Ю. Принципы железнодорожных тарифов по перевозке грузов. Киев, тип. И. Н. Кушнерева и Ко, 1883, 294 с.
Юдина Т. О взглядах и деятельности С.Ю. Витте. Российский экономический журнал. 1998. № 2. С. 1-9.
Wcislo F. Rereading Old Texts: Sergei Witte and the Industrialization of Russia. In: McCaffray S.P., Melancon M. (eds) Russia in the European Context, 1789-1914. New York : Palgrave Macmillan, 2005. Р. 71-83. https://doi.org/10.1057/9781403982261_5.
Steinberg M. D. Russia's fin de siecle, 1900-1914. In The Cambridge History of Russia: Volume III the Twentieth Century. Cambridge University Press, 2006. P. 67-93. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521811446.004.
Важенин С. Г., Сухих В. В. Противоречия экономической интеграции Cибири в политике С. Ю. Витте. ЭКО. 2015. Т. 45, № 12. С. 165-179. https://doi.org/10.30680/ECO0131-7652-2015-12-165-179.
Westwood J. N. Tales of Imperial Russia: The Life and Times of Sergei Witte, 1849–1915. Revolutionary Russia. 2011. Vol. 24, No. 2. P. 207-208. https://doi.org/10.1080/09546545.2011.618297.
Макаренко Е. И. Социально-исторические особенности воспроизводства технической интеллигенции. Власть. 2018. Т. 26, № 7. C. 197-204. https://doi.org/10.31171/vlast.v26i7.5977.
Zaytsev M. V. Ministry of Finance of the Russian Empire and the First and Second State Dumas: Interaction in the Legislative Sphere. Izv. Saratov Univ. (N. S.), Ser. History. International Relations. 2018. Vol. 18, No. 2. P. 147-155. https://doi.org/10.18500/1819-4907-2018-18-2-147-155.
Кирьянов И. К. Провал премьеры либеральной пьесы: первый опыт российского транзита. Полис. Политические исследования. 2005. № 5. С. 118-131. https://doi.org/10.17976/jpps/2005.05.10.
Курамочи Ш., Фон Лауэ Т. Х. С. Ю. Витте, и индустриализация России. Roshiashi kenkyu. 1964. Vol. 5, No. 1-2. P. 55-59. https://doi.org/10.18985/roshiashikenkyu.5.1-2_55.
Von Laue T. The industrialization of Russia in the writings of Sergej Witte. American Slavic and East European Review. 1951. Vol. 10, No. 3. P. 177-190. https://doi.org/10.2307/2491509.
Витте С. Ю. Секретный доклад С. Ю. Витте Николаю II «О необходимости установить и затем непреложно придерживаться определенной программы торгово-промышленной политики империи». Март 1899 г. Собрание сочинений и документальных материалов. Т. 4. Кн. 1. Москва : Наука, 2006. 702 с.
Suvorov V. V. Views of S. Yu. Witte on the cultural and historical tasks of Russia in the East. Bylye Gody. 2017. Vol. 45, No. 3. P. 1036-1043. https://doi.org/10.13187/bg.2017.3.1036.
Таирова Н. М. «Пасхальный мир» Николая II, когда звонил колокол по Витте. Управленческое консультирование. 2017. № 8. C. 142-154. https://doi.org/10.22394/1726-1139-2017-8-142-154.
Barnett V. M. Kh. Reutern and tariff reform in Russia. Oeconomia. 2014. No 4-1. https://doi.org/10.4000/oeconomia.559.
Чечельницкая А. Психоисторический дискурс украинской истории. Humanities and Social Sciences. 2014. Vol. XIX, No. 21. P. 25-34. https://doi.org/10.7862/rz.2014.hss.13.
Baybikov V. The fiscal and economic policy of the russian Minister of Finance S. Y. Vitte and criticism of it from S. F. Sharapov (XIX – beginning of XX century). Ekonomicheskaya istoriya = Russian Journal of Economic History. 2018. Vol. 14, No 3. P. 326-335. https://doi.org/10.15507/2409-630X.042.014.201803.326-335.
Geyer D. Russian Imperialism: The Interaction of Domestic and Foreign Policy, 1860-1914. New Haven, Conn., and London : Yale University Press, 1987. 385 р.
Laruelle M. “The White Tsar”: Romantic Imperialism in Russia’s legitimizing of conquering the far East. Acta Slavica Iaponica. 2008. Vol. 25. P. 113-134. http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/publictn/acta/25/laruelle.pdf. (Last accessed: 17.07.2018).
Hristoforov I. «Označajuščee i označaemoe». Cahiers du monde russe. 2007. Vol. 48, No. 2-3. P. 173-185. https://doi.org/10.4000/monderusse.8993.
Dolakova M. I., Akhmetova A. R. Monometal system of S. Yu. Witte within the context of economic development of Russia in the end of the 19th century. The Social Sciences. 2015. Vol. 10, No. 6. P. 965-970. https://doi.org/10.3923/sscience.2015.965.970.
Gilstad J. Methodology of historical research of reading instruction: Principles and criteria. Reading World. 1981. Vol. 20, No. 3. P. 185-196. https://doi.org/10.1080/19388078109557593.
Keith J. Historical Perspectives and Methodologies: Their Relevance for Housing Studies? Housing, Theory and Society. 2001. Vol. 18, No. 3-4. P. 127-135. https://doi.org/10.1080/14036090152770492.
Fullerton R. Historical methodology: the perspective of a professionally trained historian turned marketer. Journal of Historical Research in Marketing. 2011. Vol. 3, No. 4. P. 436-448. https://doi.org/10.1108/17557501111183608.
Katifori E., Katifori A., Vassilakis C. et al. Historical research in archives: user methodology and supporting tools. International Journal on Digital Libraries. 2010. Vol. 11, No. 25. https://doi.org/10.1007/s00799-010-0062-4.
Meister D. The biographical turn and the case for historical biography. History Compass . 2018. Vol. 16, No.1 P. e12436. https://doi.org/10.1111/hic3.12436.
Jones H., Chatterjee K., Gray S. A biographical approach to studying individual change and continuity in walking and cycling over the life course. Journal of transport & health. 2014. Vol. 1, No. 3. P. 182-189. https://doi.org/10.1016%2Fj.jth.2014.07.004.
Chamberlayne P., Bornat J., Apitzsch U. Biographical methods and professional practice: An international perspective. Bristol, UK; Chicago, IL, USA : Bristol University Press, 2004. 352 p. https://doi.org/10.2307/j.ctt1t89d2j.
Творчество и наследие М. М. Бахтина в контексте мировой культуры. Бахтин М. М.: pro et contra / Сост., и коммент. К. Г. Исупова; библиография О . Ю. Осьмухиной, Т. Г. Юрченко, О. Е. Осовского, Н. Б. Панковой. Санкт-Петербург : РХГИ, 2002. Т. 2. 712 с.
Pylypchuk O., Strelko O. The railway Minister, Prince M.I. Khilkov (1834-1909): the life and work activities. History of Science and Technology. 2016. Vol. 6, No. 9. P. 48-55. Retrieved from http://hst-journal.com/index.php/hst/article/view/154. (Last accessed: 17.07.2018).
Pylypchuk O., Strelko O. Kostiantyn Mykolaiovych Pos’iet (1819–1899): life and activity (to the 200th birthday anniversary). History of Science and Technology. 2017. Vol. 7, No. 10. P. 56-63. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63 doi.org:10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63.
Pylypchuk O., Strelko O. P.P. Melnykov: life and activity. History of Science and Technology. 2018. Vol. 7, No. 11. P. 44-53. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-11-44-53.
Pylypchuk O., Strelko O. The thirteenth Minister of Railways of the Russian Empire Hiubbenet Adolf Yakovych (1831–1901). History of Science and Technology. 2018. Vol. 8, No. 1(12). P. 39-52. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-1(12)-39-52.
Isaienko O., Isaienko S. Solving the problem of power resources USE: І. H. Aleksandrov’s engineer genius (30-ies of the 20th century). History of Science and Technology, 2016. Vol. 6, No. 9. P. 35-41. Retrieved from http://hst-journal.com/index.php/hst/article/view/152. (Last accessed: 17.07.2018).
Isaienko S. Professor Ya.M. Hakkel’s Alma Mater. History of Science and Technology, 2017. Vol. 7, No. 10. P. 37-46. https://doi.org/10.32703/10.32703/2415-7422-2017-7-10-37-46.
Спасский И. Г. Русская монетная система. Ленинград : Аврора, 1970. 256 с.
References
Levin, D.Yu. (2018). Witte S.Yu. – vydayushchijsya zheleznodorozhnik: monografiya [Witte S. Yu. – Outstanding railway-man: monograph]. Moskva: INFRA-M [in Russian]. https://doi.org/10.12737/monography_5965df1b1fa3c5.06286990.
Witte, S.Yu. (1991). Izbrannye vospominaniya: 1849-1911 gg. [Selected memoirs: 1849-1911]. Moskva: Mysl' [in Russian].
Abalkin, L. (1999). Ehkonomicheskie vozzreniya i gosudarstvennaya deyatel'nost' S.Yu. Witte [Economic Views and State Activities of S. Yu. Witte]. Voprosy ehkonomiki – Economic issues, 4, 4-26 [in Russian].
Karamova, O.V. (2002). Ministr finansov S.Yu. Witte – «arhitektor» ehkonomicheskogo pod"ema [Minister of Finance S. Yu. Witte – the “architect” of economic growth]. Buhgalterskij uchet – Accounting, 14, 3-5 [in Russian].
Horos V. (1998). S.Yu. Witte: sud'ba reformatora [S. Yu. Witte: the fate of a reformer]. Mirovaya ehkonomika i mezhdunarodnye otnosheniya – World economy and international relations, 10, 97-107 [in Russian].
Shilov, D.N. (2002). Gosudarstvennye deyateli Rossijskoj imperii: glavy vysshih i central'nyh uchrezhdenij 1802–1917: Biobibliograficheskij spravochnik [State leaders of the Russian Empire: heads of higher and central institutions 1802–1917: Bibliographic Directory]. Sankt-Peterburg: Dmitrij Bulanin [in Russian].
Vitte S.Yu. (1883). Principy Zheleznodorozhnyh tarifov po perevozke gruzov [Principles of Railway Freight Tariffs]. Kiev: Tip. I.N. Kushnereva i Ko [in Russian].
Yudina T. (1998). O vzglyadah i deyatel'nosti S.Yu. Witte [On the views and activity of S. Yu. Witte]. Rossijskij ehkonomicheskij zhurnal – Russian Economic Journal, 2, 1-9 [in Russian]..
Wcislo F. (2005). Rereading Old Texts: Sergei Witte and the Industrialization of Russia. In: Mc Caffray S.P., Melancon M. (eds) Russiain the European Context, 1789-1914. New York: Palgrave Macmillan, 71-83. https://doi.org/10.1057/9781403982261_5.
Steinberg, M.D. (2006). Russia's fin de siecle, 1900-1914. In The Cambridge History of Russia: Volume III the Twentieth Century (pp. 67-93). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521811446.004.
Vazhenin, S.G., Suhih, V.V. 2015. Protivorechiya ehkonomicheskoj integracii Cibiri v politike S. Yu. Witte [Contradictions of Siberian Economic Integration in Policy of S. Yu. Witte]. EHKO – ECO, 45(12), 165-179. https://doi.org/10.30680/ECO0131-7652-2015-12-165-179 [in Russian]..
Westwood, J. N. (2011). Tales of Imperial Russia: The Life and Times of Sergei Witte, 1849-1915, Revolutionary Russia, 24(2), 207-208, https://doi.org/10.1080/09546545.2011.618297.
Makarenko, E.I. (2018). Social'no-istoricheskie osobennosti vosproizvodstva tekhnicheskoj intelligencii [Socio-historical features of the reproduction of technical intellectuals]. Vlast' – Power, 26(7), 197-204. https://doi.org/10.31171/vlast.v26i7.5977 [in Russian].
Zaytsev, M. V. (2018). Ministry of Finance of the Russian Empire and the First and Second State Dumas: Interaction in the Legislative Sphere. Izv. Saratov Univ. (N. S.), Ser. History. International Relations, 18(2) 147-155. https://doi.org/10.18500/1819-4907-2018-18-2-147-155 [in Russian].
Kir'yanov, I.K. (2005). Proval prem'ery liberal'noj p'esy: pervyj opyt rossijskogo tranzita [The failure of the liberal play premiere: the first experience of Russian transit]. Polis. Politicheskie issledovaniya– Polis. Political studies, 5, 118-131. https://doi.org/10.17976/jpps/2005.05.10 [in Russian].
Kuramochi, Sh., Fon Laueh, T.H. (1963). S.Yu. Witte, i industrializaciya Rossii [S.Yu. Witte and the industrialization of Russia]. Roshiashi kenkyu, 5(1-2) 55-59. https://doi.org/10.18985/roshiashikenkyu.5.1-2_55 [in Japanese].
Von Laue, T. (1951). The industrialization of Russia in the writings of Sergej Witte. American Slavic and East European Review, 10(3) 177-190. https://doi.org/10.2307/2491509.
Sekretnyj doklad S.Yu. Witte Nikolayu II «O neobhodimosti ustanovit' i zatem neprelozhno priderzhivat'sya opredelennoj programmy torgovo-promyshlennoj politiki imperii». Mart 1899 g. [The secret report of S. Yu. Witte to Nikolas II “On the need to establish and then immutably adhere to a certain program of the commercial and industrial policy of the empire”. March 1899]. Witte S.Yu. Sobr. soch. i dokumental'nyh materialov, 4(1). Moscow: Nauka, 2006 [in Russian].
Suvorov, V.V. (2017). Views of Witte on the cultural and historical tasks of Russia in the East. Bylye Gody, 45(3), 1036-1043 [in Russian]. https://doi.org/10.13187/bg.2017.3.1036.
Tairova, N. M. (2017). «Paskhal'nyj mir» Nikolaya II, kogda zvonil kolokol po Vitte [The Easter World by Nicholas II, when the bell was ringing for Witte]. Upravlencheskoe konsul'tirovanie – Management Consulting, 8, 142-154 [in Russian]. https://doi.org/10.22394/1726-1139-2017-8-142-154.
Barnett V. M. (2014). Kh. Reutern and tariff reform in Russia. Oeconomia, 4-1. doi:10.4000/oeconomia.559.
Chechel'nickaya A. (2014). Psihoistoricheskij diskurs ukrainskoj istorii [Psycho-historical discourse of Ukrainian history]. Humanities and Social Sciences, XIX(21), 25-34 [in Russian]. https://doi.org/10.7862/rz.2014.hss.13.
Baybikov V. (2018). The fiscal and economic policy of the russian Minister of Finance S.Y. Vitte and criticism of it from S.F. Sharapov (XIX – beginning of XX century). Ekonomicheskaya istoriya = Russian Journal of Economic History, 14(3), 326-335 [in Russian]. https://doi.org/10.15507/2409-630X.042.014.201803.326-335.
Geyer, D. (1987). Russian Imperialism: The Interaction of Domestic and Foreign Policy, 1860-1914. New Haven, Conn., and London : Yale University Press, 1987.
Laruelle, M. (2008). “The White Tsar”: Romantic Imperialismin Russia’s Legitimizing of Conquering the Far East. Acta Slavica Iaponica, 25, 113-134. http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/publictn/acta/25/laruelle.pdf. (Last accessed: 17.07.2018).
Hristoforov I. (2007). «Označajuščee i označaemoe». Cahiers du monde russe, 48( 2-3), 173-185 [in Russian]. https://doi.org/10.4000/monderusse.8993.
Dolakova M. I., Akhmetova A. R. (2015). Monometal system of S. Yu. Witte within the context of economic development of Russia in the end of the 19th century. The Social Sciences, 10(6), 965-970 [in Russian]. https://doi.org/10.3923/sscience.2015.965.970.
Gilstad J. (1981). Methodology of historical research of reading instruction: Principles and criteria. Reading World, 20(3), 185-196. https://doi.org/10.1080/19388078109557593.
Keith J. (2001). Historical Perspectives and Methodologies: Their Relevance for Housing Studies? Housing, Theory and Society, 18(3-4), 127-135. https://doi.org/10.1080/14036090152770492.
Fullerton R. (2011). Historical methodology: the perspective of a professionally trained historian turned marketer. Journal of Historical Research in Marketing, 3(4), 436-448. https://doi.org/10.1108/17557501111183608.
Katifori E., Katifori A., Vassilakis C. et al. (2010). Historical research in archives: user methodology and supporting tools. International Journal on Digital Libraries, 11(25). https://doi.org/10.1007/s00799-010-0062-4.
Meister D. (2018). The biographical turn and the case for historical biography. History Compass, 16(1), e12436. https://doi.org/10.1111/hic3.12436.
Jones H., Chatterjee K., Gray S. (2014). A biographical approach to studying individual change and continuity in walking and cycling over the life course. Journal of transport & health, 1(3), 182-189. https://doi.org/10.1016%2Fj.jth.2014.07.004.
Chamberlayne, P., Bornat, J., Apitzsch, U. (2004). Biographical methods and professional practice: An international perspective. Bristol, UK; Chicago, IL, USA : Bristol University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt1t89d2j.
Tvorchestvo i nasledie M. M. Bahtina v kontekste mirovoj kul'tury – Masterworks and the legacy of M. M. Bakhtin in the context of world culture. (2002). / Bahtin M. M.: pro et contra / Sost., i komment. K.G. Isupova; bibliografiya O. Yu. Os'muhinoj, T.G. Yurchenko, O.E. Osovskogo, N.B. Pankovoj. SPb.: RHGI [in Russian].
Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2016). The railway Minister, Prince M.I. Khilkov (1834-1909): the life and work activities. History of Science and Technology, 6(9), 48-55. http://hst-journal.com/index.php/hst/article/view/154. (Last accessed: 17.07.2018) [in Ukrainian].
Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2017). Kostiantyn Mykolaiovych Pos’iet (1819–1899): life and activity (to the 200th birth day anniversary). History of Science and Technology, 7(10), 56-63. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-56-63.
Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2018). P.P. Melnykov: life and activity. History of Science and Technology, 7(11), 44-53 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-11-44-53.
Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2018). The thirteenth Minister of Railways of the Russian Empire Hiubbenet Adolf Yakovych (1831–1901). History of Science and Technology, 8(1(12), 39-52 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-1(12)-39-52.
Isaienko, O., & Isaienko, S. (2016). Solving the problem of power resources use: І. H. Aleksandrov’s engineer genius (30-ies of the 20th century). History of Science and Technology, 6(9), 35-41. http://hst-journal.com/index.php/hst/article/view/152. (Last accessed: 17.07.2018) [in Ukrainian].
Isaienko, S. (2017). Professor Ya.M. Hakkel’s AlmaMater. History of Science and Technology, 7(10), 37-46. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-37-46 [in Ukrainian].
Spasskij I.G. (1970). Russkaya monetnaya sistema [Russian money system]. Leningrad: Avrora [in Russian].
Кількість переглядів: 1453 Кількість завантажень PDF: 693
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
