Розвиток палеозоологічної науки в епоху перемоги еволюціонізму (1859-1895 рр.)
Анотація
Стаття присвячена аналізу розвитку палеозоологічної науки у світі в епоху перемоги еволюціонізму (1859–1895 рр.). При підготовці даної статті було застосовано історичний, компаративний та біографічний методи, які дозволили систематизувати та критично оцінити використані джерела, порівняти оцінку результатів діяльності різних вчених, дати характеристику тих їхніх робіт, які сприяли розвитку палеозоологічної науки. Аналіз джерел дозволив дати об’єктивну оцінку внеску представників різних країн у розвиток палеозоологічної науки. Показано заслуги наших вітчизняних зоологів у означеному процесі. Проаналізовано багатовекторність діяльності братів Ковалевських, М.В. Павлової в контексті розвитку теорії еволюції. На основі порівняння оцінок, зроблених різними вченими-зоологами щодо розвитку палеозоології, показана роль цих вчених у вирішенні еволюційних питань. Встановлено, що завдяки їх особистому внеску, розвиток палеозоологічної науки швидко знайшов підтримку еволюціоністів другої половини ХІХ ст. Це дозволило накреслити шляхи розвитку як палеозоології, так і еволюціонізму загалом. Перемога еволюціонізму не була одномоментною, ця перемога пройшла довгий і болючий шлях неприйняття і безжальної критики. І саме видатні вчені-палеозоологи зіграли визначну роль у ствердженні та укріпленні еволюційної теорії в світі. Це такі вчені як: австрійський геолог і палеонтолог Мельхіор Неймайр, французький палеонтолог і геолог Альбер Годрі, швейцарський зоолог і палеонтолог Людвіг Рютімейєр, американський натураліст, палеонтолог та порівняльний анатом Едвард Коп, американський палеонтолог Отнієл Марш, німецький геолог, палеонтолог та мінералог Карл Ціттель, американський геолог і палеонтолог Генрі Осборн та багато інших. В статті аналізуються праці цих вчених, завдяки яким палеонтологія змогла відокремитися від геології, так як довгий час палеонтологія була «помічницею», «служницею» геології. Це відокремлення пізніше сприяло розділенню палеонтології на власне палеозоологію і палеоботаніку. Використання біографічного методу дозволило розглянути постаті палеозоологів-еволюціоністів як окремих особистостей, що дало можливість оцінити їх внесок в розвиток теорії еволюції, по-новому оцінити їх науковий здобуток.
Завантаження
Посилання
Ковалевский В.О. Остеология Anchitherium aurelianense Cuv. как формы, выясняющей генеалогию типа лошади (Equus) : Рассуждение для получения степени магистра по геологии и палеонтологии. Палеонтология лошадей. Киев : Унив. типогр., 1873. С. 149–252.
Kowalevsky W. Sur l’Anchitherium aurelianense Cuv. et sur l’Нistoire paleontologique des chevaux. Premiere partie. Mem. de l’Acad. des Sciences. St.-Petersburg, 1873. VІІ serie. Vol. 20, № 5. Р. 1–73.
Ковалевский В.О. Остеология Anchitherium aurelianense Cuv. как формы, выясняющей генеалогию типа лошади (Equus). Палеонтология лошадей / под pед. Л.Ш. Давиташвили. Москва : Изд-во АН СССР, 1948. C. 149–254.
Ковалевский В.О. Остеология двух ископаемых видов из группы копытных. Изв. Общ. люб. ест., антроп. и этнографии. 1875. Т. 16. Вып. 1. С. 1–59.
Ковалевский В.О. Краткое предварительное сообщение об ископаемых копытных. Изв. об-ва любит. естеств., антроп. и этнограф. 1874. Т. 14, протоколы. С. 35–58.
Rutimeyer L. Weitere Beitrage zur Beurteilung der Pferde der Quarternar Epoche. Abhandl. Der schweizerischen palaont. Ges. 1875. Bd. 2. S. 3–34.
Perrier E. Le transformismer. Paris, 1888. 354 p.
Cope E.D. Artiodactyla. Amer. Naturalist. 1889. Vol. 32, № 267.
Skott W. B. On variation and mutation. Amer. Journ. Of Sciences. 1894. Vol. 48, № 287. P. 355–374.
Osborn H.F. The rise of the Mammalia in North America. Proceedings Amer. Assoc. Advancement of Science. 1893. Vol. 42. P. 17–227.
Оsborn H.F. The life and works of Cope, E.D. Cope, Syllabus, of lectures on the Vertebrata. Pennsylvania, 1898. P. 3–25.
Cope Е.D. Kowalewsky on Elasmotherium. Amer. Naturalist. 1883. Vol. 17. P. 12.
Kowalevsky W. On the Osteology of the Hyopotamidae. Proceedings Royal Society (London).1873. Vol. СLХІІІ. P. 19–94.
Kowalevsky W. Monographi der Gattung Antracotherium Cuv. Und Versuch einer naturlichen Classification der fossilen Huftiere. Palaeontographica. 1874. Vol. 22, Lief. 3–5. P. 131–346.
Ковалевский В.О. Остеология двух ископаемых видов из группы копытных: Entelodon і Gelocus Aimardi. Изв. Общ. люб. естеств., антроп. и этнографии. 1875. Т. 16, Вып. 1. C. 1–59.
Kowalevsky W. Osteologie des Genus Entelodon Aym. Palaeontographica. 1876. Vol. 22, Lief. 7. P. 415, 450.
Kowalevsky W. Osteology des Genus Сelocus Aym. Paleontographica. 1877. Vol. 24, Lief. 3–5. P. 145–162.
Osborn H.F. The rise of the Mammalia in North America. Proceedings Amer. Assoc. Advancement of Science. 1893. Vol. 42. P. 17–227.
Давиташвили Л.Ш. История эволюционной палеонтологии от Дарвина до наших дней. Москва; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1948. 575 с.
Ковалевский В.О. Остеология Anchitherium aurelianense Cuv. как формы, выясняющей генеалогию типа лошади (Equus) : Рассуждение для получения степени магистра по геологии и палеонтологии. Палеонтология лошадей. Киев : Универ. типогр., 1873. С. 149–252.
Борисяк А.А. В.О. Ковалевский, его жизнь и научные труды. Ленинград : Изд-во АН СССР, 1928. 146 c.
Ковалевский В.О. Краткое предварительное сообщение об ископаемых копытных. Изв. Об-ва любит. естест., антроп. и этнографии. 1874. Т. 14 (протоколы). С. 35–58.
Ковалевский В.О. Остеология двух ископаемых видов из группы копытных : Entelodon і Gelocus Aimardi. Изв. Общ. люб. ест., антроп. и этнографии. 1875. Т. 16, Вып. 1. С. 1–59.
Давиташвили Л.Ш. Развитие идей и методов в палеонтологии после Дарвина. Москва; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1940. 264 с.
Beyrich Н. Ueber einige Cephalopoden aus dem Muschelkalk der Alpen. Berlin : Abhandl.d. Berl. Akad, 1867. 164 s.
Hilgendorf A. Planorbis multiformis im Steinbeimer Susswasserkalk. Monatsberichte d. Berliner Academie. 1866. № 3. S. 474.
Waagen W. Die formenreiche des Ammonites subradiatus Benecke’s geognost. Paleontol. Beitrage. 1869. Bd. 2. P. 179–259.
Neymayr M. Die Ammoniten der Kreide und die Systematick der Ammonitiden. Zeitschr. D. deutsch. geolog. Ges. Jahrg. 1875. S. 854–942.
Неймайр М. История Земли. Санкт-Петербург : Просвещение, 1900. Т. 2. 848 с.
Neymayr M. Ueber die Kreideammonitiden. Sitzungber. d. k. Akad. d. Wissenschaften. 1875. Вd. 1, Heft 5. S. 1–55.
Годри, Жан Альбер. Википедия : веб-сайт. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Годри,_Жан_Альбер (дата звернення: 22.10.2018).
Gaudry A. Animaux fossiles et Geologie de l’Attigue. Paris, 1862–1867.
Gaudry A. Les enchainements du monde animal dans les temps geologiques. Paris, 1890.
Gaudry A. Essai de paleontologie philosophique. Ouvrage faisant suite aux Enchainements du monde animal dans les temps geologiques. Paris, 1896.
Рютимейер Л. Словари и энциклопедии на Академике : веб-сайт. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/89721/Рютимейер (дата звернення: 24.10.2018).
Rutimeyer L. Fauna der Pfahlbauten in der Schweiz. Untersuchungen uber Haus-Saugetiere von Mittel–Europa. Basel, 1861. S. 10–14. https://doi.org/10.5962/bhl.title.49974
Rutimeyer L. Beitrage zur Kenntnis der fossilen Pferde und zur vergleichenden Odontographie der Huftiere uberhaupt. Verhandl. d. Naturforsch. Ges. in Basel. 1863. Bd. 3, № 3. S. 558–559.
Rutimeyer L. Versuch einer naturlichen Geschichte des Rindes in seinem Bezichungen zu den Wiederkauern im Allgemeinen. Neue Denkschriften der Schweizurischen Naturforsch. Gesellsch. 1867. Bd. 22.
Павлова М.В. Рютимейер Л: Некролог. Русские ведомости. 1895. № 345.
Давиташвили Л.Ш. Развитие идей и методов в палеонтологии после Дарвина. Москва; Ленинград : Изд-во АН СССР. 1940. 264 с.
References
Kovalevsky, V.O. (1873). Osteologiya Anchitherium aurelianense Cuv. kak formyi, vyiyasnyayuschey genealogiyu tipa loshadi (Equus) : Rassuzhdenie dlya polucheniya stepeni magistra po geologii i paleontologii. Paleontologiya loshadey [Osteology Anchitherium aurelianense Cuv. as a horse exploring genealogy (Equus): Reasoning for a Master's degree in geology and paleontology. The paleontology of horses]. Kyiv: Univ. tipogr, 149–252 [in Ukrainian].
Kowalevsky, W. (1873). Sur l’Anchitherium aurelianense Cuv. et sur l’Histoire paleontologique des chevaux. Premiere partie/ Mem. de l’Acad. des Sciences. Saint Petersburg, VІІ serie, (Vols. 20), 5, 1–73 [in Russian].
Kovalevsky, V.O. (1948). Paleontologiya loshadey. Osteologiya Anchitherium aurelianense Cuv. kak formyi, vyiyasnyayuschey genealogiyu tipa loshadi (Equus) [The paleontology of horses. Osteology Anchitherium aurelianense Cuv. as a horse exploring genealogy (Equus)]. L.Sh. Davitashvili (Ed). Moscow: Izd-vo AN SSSR, 149–254 [in Russian].
Kovalevsky, V.O. (1875). Osteologiya dvuh iskopaemyih vidov iz gruppyi kopyitnyih [Osteology of two fossil species from the group of ungulates]. Izvestiya Obschestva lyubiteley estestvoznaniya, antropologii i etnografii – News of the Society of lovers of natural science, anthropology and ethnography, (Vols. 16), 1, 1–59 [in Russian].
Kovalevsky, V.O. (1874). Kratkoe predvaritelnoe soobschenie ob iskopaemyih kopyitnyih [Brief preliminary report on fossil ungulates]. Izvestiya Obschestva lyubiteley estestvoznaniya, antropologii i etnografii – News of the Society of lovers of natural science, anthropology and ethnography, (Vols. 14), 35–58 [in Russian].
Rutimeyer, L. (1875). Weitere Beitrage zur Beurteilung der Pferde der Quarternar Epoche. Abhandl. Der schweizerischen palaont. Ges. Bd. 2, 3–34 [in Switzerland].
Perrier, E. (1888). Le transformismer. Paris. 354 [in France].
Cope, E.D. (1889). Artiodactyla – American Naturalist, (Vols. 32), 267 [in USA].
Skott, W. B. (1894). On variation and mutation – American Journal Of Sciences, (Vols. 48), 287, 355–374 [in USA].
Osborn, H.F. (1893). The rise of the Mammalia in North America – Proceedings American Association Advancement of Science, (Vol. 42), 17–227 [in USA].
Osborn, H.F. (1898). The life and works of Cope, E.D. Cope, Syllabus, of lectures on the Vertebrata. Pennsylvania, 3–25 [in USA].
Cope, E.D. (1883). Kowalewsky on Elasmotherium – American Naturalist, (Vols. 17), 12 [in USA].
Kowalevsky, W. (1873). On the Osteology of the Hyopotamidae – Proceeding Royal Society (London), (Vols. 163), 19–94 [in England].
Kowalevsky, W. (1874). Monographi der Gattung Antracotherium Cuv. Und Versuch einer naturlichen Classification der fossilen Huftiere – Palaeontographica. (Vols. 22), 3–5, 131–346 [in France].
Kowalevsky, W. (1875). Osteologiya dvuh iskopaemyih vidov iz gruppyi kopyitnyih: Entelodon і Gelocus Aimardi [Osteology of two fossil species from the group of ungulates: Entelodon і Gelocus Aimardi]. Izvestiya Obschestva lyubiteley estestvoznaniya, antropologii i etnografii – News of the Society of lovers of natural science, anthropology and ethnography, (Vols. 16), 1, 1–59 [in Russian].
Kowalevsky, W. (1876). Osteologie des Genus Entelodon Aym. – Palaeontographica. (Vols. 22), 7, 415, 450 [in France].
Kowalevsky, W. (1877). Osteology des Genus Celocus Aym. – Paleontographica. (Vols. 24), 3–5, 145–162 [in France].
Osborn, H.F. (1893). The rise of the Mammalia in North America – Proceedings American Association Advancement of Science, (Vol. 42), 17–227 [in USA].
Davitashvili, L.Sh. (1948). Istoriya evolyutsionnoy paleontologii ot Darvina do nashih dney [The history of evolutionary paleontology from Darwin to the present day]. Moscow; Saint Petersburg: Izd-vo AN SSSR, 575 [in Russian].
Kowalevsky, W. (1873). Osteologiya Anchitherium aurelianense Cuv. kak formyi, vyiyasnyayuschey genealogiyu tipa loshadi (Equus) : Rassuzhdenie dlya polucheniya stepeni magistra po geologii i paleontologii. Paleontologiya loshadey [Osteology Anchitherium aurelianense Cuv. as a horse exploring genealogy (Equus): Reasoning for a Master's degree in geology and paleontology. The paleontology of horses]. Kyiv: Univ. tipogr, 149–252 [in Ukrainian].
Borisyak A.A. (1928). V.O. Kovalevskiy, ego zhizn i nauchnyie trudyi [V.O. Kovalevsky, his life and scientific works]. Leningrad: Izd-vo AN SSSR, 146 [in Russian].
Kowalevsky, W. (1874). Kratkoe predvaritelnoe soobschenie ob iskopaemyih kopyitnyih [Brief preliminary report on fossil ungulates]. Izvestiya Obschestva lyubiteley estestvoznaniya, antropologii i etnografii – News of the Society of lovers of natural science, anthropology and ethnography, (Vols. 14), 35–58 [in Russian].
Kowalevsky, W. (1875). Osteologiya dvuh iskopaemyih vidov iz gruppyi kopyitnyih: Entelodon і Gelocus Aimardi [Osteology of two fossil species from the group of ungulates: Entelodon і Gelocus Aimardi]. Izvestiya Obschestva lyubiteley estestvoznaniya, antropologii i etnografii – News of the Society of lovers of natural science, anthropology and ethnography, (Vols. 16), 1, 1–59 [in Russian].
Davitashvili, L.Sh. (1940). Razvitie idey i metodov v paleontologii posle Darvina [The development of ideas and methods in paleontology after Darwin]. Moscow; Saint Petersburg: Izd-vo AN SSSR, 264 [in Russian].
Beyrich, H. (1867). Ueber einige Cephalopoden aus dem Muschelkalk der Alpen. Berlin: Abhandl.d. Berl. Akad., 164 [in Germany].
Hilgendorf, A. (1866). Planorbis multiformis im Steinbeimer Susswasserkalk – Monatsberichte d. Berliner Academie, 3, 474 [in Germany].
Waagen, W. (1869). Die formenreiche des Ammonites subradiatus Benecke’s geognost – Paleontol. Beitrage, (Bd. 2), 179–259 [in Germany].
Neymayr, M. (1875). Die Ammoniten der Kreide und die Systematick der Ammonitiden – Zeitschr. D. deutsch. geolog. Ges., Jahrg, 854–942 [in Germany].
Neumayr, M. (1900). Istoriya Zemli [Earth history]. Saint Petersburg: Prosveschenie, (Vols. 2), 848 [in Russian].
Neymayr, M. (1875) Ueber die Kreideammonitiden – Sitzungber. d. k. Akad. d. Wissenschaften. (Vols. 2), 5, 1–55 [in Germany].
Gaudry, Jean Albert: Vikipediya [Wikipedia] Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Годри,_Жан_Альбер [in Russian].
Gaudry, A. (1862–1867). Animaux fossiles et Geologie de l’Attigue. Paris, [in France].
Gaudry, A. (1890). Les enchainements du monde animal dans les temps geologiques. Paris, [in France].
Gaudry, A. (1896). Essai de paleontologie philosophique. Ouvrage faisant suite aux Enchainements du monde animal dans les temps geologiques. Paris, [in France].
Ruetimeyer, L. Slovari i entsiklopedii na Akademike [Dictionaries and Encyclopedias on Academica] Retrieved from https://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/89721/Рютимейер [in Russian].
Rutimeyer, L. (1861). Fauna der Pfahlbauten in der Schweiz. Untersuchungen uber Haus-Saugetiere von Mittel–Europa. Basel, 10–14 [in Switzerland]. https://doi.org/10.5962/bhl.title.49974
Rutimeyer, L. (1863). Beitrage zur Kenntnis der fossilen Pferde und zur vergleichenden Odontographie der Huftiere uberhaupt – Verhandl. d. Naturforsch. Ges. in Basel. (Bd. 3), 3, 558–559 [in Switzerland].
Rutimeyer, L. (1867). Versuch einer naturlichen Geschichte des Rindes in seinem Bezichungen zu den Wiederkauern im Allgemeinen – Neue Denkschriften der Schweizurischen Naturforsch. Gesellsch. (Bd. 22) [in Switzerland].
Pavlova, M.V. (1895). Ryutimeyer L: Nekrolog [Rutimeyer L. Obituary]. Russkie vedomosti – Russian statements, 345 [in Russian].
Davitashvili, L.Sh. (1940). Razvitie idey i metodov v paleontologii posle Darvina [The development of ideas and methods in paleontology after Darwin]. Moscow; Saint Petersburg: Izd-vo AN SSSR, 264 [in Russian].
Кількість переглядів: 932 Кількість завантажень PDF: 427
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
