Еволюція світового та вітчизняного виробництва двигунів внутрішнього згорання
Анотація
Розгорнуте та всебічне дослідження створення двигунів внутрішнього згорання, внеску видатних діячів у становлення та розвиток вітчизняної та світової науки, залишається актуальним завданням історичної науки на сучасному етапі її розвитку. Паровий двигун не до кінця вирішував енергетичну проблему, що стояла перед людством. Невеликі майстерні і підприємства в XIX столітті, які складали значну частину промислового сектора, не завжди могли ним скористатися. Маленький паровий двигун мав невисокий коефіцієнт корисної дії. Крім того, використання такого двигуна було пов'язано з великими витратами і клопотами. Для дрібної промисловості був потрібний двигун, який був би не громіздкий, який можна було б включати і зупиняти в будь-який час без довгої підготовки. Стаття присвячена висвітленню та періодизації етапів розвитку газових, керосинових, бензинових та дизельних двигунів. Вперше ідея такого двигуна була запропонована на самому початку XIX століття. Розглянуто передумови виникнення кожного типу двигунів. Показано важливу роль Філіпа Лебона, як фундатора ідеї конструкції газового двигуна. Декілька винахідників з різних країн працювали над ідеєю створення двигунів на різних видах палива. Серед них і бельгійський інженер Жан Етьєн Ленуар, який запропонував запускати двигун за допомогою електричної іскри. Висвітлена роль інженера Августа Отто в розробці і побудові першого газового двигуна, який був більш економічний ніж паровий. Таким чином виникли всі теоретичні та конструктивні передумови для нового типу двигуна внутрішнього згоряння, конструктором якого став Рудольф Дизель. Він створив і запатентував двигун внутрішнього згорання – «дизель», який і сьогодні залишається одним з найбільш економічних теплових двигунів.
Завантаження
Посилання
Aleksandrov, N. I. (1999). Dizel': chelovek i motor [Diesel: man and engine]. Dvigatel' – Engine, 4, 27-31 [in Russian]. Berdnychenko, Y. A., & Kyrychenko, H. I. (2018). Doradchi z’izdy inzheneriv sluzhby rukhomoho skladu i tiahy: diialnist L. M. Levi [Consultative congresses of the rolling stock and traction engineers: activity оf L. M. Levi]. Istoriia nauky i tekhniky – History of Science and Technology, 8(2(13), 284-296. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-2(13)-284-296 [in Ukrainian].
Bergen, L. A. (1991). Podvig i tragediya Rudol'fa Dizelya [The feat and tragedy of Rudolf Diesel]. Morskoj flot – Navy, 5, 33–35 [in Russian]. Bey, N. O. (2018). Evoliutsiia svitovoho ta vitchyznianoho vyrobnytstva avtomobilnykh dvyhuniv (XVIII – pochatok XXI stolit) [Evolution of world and home production of motor-car engines (XVIII - the beginning of the XXIst centuries)]. Istoriia nauky i tekhniky – History of Science and Technology, 7(11), 6-17. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-11-6-17 [in Ukrainian].
Bromlej, E. E. (1900). Gazovye, benzinovye i kerosinovye dvigateli [Gas, gasoline and kerosene engines]. Moskva: Tipografiya I. A. Balandina [in Russian].
Carpenter, R. C. (1908). Internal combustion engines, their theory, construction and operation. London: Van Nostrand Company.
Diesel, R. (1893). Theorie und Konstruktion eines rationallen Wärmemotors zum Ersatz der Dampfmaschinen und der neute bekanten Wärmemotoren. Berlin.
Diesel, R. (1912). The Diesel Oilengine. The Diesel Oil-Engine, and its Industrial Importance Particularly for Great Britain. Engineering, 35-36, 395-406.
Dizel', R. (1892). Rabochij process i sposob vypolneniya odnocilindrovogo i mnogocilindrovogo dvigatelya [Workflow and method of performing a single-cylinder and multi-cylinder engine]. Patent Germanii № 67207 [in Russian].
Dizel', R. (1893). Izmenenie formy krivoj u dvigatelej vnutrennego sgoraniya i podacha goryuchego szhatym vozduhom posredstvom kompressora [Changing the shape of the curve in internal combustion engines and supplying fuel with compressed air through a compressor]. Patent Germanii № 82168 [in Russian].
Friedrich, S. (1962). Geschichte Des Deutschen Verbrennungsmotorenbaues: Von 1860–1918. Göttingen, Heidelberg: J. Springer, 667 p.
Gumilevskij, L. (1938). Rudol'f Dizel' [Rudolph Diesel]. Moskva, Leningrad: GONTCH [in Russian]. Pisarskaya, N. V. (2018). Vyhotovlennia husenychnykh mashyn na Kharkivskomu traktornomu zavodi (seredyna ХХ – pochatok ХХI st. [Manufacturing tracked vehicles at the Kharkov Tractor Plant (mid-twentieth – beginning of the twenty-first century)]. Istoriia nauky i tekhniky – History of Science and Technology, 8(2(13), 368-375. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-2(13)-368-375 [in Ukrainian]. Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2019). Work in the interests of rail transport: the second Minister of Railway Transport of the Russian Empire – Volodymyr O. Bobrynskyi (1869-1871). Istoriia nauky i tekhniky – History of Science and Technology, 9(1(14), 19-32. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2019-9-1(14)-19-32 [in Ukrainian].
The Michigan technic (1912). Engineering Society. University of Michigan, College of Architecture and Design, 27, 206.
Timan, A. E. (1931). Bystrohodnye transportnye dizelya [High-speed transport diesel]. Moskva: OGIZ Gostransizdat [in Russian].
Кількість переглядів: 2582 Кількість завантажень PDF: 946
Авторське право (c) 2019 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
